Справа № 751/8334/23 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/303/24
Категорія - - ч.2 ст.307 КК України Доповідач ОСОБА_2
19 березня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
з участю: прокурора - ОСОБА_6
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8
обвинувачених - ОСОБА_9 , ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12022270000000137 за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 та прокурора на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 грудня 2023 року,
Цим вироком:
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець та житель АДРЕСА_1 , не одружений, освіта середня, в силу ст.89 КК України раніше не судимий,
засуджений за ч.2 ст.307 КК України до покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, без конфіскації майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_9 ухвалено рахувати з моменту його фактичного затримання - з 11 липня 2023 року.
Запобіжний захід ОСОБА_9 , до набрання вироком законної сили, залишено без змін - у виді тримання під вартою.
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Монгохто, Хабаровського краю рф, громадянин рф, має тимчасову посвідку на постійне проживання в Україні, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_2 , не одружений, освіта середня, раніше судимий: 10.03.2023 Новозаводським районним судом м. Чернігова за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки; на підставі ст.75 КК України, звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,
засуджений за ч.2 ст.307 КК України до покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, без конфіскації майна.
Відповідно до ч.1 ст.71 КК України, до покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10.03.2023 й остаточно ОСОБА_10 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців, без конфіскації майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_10 ухвалено рахувати з моменту його фактичного затримання - з 11 липня 2023 року.
Запобіжний захід ОСОБА_10 , до набрання вироком законної сили, залишено без змін - у виді тримання під вартою.
Скасовано арешт, накладений на майно, згідно з ухвалами слідчих суддів Новозаводського районного суду міста Чернігова від 13.07.2023.
Стягнуто з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на користь держави процесуальні витрати - по 5057,12 грн з кожного. Долю речових доказів вирішено у порядку ст.100 КПК України.
Вироком місцевого суду встановлено, що з 10.10.2019 по 21.07.2023 ОСОБА_9 , згідно з заявою та інформаційною згодою, проходив курс замісної підтримувальної терапії у КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня». Відповідно до вказаної програми ОСОБА_9 отримував лікарський препарат «Метадон-гідрохлорид» для самостійного прийому в амбулаторних умовах.
Відповідно до Переліку наркотичних засобів і психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою КМУ №770 від 06.05.2000, метадон (фенадон) віднесений до Таблиці 2 Списку 1 «Наркотичні засоби, обіг яких обмежено», амфетамін віднесений до Таблиці 2 Списку 2 «Психотропні речовини, обіг яких обмежено».
ОСОБА_9 з ОСОБА_10 , маючи спільний умисел, направлений на отримання прибутку шляхом збуту наркотичних засобів, 01.11.2022 отримав від працівників КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня», яка знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 3, 1125 мг лікарського препарату «Метадон-гідрохлорид». Після чого вказаний лікарський препарат з корисливих мотивів, зберігаючи при собі, з метою подальшого збуту, переніс до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де продовжив незаконно зберігати з метою збуту.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, у невстановлені час та місці, ОСОБА_9 , за попередньою змовою з ОСОБА_10 , з метою подальшого збуту, передав останньому фрагмент блістерної упаковки з написом «ТДВ ІНТЕРХІМ» з чотирма таблетками, які містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), загальною масою 0,1 г.
Після цього, 08.11.2022 о 12 год 39 хв, ОСОБА_10 , перебуваючи біля підприємства за адресою: АДРЕСА_3 , з корисливих мотивів незаконно збув за 800 грн ОСОБА_13 фрагмент блістерної упаковки з написом «ТДВ ІНТЕРХІМ» з 4 таблетками, які передав йому ОСОБА_9 , що містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), загальною масою 0,1 г.
Продовжуючи злочинну діяльність, ОСОБА_9 , діючи з корисливих мотивів, повторно, 30.11.2022 отримав від КНП «ЧОПНЛ», 600 мг лікарського препарату «Метадон-гідрохлорид». Після чого, вказаний лікарський препарат ОСОБА_9 з корисливих мотивів, повторно, переніс до місця свого проживання, де продовжив незаконно зберігати з метою збуту.
30.11.2022 о 14 год 23 хв, ОСОБА_9 , перебуваючи у під'їзді будинку АДРЕСА_4 , з корисливих мотивів, повторно, незаконно збув за 800 грн ОСОБА_13 два фрагменти блістерної упаковки з написом «ТДВ ІНТЕРХІМ» з п'ятьма таблетками, які містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), загальною масою 0,122 г.
Також ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , який раніше вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.309 КК України, в період іспитового строку, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, де ОСОБА_10 у невстановлені судом час, але не пізніше 11.07.2023, та місці, з корисливих мотивів, незаконно, повторно, придбав речовину, яка містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, яку незаконно зберігаючи при собі з метою подальшого збуту та у невстановленому досудовим розслідуванні місці передав ОСОБА_9 , який переніс до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав до 11.07.2023 з метою збуту.
11.07.2023 о 12 год 40 хв, ОСОБА_9 , перебуваючи у під'їзді будинку АДРЕСА_4 , з корисливих мотивів, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_10 , з метою отримання прибутку незаконно збув за 2000 грн ОСОБА_13 п'ять зіп-пакетів з порошкоподібною речовиною, яка містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою 0,5446 г.
Крім цього, ОСОБА_9 та ОСОБА_14 , який раніше вчинив, кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.309 КК України, в період іспитового строку, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, направленого на отримання прибутку шляхом збуту психотропної речовини, діючи повторно, за попередньою змовою, у невстановлений судом час та місці, з корисливих мотивів, ОСОБА_14 придбав порошкоподібну речовину, яка містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0,12698 г, та у невстановленому місці частину її передав ОСОБА_9 , яку той переніс до місця свого проживання, де незаконно зберігав з метою збуту.
11.07.2023, у період часу з 14:37 год до 16:53 год, під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 , слідчим виявлено та вилучено: сім зіп-пакетів з порошкоподібною речовиною, яка містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0,0483 г; зіп-пакет з порошкоподібною речовиною, яка містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0,0696 г; два зіп-пакети з порошкоподібною речовиною, яка містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0,009 г; електронні ваги з нашаруванням порошкоподібної речовини, яка містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0,00008 г.
Отже, ОСОБА_9 , діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_14 , зберігали з метою подальшого збуту психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою 0,12698 г.
Таким чином, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , який раніше вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.309 КК України, вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.307 КК України, а саме незаконне придбання з метою збуту, зберігання з метою збуту психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетаміну, вчинені повторно за попередньою змовою групою осіб.
ОСОБА_10 , будучи особою, яка раніше вчинила кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.309 КК України, в період іспитового строку, продовжуючи свою злочину діяльність з корисливих мотивів, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, незаконно, повторно, з метою подальшого збуту, придбав порошкоподібну речовину, яка містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0,008 г, яку незаконно зберігаючи при собі з метою подальшого збуту, переніс до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де незаконно зберігав з метою збуту.
11.07.2023 у період часу з 16:05 год по 19:40 год, за адресою: АДРЕСА_2 , слідчим проведено санкціонований обшук, у ході якого виявлено та вилучено п'ять зіп-пакетів з порошкоподібною речовиною, яка містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0,008 г, яку ОСОБА_10 зберігав з метою збуту.
Не погодившись з рішенням суду, захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просив змінити вирок місцевого суду та звільнити його підзахисного від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком, на підставі ст.75 КК України. В обґрунтування скарги послався на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого, внаслідок суворості. Просив урахувати щире каяття ОСОБА_9 , активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, наявність у нього тяжких хронічних захворювань, які потребують постійного медичного контролю.
Прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вирок місцевого суду та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_9 покарання за ч.2 ст.307 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 років, з конфіскацією всього належного йому майна, крім житла. ОСОБА_10 призначити покарання за ч.2 ст.307 КК України - у виді позбавлення волі на строк 6 років, з конфіскацією всього належного йому майна, крім житла. Відповідно до ст.71 КК України, до покарання за цим вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10.03.2023 і остаточно ОСОБА_10 призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців, з конфіскацією всього належного йому майна, крім житла. В обґрунтування скарги послався на безпідставне призначення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 покарання за ч.2 ст.307 КК України, із застосуванням ст.69 КК України. Так, у своєму вироку місцевий суд не навів переконливих мотивів наявності підстав для застосування положень ст.69 КК України з урахуванням принципу справедливості покарання й відповідності його меті - виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. Зазначив, що суд не в повній мірі врахував тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, особи обвинувачених. Також, послався на безпідставне незастосування до ОСОБА_9 та ОСОБА_10 додаткового покарання у виді конфіскації майна.
Заслухавши доповідь судді; обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника, які підтримали свою апеляційну скаргу, просили її задовольнити й залишити без задоволення апеляційну скаргу прокурора; обвинуваченого ОСОБА_10 та його захисника, котрі просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора; прокурора, котрий підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити й відмовити у задоволенні апеляційної скарги сторони захисту; дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів підстав для їх задоволення не вбачає, з наступних міркувань.
Згідно ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_9 й ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які їх засуджено, та кваліфікація їх дій в апеляційних скаргах учасниками процесу не оспорюються.
Доводи сторони захисту про суворість призначеного ОСОБА_9 покарання, а також доводи прокурора про невідповідність призначеного ОСОБА_9 та ОСОБА_10 покарання тяжкості вчинених ними кримінальних правопорушень та особі обвинувачених, внаслідок м'якості, є непереконливими, з наступних міркувань.
Згідно зі ст.414 КПК України, невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.
Так, відповідно до вимог ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення обвинуваченого.
За змістом ст.65 КК України, при призначенні покарання, суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом'якшують та обтяжують.
Призначене ОСОБА_9 та ОСОБА_10 покарання за скоєні ними кримінальні правопорушення зазначеним вище вимогам відповідає, воно є пропорційним характеру вчинених дій, їх небезпечності, необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Так, призначаючи ОСОБА_9 та ОСОБА_10 покарання, місцевий суд, разом зі ступенем тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, урахував також дані про особи обвинувачених та всі інші обставини, які впливають на вибір заходу примусу та порядок його відбування.
Зокрема, суд урахував, що ОСОБА_9 раніше в силу ст.89 КК України не судимий, притягувався до адміністративної відповідальності, за місцем проживання характеризується посередньо, займається суспільно-корисною роботою, а саме телерадіомайстер без освіти, має ряд хронічних захворювань, ВІЛ - інфекція, клінічна стадія 4, хронічний вірусний гепатит С, на обліку у лікаря-психіатра і лікаря-нарколога не перебуває; відповідно до довідки від 05.09.2002 звертався з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання стимуляторів та опіоїдів, не перебуває на диспансерному обліку в ВСП «Центр протидії ВІЛ-інфекції/СНІДУ та гепатитів в КНП ЧОЛ; має матір - ОСОБА_15 , 1938 року народження, - дитина війни.
Також судом враховано, що ОСОБА_10 раніше судимий, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; не знаходиться на програмі замісної підтримувальної терапії в КНП ЧОПЛ ЧОР; відповідно до довідки ЧОПНЛ від 31.12.2022 встановлений діагноз: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання канабіноїдів; має брата-інваліда ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з яким спільно проживає.
При цьому, обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_10 було визнано - щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та викриття особи, з якою він вчинив кримінальне правопорушення.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 було визнано - щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, викриття особи, з якою він вчинив кримінальне правопорушення, наявність тяжких хронічних захворювань, які потребують постійного підтримуючого лікування.
Також місцевий суд вказав, що дані обставини істотно пом'якшують ступінь тяжкості вчинених обвинуваченими кримінальних правопорушень.
Обставини, які обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_9 - відсутні.
А тому, призначивши ОСОБА_9 та ОСОБА_10 покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням ст.69 КК України, місцевий суд дійшов правильного висновку, що це буде необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, оскільки їх перевиховання неможливе без ізоляції від суспільства, з чим погоджується і колегія суддів.
Тому призначене обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 покарання у виді позбавлення волі, визначене судом першої інстанції, з урахуванням обставин, які бралися ним до уваги при його призначенні, не становить «особистого надмірного тягаря для особи», адже воно відповідає справедливому балансу між загальними інтересами суспільства й вимогами захисту основоположних прав особи.
Відтак, всі обставини, на які посилаються апелянти, судом першої інстанції при призначенні ОСОБА_9 та ОСОБА_10 покарання враховані, тому доводи про суворість, а так само й м'якість призначеного покарання, не заслуговують на увагу і спростовуються вищенаведеним, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для задоволення поданих апеляційних скарг.
Порушень місцевим судом під час розгляду справи вимог кримінального або кримінального процесуального закону, які б давали підставу для зміни або скасування судового рішення, колегією суддів не вбачається.
Керуючись ст.ст.404, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 та прокурора - залишити без задоволення, а вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 грудня 2023 року щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців, а засудженими, які тримаються під вартою, - в той самий строк з дня вручення їм копії судового рішення.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4