21 березня 2024 року
м. Київ
справа №160/22837/21
адміністративне провадження №К/990/33147/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі №160/22837/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Дніпропетровської обласної прокуратури, П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про визнання протиправним та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
28.11.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу Генерального прокурора на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.10.2022.
За наслідками автоматизованого розподілу касаційні скарги були передані на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Радишевської О.Р., суддів Кашпур О.В., Уханенка С.А.
Ухвалою Суду від 15.12.2022 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Ухвалою Суду від 01.02.2023 прийнято до касаційного розгляду заяву Дніпропетровської обласної прокуратури про приєднання до касаційної скарги Офісу Генерального прокурора.
У зв'язку з тривалою непрацездатністю судді Кашпур О.В. розпорядженням заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівник секретаріату Касаційного адміністративного суду від 04.03.2024 призначений повторний автоматизований розподіл справи.
За наслідками повторного автоматизованого розподілу касаційну скаргу було передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Радишевської О.Р., суддів Мацедонської В.Е. Уханенка С.А.
Здійснюючи підготовку справи до касаційного розгляду, Судом встановлено, що 21.12.2022 до Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про зупинення провадження у справі № 160/22837/21 до набрання законної сили рішенням Конституційного суду України у справі N 3/116 (20) за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-ІХ.
Заява мотивована тим, що результат розгляду вказаного подання 50 народних депутатів має безпосередній зв'язок з фактичними обставинами цієї справи, оскільки процедура атестації позивача, та прийняте за її наслідками рішення кадрової комісії та наказ про звільнення обґрунтовані нормами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-ІХ, конституційність якого наразі переглядається.
Вирішуючи питання про зупинення провадження, Суд виходить з такого.
За правилами пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.10.2019 у справі № 800/330/17 (провадження №11-509заі19), з огляду на зазначені вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі, адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати:
- чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження;
- чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Таким чином, у клопотанні про зупинення провадження у справі заявник повинен надати чітке обґрунтування, у чому полягає об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.
У цій справі заява позивачки мотивована тим, що атестація, за результатами якої прийнято оскаржуваний наказ Дніпропетровської обласної прокуратури від 19.10.2021 №3327к про звільнення ОСОБА_1 була проведена на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-ІХ, положення якого є предметом подання конституційного подання 50 народних депутатів України від 18.03.2020 №3/116 (20).
Позивачка уважає, що у разі ухвалення Конституційним Судом України рішення про визнання цього Закону неконституційним, відбудеться зміна правової регламентації спірних у цій справі правовідносин і це може вплинути на судове рішення, ухвалене за наслідками розгляду цієї адміністративної справи.
У контексті цих доводів Суд зазначає, що за приписами частини другої статті 152 Конституції України, з якою кореспондуються положення статті 91 Закону України від 13.07.2017 № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України», закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Частиною третьою цієї ж статті Конституції України встановлено, що матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку, а встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане, є підставою для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами у розумінні пункту 1 частини п'ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі за поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-ІХ (зі змінами) (справа № 3/116 (20)), не матиме впливу на норми матеріального права, які були застосовані судами попередніх інстанцій у справі, яка розглядається, та правильність застосування яких належить перевірити Верховному Суду під час касаційного розгляду цієї справи, і не зумовлює зміну правової регламентації спірних правовідносин у законодавстві, чинним станом на час виникнення останніх.
Такі висновки узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 18.11.2020 у справі № 4819/49/19, відповідно до яких встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, має значення, перш за все, як рішення загального характеру, яким визначається правова позиція для вирішення наступних справ, а не як підстава для перегляду справи з ретроспективним застосуванням нової правової позиції і зміни таким чином стану правової визначеності, уже встановленої остаточним судовим рішенням.
З урахуванням викладеного Суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у цій справі до ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі за поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 року № 113-ІХ (зі змінами) (справа № 3/116 (20)).
Керуючись статтями 236, 343, 355, 359 КАС України, Суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі №160/22837/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: В.Е. Мацедонська
С.А. Уханенко