21 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/13803/23 пров. № А/857/18421/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заверухи О.Б.,
суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФАРМ ГРУП» до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
суддя (судді) в суді першої інстанції - Гресько О.Р.,
час ухвалення рішення - не зазначено,
місце ухвалення рішення - м. Рівне,
дата складання повного тексту рішення - 07 вересня 2023 року,
09 червня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО ФАРМ ГРУП» (далі - ТОВ «АГРО ФАРМ ГРУП») звернулось в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України, в якому просило: скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області від 28 квітня 2023 року № 8719653/39046634 про відмову реєстрації податкової накладної № 14 від 30 грудня 2022 року; зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 14 від 30 грудня 2022 року датою її первинного подання на реєстрацію.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що надіслало на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну № 14 від 30 грудня 2022 року, складену за наслідками здійснення господарської операції з продажу яєць курячих покупцю ТОВ «СВСМ». За результатами подання до реєстрації в ЄРПН вказаної податкової накладної, отримано квитанцію, згідно з якою реєстрацію податкової накладної зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки вона складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Зауважує, що на виконання вказаних вимог ним надано повідомлення з детальним поясненням специфіки господарських операцій та копії документів, які підтверджують факт здійснення операцій по податковій накладній, реєстрацію якої зупинено. Проте, комісією Головного управління ДПС у Рівненській області прийнято рішення № 8719653/39046634 від 28 квітня 2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 14 від 30 грудня 2022 року, у зв'язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додатково зазначено, що в товарно-транспортній накладній № КПЯСВ036939 від 22 грудня 2022 року відсутній перевізник, що унеможливлює підтвердити здійснення послуг перевезення, крім того, відсутні підтверджуючі документи щодо відносин з перевізником ПП «Табо-Транс». Вказує, що таке рішення комісії є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки ним виконано у повному обсязі обов'язок надання документів, а рішення не містить жодних обґрунтувань щодо підстав для відмови у реєстрації податкової накладної. Вважає, що надані документи є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної в ЄРПН.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області від 28.04.2023 № 8719653/39046634 про відмову реєстрації податкової накладної № 14 від 30.12.2022. Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФАРМ ГРУП» № 14 від 30.12.2022, днем (датою) її подання на реєстрацію. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФАРМ ГРУП» суму судового збору у розмірі 2684,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Рівненській області. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФАРМ ГРУП» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Рівненській області.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що пред'явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов'язані із ненаданням певного документа. Неконкретизація податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, фактично в кінцевому результаті призвело до необґрунтованого обмеження права позивача бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до того критерію, на підставі якого зупинено реєстрацію, а не будь-яких на власний розсуд. Суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що ТзОВ «АГРО ФАРМ ГРУП» надано на розгляд контролюючого органу для реєстрації податкової накладної документи, які складені з дотриманням вимог законодавства, надіслані копії первинних та інших документів відображають господарські операції та були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної. Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між ТОВ «АГРО ФАРМ ГРУП» і його контрагентами, а також враховуючи те, що такі документи були надані контролюючому органу, у Головного управління ДПС у Рівненській області не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації спірної податкової накладної. Враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, затрачений адвокатом час на надання правничої допомоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що заявлена до відшкодування сума у 6000,00 грн, є неспівмірною із складністю справи та фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, а тому підлягає зменшенню у зв'язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що виходячи з критерію пропорційності, розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, має становити 3000,00 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Рівненській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що чинним законодавством не надано контролюючому органу повноважень для визначення конкретного переліку документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Вказує, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 14 від 30 грудня 2022 року прийняте у зв'язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства: в товарно-транспортній накладній № КПЯСВ036939 від 22 грудня 2022 року відсутній перевізник, що унеможливлює підтвердити здійснення послуг перевезення, крім того, відсутні підтверджуючі документи щодо відносин з перевізником ПП «Табо-Транс». За таких обставин, вважає, що оскаржуване рішення № 8719653/39046634 від 28 квітня 2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 14 від 30 грудня 2022 року в ЄРПН було винесено правомірно. Зазначає, що повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних є дискреційними, суд позбавлений процесуальної можливості перебирати на себе повноваження щодо оцінки повноти надання документів, що належали виключно до компетенції Комісії Головного управління ДПС у Рівненській області та, відповідно, зобов'язувати контролюючий орган зареєструвати податкову накладну. Звертає увагу на те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним, оскільки дана справа є справою незначної складності, по вищевказаній категорії справ сформована судова практика, обсяг матеріалів справи є незначним, позовна заява за своїм змістом є описом обставин, а тому, не потребує значної тривалості часу, в тому числі і для проведення правового аналізу, підготовки та подання позовної заяви.
Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, ТзОВ «АГРО ФАРМ ГРУП» зареєстроване як юридична особа 09.01.2014; взяте на облік як платник податків 10.01.2014; зареєстроване як платник податку на додану вартість 01.07.2022; види діяльності за КВЕД: оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами (основний); виробництво машин і устатковання для сільського та лісового господарства; діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами; оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; неспеціалізована оптова торгівля; роздрібна торгівля м'ясом і м'ясними продуктами в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах; вантажний автомобільний транспорт; надання послуг перевезення речей (переїзду); інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; пакування.
28.11.2022 між продавцем ТОВ «АГРО ФАРМ ГРУП» та покупцем ТОВ «СВСМ» було укладено договір поставки № 28/11/22.
Для виконання даного договору, ТОВ «АГРО ФАРМ ГРУП» уклав договір поставки яєць курячих № 21/09-22 від 21.09.2022 з ТОВ «ЕЛІТ ФУД ТРЕЙДІНГ» та договір поставки яєць курячих № YAS-28/09/22-2 від 28.09.2022 з ТОВ «ЯСЕНСВІТ».
В період з листопада по грудень 2022 року згідно з договором поставки № 21/09-22 від 21.09.2022 ТОВ «ЕЛІТ ФУД ТРЕЙДІНГ» були поставлені яйця курячі покупцю ТОВ «АГРО ФАРМ ГРУП», що підтверджується накладними на поставку товару з товарно-транспортними накладними до них:
1. № ЕФ-00002948 від 10.11.2022 на суму 160 272,00 грн., в т.ч. ПДВ 26712,00 грн.
2. № ЕФ-00003091 від 22.11.2022 на суму 308 291,40 грн., в т.ч. ПДВ 51 381,90 грн.
3. № ЕФ-00003211 від 01.12.2022 на суму 259 200,00 грн., в т.ч. ПДВ 43 200,00 грн.
4. № ЕФ-00003367 від 13.12.2022 на суму 181008,00 грн., в т.ч. ПДВ 30 168,00 грн.
5. № ЕФ-00003474 від 19.12.2022 на суму 188 352,00 грн.в тч. ПДВ 31 392,00 грн.
6. № ЕФ-00003473 від 22.12.2022 на суму 527 299,20 грн., в т.ч. ПДВ 87 883,20 грн.
На виконання умов пункту 4.5 договору поставки № 21/09-22 від 21.09.2022, оплату за поставлені яйця ТОВ «АГРО ФАРМ ГРУП» здійснювало наступними платіжними дорученнями (інструкціями): № 5 від 04.11.2022 на суму 100 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 16666,67 грн.; № 9 від 04.11.2022 на суму 400 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 66666,67 грн.; № 14 від 01.12.2022 на суму 249 138,38 грн., в т.ч. ПДВ 41523,06 грн.; № 15 від 12.12.2022 на суму 181008,00 грн., в т.ч. ПДВ 30168,00 грн.; № 16 від 22.12.2022 на суму 100 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 12500,00 грн.; № 17 від 28.12.2022 на суму 75 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 12500,00 грн.
В зв'язку з чим, за правилом першої події (реалізація), ТОВ «ЕЛІТ ФУД ТРЕЙДІНГ», виписав та зареєстрував для покупця ТОВ «АГРО ФАРМ ГРУП» наступні податкові накладні: № 34 від 04.11.2022 на суму 478625,02 грн, в т.ч. ПДВ 79770,84 грн.; № 15 від 01.12.2022 на суму 249 138,38 грн., в т.ч. ПДВ 41523,06 грн; № 141 від 12.12.2022 на суму 181 008,00 грн., в т.ч. ПДВ 30168,00 грн; № 241 від 19.12.2022 на суму 188352,00 грн., в т.ч. ПДВ 31392,00 грн; № 288 від 22.12.2022 на суму 527 299,20 грн., в т.ч. ПДВ 87883,2 грн, які були зареєстровані в ЄРПН.
В період з листопада по грудень 2022 року згідно договору поставки № YAS-28/09/22-2 від 28.09.2022 ТОВ «ЯСЕНСВІТ» були поставлені яйця курячі покупцю ТОВ «АГРО ФАРМ ГРУП», що підтверджується накладними на поставку товару з товарно-транспортними накладними до них: № КПЯСВ033924 від 29.11.2022 на суму 316980,00 грн., в т.ч. ПДВ 52830,00 грн; № СТ-ЯСВ11709 від 05.12.2022 на суму 673 200,00 грн., в т.ч. ПДВ 112 200,00 грн.; № КПЯСВ036939 від 22.12.2022 на суму 156900,00 грн., в т.ч. ПДВ 26 150,00 грн.
На виконання умов пункту 4.5 договору поставки № YAS-28/09/22-2 від 28.09.2022, оплата за поставлені яйця ТОВ «АГРО ФАРМ ГРУП» здійснював наступними платіжними дорученнями (інструкціями): № 11 від 28.11.2022 на суму 316980,00 грн., в т.ч. ПДВ 52830,00 грн.; №14 від 05.12.2022 на суму 678 600,00 грн.в т.ч. ПДВ 112200,00 грн. та № 19 від 21.12.2022 на суму 156900,00 грн., в т.ч. ПДВ 26150,00 грн.
В зв'язку з чим, за правилом першої події (аванс), ТОВ «ЯСЕНСВІТ» виписав та зареєстрував для покупця ТОВ «АГРО ФАРМ ГРУП» наступні податкові накладні № 43429 від 28.11.2022 на суму 316980,00 грн., в т.ч. ПДВ 52830,00 грн.; № 44278 від 05.12.2022 на суму 678600,00 грн., в т.ч. ПДВ 112200,00 грн.; № 46066 від 21.12.2022 на суму 156900,00 грн., в т.ч. ПДВ 26150,00 грн, які були зареєстровані в ЄРПН.
Дану, закуплену продукцію у «ЕЛІТ ФУД ТРЕЙДІНГ» та ТОВ «ЯСЕНСВІТ», ТОВ «АГРО ФАРМ ГРУП» реалізувало різним покупцям, в тому числі ТОВ «СВСМ», згідно з укладеним договором поставки № 28/11/22 від 28.11.2022.
30.12.2022 ТОВ «АГРО ФАРМ ГРУП» реалізував покупцю ТОВ «СВСМ» яйця курячі, що підтверджується видатковою накладною № 35 від 30.12.2022 та товарно-транспортною накладною до неї на суму 15264,00 грн., в т.ч. ПДВ 2 544,00 грн.
Оплата за реалізований товар відбулась згідно з платіжним дорученням № 1862174 від 14.02.2023 на суму 15264,00 грн., в т.ч. ПДВ 2 544,00 грн.
На виконання вимог Податкового кодексу України, ТОВ «АГРО ФАРМ ГРУП» склало та направило для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну № 14 від 30.12.2022 на загальну суму 15264,00 грн, в тому числі сума податку на додану вартість 2544,00 грн.
Позивач за наслідком опрацювання вказаної податкової накладної отримав квитанцію про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників в ЄРПН, у якій зазначено: відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної № 14 від 30.12.2022 в ЄРПН зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонується надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.23).
Позивачем подано до контролюючого органу Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено та письмові пояснення щодо господарських операцій по податковій накладній № 14 від 30.12.2022.
За результатами розгляду податних платником податків пояснень та документів комісією регіонального рівня прийнято Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.04.2023 № 8719653/39046634 про відмову реєстрації податкової накладної № 14 від 30.12.2022, у зв'язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додатково зазначено, що в товарно-транспортній накладній № КПЯСВ036939 від 22.12.2022 відсутній перевізник, що унеможливлює підтвердити здійснення послуг перевезення. Крім того, відсутні підтверджуючі документи щодо відносин з перевізником ПП «Табо-Транс» (а.с.33-34).
Позивач звернувся зі скаргою до ДПС України, до якої надав повторно пакет документів на підтвердження обґрунтованості реєстрації податкової накладної № 14 від 30.12.2022. Позивач надав пояснення, де зазначив, що в листопаді-грудні 2022 року співпрацював лише з перевізниками ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «МІКО ТРАНС» та ТОВ «ЕЛІТ ФУД ТРЕЙДІНГ», на що було вказано в повідомленні та надані договори та первинні документи. ТОВ «АГРО ФАРМ ГРУП» виправив помилки, допущені в товарно-транспортних накладних.
Рішенням ДПС України від 11.05.2023 № 42125/39046634/2 скаргу залишено без задоволення. Підставою для відмови зазначено ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.
Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165), Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 341 (із змінами; далі - Порядок № 1246), Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 № 1245/34216 (далі - Порядок №520).
Відповідно до п.п. «а», «б» п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Згідно із п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 188.1 ст.188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно із пунктом 201.2 статті 201 ПК України, форма і порядок заповнення податкової накладної затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Форма податкової накладної, затверджена Порядком № 1307.
Абзац 1 пункту 1 Порядку № 1307 визначає, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1307, податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Пункт 4 Порядку № 1307 передбачає, що податкова накладна заповнюється державною мовою.
Пункт 5 Порядку № 1307 вказує, що податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов'язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених ПК України та цим Порядком.
Згідно із п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку (абзаци десятий, дванадцятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246) передбачено, що податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Відповідно до п. 11 Порядку № 1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Згідно із п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема на факти реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідність податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.
Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно із п. 1 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 1165), затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Пунктом 4 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Згідно із п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктом 7 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до п. 8 Порядку № 1165 платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Згідно із п. 9 Порядку № 1165 платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет.
Пунктом 10 Порядку № 1165 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Відповідно до п. 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Додатком № 1 до Порядку № 1165, визначено критерії ризиковості платника податків на додану вартість, відповідно до пункту 8 якого, з-поміж критеріїв, визначено: «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).
Пунктом 2 Порядку № 520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Разом із тим, пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку № 520).
Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Із матеріалів справи слідує, що за результатами подання до реєстрації в ЄРПН спірної податкової накладної через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України позивачу було направлено квитанцію, згідно з якою реєстрацію податкової накладної зупинено. Вказано, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної № 14 від 30.12.2022 в ЄРПН зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонується надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Колегія суддів враховує доводи скаржника про те, що контролюючий орган, за визначених законом підстав (п. 5, 6 Порядку № 1165), наділений правом прийняти рішення про зупинення реєстрації ПН в Реєстрі.
Поряд з цим, праву контролюючого органу прийняти рішення про зупинення реєстрації ПН в Реєстрі кореспондує обов'язок визначити умови за дотримання яких платником податків, реєстрацію ПН в Реєстрі буде здійснено.
Пункт 11 Порядку № 1165 та пункти 4, 5 Порядку № 520 вказують на те, що в квитанції про зупинення податкової накладної, серед іншого, контролюючим органом визначається перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Пункт 5 Порядку №520, визначає, що перелік документів необхідних для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН в Реєстрі реєстрацію яких/якої зупинена може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що законодавством передбачено примірний перелік документів, серед яких контролюючий орган зобов'язаний визначити конкретні документи, які необхідні для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН в Реєстрі реєстрацію яких зупинено.
Процедурі прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН в Реєстрі, після того, як реєстрація ПН в зупинена, в контексті спірних правовідносин, передує процедура визначення переліку документів, які необхідні для розгляду питання про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН в Реєстрі. При цьому, такий перелік документів, визначається контролюючим органом самостійно та вказується у квитанції виходячи, зокрема, із критеріїв ризиковості платника податків, до яких попередньо віднесено платника податків. Визначення вичерпного переліку документів у Квитанції є обов'язком контролюючого органу, а подання таких документів правом платником податків. Ступінь реалізації такого права (надання документів згідно із переліком/ненадання документів) повинен бути оцінений комісією регіонального рівня під час засідання, на якому повинно бути прийняте рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН в Реєстрі.
Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Вищевказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.02.2023 у справі № 420/9924/20.
Таким чином, контролюючий орган зобов'язаний вказати у квитанції конкретний перелік документів, що узгоджується із вимогами пункту 5 Порядку № 520, які є необхідними на думку суб'єкта владних повноважень для прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН в Реєстрі, реєстрацію якої зупинено. При цьому, суд апеляційної інстанції наголошує, що такий перелік не обов'язково повинен включати всі документи, які названі в пункті 5.
З наведеного слідує, що дії контролюючого органу, які полягають у неконкретизації переліку документів у Квитанції, є вчиненими в межах повноважень контролюючого органу, однак не у спосіб, що передбачений податковим законодавством, яке визначає порядок реєстрації податкових накладних та прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.
Колегіґя суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що у зв'язку із неконкретизацією переліку документів у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних, надісланих позивачу, платник податків перебував у стані правової невизначеності, що позбавило його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створило передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Надаючи правову оцінку рішенню ГУ ДПС у Рівненській області від 28.04.2023 № 8719653/39046634 про відмову реєстрації податкової накладної № 14 від 30.12.2022, як акту індивідуальної дії, колегія суддів зазначає наступне.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до пропозиції надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної № 14 від 30.12.2022 ТОВ «АГРО ФАРМ ГРУП» було надіслано пояснення з документами, в підтвердження здійснення господарської операції, про що зазначено вище.
Колегія суддів зазначає, що обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо підтвердження відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН хоч і є визначеним у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб'єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери господарювання. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.
Скаржником не заперечується, що долучений позивачем до матеріалів справи перелік документів відповідає переліку документів, наданих контролюючому органу разом із поясненнями на підтвердження господарських операцій, та переліку документів які додавалися до скарги на рішення комісії регіонального рівня, а тому усі надані на розгляд суду документи були предметом дослідження відповідачів.
Комісією Головного управління ДПС України у Рівненській області прийнято оскаржуване рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.04.2023 № 8719653/39046634 про відмову реєстрації податкової накладної № 14 від 30.12.2022, у зв'язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додатково зазначено, що в товарно-транспортній накладній № КПЯСВ036939 від 22.12.2022 відсутній перевізник, що унеможливлює підтвердити здійснення послуг перевезення. Крім того, відсутні підтверджуючі документи щодо відносин з перевізником ПП «Табо-Транс».
Зазначений висновок контролюючого органу спростовується наявними у матеріалах справи та дослідженими в ході судового розгляду у суді першої інстанції письмовими доказами, що підтверджують здійснення господарської операції з купівлі-продажу яєць курячих покупцю ТОВ «СВСМ».
Крім того, в матеріалах справи наявні первинні документи в підтвердження попереднього придбання ТОВ «АГРО ФАРМ ГРУП» яєць курячих у контрагентів.
Із матеріалів справи слідує, що підставою складення ТОВ «АГРО ФАРМ ГРУП» податкової накладної № 14 від 30.12.2022 є вчинення господарських операцій відповідно до договору поставки № 28/11/22 від 28.11.2022 із ТОВ «СВСМ» (а.с.187-189).
Згідно з п. 2.4. Договору приймання товару по кількості та якості здійснюється у місці передачі товару на підставі видаткових накладних та супровідних документів постачальника.
На підтвердження реєстрації спірної податкової накладної ТОВ «АГРО ФАРМ ГРУП» надано контролюючому органу, зокрема, видаткову накладну № 35 від 30.12.2022, товарно-транспортну накладну до неї на суму 15264,00 грн, в т.ч. ПДВ 2 544,00 грн, платіжне доручення № 1862174 від 14.02.2023 на суму 15264,00 грн., в т.ч. ПДВ 2 544,00 грн (а.с.193-196).
Згідно з пп. «а» п.185.1ст.185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Отже, обгрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів повністю відображають зміст господарської операції позивача із його контрагентом та були достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної, сформованої за першою подією - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання товару платником податку.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення приймалось безвідносно до пояснень та копій документів, які надавались платником податків для прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН в ЄРПН, реєстрацію яких було зупинено.
Щодо посилання скаржника на те що, в товарно-транспортній накладній № КПЯСВ036939 від 22.12.2022 відсутній перевізник, що унеможливлює підтвердити здійснення послуг перевезення,та на відсутність підтверджуючих документів щодо відносин з перевізником ПП «Табо-Транс», вказане, на думку суду апеляційної інстанції, не може вважатись безумовною підставою для відмови у реєстрації податкової накладної. Крім цього, необхідність їх подання не була визначена під час зупинення реєстрації податкової накладної.
Таким чином, зважаючи на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у такій реєстрації.
При цьому, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.
Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених Податковим кодексом України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.
Також, відповідачем не додержано вимоги п. 44 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року за № 1165 в частині проведення перевірки поданих платником податку копій документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні), та не надано належної оцінки наданих документів.
Таким чином, за наведених вище обставин суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС у Рівненській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.04.2023 № 8719653/39046634 про відмову реєстрації податкової накладної № 14 від 30.12.2022.
Згідно із п. 19, п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Відповідно до п. 20.2 ст. 20 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно із п. 2 Порядку № 1165 комісія контролюючого органу - комісія регіонального та центрального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС. Комісія центрального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі ДПС.
Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Підпунктом 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227, Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Згідно із пп. 9 п. 4 Положення № 227 ДПС відповідно до покладених на неї завдань забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, інших реєстрів, банків і баз даних, ведення яких покладено законодавством на ДПС, а також реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 30.12.2022 № 14 в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки єдиний реєстр податкових накладних формується та ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, тобто саме Державною податковою службою України.
Стосовно доводів апеляційної скарги щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Частиною 3 ст. 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).
Відповідно до положень ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значенням справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Приписами ст. 30 Закону України від 05 травня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Колегія суддів звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.
З матеріалів справи слідує, що на виконання вимог частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, стороною позивача надано до суду першої інстанції копію договору про надання правової допомоги № 7 від 15.05.2023, укладеного між позивачем та адвокатом Сокотуном В.А., рахунок на оплату № 6 від 31.05.2023, платіжну інструкцію №46 від 31.05.2023.
Згідно з підпунктом 1.1 Договору про надання правової допомоги № 7 від 15.05.2023, Клієнт доручає, а Адвокат зобов'язується надавати Клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах визначених Договором.
Підпунктом 1.2 Договору про надання правової допомоги №7 від 15.05.2023, Адвокат зобов'язується надавати правову допомогу таких видів: підготовку позовів про скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних; представництво інтересів Клієнта в Рівненському окружному адміністративному суді; складення процесуальних та інших документів правового характеру у даній справі; надання інших видів правової допомоги на замовлення Клієнта у даній справі.
Відповідно до підпункту 3.2 Договору про надання правової допомоги №7 від 15.05.2023, розмір гонорару за надання конкретної правової допомоги зазначається в рахунку та/або акті про надання правової допомоги.
Відповідно до рахунку на оплату № 6 від 31.05.2023 послуги по підготовці позову та представництво в суді по ПН № 14 від 30.12.2022 становить 6000,00 грн.
Згідно з платіжною інструкцією № 46 від 31.05.2023 позивачем оплачено, надану йому правничу допомогу адвоката у цій справі в розмірі 6000,00 грн.
Аналіз вищенаведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка в силу приписів частини 2 статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України».
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Судом першої інстанції при вирішенні питання про стягнення витрат на правову допомогу враховано, що дана є справою незначної складності, обсяг наданих послуг та витрачений час не є значними.
В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, затрачений адвокатом час на надання правничої допомоги, заявлена до відшкодування сума у 6000,00 грн, є неспівмірною із складністю справи та фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, а тому підлягає зменшенню у зв'язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що заявлена сума витрат на правову допомогу 6000 грн є завищеною, а тому, враховуючи предмет спору, незначну складність справи, та виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Рівненській області витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 3000,00 грн.
Колегія суддів не вбачає підстав для визнання такого висновку помилковим чи неправильним, оскільки скаржником в апеляційній скарзі не спростовано неспівмірності витрат на правову допомогу із складністю справи; часом, який об'єктивно необхідно було витратити на підготовку позовної заяви; обсягом наданих адвокатом послуг.
Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року у справі № 460/13803/23 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. Б. Заверуха
судді О. М. Гінда
В. В. Ніколін
Повне судове рішення складено 21 березня 2024 року.