19 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/29391/23 пров. № А/857/3221/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Сеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М.,
з участю секретаря судових засідань Максим Х.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року у справі за його позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови про накладення штрафу,
суддя у І інстанції Потабенко В.А.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Львів,
дата складення повного тексту рішення 19 січня 2024 року,
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ) 08.12.2023 звернулося до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - ВПВР) про скасування постанови від 22.11.2023 № ВП № 72713619 про накладення штрафу на ГУ ПФУ у розмірі 5100,00 грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.01.2024 у справі № 380/29391/23 у задоволенні вказаного позову було відмовлено.
При цьому суд першої інстанції виходив із того, що у рішенні суду у справі № 380/7818/23 встановлено право ОСОБА_1 на отримання пенсії з 01.01.2018 із розрахунку 74% грошового забезпечення без зазначення кінцевої дати для застосування вказаного відсоткового показника. Проте, не зважаючи на обґрунтованість та зрозумілість рішення суду у справі №380/7818/23, ГУ ПФУ знизило розмір відсоткового розміру пенсії позивача до 70%, що є порушенням прав останнього.
Разом із тим, ГУ ПФУ не навів нормативного обґрунтування, яке б дозволяло та надавало право суб'єкту владних повноважень не виконувати судове рішення, трактуючи зміст його резолютивної частини на власний розсуд.
Наведене свідчить про невиконання позивачем рішення суду без поважних причин та про правомірність прийнятої державним виконавцем постанови від 22.11.2023 про накладення штрафу в сумі 5100,00 грн. у виконавчому провадженні № 72713619.
У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено ГУ ПФУ, яке просить таке скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення його позовних вимог. Вважає, що рішення суду виконано відповідно до його резолютивної частини, а тому підстав накладення штрафу у відповідача не було
Представник ГУ ДПС у судовому засіданні апеляційного суду підтримала подану апеляційну скаргу доводами, аналогічними до тих, що зазначені у її тексті. Просила скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позов у повному обсязі.
Представник ВПВР, повідомленого належним чином про час та місце розгляду справи, на виклик апеляційного суду не прибув, що відповідно до частини 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта, виходячи із такого.
Як безспірно встановлено судом першої інстанції, Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 15.06.2023 у справі № 380/7818/23 визнав протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років, обчисленої із застосуванням 74% відповідних сум грошового забезпечення. Зобов'язав ГУ ПФУ здійснити перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 74% сум грошового забезпечення з 01.01.2018 та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
31.07.2023 Львівський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист у справі №380/7818/23.
Державним виконавцем ВПВР Батюк М.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № ВП 72713619 від 21.09.2023 з примусового виконання виконавчого листа № 380/7818/23, виданого 31.07.2023. У цій постанові державний виконавець встановила боржнику строк для виконання рішення суду протягом 10 робочих днів, про що письмово повідомити державного виконавця, надіславши на адресу Відділу документальне підтвердження виконання рішення суду.
17.10.2023 державний виконавець ВПВР Батюк М.В. з метою виконання виконавчого листа № 380/7818/23 від 31.07.2023 винесла вимогу державного виконавця № 31445, якою вимагала надати інформацію про стан виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду, з наданням документального підтвердження виконання згаданого судового рішення протягом десяти робочих днів з дня отримання вимоги. У випадку невиконання рішення суду, що набрало законної сили чи його частини, станом на день отримання вимоги, повідомити Відділ про причини невиконання та про вжиті заходи, спрямовані на його повне виконання.
Листом від 02.11.2022 №1300-5308-8/159057 ГУ ПФУ повідомило про виконання судового рішення, а саме зазначило, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.2023 у справі № 380/7818/23 виконано. Проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 74% сум грошового забезпечення. З 01.07.2023 загальний розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 становить 12751,20 грн. Доплата пенсії по рішенню суду за період з 01.01.2018 по 31.03.2019 становить 2118,60 грн.
Також боржник зазначив, що доплата пенсії з 01.04.2019 по 30.06.2020 у сумі 217791,02 грн проведена за рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.04.2023 у справі № 380/6203/23 на підставі довідки ЛОТЦКСП № С/4002 від 10.03.2023.
Щодо виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.2023 у справі № 380/7818/23 у частині здійснення виплати доплати за період з 01.01.2018 по 31.03.2019 у сумі 2118,60 грн, то зазначив, що виплата коштів буде здійснена у межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно із протоколом про перерахунок пенсії за пенсійною справою № ХВ42602-Міноборони від 08.08.2023 пенсійний орган здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018. Як на підставу перерахунку зазначив - рішення суду. Основний розмір пенсії при перерахунку склав 74 % від суми грошового забезпечення.
Між тим, згідно із долученим до матеріалів відзивом протоколом про перерахунок пенсії № ХВ42602-Міноборони ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії на підставі судового рішення з 01.07.2023. При цьому основний розмір пенсії склав 70 % від сум грошового забезпечення позивача.
09.10.2023 ОСОБА_1 звернувся із заявою до заступника начальника ВПВР, у якій повідомив, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.2023 у справі № 380/7818/23 виконано частково. Перераховано розмір пенсії з 01.01.2018 по 01.12.2019 у розмірі 74% від відповідних сум грошового забезпечення, а з 01.12.2019 зменшено відсотковий розмір пенсії до 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
22.11.2023 державним виконавцем ВПВР Батюк М.В. прийнято постанову про накладення штрафу у ВП № 72713619 в сумі 5100,00 грн.
Підставою для прийняття такої постанови є факт невиконання рішення Львівського окружного адміністративного суду ГУ ПФУ у Львівській області у зв'язку із здійсненням перерахунку у розмірі 70 % грошового забезпечення, замість зазначених 74% (у рішенні суду від 15.06.2023).
Позивач не погодився із прийняттям постанови про накладення штрафу від 22.11.2023 у ВП № 72713619 та звернувся до суду із адміністративним позовом, що розглядається.
При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VІІІ) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 статті 18 Закону № 1404-VІІІ визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Як передбачено пунктами 1, 16 частини 3 статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (абзац 1 частини 4 статті 18 Закону № 1404-VІІІ).
Згідно з частиною 4 статті 19 Закону № 1404-VІІІ сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Пунктами 1 та 6 частини 5 статті 19 Закону № 1404-VІІІ визначено, що боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина 8 статті 19 Закону № 1404-VІІІ).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону № 1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (абзац 1 частини 6 статті 26 Закону № 1404-VІІІ).
Як передбачено частиною 2 статті 63 Закону № 1404-VІІІ, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до частини 3 статті 63 Закону № 1404-VІІІ виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Частиною 1 статті 75 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Таким чином, виходячи з наведених норм, апеляційний суд погоджується з думкою суду першої інстанції, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
Як слідує з матеріалів справи, а саме з виконавчого листа № 380/7818/23, виданого Львівським окружним адміністративним судом, на ГУ ПФУ покладено зобов'язання здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 74% сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
Відповідач, виконуючи рішення суду від 15.06.2023 у справі № 380/7818/23, здійснив перерахунок пенсії позивача, починаючи з 01.01.2018 з урахуванням 74% відповідних сум грошового забезпечення.
Разом з тим, з долученого відповідачем до матеріалів справи протоколу про перерахунок пенсії за пенсійною справою № ХВ42602-Міноборони Кондратюка М.К. видно, що ГУ ПФУ здійснило перерахунок пенсії з 01.07.2023, уже на підставі іншого судового рішення, проте виходячи з розміру 70 % сум грошового забезпечення.
Оцінюючи доводи позивача щодо належного виконання рішення суду від 15.06.2023 у справі № 380/7818/23, суд першої інстанції вірно зауважив, що у рішенні суду у справі №380/7818/23 встановлено право ОСОБА_1 на отримання пенсії з 01.01.2018 із розрахунку 74% грошового забезпечення без зазначення кінцевої дати для застосування вказаного відсоткового показника.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в даному випадку висновки суду у справі № 380/7818/23 щодо відсоткового розміру пенсії ОСОБА_1 є обов'язковими для ГУ ПФУ при проведенні подальшого перерахунку його пенсії.
Разом із тим, виконуючи рішення у справі № 380/7818/23, позивач безпідставно знизив розмір відсоткового розміру пенсії ОСОБА_1 , що свідчить про невиконання позивачем рішення суду без поважних причин та, як наслідок, про правомірність прийнятої державним виконавцем постанови від 22.11.2023 про накладення штрафу в сумі 5100,00 грн у виконавчому провадженні № 72713619.
Підсумовуючи викладене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.
Керуючись статтями 241, 243, 268, 272, 287, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року у справі № 380/29391/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т. В. Онишкевич
судді Р. П. Сеник
Н. М. Судова-Хомюк
Постанова у повному обсязі складена 21 березня 2021 року.