11 березня 2024 р.Справа № 440/11810/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,
за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду та в режимі відеоконференції адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2023, головуючий суддя І інстанції: С.О. Удовіченко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 01.12.23 по справі №440/11810/23
за позовом ОСОБА_1
до 3 Територіального Одеського вузла урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України
про визнання протиправним та скасування наказу,
У серпні 2023 року ОСОБА_2 (надалі - позивач, апелянт, ОСОБА_2 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до 3-го Територіального Одеського вузла урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (надалі - 3 ТВУЗ Держспецзв'язку, відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ начальника 3 ТВУЗ Держспецзв'язку "Про дисциплінарне стягнення" № 4-С від 04 липня 2023 року в частині, що стосується ОСОБА_1 .
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 , діючи через свого представника - адвоката Кабенок Ю.В., подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, його ухвалення з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року та ухвалити постанову, якою задовольнити позов.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує на протиправність оскаржуваного наказу начальника 3 ТВУЗ Держспецзв'язку "Про дисциплінарне стягнення" № 4-С від 04 липня 2023 року в частині, що стосується рлзтвача. Стверджує про те, що службове розслідування стосовно саме ОСОБА_1 не призначалося, а проведене по факту встановлених порушень не уповноваженим складом комісії, оскільки її члени є підлеглими позивача, що прямо заборонено чинним законодавством. Стверджує, що в ході проведеного службового розслідування не встановлено факту порушення позивачем Дисциплінарного статуту. Для притягнення військовослужбовця до відповідальності необхідно, щоб був зафіксований сам факт порушення, вину військовослужбовця повністю доведено, встановлено ступінь вини та з'ясовано причини і умови, що сприяли вчиненню ним правопорушення.
Відповідач не погодився з доводами апеляційної скарги та подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року без змін. Стверджував про законність та обґрунтованість спірного рішення.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, заслухавши позивача та представника позивача, представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судовим розглядом були встановлені наступні обставини.
ОСОБА_2 проходить службу на посаді заступника начальника 3 ТВУЗ Держспецзв'язку (з господарської діяльності).
Відповідно до пункту 6 розділу V Зведеного плану діяльності з внутрішнього аудиту на 2023 - 2025 роки Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (від 23 грудня 2022 року № 17-7753/ВС), наказу Адміністрації Держспецзв'язку від 03 квітня 2023 року № 268 "Про проведення внутрішнього аудиту" та на підставі направлення на проведення аудиту від 14 квітня 2023 року № 17/02-1641/ВС, аудиторською групою проведено внутрішній аудит 3 ТВУЗ Держспецзв'язку за період з 01 січня 2020 року по завершений період 2023 року.
25 травня 2023 року Директором Департаменту внутрішнього аудиту та контролю за службовою діяльністю Адміністрації Держспецзв'язку складено та направлено голові Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України доповідну записку № 17/03-1393ДСК/ВС.
Зі змісту Доповідної записки слідує, що: "під час проведення аудиторських досліджень встановлені недоліки, які спричинили виникнення внутрішніх ризиків, що в подальшому можуть призвести до негативних наслідків для виконання завдань за призначенням З ТВУЗ.
З ТВУЗ недотримувались вимоги законодавства при укладанні, виконанні господарських угод, закупівлі товарів, робіт і послуг, що підтвердило низку ризиків, які впливають на якість організації договірної роботи.
Під час аналізу договорів встановлено випадки, невраховування під час їх укладення вимог частини 1 статті 265 та статті 180 Господарського кодексу України, частини 1 статті 638 та частини і статті 712 Цивільного кодексу України, пункту 3 розділу III Порядку ведення договірної роботи у Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, затвердженого наказом Адміністрації Держспецзв'язку від 15 вересня 2020 року № 569, у частині наявності обов'язкових істотних умов - предмету договору (найменування товарів, робіт, послуг), характеру виконуваної роботи (послуг, що надаються) та якості товарів, робіт чи послуг, гарантійного терміну (зобов'язань), відповідальності сторін, конкретного строку виконання зобов'язань (поставки товару) контрагентом, а також не завжди фіксується, при наявності відповідних реквізитів, конкретна дата їх підписання контрагентами.
Встановлено неоднакові (протилежні) підходи до укладання договорів під час здійснення закупівель за різними ДК. Так, в одному випадку при придбанні телекомунікаційного обладнання з різними ДК укладається 2 договори, в той час як операції з придбання продуктів харчування за різними ДК оформлюються 1 договором.
В маркетингових довідках не завжди відображався висновок щодо перевірки контрагента, його правомочності на укладання договору, наявності повноважень на підписання такого договору, а рішення про укладання господарських договорів на придбання продуктів харчування з ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6 , приймалися по маркетингових дослідженнях пов'язаних між собою осіб, що може свідчити про порушення вимог антикорупційного законодавства під час укладення названих договорів.
Аудиторською групою проведено вибірковий аналіз закупівельних цін на продукти харчування шляхом порівняння договірних цін з середніми споживчими цінами на товари (послуги) по Україні у 2021-2022 роках та за 1 квартал 2023 року згідно з даними Державної служби статистики України.
Дослідженням встановлено завищення закупівельних цін на продукти харчування на загальну суму 285686,18 грн, в т.ч. у 2021 році - на суму 21 380,63 грн, у 2022 році - на суму 233262,50 грн., у 1 кварталі 2023 року - на суму 31043,05 грн, що свідчить про неефективне використання державних коштів 3 ТВУЗ Держспецзв'язку.
Крім цього, по іншим товарам, ціни по яким відсутні в переліку Державної служби статистики України, дослідження проведено у порівнянні з цінами отриманими з інших альтернативних джерел та встановлено завищення цін у 2022 році на суму 470324,40 грн, у 1 кварталі 2023 року на суму 112490,26 грн, що також несе додаткові ризики нанесення збитків державному бюджету України орієнтовно на суму 582811,66 грн".
Пунктом 5 Доповідної записки Аудиторською групою ДАК Адміністрації Держспецзв'язку надано начальнику 3-го Територіального ВУЗ рекомендації щодо призначення та проведення службового розслідування за фактами укладання господарських договорів із пов'язаними особами та можливим завищенням вартості товарів і послуг.
30 травня 2023 року заступником директора департаменту-начальником відділу ДАК Адміністрації Держспецзв'язку супровідним листом № 17/03-142ДСП/ВС направлено начальнику 3 ТВУЗ Держспецзв'язку Доповідну записку про результати проведення аудиту 3 ТВУЗ Держспецзв'язку за період з 01 січня 2020 року по завершений період 2023 року.
08 червня 2023 року, відповідно до Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України затвердженої наказом Адміністрації Держспецзв'язку від 06 листопада 2015 року №668 та на виконання доповідної записки про результати проведення аудиту в 3 ТВУЗ Держспецзв'язку Департаментом внутрішнього аудиту та контролю за службовою діяльністю від 25 травня 2023 року № 17/03-1393 дск/ВС, з метою з'ясування усіх обставин за фактами придбання продуктів харчування за завищеними цінами та взаємопов'язаних осіб, які виявлені в ході роботи аудиторської групи, наказом № 97 начальника 3 ТВУЗ Держспецзв'язку призначено службове розслідування.
Згідно із пунктом 2 наказу № 97 від 08 червня 2023 року головою комісії призначено заступника начальника територіального вузла - начальника відділу кадрової роботи полковника ОСОБА_7 , та членів комісії: начальника фінансово-економічного відділу - головного бухгалтера підполковника ОСОБА_8 , заступника начальника відділу охорони підполковника ОСОБА_9 , начальника сектору виховної роботи та морально - психологічного забезпечення Відділу кадрової роботи полковника ОСОБА_10 .
03 липня 2023 року начальником 3 ТВУЗ Держспецзв'язку затверджено Акт про результати проведення службового розслідування щодо з'ясування усіх обставин за фактами придбання продуктів харчування за завищеними цінами та взаємопов'язаних осіб.
На підставі висновків Акту про результати проведення службового розслідування щодо з'ясування усіх обставин за фактами придбання продуктів харчування за завищеними цінами та взаємопов'язаних осіб начальником 3-го Територіального Одеського вузла урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України 04 липня 2023 року винесено наказ №4-с, згідно якого, зокрема:
- полковнику ОСОБА_1 , заступнику начальника Територіального вузла, за неналежну організацію та недостатній контроль ведення договірної роботи за напрямком тилового забезпечення, що призвело до порушення виконання вимог Порядку ведення договірної роботи в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, затвердженого наказом Адміністрації Держспецзв'язку від 15 вересня 2020 року № 569 та абзаців 4, 8, 10 пункту 2.3 розділу II Завдання та обов'язки Посадової інструкції заступника начальника Територіального вузла З ТВУЗ Держспецзв'язку (з господарської діяльності) затвердженої наказом 3 ТВУЗ Держспецзв'язку від 30 листопада 2020 року №308, відповідно до статті 12, пункту "а" статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України - оголошено зауваження.
Не погодившись із наказом 3 ТВУЗ Держспецзв'язку "Про дисциплінарне стягнення" № 4-С від 04 липня 2023 року в частині, що його стосується, позивач звернувся до суду із позовом про визнання протиправним та скасування цього наказу в частині.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з правомірності спірного наказу.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону №2232-ХІІ порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до ч. 4 вступу Дисциплінарного статуту дія цього Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Згідно із ч. 1 ст. 1 розділу І Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Відповідно до ч. 7 розділу І Дисциплінарного статуту застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення можуть тільки прямі командири та командири, визначені в розділі 3 цього Статуту.
Відповідно до ч.4 ст.12 Дисциплінарного статуту керівники (начальники) регіональних (територіальних) органів і регіональних (територіальних) органів управління військових формувань, утворених відповідно до законів України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями користуються стосовно підлеглих військовослужбовців дисциплінарною владою командувача військ оперативного командування.
Згідно із частиною першою статті 45 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Відповідно до статті 48 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Командир корпусу, командувач військ оперативного командування, командувач виду, окремого роду військ (сил) Збройних Сил України має право застосовувати стягнення, передбачені пунктами "а" - "ґ", а також пунктами "д" - "ж" (до підполковника включно) статті 48 цього Статуту. (стаття 56 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту)
Згідно із статтею 83 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Відповідно до частини першої статті 84 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Відповідно до статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Відповідно до статей 84-88 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-ХIV, та з метою належної організації заходів, спрямованих на захист прав і свобод людини, зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям у Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань та прийняття законних рішень за їх висновками Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України ухвалила наказ від 06.11.2015 № 668, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02 грудня 2015 р. за № 1503/27948, яким затвердила Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України (надалі - Інструкція № 668).
Відповідно до п. 1 розділу І Інструкції № 668 ця Інструкція визначає підстави для призначення службових розслідувань, права й обов'язки посадових осіб Адміністрації Держспецзв'язку, її територіальних органів, Головного управління урядового фельд'єгерського зв'язку Держспецзв'язку, підрозділів урядового фельд'єгерського зв'язку, територіальних підрозділів, закладів, установ і організацій Держспецзв'язку (далі - підрозділи Держспецзв'язку), установлює процедуру проведення службових розслідувань стосовно військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом в Держспецзв'язку, оформлення їх результатів та прийняття за ними рішень.
Згідно з п. 5 розділу І Інструкції № 668 службове розслідування у разі виявлення факту завдання шкоди державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам проводиться відповідно до вимог цієї Інструкції та з урахуванням положень Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі".
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Інструкції № 668 службові розслідування призначаються в разі:
1) невиконання або неналежного виконання службових обов'язків, що загрожувало життю і здоров'ю особового складу Держспецзв'язку, цивільного населення або заподіяло матеріальну чи моральну шкоду;
2) невиконання або недбалого ставлення до виконання вимог нормативно-правових актів та актів організаційно-розпорядчого характеру, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу Держспецзв'язку чи Держспецзв'язку в цілому; ;
15) виявлення факту завдання шкоди державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам;
17) в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до п. 4. розділу ІІ Інструкції № 668 підставою для призначення службового розслідування може слугувати інформація, викладена в рапортах, заявах, скаргах особового складу Держспецзв'язку, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян, повідомленнях правоохоронних органів, органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їхніх посадових осіб, об'єднань громадян, а також опубліковані засобами масової інформації інформативні дані про події, що потребують з'ясування обставин, за яких вони сталися.
Згідно з п. 3. розділу ІІІ Інструкції № 668 службове розслідування може бути проведено особисто особою, яка його призначила, або доручено посадовій особі чи комісії, один з членів якої призначається її головою.
Проведення службового розслідування доручається посадовій особі, яка має рівне або вище військове звання або займає вищу посаду ніж військовослужбовець, щодо якого призначається службове розслідування.
У разі проведення службового розслідування комісією її головою призначається особа, яка має рівне або вище військове звання або займає вищу посаду порівняно з військовослужбовцем, щодо якого призначається службове розслідування.
Відповідно до п. 6. розділу ІІІ Інструкції № 668 забороняється включати до складу комісії осіб, які є підлеглими військовослужбовця, дії (бездіяльність) якого підлягають(є) розслідуванню, а також осіб-співучасників правопорушення або заінтересованих у наслідках розслідування. До складу комісії не включаються особи, які відповідно до вимог цієї Інструкції безпосередньо погоджують результати службового розслідування. Службове розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, щодо якого проводиться службове розслідування, без його включення до складу комісії.
Згідно пункту 7 Розділу ІІІ Інструкції № 688 у наказі про призначення службового розслідування зазначаються: 1) підстави для призначення службового розслідування; 2) військове звання, прізвище, ім'я, по батькові особи (якщо вона встановлена), стосовно якої воно має бути проведено, та її посада; 3) мета проведення службового розслідування; 4) дати початку та закінчення проведення службового розслідування; 5) посадова особа чи склад комісії, якій (яким) доручено його проведення.
Аналіз наведених приписів дає підстави для таких висновків:
- як правило, службове розслідування призначається стосовно конкретного військовослужбовця (військовослужбовців), якого (яких) командир вирішив притягти до дисциплінарної відповідальності з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини;
- службове розслідування за фактом певних подій призначається лише з метою встановлення кола осіб, які можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності за вчинення відповідних дій;
- до складу комісії заборонено включати осіб, які є підлеглими військовослужбовця, дії (бездіяльність) якого підлягають(є) розслідуванню.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що 3 ТВУЗ Держспецзв'язку були допущені грубі порушення вимог Дисциплінарного статуту та Інструкції № 668, з таких підстав.
Проведення акту службового розслідування було призначено за фактами придбання продуктів харчування за завищеними цінами та взаємопов'язаних осіб.
Проте, зміст акту службового розслідування дає підстави для висновку, що службове розслідування проводилося не з метою встановлення обставин та осіб, а стосовно конкретних військовослужбовців.
При цьому, за змістом цього акту службового розслідування комісією не встановлені ані причинний зв'язок між правопорушенням та його наслідками, ані мотив правопорушення, ані мета вчинення правопорушення, ані ступеня та форми вини позивача.
Тобто, вказаний акт службового розслідування не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його ухвалення.
Більш того, судовим розглядом встановлено, що позивач обіймає посаду заступника начальника 3 ТВУЗ Держспецзв'язку (з господарської діяльності).
Службове розслідування призначалося наказом № 97 від 18.06.2023, яким було визначено склад комісії: головою комісії призначено заступника начальника територіального вузла - начальника відділу кадрової роботи полковника ОСОБА_11 та членів комісії: начальника фінансово-економічного відділу-головного бухгалтера підполковника ОСОБА_12 , заступника начальника відділу охорони підполковника ОСОБА_13 , начальника сектору виховної роботи та морально-психологічного забезпечення відділу кадрової роботи полковника ОСОБА_14 .
Так, позовні вимоги та вимоги апеляційної скарги були вмотивовані тим, що члени комісії є підлеглими позивача та, відповідно, не мали права брати участь у службовому розслідуванні.
У ході апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції представник 3 ТВУЗ Держспецзв'язку підтвердила, що начальник фінансово-економічного відділу-головного бухгалтера підполковника ОСОБА_12 , заступник начальника відділу охорони підполковника ОСОБА_13 , начальник сектору виховної роботи та морально-психологічного забезпечення відділу кадрової роботи полковника ОСОБА_14 - є підлеглим позивача.
Вказані обставини свідчать про грубе порушення керівником 3 ТВУЗ Держспецзв'язку вимог Дисциплінарного статуту та Інструкції № 688 у частині формування складу комісії осіб та включення до неї осіб, які є підлеглими військовослужбовця, дії (бездіяльність) якого підлягають(є) розслідуванню.
Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі № 640/11468/20, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: “протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків” і, на противагу йому, принцип “формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення”; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови безумовного дотримання ним передбаченої законом процедури прийняття такого рішення.
При цьому, колегія суддів зауважує, що процедурні рішення, які пов'язані з притягненням до дисциплінарної відповідальності повинно містити інформацію про час, місце, суть допущеного працівником дисциплінарного проступку та положення (пункти) Посадової інструкції, а саме чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення й час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.
Подібна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду 09.12.2019 року у справі №813/3820/17.
Натомість акт службового розслідування та оскаржуваний наказ обмежені лише формальними посиланнями на неналежне виконання своїх посадових обов'язків, не вказавши чітко суть та обставини допущених позивачем проступків. Не містять вони також даних про час вчинення і час виявлення проступку та обґрунтування підстав обрання певного виду стягнення.
Крім того суд зауважує, що саме лише посилання на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення, а також не наведення обставин вчинення дисциплінарного проступку, не є належним обґрунтуванням оскаржуваних рішень суб'єкта владних повноважень.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.08.2019 у справі № 1340/4847/18.
Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 380/3045/21 від 01 листопада 2022 року.
Тому, відповідач як у ході службового розслідування так і в оскаржуваному наказі повинен був чітко зазначити суть вчиненого позивачем порушення, в чому конкретно виразилося неналежне виконання його посадових обов'язків, а також, які норми чинного законодавства були порушені, причинно-наслідковий зв'язок, та обставини, за яких мало місце порушення.
Вказані обставини свідчать про допущені грубі порушення порядку проведення службового розслідування та притягнення до відповідальності, які визначені Дисциплінарним статутом та Інструкцією № 668, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що такі протиправні дії та рішення відповідача не тягнуть за собою правомірних наслідків та є достатніми підставами для задоволення позову визнання протиправним та скасування наказу начальника 3 ТВУЗ Держспецзв'язку "Про дисциплінарне стягнення" № 4-С від 04 липня 2023 року в частині, що стосується ОСОБА_1 .
З огляду на наведене, колегія суддів вважає відсутніми підстави для надання оцінки наявності або відсутності підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності по суті пред'явлених йому обвинувачень.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позову та, відповідно наявності підстав для задоволення вимог апеляційної скарги апелянта у повному обсязі.
Посилання відповідача на те, що службове розслідування було призначене щодо з'ясування усіх обставин за фактами придбання продуктів харчування за завищеними цінами та взаємопов'язаних осіб, а не стосовно конкретного військовослужбовця, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки згідно п.3 розділу 2 Описової частини Акту про результати службового розслідування, затвердженого начальником 3 ТВУЗ Дерспецзв'язку 03.07.2023 встановлено, що розслідування проводилося фактично стосовно осіб в тому числі і ОСОБА_1 (аркуш 2 Акту).
Посилання відповідача на відсутність порушень п. 6. розділу ІІІ Інструкції № 668 та правомірність формування комісії з проведення службового розслідування оскільки голова даної комісії був заступник начальника Територіального вузла-начальник Відділу кадрової роботи полковник ОСОБА_11 , який підпорядкований лише начальнику Територіального вузла, є начальником усього особового складу територіального вузла, має рівнозначне військове звання і не є підлеглим полковника ОСОБА_1 , колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки службове розслідування проводилося комісією до якої забороняється включати осіб, які є підлеглими військовослужбовця, дії (бездіяльність) якого підлягають(є) розслідуванню,
Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п. 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з неповним встановленням обставин справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції, з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ..
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року по справі №440/11810/23 скасувати.
Ухвалити постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника 3 Територіального Одеського вузла урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України "Про дисциплінарне стягнення" № 4-С від 04 липня 2023 року в частині, що стосується ОСОБА_1 ..
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін
Повний текст постанови складено 21.03.2024.