21 березня 2024 року справа №200/6169/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гайдар А.В., Геращенко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року у справі № 200/6169/23 (головуючий І інстанції Дмитрієв В.С.) за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певних дій, -
В січні 2023 року адвокат Гребенар О.В. в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з вимогами: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_2 у призначенні пенсії по інвалідності з 01.04.2023 року згідно заяви №1555 від 11.04.2023 та в перерахунку пенсії по інвалідності із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, які передують року переходу на пенсію по інвалідності; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 за №1555 від 11.04.2023 про призначення пенсії по інвалідності із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з січня 2014 року позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", з 01.07.2017 виплату пенсії було припинено у зв'язку із працевлаштуванням на посаду, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років. У зв'язку із встановленням інвалідності 2 групи, позивачу квітні 2023 року звернулася із заявою про призначення пенсії по інвалідності, проте працівником пенсійного фонду було складено заяву про продовження виплати у зв'язку із звільненням. За повторним зверненням позивачу з травня 2023 року здійснено перерахунок пенсії та призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, проте відмовлено в перерахунку пенсії по інвалідності із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, які передують року призначення пенсії по інвалідності. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його права.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року у справі № 200/6169/23 позов задоволено частково, внаслідок чого визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку та виплаті пенсії по інвалідності із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, які передують року переходу на пенсію по інвалідності. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_2 , призначеної згідно із Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, які передують року переходу на пенсію по інвалідності, починаючи з 09.05.2023, з урахуванням виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивачу з 09.05.2023 проведено перерахунок пенсії з урахуванням індексації заробітку та застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески - 7405,03 грн., розмір пенсії обчислено відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідач вказав, що відповідно до частини 3 статті 45 Закону № 1058, якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п'ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії. Законодавством не передбачено застосування зазначених норм при переведенні з пенсії за вислугу років на будь-який інший вид пенсії.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Так, з 13.01.2014 ОСОБА_2 було призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підтверджується матеріалами справи та не є спірним між сторонами.
з 01.07.2017 виплату пенсії було припинено у зв'язку з працевлаштуванням, що не є спірним між сторонами.
30.03.2023 позивачу встановлено 2 групу інвалідності, загальне захворювання.
11.04.2023 ОСОБА_2 звернулася із заявою про призначення пенсії, у якій вказано: подовження виплати у зв'язку зі звільненням. Вказана заява містить підпис ОСОБА_2 у кожній колонці заяви.
Згідно з рішенням від 18.04.2023 №914260822817 позивачу здійснено перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
09.05.2023 позивач звернулася із заявою про перехід на інший вид пенсії.
Згідно з рішенням від 12.05.2023 №914260822817 позивачу здійснено перерахунок пенсії з 09.05.2023 по інвалідності відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (вид перерахунку - перехід з виду на вид). Розмір пенсії визначено із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки. Даний факт підтверджується протоколом про призначення пенсії та розрахунком пенсії та не заперечується відповідачем.
Листом від 09.06.2023 відповідач повідомив про поновлення виплати пенсії за вислугу років з 01.04.2023 відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення” та про переведення на пенсію по інвалідності з 09.05.2023, призначену відповідно до статті 30 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
19.09.2023 позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії по інвалідності з 01.04.2023 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, які передують року призначення пенсії по інвалідності.
Листом від 10.10.2023 відповідач повідомив, що для застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три календарні роки, які передують року переходу на пенсію по інвалідності підстави відсутні.
Не погодившись з зазначеними вище діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (ст. 44 Конституції України).
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Проте, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, первинно позивачу пенсію було призначено за вислугу відповідно до ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (як працівнику освіти), який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивач звернулася вперше у 2023 році після встановлення інвалідності. Крім того судом встановлено, що після призначення пенсії за вислугу років, позивач продовжувала працювати та відповідно з її заробітної плати відраховувався внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до п. "е"ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції на час призначення позивачу пенсії) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Статтею 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Відповідно до п. 2.4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1 (в редакції на час призначення позивачу пенсії за вислугу років), пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
Отже у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", має місце саме призначення пенсії, а не переведення згідно ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Крім того при визначенні розміру пенсії за віком повинні застосовуватись формули, які використовуються при призначені пенсії вперше за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а не формули, які використовуються при переході із одного виду пенсії, призначеної за цим законом, на інший.
Аналогічна позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена в постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 465/5246/17, від 13.02.2019 у справі № 265/7301/16-а, від 11.09.2019 у справі №213/1226/16-а, від 18.08.2020 по справі № 263/6611/17, від 29.03.2023 у справі № 240/4170/19 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17, яка згідно ч. 4, 5 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень та враховується іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Таким чином, суд зазначає, що в даному випадку повинно відбуватися не перехід з одного виду пенсії на інший, а призначення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Позивач має право на призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Таким чином, судом встановлено, що порушення прав позивача відбулося внаслідок протиправних дій органу Пенсійного фонду щодо переведення позивача з пенсії за вислугу років на пенсію по інвалідності і її перерахунку із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог щодо відмови у призначенні пенсії по інвалідності з 01.04.2023 року згідно заяви №1555 від 11.04.2023 та зобов'язання вчинити такі дії, суд зазначає наступне.
Так, призначення, переведення з одного на інший вид пенсії проводиться органами Пенсійного фонду України на підставі особистої заяви заявника.
Дослідивши заяву ОСОБА_2 від 11.04.2023 судом встановлено, що остання подана щодо продовження виплати у зв'язку зі звільненням та яка містить підпис заявника ОСОБА_2 у кожній колонці заяви, що свідчить про обізнаність змісту поданої заяви.
Тобто, наявна в матеріалах справи копія заяви позивача від 11.04.2023 не підтверджує факт звернення до пенсійного органо щодо призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування”.
Суд зазначає, що хоча вказана заява має надрукований вигляд, та як стверджує позивач: складена працівником пенсійного органу, ОСОБА_2 підписавши цю заяву погодилася з текстом заяви, зокрема щодо продовження виплати у зв'язку зі звільненням.
Таким чином, оскільки в матеріалах справи відсутня, та сторонами не надана, заява ОСОБА_2 від 11.04.2023 про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування”, підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дії та зобов'язання призначити пенсію по інвалідності з 01.04.2023 відсутні.
Разом з тим, оскільки рішенням від 12.05.2023 №914260822817 позивачу здійснено перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 09.05.2023, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_2 призначеної згідно із Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, які передують року переходу на пенсію по інвалідності (за 2020-2022 роки), починаючи з 09.05.2023 та з урахуванням виплачених сум.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року у справі № 200/6169/23 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року у справі № 200/6169/23 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 21 березня 2024 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді А.В. Гайдар
І.В. Геращенко