21 березня 2024 року справа №200/1362/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 травня 2023 року (головуючий суддя І інстанції - Аканов О.О.), складене в повному обсязі 09 травня 2023 року, у справі № 200/1362/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про
стягнення грошового забезпечення за період з 01 березня по 24 квітня 2022 в сумі 21778,20грн.;
стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців в сумі 62700 грн.;
визнання протиправним та скасування висновку службового розслідування, складеного 01.06.2022, затвердженого начальником Головного управління Національної поліції в Донецькій області полковником поліції Р.Осипенко ;
визнання протиправним та скасування наказу №643 від 13.06.2022 «Про порушення службової дисципліни окремими працівниками Маріупольського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області та їх покарання»;
визнання протиправним та скасування наказу №262 о/с від 13.06.2022 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби);
поновлення на посаді інспектора-чергового чергової частини відділу моніторингу Маріупольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області з дати звільнення 13.06.2022, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із вищевказаними вимогами.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 травня 2023 року відмовлено у задоволені позовних вимог.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, у зв'язку з тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права та порушенні норм процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено про відсутність в діях позивача дисциплінарного проступку, матеріалами справи встановлено, що жодних порушень службової дисципліни, невиконання чи неналежного виконання обов'язків поліцейського, порушення обмежень та заборон, визначених законодавством, позивачем не вчинено.
Також вказав на порушення прав позивача при проведенні службового розслідування та як слідує - протиправності спірного наказу.
Сторони в судове засідання не викликались, про розгляд справи повідомлялись судом.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірив матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом НОМЕР_1 .
Позивач перебував на службі в поліції на посаді інспектора чергового чергової частини відділу моніторингу Маріупольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області з 29 січня 2021 року.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
25.02.2022 ГУНП в Донецькій області видано наказ № 330 "Про визначення тимчасового місця служби працівників окремих підрозділів ГУНП в Донецькій області" та встановлено про необхідності прибуття підпорядкованих працівників до тимчасового місця несення служби 26.02.2022 о 08.45 (м. Покровськ), тимчасовим місцем несення служби особового складу Маріупольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області визначено Покровське РУП ГУНП в області та керівництвом Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області встановлено строк прибуття до вищевказаного підрозділу до 24 квітня 2022 року.
До УГІ ГУНП в Донецькій області надійшов рапорт заступника начальника Маріупольського РУП про те, що станом на 24.04.2022 окремі працівники (у тому числі позивач) не прибули до визначеного місця несення служби - Покровського РУП ГУНП в Донецькій області.
На підставі зазначеного факту Головним управлінням від 18.05.2022 за № 545 видано наказ "Про призначення службового розслідування".
01.06.2022 року відповідачем було складено висновок службового розслідування, проведеного за відомостями, викладеними у рапорті заступника начальника Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області.
Згідно змісту Акту службового розслідування, під час проведення службового розслідування було встановлено, що до УГІ ГУНП в Донецькій області надійшов рапорт заступника начальника Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області про те, що наказом ГУНП в Донецькій області від 25.02.2022 № 330 "Про визначення тимчасового місця служби працівників окремих підрозділів ГУНП в Донецькій області" тимчасовим місцем несення служби особового складу Маріупольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області визначено Покровське РУП ГУНП в області та керівництвом Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області встановлено строк прибуття до вищевказаного підрозділу до 24 квітня 2022 року, однак у встановлений строк окремі працівники Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області не прибули до визначеного місця, зокрема, інспектор чергового чергової частини відділу моніторингу Маріупольського РУП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_1 .
З метою встановлення обставин неприбуття до відповідного місця дислокації, у зв'язку з тривалим часом відсутності на зв'язку, працівниками сектору кадрового забезпечення Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області у присутності керівників Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області, здійснено телефонні дзвінки на особисті номера вищевказаних працівників.
В ході телефонних дзвінків телефони були відключені (знаходяться за межами обслуговування операторів).
Відсутність на службі позивача підтверджується актами не виходу на службу від 25.04.2022 №734, 26.04.2022 №834, 27.04.2022 №884.
Опитаний у ході службового розслідування начальник Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області пояснив, щодо позивача, що у зв'язку з введенням воєнного стану з 24.02.2022 за місцем несення служби останній не виходив, за його згодою поїхав евакуювати сім'ю неподалік від Маріуполя, після чого на місце праці не повернувся, на зв'язок не вийшов.
Опитаний у ході службового розслідування т.в.о начальника Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області, заступника начальника управління поліції з превентивної діяльності Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області пояснив, щодо позивача, що від моменту повномасштабного вторгнення РФ на територію України, а саме на м. Маріуполь на роботу ходили всі без винятку працівники.
25.02.2022 керівники відділів Маріупольського РУП отримали наказ від керівника Маріупольського РУП про виконання наказу № 330 та виїзду особового складу до Покровського РУП до 24.04.2022 року, однак позивач не прибув до визначеного місця.
Всі вищевказані працівники поліції знаходились на зв'язку до 02.03.2022 та планували виїхати до Покровського РУП, а з 02.03.2022 зв'язок операторів Водафон, Київстар та Лайфселл в м. Маріуполі перестав працювати.
З метою реалізації права на захист та отримання пояснення, 18.05.2022 здійснено телефонний дзвінок за номерами телефонів належних позивачу, однак вони були відключені, про що було складено відповідний акт про здійснення телефонного дзвінка від 18.05.2022 №519/55/04-2022.
У зв'язку з цим в месенджерах "Телеграм", "Ватс Апп", "Вайбер" та СМС повідомленнях працівникам поліції, які не прибули на службу та про причини не явки не повідомили, у тому числі позивачу було надіслано повідомлення щодо необхідності прибуття до м. Покровська Донецької області для надання пояснень з визначеним терміном до 21.05.2022. Позивач до м. Покровська не прибув та пояснень не надав. За вказаними фактами дисциплінарною комісією складено акт про неприбуття № 1045/55/04-2022 від 24.05.2022 року.
Дисциплінарною комісією оглянуто засіб електронної комунікації, а саме мобільний телефон з номером телефону НОМЕР_2 та мобільний телефон з номером телефону НОМЕР_3 , з яких вищевказаним працівникам поліції направлялися повідомлення (виклики) про необхідність прибуття.
Оглядом встановлено, що 18-19.05.2022 в месенджері "Телеграм", "Ватс Апп", "Вайбер" та СМС повідомленнях зареєстрованими за номерами мобільних телефонів вищевказаних працівників поліції, у тому числі позивача, було направлено електронний текст виклику та електронний файл (фото) виклику, наявний звіт про доставку повідомлень.
За результатами огляду дисциплінарною комісією складено акт оглядів засобу електронної комунікації від (виклик) вих. УГІ від 23.05.2022 № 880.
З метою встановлення місцезнаходження працівників поліції, у тому числі позивача, відділом протидії кіберзлочинам в Донецькій області Департаменту кіберполіції Національної поліції України вжито заходи з пошуку наявних соціальних сторінок, активності месенджерів, наявних абонентських номерів, що належать вищевказаним поліцейським, у тому числі позивача, було встановлено відсутність активності в соціальних сторінках.
Відповідно висновку службового розслідування, за порушення службової дисципліни, невиконання вимог: - п.1 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, (в частині зобов'язання бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України) - п.п. 1,2 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", (в частині неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно- правових актів, іцо регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського та професійного виконання свої службових обов'язків відповідно до вимог нормативно- правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва) що виразилось у невиході на службу без поважних причин та тривалій відсутності на службі позивача звільнено зі служби в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги.
Порушенням Присяги працівника поліції є скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
13.06.2022 ГУНП в Донецькій області видано наказ № 643 "Про порушення службової дисципліни окремими працівниками Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області та їх покарання" до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
13.06.2022 ГУНП в Донецькій області видано наказ № 262о/с "По особовому складу", відповідно до якого наказано позивача звільнити зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 13.06.2022.
Спірним питанням даної справи є правомірність прийняття відповідачем наказу про звільнення позивача.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірний наказ прийнято правомірно.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції погоджує висновки суду першої інстанції з наступних підстав
Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580), Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ (далі - Дисциплінарний статут), Правилами етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, Присягою працівника поліції.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону № 580 поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського, зокрема, безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Відтак, службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені, повазі честі і гідності інших осіб та поліцейських, дотриманні норм етичної поведінки.
Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту серед інших передбачено, що до поліцейських може застосовуватись такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Згідно з пунктом 6 частини першої статтею 77 Закону № 580 поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції здійснюється керівниками, які уповноважені приймати на службу до поліції, призначати на посаду та присвоювати спеціальне звання. Дисциплінарні стягнення у виді звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу (статті 20, 22 Дисциплінарного статуту).
Принципи етики для працівників Національної поліції визначають Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила), затверджених наказом МВС України від 09.11.2006 року № 1179.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Правил, зокрема, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен:
- неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
- професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;
- поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України;
- у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків;
- неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України;
- виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку;
- поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;
- контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку.
У постанові від 13 жовтня 2020 року у справі № 712/9213/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв'язку з поміщенням до медвитверезника, самовільним використанням без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишенням роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального навчального закладу).
Керуючись зазначеним та враховуючи, що ані Позивачем, ані його представником фактично не заперечується відсутність Позивача на службі з 26.02.2022, та той факт що жодного пояснення або належного доказу, який свідчить про поважність такої відсутності, суд вважає, що Позивачем вчинено порушення п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (в частині зобов'язання бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України), п.п. 1, 2 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію".
За правилами статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України від 15 березня 2018 року №2337-VIII за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Згідно із ч.ч. 13, 14, 15 статті 15 Дисциплінарного статуту уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право, у тому числі: одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи.
Поліцейський, який з поважних причин не може прибути на засідання дисциплінарної комісії, зобов'язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів.
Якщо поліцейський, викликаний на засідання дисциплінарної комісії у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається належним чином повідомленим. У такому разі засідання дисциплінарної комісії проводиться без його участі.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
За правилами статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Відповідно до статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право, зокрема, надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи
За результатами службового розслідування складається висновок, у якому, крім іншого, зазначаються обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, відомості, що характеризують поліцейського, висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (стаття 19 Дисциплінарного статуту).
За правилами статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є:
1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;
2) попередня бездоганна поведінка;
3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;
4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;
5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;
6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є:
1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння;
2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;
3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього;
4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку;
5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно із ч.ч. 1, 2, 3, 4, 5, 6 статті 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.
Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.
За відсутності на службі без поважних причин поліцейського, до якого застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади чи звільнення із служби в поліції, таке дисциплінарне стягнення виконується, а витяги з наказів про застосування та виконання дисциплінарного стягнення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. У такому разі днем ознайомлення поліцейського із зазначеними наказами є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення їх поліцейському, до якого застосовано дисциплінарне стягнення, або повнолітньому члену сім'ї такого поліцейського.
У разі якщо поліцейський, до якого застосовано дисциплінарне стягнення, відмовляється від отримання витягів з наказів про застосування та виконання дисциплінарного стягнення, днем отримання витягів з наказів є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову в їх отриманні чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Вказані положення Дисциплінарного статуту Національної поліції України кореспондуються із приписами наказу МВС України "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України" від 07 листопада 2018 року №893, зареєстрованого Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807.
З встановлених обставин справи вбачається, що службове розслідування відносно порушення Позивачем службової дисципліни було призначено письмовим наказом керівника від 18.05.2022 за № 545.
Службове розслідування проведено з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарних проступків на підставі рапорту т.в.о. начальника Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області про те, що порушуючи вимоги наказу ГУНП в Донецькій області від 25.02.2022 №330 "Про визначення тимчасового місця служби працівників окремих підрозділів ГУНП в Донецькій області", згідно з яким тимчасовим місцем несення служби особового складу Головного управління Національної поліції в Донецькій області визначено Покровське РУП ГУНП в області та встановлено строк прибуття до вказаного підрозділу до 26.02.2022, проте станом на 24.04.2022 окремі працівники ГУНП в Донецькій області туди не прибули, в тому числі Позивач.
З аналізу матеріалів службового розслідування та підстав для звільнення позивача слідує, що дисциплінарне стягнення до позивача застосовано не за неприбуття до визначеного місця несення служби та тривалій відсутності на службі без поважних причин (як зазначає позивач). Підставами застосування дисциплінарної відповідальності слугувало те, що Позивач, порушуючи вимоги наказу ГУНП в Донецькій області від 25.02.2022 №330 "Про визначення тимчасового місця служби працівників окремих підрозділів ГУНП в Донецькій області", згідно з яким тимчасовим місцем несення служби особового складу Головного управління Національної поліції в Донецькій області визначено Покровське РУП ГУНП в області та встановлено строк прибуття до вказаного підрозділу до 26.02.2022, Позивач туди не прибув.
При цьому, позивач не надає жодних обґрунтувань та доказів, чому, перебуваючи з січня 2023 року в Україні, він не виявив бажання з'явитися до місця дислокації Головного управління Національної поліції в Донецькій області, а саме у м. Покровськ для ознайомлення з матеріалами службового розслідування чи повідомлення керівництва про бажання продовжити проходження служби у Національній поліції.
Верховним Судом у постанові від 02.10.2018 по справі №815/4463/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 76889399) сформована правова позиція щодо того, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Суд звертає увагу на те, що як охоронець громадського порядку, держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі «Звежинський проти Польщі» (заява №34049/96), рішення ЄСПЛ від 19.04.2007 у справі «Вільхо Ескелінен та інші проти Фінляндії» (заява № 63235/00).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 12.01.2012 у справі "Горовенки та Бугара проти України" зазначив, що уряди та правоохоронні органи забезпечують те, щоб усі посадові особи з підтримання правопорядку мали відповідні моральні, фізичні та психологічні якості для ефективного виконання своїх функцій і проходили безперервну та ретельну професійну підготовку. Необхідно періодично здійснювати перевірку їхньої придатності для виконання таких функцій.
Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Аналогічний правовий висновок здійснено Верховним Судом у постанові від 21.09.2018 у справі № 824/227/17-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 76615256).
Отже, підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни.
Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач не прибув на робоче місце для несення служби за місцем дислокації у місто Покровськ згідно наказу ГУНП в Донецькій області від 25.02.2022 № 330 та відсутній на службі до цього часу.
До Головного управління Національної поліції в Донецькій області жодного разу не з'явився.
При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів того, що позивачем вчинялись будь-які дії для того, щоб прибути до місця несення служби у м. Покровськ чи повідомлення керівництва органу Національної поліції стосовно причин свого неприбуття.
Відтак, матеріалами справи підтверджується вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а застосоване до Позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є співмірним до вчиненого проступку, внаслідок чого позовні вимоги про визнання протиправними та скасування наказів не підлягають задоволенню.
У ході судового розгляду справи Позивачем не наведено будь-яких належних доказів невідповідності встановлених службовим розслідуванням фактів дійсним обставинам вчиненого дисциплінарного проступку.
Щодо посилання позивача на порушення порядку проведення службового розслідування, суд зазначає наступне.
Згідно матеріалів особової справи позивач зареєстрований в м. Маріуполь, тобто в місті яке є окупованим майже з початку введення військового стану. Відповідно повідомлення позивача поштовою кореспонденцією за таких умов не вбачає можливим.
Також згідно матеріалів службового розслідування, позивачеві надсилалися повідомлення на електронну адресу, здійснено спроби здійснити дзвінки та смс-інформування по мобільному зв'язку (про що свідчать відповідні акти), які до бажаних результатів не призвели.
На підставі вказаних положень суд вважає, що порядок проведення службового розслідування здійснений за умовами та на підставі діючого законодавства, а також у відповідності до умов військового стану, які створюють об'єктивні обставини, що у тій чи іншій мірі обмежують дії обох сторін-учасників службового розслідування.
Відтак, проінформувавши позивача засобами мобільному зв'язку про проведення службового розслідування, суд не вбачає порушення прав позивача в умовах воєнного стану.
Відтак, висновок суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволені позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 травня 2023 року у справі № 200/1362/23 - залишити без змін
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 21 березня 2024 року.
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв
І.Д.Компанієць