21 березня 2024 року справа №200/5267/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 р. у справі № 200/5267/23 (головуючий І інстанції Галатіна О.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 056650006954 від 01.09.2023 Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, про відмову в призначенні пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити пенсію з 25.08.2023 року зарахувавши до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та Постанови КМУ від 31.03.1994р. №202 з повним робочим днем під землею, згідно записів трудової книжки, серії НОМЕР_1 : - до стажу роботи який передбачений Постановою КМУ від 31.03.1994 р. №202 періоди роботи з 27.12.1999 по 12.04.2000, з 15.08.2000 по 13.11.2000, з 13.10.2008 по 14.07.2009, з 27.07.2009 по 02.07.2010; - на провідній посаді періоди роботи з 14.02.2001 по 20.06.2008, з 26.09.2008 по 13.10.2008, з 22.11.2010 по 25.08.2023 із застосуванням роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 р. позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області області № 056650006954 від 01.09.2023 про відмову в призначенні ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.08.2023 про призначення пенсії на пільгових умоваї, зарахувавши до страхового стажу позивача період роботи з 01.05.2020 по 31.07.2023; до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 14.01.2022 року по 25.08.2023 року та обрахувати пільговий стаж ОСОБА_1 при призначенні пенсії, за провідними професіями з повним робочим днем в шахті, відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , додатково 3 місяці за кожний відпрацьований рік на провідній професії з урахуванням роз'яснень Міністерства Соцполітики населення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбаченим статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що ним правомірно було прийнято спірне рішення про відмову у призначенні позивачеві пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу роботи 25 років, який надає право на призначення пенсії за віком згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Суд дійшов до помилкового висновку щодо включення до пільгового стажу роботи періоду роботи з 14.01.2022 року по 25.08.2023 року у ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля», оскільки відсутні документи повної занятості протягом робочого дня на підземних роботах, пов'язаних з видобуванням корисних копалин. В трудовій книжці відсутні відомості, які б уточнювали характер роботи позивача. Судом першої інстанції також безпідставно було застосовано роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8, яке носить лише рекомендаційний характер, та суперечить положенням ст.14 та ч.6 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, паспорт серії НОМЕР_2 .
13 січня 2022 року позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 20 січня 2022 року № 056650006954 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку із відсутність пільгового стажу роботи.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2022 року по справі №200/2402/22 (набрало законної сили 21 вересня 2022 року), адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 від 20 січня 2022 року №056650006954.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13 січня 2022 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 26 вересня 2008 року по 14 липня 2009 року, з 27 липня 2009 року по 2 липня 2010 року, з 1 жовтня 2021 року по 13 січня 2022 року та до страхового стажу період роботи з січня 2019 року по 13 січня 2022 року з врахуванням заробітку за цей період.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В жовтні 2022 року на виконання рішення суду у справі № 200/2402/22 відповідач повторно розглянув заяву ОСОБА_1 , про призначення пенсії.
За результатами цього розгляду відповідач прийняв рішення №056650006954 від 04.10.2022 про відмову в призначені пенсії через відсутність у ОСОБА_1 , необхідного пільгового стажу роботи 25 років, який надає право на призначення пенсії за віком згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вищезазначене рішення відповідача від 04.10.2022 не є спірним у даній адміністративній справі.
Згідно відповіді Головного управління ПФУ в Донецькій області від 08.11.2022 №16399-15010/П-02/8-0500/22, зокрема, зазначено, що на виконання Рішення суду повторно розглянуто заяву від 13.01.2022 про призначення пенсії на пільгових умовах.
До пільгового стажу за Списком №1 зараховано періоди роботи з 26.09.2008 по 14.07.2009, з 27.07.2009 по 02.07.2010, з 01.10.2021 по 13.01.2022 та до страхового стажу період роботи з 01.01.2019 по 13.01.2022 з врахуванням заробітку за цей період.
З урахуванням Рішення суду та відповідно до наданих документів та даних персоніфікованого обліку страховий стаж позивача складає 41 рік 02 місяці. Пільговий стаж роботи становить 24 роки 05 місяців 24 дні, в тому числі: стаж, визначений ч.3 ст.114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) становить 22 роки 11 місяців 18 днів, з них на провідних професіях - 17 років 09 місяців 22 дні; стаж на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1, визначений п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058 (Список №1), становить 01 рік 06 місяців 06 днів.
25.08.2023 року ОСОБА_1 , повторно звернувся із заявою про призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" так як набув необхідного пільгового стажу роботи в підземних умовах протягом повного робочого дня більше 25 років.
За результатами розгляду заяви від 25.08.2023, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийняло рішення №056650006954 від 01.09.2023 про відмову в призначені пенсії через відсутність у ОСОБА_1 необхідного пільгового стажу роботи 25 років, який надає право на призначення пенсії за віком згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно рішення про відмову зазначено, що пільговий стаж ОСОБА_1 , складає:
- 24 роки 6 місяців 2 дні ( Постанова 202);
- 17 років 9 місяців 28 днів, підземні роботи за провідними професіями;
- 42 роки 2 місяці, страховий стаж.
До страхового стажу роботи не враховано:
- період роботи з 01.05.2020 по 31.07.2023 року, оскільки відсутня сплата внесків згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу.
До пільгового стажу роботи не враховано:
- період з 14.01.2022 року по 25.08.2023 року у ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля», оскільки відсутні документи повної занятості протягом робочого дня на підземних роботах, пов'язаних з видобуванням корисних копалин.
Згідно розрахунку стажу ОСОБА_1 (в частині спірних періодів), до стажу роботи який передбачений Постановою КМУ від 31.03.1994 р. № 202 зараховано:
- з 27.12.1999 по 17.02.2000;
- з 18.02.2000 по 28.02.2000;
- з 18.03.2000 по 12.04.2000;
- з 15.08.2000 по 13.11.2000;
- з 26.09.2008 по 14.07.2009 (за Списком №1);
- з 27.07.2009 по 02.07.2010 (за Списком №1).
На провідній посаді:
- з 14.02.2001 по 20.06.2008;
- з 22.11.2010 по 30.09.2021.
З 01.10.2021 по 13.01.2022 (за Спиком №1).
Наведені обставини сторонами не оспорюються.
Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі - Порядок № 383).
Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто надання уточнюючої довідки необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Щодо доводів апелянта, що суд дійшов до помилкового висновку стосовно включення до пільгового стажу роботи періоду роботи з 14.01.2022 року по 25.08.2023 року у ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля», оскільки відсутні документи повної занятості протягом робочого дня на підземних роботах, пов'язаних з видобуванням корисних копалин, суд зазначає наступне.
Як вбачається з трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 :
- з 22.11.2010 прийнятий прохідником 5 розряду з повним робочим днем в шахті ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» (запис №21);
- 01.04.2021 ДП «Селидіввугілля» перепідпорядковано Міністерству енергетики та вугільної промисловості (запис №22);
- з 16.07.2017 ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» перейменовано в ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» (запис №23);
- 29.11.2019 ДП «Селидіввугілля» перепідпорядковано Міністерству енергетики та захисту довкілля України (запис №24);
- 07.07.2020 ДП «Селидіввугілля» перепідпорядковано Міністерству енергетики України (запис №25).
Згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 05.01.2022 року №30/04 ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля», ОСОБА_1 працював повний робочий день за посадою прохідником дільниці УПД-3 з 22.11.2010 по теперішній час, що передбачена Списком №1 розділом 1 підрозділом 1.
Таким чином, записами трудової книжки серії НОМЕР_1 та пільговою довідкою від 05.01.2022 року №30/04 підтверджується пільговий стаж позивача за Списком №1 з 22.11.2010 року по 05.01.2022 року.
Суд зазначає, що інших документів або записів трудової книжки позивача щодо повної занятості протягом робочого дня на підземних роботах, пов'язаних з видобуванням корисних копалин за період з 14.01.2022 року по 25.08.2023 року у ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» матеріли справи не містять.
Отже, оскільки відповідач законно відмовив у включенні спірного періоду роботи до пільгового стажу згідно з частини 3 статті 114 Закону №1058-ІV і ця обставина була підставою для оскарження спірного рішення про відмову в призначенні пенсії, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог в цій частині.
Щодо застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8, колегія суддів зазначає наступне.
Верховний Суд в постанові 18.07.2019р. у справі № 826/2426/16 зазначив, що листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб'єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів.
Роз'яснення № 8 за своєю правовою природою не належить до актів законодавства, в тому числі до актів нормативно-правового характеру, а носить лише рекомендаційний характер й, до того ж, в цьому роз'ясненні довільно розтлумачені норми всупереч правовому регулюванню, що було запроваджене ст. 14 та ч. 6 ст. 56 Закону № 1788.
Аналогічний правовий висновок щодо застування роз'яснення № 8 викладений Верховним Судом в постанові від 08.07.2021р. у справі №212/1743/17-а.
Суд також вважає за необхідне зауважити, що 06.12.1991р. Верховна Рада України прийняла постанову № 1931-ХІІ «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Постанова ВРУ № 1931).
Пунктом 4 Постанови ВРУ № 1931 Кабінету Міністрів України доручено прийняти нормативні акти щодо застосування вказаного Закону з питань, віднесених ним до компетенції Кабінету Міністрів України.
22.02.1992 р. на виконання Постанови ВРУ № 1931 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 81 «Про заходи щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Постанова КМУ № 81).
Згідно пункту 1 Постанови КМУ № 81 міністерствами і відомствам України доручено розробити проекти нормативних актів щодо застосування Закону № 1788 згідно з додатком.
В додатку до Постанови КМУ № 81 наведений «Перелік проектів нормативних актів щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Розділом ІІ «Документи, що затверджуються міністерствами» Переліку проектів нормативних актів щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено «Роз'яснення щодо врахування трудового стажу при призначенні пенсій (ст. 14 Закону)», виконавець - Мінсоцзабез України, строк виконання - березень 1992 року.
Однак, роз'яснення № 8, зважаючи на дату його прийняття та форму викладення, не може вважатися документом, затвердженим міністерством на виконання постанови КМУ №81.
До того ж Верховний Суд в постанові від 26.10.2022 р. у справі №200/591/19-а зазначив: «п.26. Посилання скаржника на обов'язковість застосування роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є необґрунтованими з огляду на положення ст.7 КАС України, в якій закріплено перелік джерел права, які застосовуються судом.».
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи, що роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992р. № 8 не є нормативно-правовим актом і джерелом права в розумінні ст. 7 КАС та не може підміняти і доповнювати положення ч. 3 ст. 114 Закону України № 1058, оскільки носить лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер, воно не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
В свою чергу, ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 та інші положення цього Закону не передбачають застосування кратності при обчисленні спеціального (пільгового) стажу на підземних роботах або за провідними професіями.
Отже, враховуючи висновки касаційного суду у справі № 212/1743/17-а, апеляційний суд не застосовує роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України №8 від 20.01.1992 року, оскільки цей документ за своєю суттю і юридичною природою не належить до актів законодавства, в тому числі до актів нормативно - правового характеру, а носить лише рекомендаційний характер.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволені позову в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати періоди роботи позивача із застосуванням роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8.
За встановлених судом обставин, ОСОБА_1 не відповідає всім необхідним умовам, для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за частиною 3 статті 114 Закону №1058-ІV.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За приписами статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню повністю.
Частиною 1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З цих підстав суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 р. у справі № 200/5267/23 - задовольнити.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 р. у справі № 200/5267/23 - скасувати та прийняти нову постанову.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова у повному обсязі складена 21 березня 2024 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук
Судді А.А. Блохін
І.В. Сіваченко