21 березня 2024 року справа №200/6436/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року у справі № 200/6436/23 (головуючий І інстанції Лазарєв В.В.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “МЕГАПРОМ” до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 15 вересня 2023 року, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-130-53 від 15 вересня 2023 року.
В обґрунтування позову зазначив, що не мав можливості самостійно сплачувати єдиний внесок, тому для своєчасної сплати єдиного внеску та забезпечення соціального захисту працівників ним укладено договір доручення з ТОВ “Шахтоуправління “Донбас”, на виконання якого ТОВ “Шахтоуправління “Донбас” перерахований єдиний соціальний внесок у визначені законодавством строки з відповідним призначенням платежу.
Отже, податковим органом протиправно не прийнято до уваги та не внесено інформацію з рішень суду (зокрема, у справам № 200/6420/20-а, № 200/100/21-а) й не здійснено коригування відомостей їх сплати ЄСВ в інтегрованій картці ТОВ “МЕГАПРОМ”.
Тому вимога є протиправною.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ю-130-53 від 15 вересня 2023 року в частині суми недоїмки у розмірі 23 553,28 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання судових витрат по справі.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Платіжна інструкція від 20.12.2019 № 2923 на суму 23 553,28 грн надійшла з розрахункового рахунку ТОВ “Шахтоуправління “Донбас” та засобами програмного забезпечення, яке діяло на той час, в автоматичному режимі рознесено до його інтегрованої картки платника (далі - ІКП) за кодом платежу 71010100.
Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 25 Закону № 2464 передбачена сплата єдиного внеску за рахунок коштів та іншого майна платника іншими особами у разі ліквідації юридичної особи.
Інших випадків, коли сплата єдиного внеску від імені платника допускається третьою особою законодавством не встановлено.
Позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржується.
Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З огляду на зазначене, суд надає оцінку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції тільки в межах доводів апеляційної скарги відповідача.
Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП “Діловодство спеціалізованого суду”.
Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов'язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему “Електронний суд” матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи.
Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі “Електронний суд”.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін) у порядку письмового провадження).
Оскільки справа розглянута судом першої інстанції в спрощеному провадженні, наявних в ній доказів достатньо для вирішення спору, тому суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю “МЕГАПРОМ” є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом: 31023892, місцезнаходження юридичної особи: вулиця Щорса, будинок 10, квартира 67, місто Селидове, Донецька область, 85400, перебуває на обліку в ГУ ДПС у Донецькій області, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
15 вересня 2023 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області, на підставі статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” складено вимогу № Ю-130-53 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску станом на 31 серпня 2023 року на загальну суму 289 609,98 грн, в тому числі: 289 609,98 грн - недоїмка.
Згідно розрахунку до вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-130-53, остання сформована на підставі даних ІКП за період з 20.12.2019 до 09.08.2023.
Позивачем оскаржено вимогу до ДПС України.
Рішенням Державної податкової служби України від 24.10.2023 скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “МЕГАПРОМ” залишено без задоволення.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2020 року по справі № 200/6420/20-а встановлено, що 18 лютого 2019 року між ТОВ “Мегапром” та ТОВ “Шахтоуправління “Донбас” укладений договір доручення № 18/02, згідно якого повірений зобов'язується від імені і за рахунок довірителя здійснити наступні дії: сплачувати (перераховувати) заробітну плату, податки, збори та інші обов'язкові платежі, передбачені чинним законодавством України, аліменти, пенсії, оплату листків непрацездатності, витрати на відрядження, матеріальної допомоги, витрати, пов'язані зі страхуванням, виконувати грошові зобов'язання по правочинам, в тому числі, але не виключно оплату витрат, пов'язаних з придбанням, продажем, конвертацією іноземної валюти та цінних паперів, витрати, пов'язані з погашенням кредитів та нарахованих по ним процентів, витрати, пов'язані з нарахуванням комісії та оплати за обслуговування по кредитам, оплату наданих нотаріальних послуг, отримувати грошові кошти на користь Товариства.
ТОВ “Шахтоуправління “Донбас” за договором доручення з ТОВ “Мегапром” сплачений єдиний внесок за листопад 2019 року в сумі 23 553 грн 28 коп, що підтверджується платіжним дорученням від 20 грудня 2019 року № 2923.
З облікової картки та розрахунку суми заборгованості до вимоги вбачається, що єдиний соціальний внесок сплачений за грудень 2019 року в розмірі 21 084,80 грн за платіжним дорученням № 2980 від 20.01.2020 зараховано податковим органом в рахунок оплати суми недоїмки за листопад 2019 року.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що перерахування повіреним грошових коштів на сплату єдиного внеску від імені та за рахунок довірителя не суперечить положенням ч. 9 ст. 25 Закону № 2464, оскільки таке перерахування не є передачею платником єдиного внеску своїх обов'язків зі сплати ЄСВ третім особам.
Обставина, що відповідні перерахування власних коштів платника єдиного внеску відбулись не з його власного рахунку, в умовах неможливості використання власних рахунків платника, не свідчить про порушення платником вимог ч. 9 ст. 25 Закону № 2464.
Оцінка суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною другою статті 6 Закону № 2464 встановлений обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати такий внесок.
Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону № 2464-VІ, якою визначено, що:
- сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті, зокрема, шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування (частина п'ята статті 9);
- для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску; обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування (частина шоста статті 9);
- єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (частина сьома статті 9);
- днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів (пункт 1 частини десятої статті 9);
- єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу) (частина дванадцята статті 9).
Згідно з частиною дев'ятою статті 25 Закону № 2464 передача платниками єдиного внеску своїх обов'язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством.
Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що Закон № 2464, покладає на позивача, як платника єдиного внеску, безумовний, пріоритетний (частина дванадцята статті 9) обов'язок зі сплати єдиного внеску шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів (частина п'ята статті 9) з його банківського рахунку (частина сьома статті 9).
В свою чергу, Законом № 2464 не врегульовано випадки наявності обставин, що виключають (унеможливлюють) виконання обов'язку зі сплати єдиного внеску, що, в свою чергу, свідчить про те, що у спеціальному законі наявні прогалини щодо порядку виконання встановленого законом обов'язку платника єдиного внеску щодо його сплати в умовах, зокрема, неможливості застосування регламентованого цим Законом способу виконання відповідного обов'язку. Наявність таких прогалин обумовлює безпосереднє застосування регламентованих цим Законом принципів: обов'язковості сплати та захисту прав і законних інтересів застрахований осіб (стаття 3), а також положень інших нормативно-правових актів в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 1).
Судами встановлено, що у позивача існують обставини, які унеможливлюють виконання товариством зазначеного обов'язку (арешт власних рахунків державним виконавцем) у спосіб, визначений чинним законодавством, тобто шляхом перерахування відповідних коштів з рахунку платника на рахунок податкового органу.
Між тим, виходячи з обставин справи та наведених вище норм законодавства ТОВ «Мегапром», як платник єдиного внеску, повинен був дотримуватись чітко визначених Законом обов'язків, а, відтак, не міг ухилитися від сплати єдиного внеску, незважаючи на те, що з 30.01.2019 на всі рахунки позивача накладено арешт державним виконавцем.
Отже, в силу наведених обставин, позивач був позбавлений можливості здійснити сплату єдиного внеску зі свого банківського рахунку, що і стало підставою для вжиття заходів, спрямованих на виконання свого обов'язку щодо сплати внеску шляхом укладення договору доручення з ТОВ «Шахтоуправління «Донбас».
Є безпідставними доводи відповідача щодо імперативності заборони передачі платниками єдиного внеску своїх обов'язків з його сплати третім особам у випадках коли своєчасне виконання обов'язків щодо сплати податків і зборів унеможливлено арештом коштів такого платника, оскільки як встановлено судами в результаті реалізації договору доручення, укладеного між позивачем та його повіреним, не відбулося передачі третім особам обов'язку платника (позивача) зі сплати єдиного внеску.
При цьому суд звертає увагу, що на підставі частини першої статті 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.
Відповідно до частини першої статті 1003 Цивільного кодексу України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.
Згідно з частиною першою статті 1004 Цивільного кодексу України повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.
Таким чином, основним змістом договору доручення є зобов'язання повіреного вчинити певні юридичні дії від імені та за рахунок довірителя.
Враховуючи наведене, перерахування повіреним грошових коштів на сплату єдиного внеску від імені та за рахунок довірителя не суперечить положенням частини 9 статті 25 Закону України “Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, оскільки таке перерахування не є передачею платником єдиного внеску своїх обов'язків зі сплати ЄСВ третім особам.
При цьому, сама лише обставина, що відповідні перерахування власних коштів платника єдиного внеску відбулись не з його власного рахунку, в умовах неможливості використання власних рахунків платника не свідчить про порушення платником вимог частини дев'ятої статті 25 Закону № 2464.
У випадку наявності прогалин у спеціальному нормативно-правовому акті (Законі № 2464) щодо порядку (способу) виконання обов'язку платника зі сплати єдиного внеску, за умов об'єктивної неможливості скористатися передбаченим Законом способом виконання такого обов'язку, правомірними є дії платника єдиного внеску, спрямовані на забезпечення виконання цього обов'язку у будь-який інший спосіб, що не суперечить чинному законодавству.
Такі висновки викладені Верховним Судом в постановах від 25 березня 2021 року у справі № 360/5480/19, від 25 січня 2019 року у справі № 817/85/16, від 04 травня 2022 року у справі № 460/2546/18.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність у відповідача підстав для зарахування поточних платежів за грудень 2019 року в рахунок оплати суми недоїмки, визначеної за листопад 2019 року, оскільки остання сплачена позивачем у повному обсязі.
Таким чином вимога Головного управління ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ю-130-53 від 15 вересня 2023 року є протиправною та підлягає скасуванню в частині нарахування недоїмки у розмірі 23 553,28 грн за листопад 2019 року.
Відповідно до статті 308 КАС України апеляційний суд не надає оцінки законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки в цій частині рішення сторонами не оскаржується.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року у справі № 200/6436/23 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року у справі № 200/6436/23 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 21 березня 2024 року.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 21 березня 2024 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв