20 березня 2024 року справа № 580/506/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення відповідача від 08.01.2024 № 971010191107 щодо відмови в переведені та виплаті з 02.01.2024 позивачу на пенсію по інвалідності державного службовця з урахуванням довідки про заробітну плату від 05.01.2024 № 292-31/Б-06/8-2300/24 та № 291-31/Б-06/8-2300/24;
- зобов'язати відповідача перевести та виплатити з 02.01.2024 позивача на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-VIII "Про державну службу" та здійснити нарахування та виплату пенсії в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зазначеної в довідках ГУ ПФУ в Черкаській області від 05.01.2024 № 292-31/Б-06/8-2300/24 та № 291-31/Б-06/8-2300/24.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області всупереч вимог ст. 37 Закону України “Про державну службу” та п.п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII протиправно відмовило у задоволенні заяви про призначення пенсії державного службовця, оскільки позивач має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби. Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що порушує її права.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного від 22.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач проти позову заперечив, надавши до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що чинним законодавством визначені правила, що підлягають застосуванню при призначенні пенсії державним службовцям після 01.05.2016. Так, чинна редакція Закону України від 10.12.2015 № 899 «Про державну службу» передбачає право осіб на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу» виключно за дотримання такими особами умов, визначених ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII, а саме щодо віку, загального стажу, спеціального стажу. З вказаних підстав просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Позивач надала до суду відповідь на відзив на позовну заяву, де зазначила, що доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву є безпідставними. Позивач у відповіді на відзив посилається на практику Верховного суду та просить задовольнити позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.
Суд встановив, що позивачу призначена пенсія по інвалідності 2-ї групи, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з копією трудової книжки серії НОМЕР_1 у періоді з 30.03.1994 до 29.10.2019 позивач працювала на різних посадах, які відносяться до державної служби.
Позивач 02.01.2024 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про переведення з пенсії по інвалідності 2-ї групи, призначеної відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у порядку екстериторіальності від 08.01.2024 № 971010191107 відмовлено позивачу у переході на пенсію по інвалідності у відповідності до статті 37 Закону № 3723-XII.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України «Про державну службу» № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).
Відповідно до п. 2 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» № 3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Водночас, за приписами ч. 9 ст. 37 Закону № 3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби. Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі (ч. 10 ст. 37 Закону № 3723-XII).
Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п'яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв'язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі (ч. 12 ст. 37 Закону № 3723-XII).
Суд встановив, що відповідно до записів в трудовій книжці серії НОМЕР_1 у періоді з 30.03.1994 до 29.10.2019 позивач працювала на різних посадах, які відносяться до державної служби (22 роки 01 місяць 02 дні станом на 01.05.2016).
Вищезазначений висновок суду відповідає правовій позиції, що висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у зразковій справі № 822/524/18.
Оскільки позивач є особою з інвалідністю ІІ групи, станом на 01.05.2016 мала відповідний стаж на посаді державної служби понад 20 років (22 роки 01 місяць 02 дні), перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців понад 20 років, тому суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії по інвалідності згідно ст. 37 Закону України “Про державну службу” № 3723-ХІІ від 16.12.1993, відповідно, наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону № 3723-XII, тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 08.01.2024 № 971010191107 про відмову у перерахунку пенсії є протиправним та підлягає до скасування.
З урахуванням наведених обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судові витрати зі сплати судового збору розподілу не підлягають, оскільки позивач звільнена від його сплати на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 08.01.2024 № 971010191107 щодо відмови в переведені та виплаті з 02.01.2024 ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності державного службовця з урахуванням довідки про заробітну плату від 05.01.2024 № 292-31/Б-06/8-2300/24 та № 291-31/Б-06/8-2300/24.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20551088) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 02.01.2024, з урахуванням висновків суду, та за результатами її розгляду призначити з 02.01.2024 ОСОБА_1 пенсію по інвалідності державного службовця, відповідно до ст. 37 Закону України “Про державну службу” та здійснити з 02.01.2024 нарахування і виплату пенсії в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зазначеної в довідках ГУ ПФУ в Черкаській області від 05.01.2024 № 292-31/Б-06/8-2300/24 та № 291-31/Б-06/8-2300/24, з урахуванням раніше проведених виплат.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 КАС України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ