20 березня 2024 рокусправа № 380/21352/23
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ядзакі Україна» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ядзакі Україна» (далі - позивач, ТзОВ «Ядзакі Україна») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач), у якій просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 416/33-00-50-10 від 23.05.2023.
В обґрунтування позову зазначив те, що відповідачем неправильно здійснено розрахунок штрафу, а саме: застосовано неправильні розміри штрафу згідно п. 1201.1 статті 120 Податкового кодексу України, а не відповідно до п. 11 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, оскільки штрафні санкції за наслідками проведених перевірок повинні бути застосовані в розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних санкцій (п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення ПК України).
Вказав, що за відсутності чітко виписаних та визначених перехідних положень щодо розмежування одночасної дії двох норм (п. 1201.1 статті 120 ПК України і п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України), які встановлюють різні розміри штрафу, враховуючи принципи правової визначеності та презумпції правомірності рішень платника податку, позивач взагалі не може нести відповідальність у вигляді штрафних санкцій за оскаржуваним податковим повідомлення-рішенням, оскільки держава не забезпечила достатньої визначеності та зрозумілості правового регулювання в частині відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних.
Також зазначив, що оскільки на момент реєстрації податкових накладних та винесення спірного податкового повідомлення-рішення норма щодо дії мораторію на застосування штрафних санкцій на період карантину (п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України) діяла і не була скасована, то позивач мав право застосовувати цю норму, відповідно до якої платники податку на період дії карантину звільняються від відповідальності.
Ухвалою від 13.09.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 03.10.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представниці відповідача про розгляд справи № 380/21352/23 за правилами загального позовного провадження.
Відповідач надіслав суду відзив на позовну заяву (вх. № 73932 від 29.09.2023), в якому вказав, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.02.2022 по 31.08.2022. За наслідками проведеної перевірки складено Акт № 269/33-00-50-10/32269989 від 24.04.2023, яким встановлено порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 та підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а саме реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаних у лютому, червні, липні, серпні 2022 року з порушенням терміну реєстрації (4, 7, 8, 15, 60 календарних днів) на загальну суму 768448,13 грн податку на додану вартість, зазначену в таких податкових накладних. Вважає що податковим органом правомірно застосовано штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, визначених положеннями п. 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України. Щодо аргументів позивача про застосування норм розділів ХІХ та ХХ «Перехідних положень» ПК України та Закону України від 08.02.2023 № 2876-ІХ «Про внесення змін до підрозділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» зазначив, що Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час воєнного та надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022 внесено зміни у пункт 69 підрозділу ХХ Податкового кодексу України.
Згідно п.п. 69.2 п. 69 Підрозділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим кодексом законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) не застосовуються. Вказав також що позивачем не подано заяви про відсутність можливості виконання податкових обов'язків щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних та обґрунтування підстав щодо такої неможливості.
Просив відмовити у задоволенні позову.
Позивачем подано суду відповідь на відзив (вх. № 19659ел від 06.10.2023), в якому вказав, що на день прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення набрали чинності зміни до ПК України (п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України), які зменшували розмір штрафу за порушення строків реєстрації податкових накладних.
Вважає, що відповідач повинен був обчислювати суму штрафних санкцій за порушення, виявлені під час камеральної перевірки, виходячи з нових, зменшених розмірів штрафі, а не штрафів, передбачених п. 1201.1 статті 1201 ПК України.
Звернув увагу суду на те, що відповідачем безпідставно не взято до уваги п. 11 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, відповідно до якого штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідач надіслав суду додаткові пояснення (вх. № 86568 від 13.11.2023), в яких навів аргументи, аналогічні тим, які викладені у відзиві.
Позивачем надіслано суду додаткові пояснення у справі (вх. № 23195ел від 04.12.2023; вх. № 3505ел від 21.02.204) в яких позивач наполягає, що відповідач при визначенні розміру штрафу повинен був керуватися нормами Закону України № 2876 ІХ, який діяв на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Суд дослідив подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.
ТОВ “Ядзакі Україна” зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код юридичної особи 32269989.
Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «Ядзакі Україна» (ЄДРПОУ 32269989) за період з 01.02.2022 по 31.08.2022, про що складено Акт перевірки від 24.04.2023 № 269/33-00-50-10/32269989.
Вказаним актом встановлено, що за даними Єдиного реєстру податкових накладних встановлено порушення вимог, передбачених п. 201.10 статті 201 та згідно з пунктом 69.1 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, а саме реєстрація податкових накладних в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації (4, 7, 8, 15, 60 календарних днів) на загальну суму 768448,13 грн податку на додану вартість, зазначену в таких податкових накладних:
- № 210 від 09.06.2022 зареєстровано 15.07.2022, порушення термінів реєстрації податкової накладної на 15 днів, сума податку на додану вартість за податковою накладною/розрахунком коригування - 181015,37 грн; сума штрафної санкції - 18101,54 грн;
- № 216 від 07.06.2022 зареєстровано 15.07.2022, порушення термінів реєстрації податкової накладної на 15 днів, сума податку на додану вартість за податковою накладною/розрахунком коригування - 24138,14 грн; сума штрафної санкції - 2413,81 грн;
- № 214 від 02.06.2022 зареєстровано 15.07.2022, порушення термінів реєстрації податкової накладної на 15 днів, сума податку на додану вартість за податковою накладною/розрахунком коригування - 322865,37 грн; сума штрафної санкції - 32286,54 грн;
- № 211 від 15.06.2022 зареєстровано 15.07.2022, порушення термінів реєстрації податкової накладної на 15 днів, сума податку на додану вартість за податковою накладною/розрахунком коригування - 56447,65 грн; сума штрафної санкції - 5644,77 грн;
- № 258 від 03.08.2022 зареєстровано 08.09.2022, порушення термінів реєстрації податкової накладної на 8 днів, сума податку на додану вартість за податковою накладною/розрахунком коригування - 4597,79 грн; сума штрафної санкції - 459,78 грн;
- № 273 від 22.08.2022 зареєстровано 30.09.2022, порушення термінів реєстрації податкової накладної на 15 днів, сума податку на додану вартість за податковою накладною/розрахунком коригування - 68106,44 грн; сума штрафної санкції - 6810,64 грн;
- № 276 від 23.08.2022 зареєстровано 30.09.2022, порушення термінів реєстрації податкової накладної на 15 днів, сума податку на додану вартість за податковою накладною/розрахунком коригування - 8674,07 грн; сума штрафної санкції - 867,41 грн;
- № 268 від 31.08.2022 зареєстровано 19.09.2022, порушення термінів реєстрації податкової накладної на 4 дні, сума податку на додану вартість за податковою накладною/розрахунком коригування - 45096,83 грн; сума штрафної санкції - 4509,68 грн;
- № 271 від 31.08.2022 зареєстровано 19.09.2022, порушення термінів реєстрації податкової накладної на 4 дні, сума податку на додану вартість за податковою накладною/розрахунком коригування - 22959,15 грн; сума штрафної санкції - 2295,92 грн;
- № 233 від 28.02.2022 зареєстровано 21.07.2022, порушення термінів реєстрації податкової накладної на 7 днів, сума податку на додану вартість за податковою накладною/розрахунком коригування - 0 грн; сума штрафної санкції - 1020 грн;
- № 278 від 20.07.2022 зареєстровано 14.10.2022, порушення термінів реєстрації податкової накладної на 60 днів, сума податку на додану вартість за податковою накладною/розрахунком коригування - 34547,32 грн; сума штрафної санкції - 10364,20 грн;
Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків винесено податкове повідомлення-рішення форми “Н” від 23.05.2023 № 413/33-00-50-10 за платежем: податок на додану вартість, відповідно до якого до позивача у зв'язку із встановленими порушеннями граничних строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст. 201 Податкового кодексу України, та згідно з п. 1201.1 ст. 1201 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф у сумі 84774,29 грн.
Позивачем оскаржено вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, проте рішенням ДПС України № 23882/69-00-06-03-01-06 від 21.08.2023 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.
Вважаючи прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Вирішуючи справу суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).
За приписами п. 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи а зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Так, відповідно до абз. 1 п. 201.10 статті 201 ПК України в редакції, яка була чинною на момент складення податкових накладних при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування дод Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Фактично вказана норма визначає юридичний факт, яким платник податків може підтверджувати надіслання контролюючому органу даних для забезпечення обробки таких відомостей з метою їх подальшого відображення в ЄРПН.
У пункті 201.10 статті 201 ПК України також передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Статтею 1201 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної. Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення п. 201.10 статті 201 ПК України.
Так, згідно п. 1201.1 статті 1201 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Із аналізу вказаних правових норм слідує, що на платника податків покладено обов'язок щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у строк, встановлений податковим законодавством, а саме: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних є підставою для відповідальності у вигляді штрафу за п.1201.1 статті 1201 ПК України.
Суд зазначає, що у цій справі не є спірним сам факт затримки реєстрації податкових накладних, оскільки позивач погоджується з тим, що зареєстрував податкові накладні пізніше встановленого строку. Натомість доводи позивача ґрунтуються на тому, що приймаючи податкове повідомлення-рішення відповідач неправильно застосував розмір штрафу за невчасну реєстрацію таких. При цьому також вказує на відсутність відповідальності за невчасну реєстрацію податкових накладних у зв'язку з впровадженням на усій території України карантинних обмежень, під час яких штрафні санкції не застосовуються.
Так, згідно з п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Таким чином, перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Кабінет Міністрів України установив карантин на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року, який в подальшому неодноразово продовжувався.
Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-COV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин.
Однак, Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27 травня 2022 року, внесено зміни до п. 69 підрозділу 10 XX «Перехідні положення» ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.
Так, відповідно до пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Згідно з пп. 69.1-1 п. 69 підрозділу 10 XX «Перехідні положення» ПК України платники податку на додану вартість зобов'язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підпунктом 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Тобто, Законом № 2260-ІХ, який набрав чинності 27 травня 2022 року, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених пп. 112.8.9 п. 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.
При цьому, пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 27 травня 2022 року (тобто до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану») за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН до 15 липня 2022 року.
Судом у цій справі, на основі дослідження акта перевірки, встановлено, що за результатами проведеної перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 ПК України, в частині термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних. Так, у акті перевірки від 24.04.2023 № 269/33-00-50-10-32269989 податковим органом констатовано порушення граничних термінів реєстрації 11 податкових накладних/розрахунків коригування.
Всі вказані в акті перевірки податкові накладні, за винятком податкової накладної № 233 від 28.02.2022, складені після набрання чинності Законом № 2260-ІХ, яким поновлено відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних, а тому суд не бачить у такому випадку підстав для звільнення позивача від відповідальності за порушення податкового законодавства в частині дотримання своєчасності реєстрації податкових накладних.
Щодо податкової накладної № 233 від 28.02.2022, суд зазначає таке. Таку податкову накладну складено у період звільнення платника податків від відповідальності за несвоєчасну її реєстрацію, разом з тим, позивач відповідно до положень Закону України № 2260-ІХ мав обов'язок зареєструвати її у строк до 15.07.2022, проте допустив невиправдане зволікання і зареєстрував її 21.07.2022, тобто із пропуском граничного строку реєстрації податкової накладної.
Тому за несвоєчасну реєстрацію усіх податкових накладних, перелічених в акті перевірки, позивач не звільняється від відповідальності.
Щодо доводів позивача про неправильно обрахований відповідачем розмір штрафної санкції суд зазначає таке.
Позивач вказує, що відповідач безпідставно застосував до позивача штрафні санкції у розмірах, передбачених п. 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України, станом на дату їх реєстрації. Разом з тим вважає, що відповідно до п. 11 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, відповідно до якого штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу). Звернув увагу суду на те, що на момент прийняття податкового повідомлення-рішення вже був чинним пункт 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, яким зменшено розмір штрафу за порушення строків реєстрації податкових накладних.
Справді, Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу ХХ «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування (набрав чинності 08 лютого 2023 року) підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшено строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.
Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Закон № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов'язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.
Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.
А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим.
Відтак зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом № 2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).
Тому вказані доводи позивача суд відхиляє.
Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 30.01.2024 у справі № 280/4484/23, яка в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховується судом при вирішенні спірних правовідносин.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 294, 295 КАС України, суд-
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення складено та підписано
Суддя Качур Р.П.