20 березня 2024 рокусправа № 380/30186/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
на на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України стосовно ОСОБА_1 щодо виконання абзацу 1 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів» в частині, що стосується проведення перерахунку його пенсії, а саме неповідомлення Пенсійним фондом України в одноденний строк після набрання чинності цією постановою Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, за формою згідно з додатком 1 і подання їх у п'ятиденний строк Службі зовнішньої розвідки України;
- зобов'язати Пенсійний фонд України відповідно до абзацу 1 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів» повідомити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області про необхідність підготовки списку на ОСОБА_1 , пенсія якого підлягає перерахунку за формою згідно з додатком 1 до цієї постанови і подання його у п'ятиденний строк Службі зовнішньої розвідки України.
З метою обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 17.07.2021 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №729 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704». Цією постановою було підвищено грошове забезпечення військовослужбовців розвідувальних органів, яке визначається постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Зважаючи на прийняття Постанови №729, у позивача як у особи, звільненої із розвідувальних органів, виникло право на перерахунок пенсії з 01.08.2021. 26.02.2022 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів», пунктом 1 якої постановлено перерахувати з 01 серпня 2021 року пенсії, призначені за нормами Закону № 2262-XII, особам з числа військовослужбовців розвідувальних органів (крім військовослужбовців строкової військової служби) виходячи з визначеного Постановою № 704 розміру грошового забезпечення за відповідними (прирівняними) посадами військовослужбовців. Втім відповідачем, протиправно, на переконання позивача, не здійснено повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про необхідність підготовки списку на позивача, пенсія якого підлягає перерахунку, і подання його у п'ятиденний строк Службі зовнішньої розвідки України. Наведене зумовило звернення до суду з цим позовом.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечує. Вказує, що Міністерством соціальної політики України до Кабінету Міністрів України направлено лист від 25.03.2022 №3065/0/2-22/54, в якому зазначено, що реалізація механізму обміну інформацією про одержувачів пенсій, визначеного Постановою №144, в умовах війни може спричинити ризики доступу до персональних даних, що наражатиме на небезпеки осіб зазначеної категорії та членів їхніх сімей. З метою усунення таких ризиків Мінсоцполітики вважає за доцільне забезпечити невідкладне проведення визначеного Постановою №144 перерахунку пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів, після закінчення правового режиму воєнного стану в Україні. Зазначену позицію погоджено Кабінетом Міністрів України, про що зазначено в листі Віце-прем'єр-міністра України - Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 29.03.2022 №8045/1/1-22. З огляду на вищенаведене, обов'язок повідомити головні управління про підстави для проведення перерахунку пенсій у Пенсійного фонду України виникне лише після припинення дії воєнного стану.
Третя особа подала пояснення на позовну заяву, у якому вказує, що з огляду на повномасштабне вторгнення військ російської федерації на територію України, передбачений Постановою №144 механізм обміну інформацією про одержувачів пенсій в умовах воєнного стану створює ризики доступу до персональних даних.
Ухвалою судді від 27.12.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; залучено Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У відповідь на адвокатський запит, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило, що після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів» повідомлення з Пенсійного фонду України про підстави для проведення перерахунку та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку в Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не надходило, відповідно не скеровувались списки в Службу зовнішньої розвідки для видачі довідок та перерахунок пенсії позивачу не здійснювався.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон №2262-ХІІ).
За змістом частини 18 статті 43 Закону №2262-XII у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Частинами 2 та 3 статті 51 Закону №2262-XII передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 та 4 ст. 63 Закону №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (даліПорядок №45).
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п. 2, 3 Порядку №45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Пунктом 4 Порядку №45 визначено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України видав Постанову №704, яка набрала чинності 01 березня 2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років відповідних категорій військовослужбовців.
24.10.2020 набрав чинності Закон України від 17.09.2020 №912-ІХ «Про розвідку» (далі Закон №912-ІХ).
За нормами ч. 3 ст. 42 Закону №912-ІХ, які набрали чинності 01.01.2021 року, посадові оклади співробітників розвідувальних органів встановлюються відповідно до розмірів посадових окладів, встановлених Кабінетом Міністрів України для відповідних посад державної служби та посад інших категорій працівників у центральних органах виконавчої влади зі спеціальним статусом, посад військовослужбовців Збройних Сил України із коефіцієнтом:
для співробітників кадрового складу - 1,8;
для співробітників, які не належать до кадрового складу, - 1,4.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №729 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» (далі Постанова №729), яка набрала чинності 17.07.2021, внесено зміни до Постанови № 704, зокрема пункт 4 доповнено абзацами такого змісту:
«Установити, що посадові оклади військовослужбовців розвідувальних органів (крім військовослужбовців строкової військової служби) встановлюються відповідно до розмірів посадових окладів, установлених цією постановою для відповідних посад військовослужбовців Збройних Сил (додаток 2), із коефіцієнтом:
для військовослужбовців кадрового складу - 1,8;
для військовослужбовців, які не належать до кадрового складу, - 1,4».
Оскільки згідно з Постановою №729 збільшено посадові оклади військовослужбовців розвідувальних органів, а також інші складові їх грошового забезпечення, то це є підставою для перерахунку пенсії такої категорії військовослужбовців на підставі статті 63 Закону №2262-XII.
При цьому згідно з пунктами 2 і 3 Порядку № 45 перерахунку пенсії має передувати отримання довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій.
23.02.2022 Кабінет Міністрів України видав постанову №144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів», пунктом 1 якої постановлено перерахувати з 1 серпня 2021 р. пенсії, призначені за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», особам із числа військовослужбовців розвідувальних органів (крім військовослужбовців строкової служби) виходячи з визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» розміру грошового забезпечення за відповідними (прирівняними) посадами військовослужбовців з урахуванням:
посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років - у розмірах, установлених на дату набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 729 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» за відповідною (прирівняною) посадою та відповідним військовим званням;
надбавок за почесне звання «заслужений»/«народний», службу в умовах режимних обмежень та спортивні звання, доплат за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук)/доктора наук, вчене звання, інших щомісячних надбавок і доплат, що мають постійний характер і були фактично встановлені особі, - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на дату виникнення права на перерахунок пенсії;
надбавки за особливості проходження служби, щомісячної премії, що мають постійний характер, - у середніх розмірах виходячи із фактично виплачених сум за липень 2021 року починаючи з дати виникнення права на перерахунок пенсії (з розрахунку за місяць) за відповідною посадою (посадами) в тому державному органі, з якого особа звільнилася у зв'язку з виходом на пенсію.
Пунктом 4 Постанови №144 постановлено Пенсійному фонду України в одноденний строк після набрання чинності цією постановою повідомити своїм головним управлінням в областях, м. Києві про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, за формою згідно з додатком 1 і подання їх у п'ятиденний строк Міністерству оборони, Службі зовнішньої розвідки та Адміністрації Державної прикордонної служби.
На підставі отриманих списків Міністерство оборони, Служба зовнішньої розвідки, Адміністрація Державної прикордонної служби, з яких особи були звільнені із служби, готують довідки про розмір грошового забезпечення, яке буде враховуватися під час перерахунку пенсій, щодо кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатком 2 (для осіб, пенсії яких перераховуються відповідно до пункту 1 цієї постанови) і додатком 3 (для осіб, пенсії яких перераховуються відповідно до пункту 2 цієї постанови) та в місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Щодо осіб, яких було звільнено із служби у розвідувальних підрозділах органів державної безпеки колишнього СРСР, Служби безпеки, що ліквідовані, довідки видаються Службою зовнішньої розвідки із зазначенням грошового забезпечення за відповідними посадами в такому державному органі з урахуванням пунктів 1 і 2 цієї постанови.
Міністерству соціальної політики разом із Пенсійним фондом України забезпечити проведення перерахунку пенсій, передбаченого цією постановою.
Таким чином, з 01.08.2021 у органів Пенсійного фонду України виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, особам із числа військовослужбовців розвідувальних органів, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення та премії.
Відтак позивач, як особа, звільнена із розвідувальних органів, має право на отримання пенсії виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ.
Відповідно у Пенсійного фонду України виник обов'язок в одноденний строк після набрання чинності Постановою № 144 повідомити своїм головним управлінням в областях, м. Києві про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, за формою згідно з додатком 1 і подання їх у п'ятиденний строк Міністерству оборони, Службі зовнішньої розвідки та Адміністрації Державної прикордонної служби.
Всупереч наведеним положенням Пенсійним фондом України не вчинено дій щодо повідомлення головних управлінь в областях, м. Києві про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, за формою згідно з додатком 1 і подання їх у п'ятиденний строк Міністерству оборони, Службі зовнішньої розвідки та Адміністрації Державної прикордонної служби.
В обґрунтування своєї бездіяльності відповідач вказує, що Міністерством соціальної політики України до Кабінету Міністрів України направлено лист від 25.03.2022 №3065/0/2-22/54, в якому зазначено, що реалізація механізму обміну інформацією про одержувачів пенсій, визначеного Постановою №144, в умовах війни може спричинити ризики доступу до персональних даних, що наражатиме на небезпеки осіб зазначеної категорії та членів їхніх сімей. З метою усунення таких ризиків Мінсоцполітики вважає за доцільне забезпечити невідкладне проведення визначеного Постановою №144 перерахунку пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів, після закінчення правового режиму воєнного стану в Україні. Зазначену позицію погоджено Кабінетом Міністрів України, про що зазначено в листі Віце-прем'єр-міністра України - Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 29.03.2022 №8045/1/1-22. З огляду на вищенаведене, обов'язок повідомити головні управління про підстави для проведення перерахунку пенсій у Пенсійного фонду України виникне лише після припинення дії воєнного стану.
Втім, суд не бере до уваги лист Мінсоцполітики від 25.03.2022 №3065/0/2-22/54, лист Віце-прем'єр-міністра України - Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 29.03.2022 №8045/1/1-22, а також лист Пенсійного фонду України до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 06.04.2022 №2800-030203-1/12884, як належні джерела правового обґрунтування, оскільки листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб'єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18 липня 2019 року у справі №826/2426/16.
Суд враховує, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан. Строк дії воєнного стану в Україні у подальшому продовжено відповідними Указами Президента України.
Згідно із ст. 1 Закону України від 12.05.2015 №389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі Закон №389-VIII) воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Суд зазначає, що Законом №389-VIII та іншими законодавчими актами не передбачено введення будь-яких обмежень щодо проведення перерахунку пенсій військовослужбовців розвідувальних органів та щодо використання інформації про таких осіб (персональних даних) під час дії воєнного стану.
Також відповідач не подав до суду доказів прийняття Кабінетом Міністрів України будь-яких нормативних актів, чи внесення змін до існуючих актів, які б передбачали відстрочення проведення перерахунку пенсій військовослужбовців розвідувальних органів до моменту закінчення дії правового режиму воєнного стану.
З огляду на викладене у сукупності суд доходить висновку, що відповідно до чинного законодавства позивач набув право на перерахунок пенсії, а передумовою для його проведення є направлення відповідачем до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомлення про необхідність підготовки списку осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, за формою згідно з Додатком № 1 до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів» і подання такого списку до Міністерства оборони України.
Оскільки відповідних дій, передбачених абзацом 1 пункту 4 Постанови №144, відповідач безпідставно не вчинив, суд констатує таку поведінку відповідача як протиправну бездіяльність, а позовну вимогу позивача у цій частині задовольняє повністю.
З метою належного та ефективного захисту порушеного права, за захистом якого позивач звернувся до суду, суд уважає за необхідне зобов'язати Пенсійний фонд України відповідно до абзацу 1 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів» повідомити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області про необхідність підготовки списку на позивача, пенсія якого підлягає перерахунку за формою згідно з додатком 1 до цієї постанови і подання його у п'ятиденний строк Службі зовнішньої розвідки України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на судове рішення про задоволення позову, сплачений за подання цього позову судовий збір у розмірі 858,88 грн підлягає стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Також позивачем заявлено вимогу про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судових витрат.
Відповідно до статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У відповідності до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно ордеру на надання правничої допомоги на підставі договору, представник інтересів позивача адвокат Ревер С.В.
Згідно з долученого акту, адвокат виконав, а замовник прийняв надані послуги на суму 4000 грн.
Розрахунок здійснено у відповідності до розміру погодинної ставки за надані послуги, що становить: вартість 1 години - 1000 грн, 4 год х 1000 грн = 4000 грн.
Судом також встановлено, що доказом понесення витрат позивача на правничу допомогу є квитанція до платіжної інструкції, згідно якої позивач сплатив 4000,00 грн.
Разом з тим, на переконання суду, розмір понесених витрат на правничу допомогу в сумі 4000,00 грн по даній справі не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.
Відповідно до частин дев'ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року N 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У даному випадку суд зазначає, що дана справа згідно положень статей 4, 12, 262 КАС України є справою незначної складності, з невеликим обсягом досліджуваних доказів, яка розглядається судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами у справі.
Вказаний обсяг виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом, суд вважає завищеним, оскільки дана справа незначної складності з сталою правовою позицією та не потребує значної затрати часу на вказані роботи.
Також, судом враховано відомості Єдиного державного реєстру судових рішень http://reestr.court.gov.ua, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічними мотивами тим, що приведені у адміністративному позові позивача, що спрощувало роботу адвоката при підготовці даного адміністративного позову.
Суд також зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.
Вказаний висновок Верховного Суду у відповідності до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд враховує під час вирішення такого питання.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).
З огляду на вказані обставини справи, суд вважає, що визначений проміжок часу у підготовці даного позову та вартістю таких послуг у розмірі 4000 грн за наявності в Єдиному державному реєстрі судових рішень з аналогічних спорів не є співрозмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).
Відтак, з огляду на незначну складність справи та обсяг наданих послуг, також враховуючи предмет позову, суд, виходячи з критерію пропорційності вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, повинен становити 1000,00 грн.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України стосовно ОСОБА_1 щодо виконання абзацу 1 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів» в частині, що стосується проведення перерахунку його пенсії, а саме неповідомлення Пенсійним фондом України в одноденний строк після набрання чинності цією постановою Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, за формою згідно з додатком 1 і подання їх у п'ятиденний строк Службі зовнішньої розвідки України.
Зобов'язати Пенсійний фонд України відповідно до абзацу 1 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів» повідомити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області про необхідність підготовки списку на ОСОБА_1 , пенсія якого підлягає перерахунку за формою згідно з додатком 1 до цієї постанови і подання його у п'ятиденний строк Службі зовнішньої розвідки України.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885) сплачений судовий збір в сумі 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 88 коп.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань 1000 грн. (одна тисяча гривень) витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Желік О.М.