про закриття провадження у справі
20 березня 2024 року 826/7619/17
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши питання про закриття провадження у справі за позовом CARNTON COMMERCIAL LTD до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Приватбанк» Соловйової Н.А., за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів публічне акціонерне товариство «Приватбанк», Міністерство фінансів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
CARNTON COMMERCIAL LTD звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Приватбанк» Соловйової Н.А., за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів публічне акціонерне товариство «Приватбанк», Міністерство фінансів України, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви від 22.06.2017, позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про погодження умов придбання акцій додаткової емісії неплатоспроможності банку ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК» від 20 грудня 2016 року №2887 в частині, що стосується прав та інтересів Компанії CARNTON COMMERCIAL LTD;
- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про здійснення розрахунково-касового обслуговування під час тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 20 грудня 2016 року №2891 в частині, що стосується прав та інтересів Компанії CARNTON COMMERCIAL LTD;
- визнати протиправним та скасувати Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про погодження умов продажу неплатоспроможного банку ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК» №2893 від 20 грудня 2016 року в частині, що стосується прав та інтересів Компанії CARNTON COMMERCIAL LTD;
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань визначення пов'язаних із банком осіб і перевірки операцій банків з такими особами Національного банку України від 13 грудня 2016 року №105 в частині визнання Компанії CARNTON COMMERCIAL LTD пов'язаною з Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» особою;
- визнати протиправним та скасувати наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" Соловйової Н. А. від 20 грудня 2016 року №22 «Про заборону видаткових операцій з рахунків пов??язаних осіб» в частині, що стосується Компанії CARNTON COMMERCIAL LTD щодо заборони будь-яких видаткових операцій безготівкових та готівкових, у Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" та блокування рахунків Компанії CARNTON COMMERCIAL LTD;
- визнати протиправним та скасувати наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" Соловйової Н. А. «Про перерахування коштів пов'язаних осіб» від 21 грудня 2016 року №44 в частині, що стосується прав та інтересів Компанії CARNTON COMMERCIAL LTD.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2017 відкрито провадження у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2020 клопотання CARNTON COMMERCIAL LTD про зупинення провадження у справі задоволено, зупинено провадження у справі №826/7619/17 до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду по справі №826/20221/16 та набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №826/13813/17.
На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали цієї справи до Київського окружного адміністративного суду.
За результатом автоматизованого розподілу 05.03.2024 справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2024 прийнято справу до провадження суддею Парненко В.С., поновлено провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Вирішуючи питання про закриття провадження у справі, судом встановлено наступне.
13 грудня 2016 року рішенням Комісії з питань визначення пов'язаних із банками осіб і перевірки операцій банків з такими особами Національного банку №105 «Про визначення осіб пов'язаними з ПАТ КБ «Приватбанк», визначено перелік пов'язаних з ПАТ КБ «Приватбанк» осіб загальною кількістю 1092 особи.
До вказаного переліку увійшла компанія CARNTON COMMERCIAL LTD.
За твердженням представника ПАТ КБ «Приватбанк» у поясненнях, поданих до суду 13.04.2018, кінцевим бенефіціарним власником позивача є ОСОБА_1 , яка займала керівні посади ряду юридичних осіб, які безпосередньо, або їх засновники (учасники) є пов'язаними з групою Приват.
18 грудня 2016 року правлінням Національного банку прийнято рішення № 498-рш/БТ «Про віднесення ПАТ КБ «Приватбанк» до категорії неплатоспроможних».
В подальшому, 18 грудня 2016 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №2859 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Приватбанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», яким фактично розпочато процедуру виведення банку з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації, повноваження тимчасового адміністратора делеговані ОСОБА_2
20 грудня 2016 р. виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення №2887 "Про погодження умов придбання акцій додаткової емісії неплатоспроможного банку ПАТ "КБ "ПРИВАТБАНК", яким було погоджено умови договорів про придбання акцій додаткової емісії від імені пов?язаних осіб неплатоспроможного банку.
В цей же день, виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення №2891 "Про здійснення розрахунково - касового обслуговування під час тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", яким було вирішено не здійснювати операції з пов?язаними з банком особами протягом строків здійснення тимчасової адміністрації.
20 грудня 2016 р. тимчасовою адміністрацією ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" було видано наказ №22 "Про заборону видаткових операцій з рахунків пов?язаних осіб", яким з 20 грудня 2016 року заборонено здійснювати будь - які видаткові банківські операції - безготівкові та готівкові, з рахунків пов?язаних осіб банку та клієнтів банку, в тому числі позивача.
21 грудня 2016 р. тимчасовою адміністрацією ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" було видано наказ № 44 "Про перерахування коштів пов?язаних осіб", яким було розблоковано рахунки пов?язаних з ПАТ "КБ "ПРИВАТБАНК" осіб і перераховано в рахунок на придбання акцій додаткової емісії.
Таким чином, рішення від 20 грудня 2016 року №2887, №2891, наказ №22 від 20 грудня 2016 року та наказ №44 від 21 грудня 2016 року є результатом діяльності Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб внаслідок віднесення компанії CARNTON COMMERCIAL LTD до пов'язаних з ПАТ КБ «Приватбанк» осіб.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 р. № 679-XIV (далі - Закон № 679-XIV) банківський нагляд визначено як систему контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку.
За приписами ст. 2 Закону № 679-XIV, Національний банк України (далі - Національний банк) є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 7 Закону № 679-XIV, Національний банк виконує такі функції, зокрема, здійснює банківське регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі.
У статті 55 Закону № 679-XIV закріплено, що головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів.
Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України.
Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими групами, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів. Національний банк не здійснює перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності осіб, зазначених у цій статті.
Згідно ч. 1 ст. 61 Закону № 679-XIV, Національний банк здійснює державне регулювання діяльності банків у формах, визначених Законом України "Про банки і банківську діяльність", як безпосередньо, так і через створений ним орган банківського нагляду.
Положеннями частин 1-2 статті 56 Закону № 679-XIV передбачено, що Національний банк видає нормативно-правові акти та розпорядчі акти.
Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121-III, у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування іноземними державами або міждержавними об'єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких належать: 1) письмове застереження; 2) скликання загальних зборів учасників, ради банку, правління банку; 3) укладення письмової угоди з банком, за якою банк чи визначена угодою особа зобов'язується вжити заходів для усунення порушень, поліпшення фінансового стану банку, підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками тощо; 4) зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі; 5) встановлення для банку підвищених економічних нормативів; 6) підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами; 7) обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій, у тому числі операцій із пов'язаними з банком особами; 8) заборона надавати бланкові кредити; 9) накладення штрафів; 10) тимчасова, до усунення порушення, заборона використання власником істотної участі у банку права голосу (тимчасова заборона права голосу); 11) тимчасове, до усунення порушення, відсторонення посадової особи банку від посади; 11-1) позбавлення генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій; 12) віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного; 13) відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку.
За загальним правилом, встановленим статтею 79 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банк або інші особи, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України, мають право оскаржити в суді в установленому законодавством порядку рішення, дії або бездіяльність Національного банку України чи його посадових осіб.
Окремий випадок, який кореспондується з наведеною правовою нормою, передбачений частиною четвертою статтею 52 цього ж Закону, за якою, особа, визначена рішенням Національного банку України пов'язаною з банком особою, чи такий банк можуть оскаржити в установленому законом порядку рішення Національного банку України про визначення особи пов'язаною з банком особою, а в разі притягнення такої особи до передбаченої законом відповідальності - оспорити підстави рішення Національного банку України про її визначення пов'язаною з банком особою.
Згідно частини 1 статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», для цілей цього Закону пов'язаними з банком особами є:
1) контролери банку;
2) особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку;
3) керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку;
4) споріднені та афілійовані особи банку, у тому числі учасники банківської групи;
5) особи, які мають істотну участь у споріднених та афілійованих особах банку;
6) керівники юридичних осіб та керівники банків, які є спорідненими та афілійованими особами банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів цих осіб;
7) асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у пунктах 1-6 цієї частини;
8) юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені в цій частині, є керівниками або власниками істотної участі;
9) будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у цій частині, та на яку здійснюють вплив під час проведення такої операції особи, зазначені в цій частині, через трудові, цивільні та інші відносини.
Пунктом 1 глави 1 розділу II Положення про визначення пов'язаних із банком осіб, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 12 травня 2015 року № 315 (далі - Положення № 315), встановлено, що банк визначає перелік пов'язаних із банком осіб, який затверджується правлінням банку, відповідно до вимог статті 52 Закону та з урахуванням цього Положення. Особа є пов'язаною з банком із моменту виникнення підстав для визначення такої особи пов'язаною з банком відповідно до вимог зазначеної статті закону.
За приписами пункту 1 глави 2 розділу II Положення № 315, Національний банк може визначати пов'язаною із банком особу відповідно до вимог статті 52 Закону із застосуванням зокрема ознак, зазначених у главі 3 цього розділу. Національний банк може визначати пов'язаною з банком особу, використовуючи одну або декілька ознак одночасно.
Положеннями пункту 2 глави 2 розділу II Положення № 315 закріплено, що рішення про визначення юридичних або фізичних осіб пов'язаними з банком особами приймає Комісія з питань визначення пов'язаних із банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами (далі - Комісія). Національний банк приймає рішення про визначення юридичної або фізичної особи пов'язаною з банком особою кожного разу, коли Національний банк виявляє підстави для цього. Визначення особи не пов'язаною з банком не перешкоджає наступному визначенню такої особи пов'язаною, якщо для цього виникають підстави.
У відповідності до частини 2 статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банк зобов'язаний подавати Національному банку України інформацію про пов'язаних із банком осіб у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Комісії з визнання пов'язаних із банками осіб і перевірки операцій банків з такими особами Національного банку України від 13 грудня 2016 року №105 «Про визначення осіб пов'язаних з ПАТ КБ «Приватбанк» вирішено визначити пов'язаними з ПАТ КБ «Приватбанк», відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», зокрема, CARNTON COMMERCIAL LTD за ознакою пов'язаної особи з банком, відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» № 529.
Суд зазначає, що спірні правовідносини у яких спір виник щодо пов'язаності особи з банком вже були предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 червня 2020 року у справі №826/20221/16 звернула увагу на те, що у зв'язку зі зміною складу акціонерів ПАТ «КБ «Приватбанк» колишні акціонери не є акціонерами цього банку з дня переходу права власності на акції від колишніх акціонерів до держави як інвестора. З того ж дня особи, які були пов'язані з ПАТ «КБ «Приватбанк» через свої зв'язки з колишніми акціонерами, втратили статус пов'язаних з цим банком осіб.
У вищевказаній постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що «…рішення Комісії від 13 грудня 2016 року № 105 у частині визнання позивачів пов'язаними з ПАТ «КБ «Приватбанк» особами було прийняте до того, як склад акціонерів цього банку змінився.
Отже, на час ухвалення судових рішень, зазначене рішення Комісії вичерпало свою дію щодо всіх позивачів незалежно від того, чи була до них застосована процедура обміну їх вимог до банку на акції банку».
Суд звертає увагу на те, що вичерпний перелік заходів впливу, які Національним банком можуть бути застосовані до банків та інших осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю як санкція та міра відповідальності за порушення такими особами банківського законодавства та законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, передбачений статтею 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Серед переліку таких заходів впливу не міститься рішення про визначення тієї чи іншої особи пов'язаною із банком.
Таким чином, оскаржуване рішення Комісії з питань визначення пов'язаних із банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами Національного банку України від 13.12.2016 р. №105, якими позивача визначено пов'язаною з ПАТ «КБ «Приватбанк» особою не є рішенням про притягнення CARNTON COMMERCIAL LTD до передбаченої відповідальності, тобто, цивільної, адміністративної чи іншої.
З огляду на зазначене, Компанія CARNTON COMMERCIAL LTD не може оскаржувати підстави рішення Комісії з питань визначення пов'язаних із банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами Національного банку України від 13.12.2016 р. №105.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 17 лютого 2021 року у справі №640/19719/19.
Отже, за своєю суттю позовна вимога в даній справі про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань визначення пов'язаних із банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами Національного банку України від 13.12.2016 р. №105 є не позовною вимогою, а лише підставою для захисту прав позивача в спорі щодо господарських відносин із банком, що і відповідає його дійсному прагненню.
Водночас, позивач не позбавлений права посилатися на неправомірність прийняття таких рішень у частині, що стосується його прав, як на підставу позову з позовними вимогами, які можуть бути предметом судового розгляду.
З огляду на зазначене, у цьому спорі позовна вимога про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення за своєю суттю є не позовною вимогою, а підставою основної позовної вимоги, спрямованої на захист прав позивача в майбутньому, яка відповідає його дійсному прагненню.
Як наслідок, прийнятті на підставі рішення Комісії з питань визначення пов'язаних із банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами Національного банку України від 13.12.2016 р. №105 рішення від 20 грудня 2016 року №2887, №2891, наказ №22 від 20 грудня 2016 року та наказ №44 від 21 грудня 2016 року, які є результатом діяльності Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб внаслідок віднесення компанії CARNTON COMMERCIAL LTD до пов'язаних з ПАТ КБ «Приватбанк» осіб, не створюють для позивача правових наслідків.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в широкому значенні, тобто як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Враховуючи вищевикладене, провадження у справі слід закрити, оскільки, спір у цій частині не підлягає судовому розгляду в суді жодної юрисдикції.
Вказана правова позиція повністю узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2020 року у справі №826/20221/16, до набрання законної сили у якій було зупинено провадження в даній справі, та постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року у справі №640/19719/19.
Від наведених вище правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду, у відповідності до статті 346 КАС України, не відступала, а тому, підстав для їх неврахування при вирішенні даного спору немає.
Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Керуючись статтями 238, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Провадження у справі за позовом CARNTON COMMERCIAL LTD до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Приватбанк» Соловйової Н.А., за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів публічне акціонерне товариство «Приватбанк», Міністерство фінансів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - закрити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
.
Суддя Парненко В.С.