21 березня 2024 року Справа № 280/1741/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - третя особа) в якій позивач просить суд:
Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області (лист від 19.02.2024 № 08-04/1076 ) щодо відмови у видачі позивачу та надіслання до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року та на 01.01.2024 року у відповідності до вимог частини другої статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", обчисливши розмір суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці: з 01 січня 2021 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 гривень; з 01 січня 2022 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 гривня, з 01 січня 2023 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 гривні, та з 01.01.2024 року виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі- 3028 гривень.
Зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області направити позивачу та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом:
- на 01 січня 2021 року - виходячи з базового посадового окладу судді місцевого загального суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік", з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 гривень,
- на 01 січня 2022 року - виходячи з базового посадового окладу судді місцевого загального суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2022 рік", з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 гривні,
- на 01 січня 2023 року - виходячи з базового посадового окладу судді місцевого загального суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік", з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 гривні,
- на 01 січня 2024 року виходячи з базового посадового окладу судді місцевого загального суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік», з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі - 3028 гривень.
Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує щомісячне довічне грошове утримання у відсотковому розмірі грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, розраховане з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2020 року, визначеного абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" - 2102 грн. Позивач звернувся із заявою про отримання довідок з обчисленим розміром суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді: з 01 січня 2021 року - виходячи прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 гривень, з 01 січня 2022 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 гривень, з 01 січня 2023 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 гривень, з 01 січня 2024 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень, однак відповідачем відмовлено. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 28 лютого 2024 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Відповідач 13.03.2024 подав відзив на позовну заяву, в якому Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області заперечує проти доводів позивача, викладених у позовній заяві, з огляду на наступне. Посадові оклади суддів, затверджені у штатних розписах місцевих загальних судів Запорізької області у 2021-2024 роках, розраховані виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді (2 102 грн), що відповідає обсягам видатків на виплату суддівської винагороди, затверджений у кошторисах судів відповідними законами про Державний бюджет України. Розмір посадових окладів суддів у штатних розписах визначений на рівні 2020 року, тобто підстави для надання довідок для перерахунку щомісячного довічного утримання суддів у відставці у 2021-2024 роках порівняно з 2020 роком у територіального управління відсутні. Підставою для надання довідки про винагороду працюючого судді, необхідної для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, є список, наданий органам, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, а не особисте звернення судді у відставці. Ненаданням позивачу довідок виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі частини другої ст. 130 Конституції України, ч. 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та відповідно - та відповідно - абзацу четвертого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», абзацу четвертого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», абзацу четвертого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та абзацу, четвертого етапі 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» жодним чином не впливає на права позивача на проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, оскільки підставою для проведення такого перерахунку є повідомлення органів Пенсійного фонду України про наявність підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання та довідка, яка надається територіальним управлінням органу, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, відповідно до списку осіб, сформованого таким органом. фактично розмір як базового посадового окладу судді, так і розміри посадових окладів з урахуванням регіональних коефіцієнтів працюючих суддів розраховані на підставі саме прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2 102 грн. Позовну заяву судді Запорізького районного суду Запорізької області у відставці ОСОБА_1 до територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії відповідач просить залишити без задоволення.
На підставі матеріалів справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 з 28.01.1993 по 02.10.1996 працював суддею (заступником голови) Комунарського районного суду міста Запоріжжя, з 02.10.1996 по 13.05.2008 суддею апеляційного суду Запорізької області, з 13.05.2008 по 03.10.2016 суддею (головою) Запорізького районного суду Запорізької області.
Постановою Верховної Ради України "Про звільнення суддів" від 22.09.2016 у зв'язку з поданням заяви про відставку, позивача звільнено з посади судді Запорізького районного суду Запорізької області.
Наказом Голови господарського суду Запорізької області від 03.10.2016 позивача відраховано зі складу суду у зв'язку з виходом у відставку.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує щомісячне довічне грошове утримання у відсотковому розмірі грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
Відповідачем видано довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 06.01.2021 № 08-02/2. При обрахунку розміру суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання за вказаною довідкою, відповідачем взято за основу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2021 року - 2102 грн.
Позивач звернувся до відповідача з заявою видачу та надсилання до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідки про суддівську винагороду, обчисливши розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді: з 01 січня 2021 року - виходячи прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 гривень; з 01 січня 2022 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 гривень, з 01 січня 2023 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 гривень, з 01 січня 2024 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень.
Листом від 19.02.2024 № 08-04/1076 відповідач відмовив у задоволенні заяви, повідомив, що статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено у 2021 році, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" для розрахунку базового посадового окладу судді затверджено окремий показник - прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 гривні. У Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області відсутні підстави для надання довідки про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розрахованого на підставі прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 грн у 2021 році, 2481 грн у 2022 році, 2684 грн у 2023 році, 3028 грн у 2024 році.
Вважаючи протиправними такі дії відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі Закон № 1402-VIII).
Згідно з ч. 3 ст. 142 Закону № 1402-VI, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2 % грошового утримання судді.
Відповідно до ч.ч. 4-5 ст. 142 Закону № 1402-VI, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Отже, розмір отримуваного суддею у відставці щомісячного довічного грошового утримання залежить від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. І при цьому, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Відповідно до ст. 4 Закону № 1402-VIII, судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та Законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Частиною першою статті 135 Закону № 1402-VIII передбачено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII, базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України «Про прожитковий мінімум».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.
У змісті наведеної норми Закону України «Про прожитковий мінімум» закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.
Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік», статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік», статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік», статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» в Україні установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року - 2270 гривень, на 01 січня 2022 року - 2481 гривня, на 01 січня 2023 року - 2684 гривні, на 01 січня 2024 року - 3028 гривень.
Водночас статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», разом із встановленням станом на 01 січня 2021 року прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 2270,00 грн, був введений такий новий вид прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», розмір якого становить 2102,00 грн.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено, що у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня - 2102,00 гривні.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», серед іншого, установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», серед іншого, установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні.
Позивач наполягає, що суддівську винагороду у 2021-2024 роках має бути обчислено відповідачем із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, тобто 2 270,00 грн, 2 481,00 грн, 2 684,00 грн, 3028 грн.
Суд вважає обґрунтованими такі доводи позивача, оскільки виплата суддівської винагороди регулюється статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону № 1402-VIII. Норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть.
Цей висновок узгоджується із змінами до Конституції України, внесеними Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» (далі - Закон № 1401-VIII), що набрали чинності 30.09.2016.
Цим Законом, серед іншого, статтю 130 Конституції України викладено в новій редакції, а саме: «Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій».
Таким чином, Конституція України, у редакції Закону № 1401-VIII, вперше містить положення, які закріплюють спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що розмір винагороди встановлюється законом про судоустрій. З цією конституційною нормою співвідносяться норми частини першої статті 135 Закону № 1402-VIII, які дають чітке розуміння, що єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір суддівської винагороди, є закон про судоустрій.
Закріплення статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в той час законодавцем не внесено змін до Закону № 1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірний період, а також в Закон № 966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму.
Таким чином, суд доходить висновку про відсутність законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди.
Визначені Конституцією України та спеціальним законодавчим актом, яким є Закон № 1402-VIII, гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя. Окреслену правову позицію стосовно гарантій незалежності суддів було висловлено у низці рішень Конституційного Суду України, зокрема в рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 01.12.2004 № 19-рп/2004, від 11.10.2005 № 8-рп/2005, від 22.05.2008 № 10-рп/2008, від 03.06.2013 № 3-рп/2013, а також від 04.12.2018 № 11-р/2018.
Водночас, Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Закон України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України та частиною третьою статті 135 Закону № 1402-VIII.
Оскільки Законом № 1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, та вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися або змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій.
Верховний Суд у постанові від 13.09.2023 у справі №240/44080/21 сформулював такі правові висновки:
- Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
- суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про судоустрій і статус суддів»;
- зміна Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» складової для визначення базового розміру посадового окладу судді, є порушенням гарантії незалежності суддів.
За правилами частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивач відповідно до статті 135 Закону № 1402-VIII має право на отримання довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого на 01 січня 2021 року складає 2 270,00 грн, на 01 січня 2022 року - 2 481,00 грн, на 01 січня 2023 року - 2 684,00 грн, на 01 січня 2024 року - 3028,00 грн, а, відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що належить задовольнити.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1211,20 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області (лист від 19.02.2024 № 08-04/1076 ) щодо відмови у видачі ОСОБА_1 та надіслання до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року та на 01.01.2024 року у відповідності до вимог частини другої статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", обчисливши розмір суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці: з 01 січня 2021 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 гривень; з 01 січня 2022 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 гривня, з 01 січня 2023 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 гривні, та з 01.01.2024 року виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі- 3028 гривень.
Зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області направити ОСОБА_1 та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом:
- на 01 січня 2021 року - виходячи з базового посадового окладу судді місцевого загального суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік", з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 гривень,
- на 01 січня 2022 року - виходячи з базового посадового окладу судді місцевого загального суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2022 рік", з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 гривні,
- на 01 січня 2023 року - виходячи з базового посадового окладу судді місцевого загального суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік", з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 гривні,
- на 01 січня 2024 року - виходячи з базового посадового окладу судді місцевого загального суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік», з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі - 3028 гривень.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень двадцять коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),
Відповідач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області (просп. Соборний, 168, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 26316700),
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп.Соборний, буд.158-б, м.Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012).
Повне судове рішення складено 21.03.2024.
Суддя Б.В. Богатинський