Справа № 761/4119/23
Провадження № 2/761/1946/2024
20 березня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді: Осаулова А.А.
за участю секретаря судових засідань: Путрі Д.В.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в приміщенні зали суду в м.Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про відібрання дитини та повернення дитини батькові, -
В лютому 2023 р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, про відібрання дитини, в якому просив відібрати у матері ОСОБА_4 дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повернути батьку ОСОБА_3 за місцем проживання - за адресою: АДРЕСА_1 )
Позовні вимоги вмотивовані тим, що сторони перебували у шлюбі, який за рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17.11.2022 р. у справі №761/15328/22 розірвано. Від шлюбу мають дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У березні 2022 р. з початком війни в Україні відповідач разом з дитиною виїхала до країн ЄС.
З часом відповідач перестала спілкуватись з позивачем, не повідомляла про умови проживання, стан здоров'я дитини.
Позивач зазначає, що дитина у спілкуванні просила забрати її в Україну, мати дитини постійно змінює місце проживання, немає джерел доходу.
Позивач не погоджується з тим, щоб дитина проживає за межами України з матір'ю, яка своєю поведінкою ставить дитину в небезпечне становище.
З 31.05.2022 р. відповідач з дитиною проживає у Франції без погодження з позивачем.
Вказане стало підставою для звернення суду з позовом про відібрання дитини від матері та повернення батьку.
У відзиві на позов представник відповідача заперечує щодо задоволення позову, зазначає, що до початку війни сторони проживати по АДРЕСА_2 , де були створені належні умови для проживання та розвитку дитини. В березні 2022 р. сторони разом з дитиною виїхали до Угорщини, де перебували до 30.03.2022 р. В подальшому за домовленістю відповідач з дитиною виїхала до Франції, а позивач повернувся в Україну. В травні 2022 р. позивач бачився з дитиною у Франції. Звертає увагу, що проживання дитини з матір'ю відповідає інтересам дитини, а повернення дитини в Україну суперечитиме інтересам дитини. Наголошує на тому, що місце проживання дитини в судовому порядку станом на день подання позову визначено не було, факт викрадення дитини відсутній, саме за домовленістю сторін відповідач з дитиною виїхали за кордон внаслідок військової агресії РФ.
У відповіді на відзив представник позивача зазначає, що реєстрація місця проживання дитини за адресою: АДРЕСА_3 була проведена спільно сторонами за домовленістю. Відповідач перешкоджає бачитись та спілкуватись з дитиною, приховує адресу перебування, змінює адресу проживання без згоди батька. Вважає, що перебування дитини в Україні відповідатиме інтересам дитини, у м. Києві обстановка спокійна та стабільна, в дошкільному закладі, яку буде відвідувати дитина, наявне бомбосховище.
Представник позивача позов підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позову.
Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Служби у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи у їх відсутність, при вирішенні справи просять врахувати висновок органу опіки та піклування.
Розгляд справи відбувається в судовому засіданні (ч. 1 ст. 211 ЦК України).
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Осаулова А.А. від 07.02.2023 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 05.07.2023 р. Службу у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної у м. Києві адміністрації зобов'язано надати суду висновок щодо розв'язання спору про відібрання у матері ОСОБА_4 дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , та повернення її батьку ОСОБА_3 .
Протокольною ухвалою суду від 20.03.2024 р. закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.
Суд, вислухавши пояснення присутніх представників, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників процесу, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч.2 ст. 1 СК України регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою: зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов'язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім'ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки; забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.
Згідно зі ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 12.03.2016 р., який за рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17.11.2022 р. у справі №761/15338/22 розірвано.
У шлюбі народилась дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 )
За попереднім місцем роботи в ТОВ «Автоксіті» та серед членів Київської міської Спілки ветеранів Афганістану характеризується позитивно.
У лікаря психіатра, під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом ОСОБА_3 не перебуває, станом на 12.08.2022 р. до кримінальної відповідальності не притягався. Зазначене підтверджується довідками №464677 від 22.08.2022 р., 24.08.2022 р., витягом №ВР-000231637.
Згідно характеристики ДНЗ комбінованого типу №270 від 15.08.2022 р. ОСОБА_5 відвідувала навчальний заклад з жовтня 2021 р. Дитина доглянута, батьки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 цікавляться вихованням
Згідно з актом обстеження умов проживання від 13.10.2022 р., підготовленого Службою у справах дітей Голосіївської РДА у м. Києві, було проведено обстеження умов проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 , в будинку сучасний ремонт, чисто, охайно, створено належні умови для ведення господарства. Для дитини виділена окрема кімната, де наявне ліжко дитяче, стіл, комод, шафа, іграшки. За вказаною адресою проживають ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . За вказаною адресою створені належні умови для проживання та виховання дитини ОСОБА_8 .
ОСОБА_4 проживає у Франції, місце проживання: АДРЕСА_5, що підтверджується тимчасовою посвідкою, дозволом на проживання.
ОСОБА_4 є фізичною особою-підприємцем.
З 23.01.2023 р. ОСОБА_4 працює в ATG Tax Global на умовах безстрокового контракту, має добрий рівень володіння французькою, англійською мовами, застосовує свої знання на практиці.
Згідно з довідкою від 20.10.2022 р. ОСОБА_4 здорова, немає ознак інфекційних захворювань.
Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов проживання дитини від 20.10.2022 р. за адресою: АДРЕСА_5, за яким дитина ОСОБА_11 проживає у триповерховому будинку на закритій приватній території з великою прибудинковою ділянкою. Склад родини- мати ОСОБА_4 , дитина ОСОБА_11 . Приміщення повністю обладнане для проживання сім'ї, в будинку прибрано та охайно, є вес необхідне для підтримання гігієни. Дитина мешкає з матір'ю в окремій кімнаті з душем та умивальником, в кімнаті є ліжко для сну, шафа, стіл та стілець. У дитини багато одягу, взуття, самокат, велосипед. Окремо в будинку є обладнана дитяча ігрова кімната з книгами та іграшками, на першому поверсі є кухня та вітальня.
Дитина ОСОБА_12 з 02.08.2022 р. по 17.02.2022 р. пройшла корекційно-розвиваючий процес з двомовним логопедом.
В догляді за дитиною ОСОБА_13 допомагає няня за договором домашнього догляду за дитиною від 01.08.2022 р.
За станом здоров'я ОСОБА_11 не проявляє жодних ознак, клінічно виявлених, інфекційних захворювань, може брати участь в колективному житті закладу, має щеплення, необхідні для віку, що підтверджується медичною довідкою від 03.10.2022 р.
Згідно з довідкою про відвідування школи від 11.05.2023 р. ОСОБА_11 зарахована в початкову школу Публічного центру 2 РЮ Де Еколь у 2022-2023 навчальному році.
За відомостями про навчальні досягнення UPE2A за 2022-2023 навчальний рік ОСОБА_11 в усному, письмовому мовленні та математиці має гарні досягнення, вміє писати та читати, рахує без помилок.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В постановах Верховного Суду від 08.08.2019 р. у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 р. у справі №235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.
Позивач на підставі ст. 162 СК України просив відібрати у матері ОСОБА_4 дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повернути батьку ОСОБА_3 за місцем проживання - за адресою: АДРЕСА_1 )
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Згідно з частиною першою статті 162 СК України якщо один з батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, або дитячого закладу (установи), в якому за рішенням органу опіки та піклування або суду проживала дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання.
Дитина не може бути повернута лише тоді, коли залишення її за попереднім місцем проживання створюватиме реальну небезпеку для її життя та здоров'я або обставини змінилися так, що повернення суперечить її інтересам.
Указана норма права встановлює правові наслідки протиправної зміни місця проживання малолітньої дитини одним із батьків (з яким вона не проживає) або третьою особою. Положення цієї статті покликані захистити права того з батьків, з ким в силу закону чи на підставі рішення суду визначено проживання дитини, від неправомірних дій другого з батьків щодо зміни її місця проживання.
Відібрання дитини у контексті статті 162 СК України - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини, в зв'язку з чим у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати, однак з урахуванням права кожного з батьків та добросовісної поведінки батьків задля дотримання прав дитини та кожного з них.
Положення частини першої статті 162 СК України, якою передбачено відібрання дитини, покликані захистити права того з батьків, з ким на підставі рішення суду визначено проживання дитини.
Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27 липня 2022 року у справі № 475/431/21 (провадження № 61-2794св22).
Станом на день виїзду відповідача з дитиною за кордон та станом на день звернення до суду з цим позовом ані органом опіки та піклування, ані судом не було визначено місце проживання дитини з батьком.
При цьому, за межі України дитина виїздила разом з обома батьками, що не заперечується сторонами у справі.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 вересня 2018 року у справі № 486/709/16-ц (провадження № 61-23711св18) зазначено, що оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що місце проживання дитини визначено судом або органом опіки і піклування, то вимога про відібрання дитини є передчасною та задоволенню не підлягає.
Отже, норма частини першої статті 162 СК України встановлює наслідки протиправної зміни місця проживання малолітньої дитини одним із батьків (з яким вона не проживає) або третьою особою. Положення цієї статті покликані захистити права того з батьків, з ким в силу закону чи на підставі рішення суду визначено проживання дитини, від неправомірних дій другого з батьків щодо зміни її місця проживання.
Оскільки на час звернення до суду з позовними вимогами про відібрання дитини було відсутнє судове рішення про визначення місця проживання дитини з батьком, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про відібрання дитини у матері з поверненням її за попереднім місцем проживання.
Варто також зазначити, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 28.08.2023 р. у справі №761/15493/22, яке набрало законної сили, визначено місце проживання малолітної дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю - ОСОБА_4 .
Відтак, на теперішній час відібрання дитини від матері, з якою визначено місце проживання за рішенням суду, та повернення дитини батькові, є неможливим.
Такого ж висновку дійшла Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, у висновку №100-1945 від 15.02.2024 р., в якому зазначила, що враховуючи той факт, що за межі України дитина виїздила разом з обома батьками, які перебували у шлюбі, а згідно рішення суду від 28.08.2023 р. у справі №761/15493/22 місце проживання малолітної дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визначено разом з матір'ю - ОСОБА_4 , орган опіки та піклування вважає безпідставним негайне відібрання дитини у матері та повернення батькові за місцем проживання.
Згідно з ст.19 ч.4,5,6 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Вказаний висновок №100-1945 від 15.02.2024 р. є достатньо обґрунтованим, не суперечить інтересам дитини, а тому підстави для неврахування вказаного висновку суд не вбачає.
Крім цього, відповідно до частини першої статті 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.
Пунктами 2-5 частини першої статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.
Оскільки наявність жодної із вказаних підстав для відібрання дитини судом не встановлена, позовні вимоги про відібрання дитини задоволенню не підлягають. При цьому, судом враховано, що дитина на теперішній час проживає з матір'ю, а тому негайне відібрання дитини та передача її батьку суттєво вплине на емоційний стан дитини ОСОБА_5 .
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини зауважив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку про необхідність залишення без задоволення позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про відібрання дитини та повернення дитини батькові, - залишити без задоволення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 160-162, 170 СК України, ст.ст. 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 263, 265, 280, 285, 289 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про відібрання дитини та повернення дитини батькові, - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників:
Позивач: ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_4 , адреса реєстрації в Україні: АДРЕСА_4 . Треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської в м. Києві районної державної адміністрації, адреса м.Київ, вул..Велика Васильківська, 58.
Повне рішення виготовлено 21.03.2024
Суддя: Андрій Осаулов