Справа № 761/9676/24
Провадження № 1-кс/761/6709/2024
19 березня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024100100000976 від 06.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
Прокурор Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме: гаманець чорного кольору «Tommy Hilfiger»; паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № НОМЕР_1 ; посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 - заборонивши право на їх відчуження, розпорядження та користування.
В обґрунтування клопотання вказано, що у провадженні слідчого відділення відділу поліції №4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12024100100000976 від 06.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
До Шевченківського УП ГУНП у м. Києві надійшов рапорт о/у про те, що на виконанні знаходяться матеріали, зареєстровані за ЄО № 10582 від 25.06.2024, зареєстровані на підставі заяви ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо виявлення крадіжки паспорта громадянина України та посвідчення водія виданих на його ім'я, технічного паспорта на автомобіль, банківської карти «МоноБанк» № НОМЕР_3 з якої в подальшому було знято грошові кошти на суму 14 356 грн.
11.03.2024 під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , в приміщенні кабінету № 304 СВ ВП №4 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві на підставі заяви про добровільну видачу в ОСОБА_5 вилучено гаманець чорного кольору «Tommy Hilfiger», в середині якого знаходиться паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № НОМЕР_1 та посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 та поміщено до пакету ICR0023421.
11.03.2024 слідчим винесено постанову про визнання зазначених речей речовими доказами у кримінальному провадженні №12024100100000976 від 06.03.2024.
Посилаючись на вказані обставини, з метою забезпечення збереження речових доказів, прокурор просив накласти на вилучене в ході проведення огляду майно.
Прокурор у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив клопотання задовольнити та здійснювати розгляд без його участі.
Власник майна ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рапортом слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Слідчим суддею встановлено, що Шевченківським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № №12024100100000976 від 06.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
11.03.2024 під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , в приміщенні кабінету № 304 СВ ВП №4 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві на підставі заяви про добровільну видачу в ОСОБА_5 вилучено гаманець чорного кольору «Tommy Hilfiger», в середині якого знаходиться паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № НОМЕР_1 та посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 та поміщено до пакету ICR0023421.
Постановою слідчого від 11.03.2024 вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12024100100000976 від 06.03.2024.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
При цьому, ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, в силу ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.
З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
З урахуванням викладеного, арешт майна з огляду на положення, передбачені п.1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Так, слідчим суддею з матеріалів клопотання встановлено, що вказане майно може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.
При цьому слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, не знаходить у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.
Керуючись ст. ст. 98, 100, 131, 132, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання, - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме:
1) гаманець чорного кольору «Tommy Hilfiger»;
2) паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № НОМЕР_1 ;
3) посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 - заборонивши право на їх відчуження, розпорядження та користування.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1