Справа № 761/43175/23
Провадження № 2/761/4389/2024
18 березня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Саадулаєва А.І.,
за участю секретаря: Лишняк А.О.,
від позивача: представник ОСОБА_1 ,
від відповідача: представник ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , про розірвання шлюбу,
У жовтні 2023 року ОСОБА_3 (надалі - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_4 (надалі - відповідач), про розірвання шлюбу.
Предметом позову є розірвання шлюбу, укладеного 13.06.1998 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстрованого Центральним відділом реєстрації шлюбів м.Києва з Державним центром розвитку сім'ї, про що складено актовий запис №630 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23.11.2023 року відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
Позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що спільне життя та подружні стосунки позивача з відповідачем розлагодились через відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні цінності та сімейні обов'язки. У позивача та відповідача різні погляди на життя, різні інтереси та в кожного свої сімейні стосунки. Фактичні шлюбні відносини між позивачем та відповідачем припинені з 2014 року. Позивач та відповідач біля 10 років проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Тому сумісне життя і навіть формальне збереження шлюбу є неможливими. Крім того, позивач вважає, що вжиття судом заходів щодо примирення подружжя буде суперечити моральним засадам суспільства, оскільки відповідач ОСОБА_4 вже понад 10 років має стосунки з іншим чоловіком, а позивач ОСОБА_3 також тривалий час має іншу сім'ю та неповнолітню дитину.
В судовому засіданні, представник позивача позов підтримав та просив задовольнити з підстав викладених у ньому.
В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення позову, зазначив, що відповідач бажає зберігти шлюб.
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року № 11, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З копії свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 , виданого 13.06.1998 року, вбачається, що з 13.06.1998 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , перебувають у шлюбних відносинах, про що Центральним відділом реєстрації шлюбів м.Києва з Державним центром розвитку сім'ї, складено актовий запис №630.
Позивач наполягає на розірванні шлюбу і своєму небажанні продовжувати сімейні відносини з відповідачем.
Судом неодноразово відкладався розгляд справи для можливості примирення між сторонами, проте на момент ухвалення рішення сторони не дійшли згоди щодо примирення.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом і наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб, заперечує проти надання строку для примирення.
Приймаючи до уваги відсутність згоди позивача на примирення, суд вважає, що причини, що спонукають його наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б його інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого, позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 259, 265, 268, 273, 353-355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_3 - задовольнити.
Шлюб укладений між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , укладений та зареєстрований Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з Державним центром розвитку, 13.06.1998 року, про що складений актовий запис № 630 - розірвати.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя: