м.Чернівці
21 березня 2024 року Справа № 926/801/24
Суддя Господарського суду Чернівецької області С.М. Гушилик, розглянувши заяву стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю "РОМА" (58007, м.Чернівці, вул.Коломийська, буд.2-Ж, код 30208421)
До боржника Фізичної особи-підприємця Сторощука Миколи Миколайовича ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 )
Про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за договором поставки в суму 46005,99 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "РОМА" звернулось до Господарського суду Чернівецької області із заявою про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Сторощука Миколи Миколайовича заборгованості в сумі 46005,99 грн.
Подану заяву обґрунтовано тим, що ТОВ "РОМА" є офіційним дистриб'ютором компанії ПрАТ "Карслсберг Україна" та ПрАТ "Оболонь" на території Чернівецької області по реалізації продукції даного виробника. З метою популяризації ПрАТ "Карслсберг Україна" та ПрАТ "Оболонь" заводом-виробником надається сприяння суб'єктам підприємницької діяльності в торгівлі своєю брендовою продукцією шляхом встановлення в місцях реалізації допоміжні засоби: холодильник, меблі, рекламні пристрої, інше. Означене майно встановлюється фахівцями ТОВ "РОМА" в місцях здійснення торгівлі суб'єктами підприємницької діяльності.
08.04.2019 року сторонами укладено договір поставки товару №31312, який підписаний та скріплений печатками сторін, яким постачальник протягом дії договору зобов'язується продати, а покупець прийняти та оплатити товар згідно заявки покупця. Ціна, кількість та найменування товару визначається в накладних (п.1.1 договору).
Також, 13.05.2019 року між ТОВ "РОМА" та ФОП Сторощуком Миколою Миколайовичем укладено договір суборенди майна №18414/003778, яким встановлено передачу у строкове платне користування торгово-рекламного обладнання (п.1 договору).
Цільове використання зафіксовано договором суборенди майна.
Заявник вказує, що ФОП Старощук М.М. припинив господарську діяльність та не реалізовує продукцію ПрАТ "Карслсберг Україна" та ПрАТ "Оболонь" у зв'язку із чим повернув частину орендованого майна.
У зв'язку із частковим поверненням майна, заявником було надіслано боржнику претензію №1 від 01.03.2024 року із вимогою повернути обладнання або компенсувати його вартість, проте означена вимога була проігнорована боржником.
З огляду на викладене, заявник просить суд про видачу судового наказу про стягнення заборгованості в розмірі 46005,99 грн.
18.03.2024 року відділом документального та інформаційного забезпечення зареєстровано заяву про видачу судового наказу за вх.№801.
Протоколом повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями заяву про видачу судового наказу за вх.№801 передано судді Гушилик С.М.
Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на таке.
За змістом статті 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.
Положенням частини 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, та в разі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
При цьому, як вбачається із суті заявлених вимог, заявник просить стягнути не грошову заборгованість за договором, а вартість неповернутого обладнання. Таким чином, грошова сума заявлена до стягнення є грошовою компенсацією за неповернуте обладнання.
Як вбачається з Додаткової угоди до Договору поставки/купівлі-продажу № 31312 від 08.04.2019 року щодо надання в користування обладнання, остання було укладена між ТОВ "РОМА" (Постачальник/Продавець), ФОП Строщук М.М. (Покупець) та ПрАТ "Карлсберг Україна" (Власник), ПрАТ "Оболонь" (Власник).
Відповідно до змісту пункту 18 Додаткової угоди, у випадку припинення дії цієї Угоди Покупець зобов'язаний вжити всіх заходів для забезпечення невідкладного повернення Обладнання Постачальнику або Власнику.
В той же час, в матеріалах справи відсутні докази неповернення обладнання Власнику, а є лише посилання на неповернення Постачальнику.
Крім цього, в Додатковій угоді є посилання виключно на сплату компенсації в разі пошкодження/втрати Обладнання та відсутні пункти які передбачають грошову компенсацію в разі неповернення обладнання. Водночас, в матеріалах справи відсутні докази пошкодження/втрати Обладнання Боржником.
Приватний підприємець Сторощук М.М. реалізовував продукцію торгової марки "Оболонь" та ПрАТ "Карлсберг Україна", компанією "РОМА" в приміщенні магазину-кафе за адресою вул.Головна, 30, с.Коритне, Вижницький район, Чернівецька область для тимчасового використання було передано обладнання на підставі акту приймання-передачі обладнання компанії ПрАТ "Оболонь" №18414/003778 від 13.05.2019 року та акту приймання-передачі обладнання в користування ПрАТ "Карлсберг Україна" від 12.11.2019, а також в Договорі суборенди майна №18414/003778 від 13.05.2019 року та Додатковою угодою до Договору поставки/купівлі-продажу №12004/18 від 28.11.2017 року щодо надання в користування обладнання ПрАТ "Карлсберг Україна", що містяться в матеріалах справи.
Наведене, на переконання суду, свідчить про те, що заявником не додано належних і допустимих доказів, які доводять відсутність спору щодо повернення спірного обладнання чи компенсації його вартості, а також виникнення права грошової вимоги до боржника за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, у заявленому розмірі станом на момент звернення до суду.
За даних обставин, враховуючи приписи п.8 ч.1 ст.152 ГПК України, суд відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю "Рома" у видачі судового наказу.
Частиною 1 статті 154 ГПК України унормовано, що за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. Приписами частини другої статті 152 ГПК України передбачено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Відповідно до частини 2 статті 153 ГПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Згідно з частиною 2 статті 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 148 п.8 ч.1 ст.152, ст.ст.153, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Рома" (58007, м.Чернівці, вул. Коломийська, 2-Ж, код 30208427) у видачі судового наказу з вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Сторощука Миколи Миколайовича ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) заборгованості в сумі 46005,99 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.255 ГПК України в строк та порядку, встановленому ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя С.М. Гушилик