462/348/24 2/441/339/2024
20.03.2024 м. Городок
Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючої-судді Малахової-Онуфер А.М.
з участю секретаря судового засідання Чорного О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городок цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 , 18.01.2024 звернулася в суд із позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 , мотивуючи тим, що їхній шлюб зареєстрований 17.09.2016 Городоцьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 108, у шлюбі мають дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що сімейні відносини між ними не склалися через різні погляди на шлюб та сім'ю, виховання дитини та сімейні цінності, як наслідок проживають окремо, стосунків як подружжя не підтримують та не ведуть спільного господарства, за таких обставин переконана, що втратила до ОСОБА_2 почуття поваги і любові, збереження шлюбу та примирення є неможливим та суперечить її інтересам. Просила позов задовольнити.
Ухвалою судді від 12.02.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивачка ОСОБА_1 у заяві від 20.03.2024 вимоги підтримала, просила позов задовольнити, справу розглядати за її відсутності, окрім цього зазначила, що з відповідачем близько двох років разом не проживають, з цього часу стосунків як подружжя не підтримують, спору щодо спільно нажитого майна немає, після розірвання шлюбу дитина залишається проживати з нею на АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 у заяві від 19.02.2024 позов не заперечив, просив про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши заяву, матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд доходить наступного висновку.
За положеннями ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 24, ч. 3 і ч. 4 ст. 56, ч. 2 ст. 112 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Частина перша статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
У Постанові Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», зазначено, що суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі.
Частиною третьою статті 51 Конституції України визначено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Із змісту заяви від 18.01.2024, із матеріалів справи убачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зареєстрували 17.09.2016 шлюб у Городоцькому районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 108, у шлюбі мають дитину ОСОБА_3 , 22.02.2017, яка проживає з позивачкою на АДРЕСА_1 , сторони близько двох років разом не проживають, подружніх стосунків не підтримують, спору щодо поділу майна не мають, причиною розпаду сім'ї є різні погляди на шлюб та сім'ю.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Позивачка у заяві від 20.03.2024 наполягає на розірванні шлюбу.
Відповідач у заяві від 19.03.2024 позов не заперечив.
З огляду на вищеозначені обставини та інші фактичні взаємини подружжя ОСОБА_5 , суд доходить висновку, що подальше вжиття будь-яких заходів щодо примирення подружжя, як це передбачає ст. 111 СК України, є недоцільним та неефективним і суперечить інтересам сторін та моральним засадам суспільства, що має важливе значення, шлюб носить формальний характер, подружні відносини між сторонами припинено остаточно, подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим.
Розриваючи шлюб між сторонами, суд також враховує інтереси їх малолітньої дитини повноцінний розвиток та виховання якої у сім'ї, в якій існують постійні непорозуміння, є неможливим.
Керуючись 4, 10, 12, 89, 133, 141, 209, 247, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, ст. 24, 56, 111, 112 СК України, -
позов задовольнити.
Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_1 , прож. на АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_2 , прож. на АДРЕСА_2 ), зареєстрований 17 вересня 2016 року Городоцьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 108.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
С у д д я Малахова-Онуфер А.М.