Ст. 1 із 3
Cправа №303/1613/24
№ 3/303/599/24
20 березня 2024 року м.Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Камінський С.Е.,
за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 - адвоката Буташ А.І.
розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 202461 від 13.02.2024 року, ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов та виховання неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а саме 13 лютого 2024 року близько о 08 год. 35 хв. за місцем проживання ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 був безлад, діти знаходилися в неохайному виді та ОСОБА_1 знаходилася з вираженими ознаками алкогольного сп'яніння, під час якого виражалася (кричала) ненормативною лексикою. Дані дії, вчинені ОСОБА_1 повторно протягом року після накладення на неї адміністративного стягнення, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 187 КУпАП.
У суд особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явилася, про день, час і місце розгляду справи була належним чином повідомленою, зі слів її захисника, вона не змогла прибути у зв'язку з хворобою, просила розглянути справу без її участі.
Захисник Буташ А.І. зазначила, що в супереч статті 251 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено жодних доказів ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов та виховання своїх неповнолітніх дітей, яке начебто мало місце 13 лютого 2024 року близько о 08 год. 35 хв. за місцем їх проживання. Вказаний протокол був складений виключно за заявою громадянки ОСОБА_5 , з якою ОСОБА_1 на протязі тривалого часу конфліктує з приводу спадкування на будинок та між ними тривають судові процеси з приводу вищезазначеного. Жодних доказів доведеності обставин, викладених у протоколі, які мали місце конкретно у її сім'ї, або будь-які документи, що підтверджують факт її ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків відсутні, не має пояснень свідків та інших осіб, які б могли підтвердити факт ухилення від виконання нею своїх батьківських обов'язків. Враховуючи, що самі по собі наведені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини, без належних доказів цього, не можуть бути достатньою підставою для висновку про те, що мати ухиляється чи не виконує покладені на неї обов'язки по вихованню дітей, тому вважає, що вказану справу відносно ОСОБА_1 необхідно закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.
Заслухавши заперечення захисника, дослідивши письмові докази у справі, суддя прийшов до наступного.
У відповідності до вимог статті 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Ст. 2 із 3
Згідно вимог частини 1 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
У відповідності до вимог ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Диспозиція частини другої статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за вчинення повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до вимог ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як свідчать матеріали справи, то такі не містять доказів ухилення ОСОБА_1 , від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 13 лютого 2024 року близько о 08 год. 35 хв. за місцем проживання ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 . До протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 202461 від 13.02.2024 року не долучено письмових доказів того, що у день та час вказаних у протоколі за місцем проживання неповнолітніх дітей був безлад, діти знаходилися в неохайному виді та сама ОСОБА_1 мала ознаки алкогольного сп'яніння та виражалася ненормативною лексикою (відсутні пояснення свідків, відеозапис поліцейських чи заявника, акт медичного огляду, акт огляду побутових умов місця проживання ОСОБА_1 та дітей, тощо).
Сам лише протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 202461 від 13.02.2024 року, за відсутності будь-яких фактичних даних, які свідчать про вчинення ОСОБА_1 неналежного забезпечення необхідних умов життя та виховання своїх неповнолітніх дітей, не є в даному випадку беззаперечним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП. З пояснення громадянки ОСОБА_5 вбачається, що ОСОБА_1 ломилася у її двері, що не передбачає відповідальності саме за ст.184 КУпАП.
Зазначені суперечності і протиріччя, які мають місце у матеріалах справи за вказаним протоколом, викликають обґрунтований сумнів у достовірності обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 202461 від 13.02.2024 року, складеному відносно ОСОБА_1 .
За змістом завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст.1 цього Кодексу), у відповідності до вимог ст.62 Конституції України та ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними, достовірними і достатніми доказами, не може ґрунтуватися на
Ст. 3 із 3
припущеннях, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Враховуючи наведене, повно, всебічно і об'єктивно проаналізувавши наявні у справі докази, суддя прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, є не доведеною, тому справу необхідно закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.247 п.1, 283-285 КУпАП, суддя
Провадження в справі відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, закрити в зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя С.Е. Камінський