Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/7508/23
(заочне)
04.03.2024 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого - судді Кашуба А.В.
при секретарі судового засідання - Чернянчук К.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дітей,
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , та просить суд постановити рішення про зміну способу стягнення із платника аліментів на утримання дітей. Стягувати аліменти у розмірі однієї третини заробітку. Позов мотивовано тим, що із відповідача за Рішенням суду стягуються аліменти на утримання двох їх спільних дітей у розмірі по 2000 грн на кожну дитину щомісячно. Ця сума є недостатньою для утримання дітей. Ціни виросли. Діти відвідують гуртки, що зумовлює витрати. На даний час відповідач перебуває на військовій службі за призовом по мобілізації та отримує грошове забезпечення. Тому позивачка просить суд змінити спосіб стягнення аліментів із твердої грошової суми на частину із заробітку.
Відзиву відповідач не подав.
У судовому розгляді справи учасники справи участі не брали.
Сторона позивача подала письмову заяву, у якій просить розглянути справу без її участі, позов підтримує та просить задовольнити.
Відповідач причин неявки суду не повідомив. Відзиву не подав. Заяв про відкладення судового розгляду справи не надходило.
У зв'язку з цим, суд, згідно вимог ст.ст. 280, 281 ЦПК України, вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів. Позивач проти розгляду справи на підставі наявних у справі доказів не заперечила.
Вивчивши доводи позовної заяви, дослідивши подані на їх підтвердження докази, всебічно та повно з'ясувавши обставини, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд вирішив наступне.
Встановлено, що за Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 07.12.2020 у справі №299/3471/20 із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягуються аліменти на утримання двох їх спільних дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі по 2000 грн на кожну дитину щомісячно.
Зі слів позивачки, діти проживають разом із нею.
Суд встановив, що відповідач перебуває на військовій службі за призовом по мобілізації у військовій частині із 21.04.2023. Дана обставина встановлена на підставі довідки, виданої командиром військової частини 09.05.2023 (а.с.11). Номер військової частини та інша інформація судом у рішенні не розголошується.
Відповідно до частин 1 і 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789X11 (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 183 ч.1 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом із яким проживає дитина.
Суд констатує, що ч.1 ст.183 СК України наділяє того з батьків, разом із яким проживають діти, безумовним правом вибору способу стягнення аліментів: у частці від доходу або у твердій грошовій сумі.
Позивачка скористалася таким правом та просить суд змінити спосіб стягнення аліментів на утримання дітей. У цій частині позов є обґрунтованим.
Зі слів позивачки, та що суд вважає об'єктивно вірогідним, витрати на утримання дітей значно зросли, зокрема і тому, що діти подорослішали, а отже зросли витрати на забезпечення їх харчування, придбання одягу та інших речей повсякденного вжитку, необхідних дітям шкільного віку. Дитячий гардероб вимагає постійного періодичного оновлення, оскільки діти ростуть. Рівень споживчих цін значно зріс, що не потребує доведення.
Відповідно до положень ст. 183 ЦК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Відповідно до ч.5 ст.183 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Таким чином, розмір частки, який просить стягувати позивачка, є мінімальним розміром єдиної частки, який передбачений законом для стягнення аліментів на утримання двох дітей.
Відтак, і у цій частині позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивача звільнено від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення аліментів (п.3 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір»). Відтак, у зв'язку із задоволенням позову з відповідача належить стягнути на користь держави судовий збір за звернення до суду у 2023 році із майновим позовом за позовною вимогою про стягнення аліментів на утримання дитини у визначеному законом розмірі на дату подання позову - 1073,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 76-81, 89, 133, 141, 210, 259, 263-265, 273, п.15.5 п.15 ч.1 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Змінити спосіб стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання двох дітей на підставі Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 07.12.2020 року у справі №299/3471/20.
Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_2 , аліменти на утримання двох дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
ГоловуючийА. В. Кашуба