Справа № 157/1276/23
Провадження №3/157/25/24
12 березня 2024 року місто Камінь-Каширський
Суддя Камінь-Каширського районного суду Волинської області Антонюк О.В., з участю секретаря судового засідання Кисляка Я.С., особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , адвоката Деркача В.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , не працевлаштований,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП України),
ОСОБА_1 11 червня 2023 року о 23 год 16 хв по вул. Центральній у с. Ворокомле керував мотоциклом марки «Lifan», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, і від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Поліцейський Цьомах В.В. у судовому засіданні підтримав викладені ним у протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 обставини і пояснив, що останній керував мотоциклом, при цьому рухався транспортними засобом без мотошолома, за що його було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу, штраф водій сплатив. В ході розгляду поліцейським справи про адміністративне правопорушення було виявлено і те, що ОСОБА_1 не має відповідної категорії на право керування транспортним засобом. В подальшому у ОСОБА_1 було виявлено запах алкоголю і запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», від чого останній відмовився, а також було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у лікарні, проте ОСОБА_1 також відмовився. Фізична сила до ОСОБА_1 не застосовувалася, останній після зупинки мотоцикла, намагався втекти, він його наздогнав. Після цих подій ОСОБА_1 добровільно пройшов до службового автомобіля. Під час оголошення протоколу про адміністративне правопорушення ним із-за темноти, адже події мали місце у нічний час, помилкового не було записано словосполучення «транспортного засобу» у протоколі при формулюванні обвинувачення після слів «від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки», хоча й таке словосполучення було оголошено, проте цей недолік не впливає на суть викладеного обвинувачення.
ОСОБА_1 у судовому засідання вину у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення не визнав та від дачі пояснень відмовився.
Адвокат Деркач В.К. у судовому засіданні просив провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю у діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, з підстав, зазначених у письмовому клопотанні. Окрім того пояснив і те, що наданий поліцейським у судовому засіданні відеозапис з відеореєстратора на оптичному диску на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом є недопустимим доказом, до цього оптичного диску не додано супровідного листа, цей доказ не є електронним документом, він всупереч Закону України «Про електронний цифровий підпис» не підписаний електронним цифровим підписом та, крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, що додається до цього протоколу один диск із відеофайлом, а не декілька. Відеозаписом, що був долучений до протоколу, не підтверджується факт керування ОСОБА_1 мотоциклом марки «Lifan». Запис починається із часової відмітки у 23:16:45 год. ОСОБА_2 , котрий швидко віддалявся, наздогнав поліцейський ОСОБА_3 , затримав його, застосувавши захід фізичного впливу, - загин рук за спину, відповідно обмежив у пересуванні, затим супроводив до службового автомобіля. Документально затримання особи, застосування заходів фізичного впливу не оформлялося. При цьому поліцейський був зобов'язаний повідомити ОСОБА_4 про причини його затримання, а також довести до його відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовано це затримання. Об'єктивно є неможливим, аби о 23:16 год. ОСОБА_5 іще й керував мотоциклом, бо потребувався би час на його зупинку. Принаймні доказів такого керування очевидно, що не надано. Як вбачається із змісту відеозапису, о 23:27:34 години у руках поліцейського ОСОБА_6 знаходяться, з усього, відеореєстратор, зображення з якого він демонструє затриманому. Однак, про використання цього технічного засобу немає жодних відомостей у справі. Чи це є сертифікований прилад, котрий перебуває на балансі органу поліції, сумнівно, оскільки чутно російською мовою супровід його роботи : «Астанавливает запись» та «Начинает запись». О 23:29 годині інший поліцейський - ОСОБА_7 , повернувшись до салону службового автомобіля, промовив, що від ОСОБА_2 чує запах алкоголю. До цього, тривалий час спілкуючись із затриманим, він цього не озвучував. Характерно, що з салону поліцейський виходив для того, з його ж слів, аби у компанії молоді, що знаходилася неподалік, забрати пляшку зі спиртним напоєм та вилити її вміст до смітника. Принаймні, за увесь час спілкування із затриманим, поліцейський ОСОБА_3 , котрий і склав протокол, не зазначав, що особисто і він чує запах алкоголю з ротової порожнини ОСОБА_1 . Зазначена ж у протоколі як ознака алкогольного сп'яніння «почервоніння очей» такою ж насправді не є. Хоча протокол у справі про адміністративне правопорушення поліцейським ОСОБА_8 було складено о 23:30 годині, однак лише о 23:40 годині він, на камеру, промовляє: «Зараз направлення ще Вам!». Це є беззаперечним доказом того, що з направленням на огляд до медичного закладу особу було ознайомлено вже після того, як фактично, у відношенні затриманого було складено протокол. Зачитуючи о 23:38:42 годині ОСОБА_4 фабулу учиненого ним правопорушення, поліцейський ОСОБА_3 оголосив затриманому, що той, буквально, від проходження огляду відмовився, при цьому, у тексті протоколу немає словосполучення «транспортного засобу» після слова «на місці зупинки». Поліцейський і сам зрозумів, оголошуючи протокол, що підозра є неконкретизованою, інакше чому ж він вирішив уточнити, словесно акцентувавши, що мала місце саме відмова водія від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу.
Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, винуватість останнього підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.
З ідеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 , який керував мотоциклом, вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу не виконав, намагався втекти, однак був затриманий поліцейськими, а у подальшому на пропозицію поліцейського після виявлених і повідомлених йому ознак алкогольного сп'яніння, зокрема, запаху алкоголю з порожнини рота, відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального приладу та у найближчому лікувальному закладі.
Постановою інспектора СРПП Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Дем'яніка А.С. від 13 червня 2023 року серії БАД № 7323343 до ОСОБА_1 було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн за ч. 2 ст. 126, ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 122 КпАП України, а саме за те, що останній 11 червня 2023 року о 23 год 16 хв керував мотоциклом марки«Lifan», номерний знак НОМЕР_1 , у с. Ворокомле по вул. Центральна, не маючи посвідчення водія категорії «А», тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, під час руху був без мотошолома, не мав при собі, не пред'явив поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та при повороті не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку або рукою, чим порушив п. 2.1. «а», 2.3. «г», 2.1. «г», 9.2., 9.4 Правил дорожнього руху.
З акта огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що у ОСОБА_1 був виявлений як ознака алкогольного сп'яніння запах алкоголю з порожнини рота.
З направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11 червня 2023 року, вбачається, що ОСОБА_1 було направлено на огляд на стан алкогольного сп'яніння до КНП «Камінь-Каширська ЦРЛ», та від проходження огляду у медичному закладі останній відмовився.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 має посвідчення водія серії НОМЕР_2 .
Таким чином, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, доведена, а тому до нього належить застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання Правил дорожнього руху.
Згідно із ст. 31 цього Закону, поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема, перевіряти документи особи, опитувати осіб, зупиняти транспортні засоби, застосовувати технічні прилади та технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Отже, вищезазначені положення КпАП України та вказаного Закону надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості доказів наявності або відсутності факту правопорушення.
Відсутність інформації про сертифікацію приладу, яким фіксувалися обставини керування водієм транспортним засобом та відмови останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення про наявність диску лише з одним відеофайлом, на що вказує захисник, не є достатніми підставами для визнання недопустимими наданих поліцейським відеозаписів, які є безперервними і якими зафіксовано факт вчинення саме ОСОБА_1 вищезазначеного адміністративного правопорушення.
Безпідставним є посилання адвоката Деркача В.К. на фактичну відсутність у ОСОБА_1 такої ознаки алкогольного сп'яніння як запаху алкоголю з ротової порожнини. Допитаний у судовому засіданні в якості свідка поліцейський ОСОБА_9 пояснив, що ознаки алкогольного сп'яніння були виявлені ним у ОСОБА_1 ще у той момент, коли вони йшли з останнім до службового автомобіля, а повідомив він ОСОБА_1 про запах алкоголю з рота вже у службовому автомобілі, оскільки до цього моменту ще вирішувалося питання щодо допущення останнім порушень інших Правил дорожнього руху, зокрема, керування без мотошолома.
Та обставина, що про наявність ознак алкогольного сп'яніння водію було повідомлено не поліцейським ОСОБА_10 , який склав протокол про адміністративне правопорушення, а поліцейським Дем'яніком А.С., не свідчить про відсутність складу зазначеного адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 , як і про те, що поліцейський Цьомах В.В., на думку адвоката, діяв під впливом свого колеги.
Інші доводи адвоката Деркача В.К. теж не свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» зі ОСОБА_1 у дохід держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Керуючись ст. ст. 33, 40-1, ч. 1 ст. 130, п. 1 ч. 1 ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На підставі частини другої статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати ОСОБА_1 штрафу протягом 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягнути із ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Камінь-Каширський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Дата складення повного судового рішення - 14 березня 2024 року.
Суддя: О. В. Антонюк