13 березня 2024 р.Справа № 2-а-49/10
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,
Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,
за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 15.01.2024, головуючий суддя І інстанції: Бабенко Ю.П., м. Харків, повний текст складено 15.01.24 року у справі №2-а-49/10
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та одноразової грошової допомоги,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 ) звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з заявою про вирішення питання щодо судового контролю за виконанням судового рішення, в якій просив суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2010 року шляхом здійснення перерахунку його пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення відповідно до ч.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та документального підтвердження цього факту.
В обґрунтування поданої заяви посилався на те, що пенсія йому обчислена лише з сум грошового забезпечення, а суми додаткових видів грошового забезпечення при обчисленні не враховані. Беручи до уваги, що відповідач ухиляється від виконання рішення суду, слід зобов'язати його надати звіт про виконання постанови апеляційного суду з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та документального підтвердження цього факту.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 15.01.2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вирішення питання щодо судового контролю за виконанням судового рішення і зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2010 року шляхом здійснення перерахунку його пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення відповідно до ч.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та документального підтвердження цього факту відмовлено.
ОСОБА_1 , не погодившись з вищевказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 15.01.2024 року за результатом розгляду заяви про вирішення питання щодо судового контролю за виконанням судового рішення. Просив прийняти нове рішення, яким зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання Постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2010 року шляхом здійснення перерахунку його пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення відповідно до частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ та документального підтвердження цього факту.
В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою і підлягає скасуванню. Вважає, що висновки суду в оскаржуваному рішенні (ухвалі) не відповідають обставинам справи та здійснені в результаті незаконного тлумачення рішення Вищого адміністративного суду України, тобто з перевищенням повноважень. Зазначає, що факт виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2010 р. судом у справі №2029/2а-2380/12 не встановлений, проте оскаржуване рішення, з посиланням на цю справу містить протилежний висновок, що воно виконане. Вважає, що оскаржуване рішення суду містить відверту суперечність в обґрунтуванні, а тому висновки не відповідають фактичним обставинам справи. Посилається на порушення судом приписів ст.242 КАС України. Зазначає, що та обставина, що позивачеві уже було відмовлено у задоволенні заяви, поданої за правилами ст.382 КАС України, не виключає можливість подання іншої такої заяви, оскільки невиконання судового рішення триває і надалі перебуває під судовим контролем. Вважає, що суд першої інстанції не з'ясував факт виконання в повному обсязі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2010 року шляхом включення до перерахунку пенсії додаткових видів грошового забезпечення, у відповідності до ч.3 ст.43 Закону України №2262-ХІІ, помилково вважав доведеним факт його повного виконання, а тому висновки, викладені у рішенні (ухвалі) суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення, відповідно до ст. 317 КАС України.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області не скористалося правом на подання відзиву, передбаченим ст.304 КАС України.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зробити перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції закону від 15.06.2004 року та зобов'язати Державну податкову інспекцію в Ленінському районі м. Харкова здійснити перерахунок одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції закону від 15.06.2004 року.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 19.01.2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2010 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.02.2015 року, постанову Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 19.01.2010 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії позивачеві з часу виникнення права на її призначення у розмірах відповідно до частини 3 статті 43 Закону №2262-XII. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 17.06.2011 року у справі №2029/2-а-146/11, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 року, позов ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України у Харківській області задоволено частково. Дії Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області в частині відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії на підставі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2010 року з урахуванням довідки про грошове забезпечення виданої 29.06.2010 року визнано незаконними. В частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про включення до розрахунку пенсії ОСОБА_1 суми грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням відповідно до атестату №1, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення відповідно до довідки ДПІ у Ленінському районі м. Харкова №6098/10/05-062 від 07.07.2010 - провадження закрито.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.05.2016 року у справі №К/9991/22329/12 касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задоволено частково. Постанову Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 17.06.2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 року у даній справі скасовано. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій незаконними закрито.
В межах справи №2029/2а-2380/12 встановлено, що згідно з виконавчим листом, виданим Орджонікідзевським районним судом м. Харкова 08.09.2010 року, старшим державним виконавцем ППВР ВДВС ГУЮ у Харківській області відкрито 01.08.2011 року виконавче провадження і запропоновано боржнику добровільно виконати рішення суду до 08.08.2011 року.
Листом від 11.08.2011 року №11968-14/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило ВДВС про проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 27.01.2009 року на підставі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду.
Повторно аналогічний лист за підписом начальника управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ГУ ПФУ в Харківській області наданий державному виконавцю на особистому прийомі 11.10.2011 року, про що зазначено у листі.
З урахуванням викладеного, старшим державним виконавцем ВДВС ГУЮ у Харківській області було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 12.10.2011 року.
ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м.Харкова з позовом до відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області про визнання незаконною бездіяльності відповідача щодо нездійснення заходів, передбачених законом, з виконання рішення Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2010 року та зобов'язання відповідача в строк один місяць з дати прийняття судом рішення здійснити заходи, передбачені ст.ст.27, 28, 30, 31, 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження» з виконання вищезазначеного рішення.
В подальшому ОСОБА_1 доповнив позовні вимоги та просив визнати незаконною постанову державного виконавця від 12.10.2011 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду за виконавчим листом від 08.09.2010 року №2-а-49/10, виданим Орджонікідзевским районним судом м. Харкова та зобов'язати відповідача відновити виконавче провадження.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11.06.2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012 року у справі №2029/2а-2380/12, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
На звернення ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області із заявою від 15.09.2023 року, відповідач листом від 13.10.2023 року №28229-31113/У-02/8-2000/23 повідомив позивача, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2010 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області провести перерахунок пенсії відповідно до ч.3 ст.43 Закону №2262-ХІІ. Зазначив, що у той же час ч.3 ст.43 Закону №2262-ХІІ (у редакції від 15.06.2004 №1769-ІV) визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством. Вказав, що саме у такому порядку позивачу проведено перерахунок пенсії на підставі грошового атестату №1. Загальна сума грошового забезпечення для перерахунку пенсії становила 3234,00 грн., в тому числі: посадовий оклад - 1316,00 грн., оклад за звання - 130,00 грн., 40% надбавка за вислугу років - 578,40 грн., 50% надбавка за виконання особливо важливих робіт - 1012,00 грн., 15% надбавка за таємність - 197,40 грн. Зауважив, що рішення суду виконуються в межах покладених зобов'язань. Постановою суду зобов'язань щодо перерахунку пенсії з урахуванням довідки про додаткові види грошового забезпечення від 07.07.2010 року №6098/10/05-062 на відповідача не покладено. Звернув увагу, що з 01.01.2018 року складові пенсії позивача встановлено за нормами, визначеними постановою КМУ №103.
ОСОБА_1 , вважаючи, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Харківській області протиправно не виконується у повному обсязі постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2010 року, що стало підставою для звернення до суду першої інстанції з заявою про вирішення питання щодо судового контролю за виконанням судового рішення.
Відмовляючи у задоволенні у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вирішення питання щодо судового контролю за виконанням судового рішення, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2010 року шляхом здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення відповідно до ч.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та документального підтвердження цього факту.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
На виконання приписів статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтею 382 КАС України.
Згідно приписів ч.ч.1,2 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.8 ст.382 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.
Отже, судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд першої чи апеляційної інстанції. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу. Таким чином, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення.
Колегія суддів зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи - позивача.
Отже, КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.03.2020 року по справі №539/3406/17, що враховується до судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.
Колегія суддів зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Як встановлено з матеріалів даної справи, ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зробити перерахунок пенсії відповідно до Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції закону від 15.06.2004 року та зобов'язати Державну податкову інспекцію в Ленінському районі м. Харкова здійснити перерахунок одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції закону від 15.06.2004 року.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 19.01.2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2010 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.02.2015 року, постанову Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 19.01.2010 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії позивачеві з часу виникнення права на її призначення у розмірах відповідно до частини 3 статті 43 Закону № 2262-XII. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Так, у постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2010 року та ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19.02.2015 року зазначено, що після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 29 розділу II Закону № 107-VI (тобто на 26 січня 2009 року - дату звільнення позивача зі служби), діяла редакція частини 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону №3591-IV, за правилами якої пенсії особам, які мають право на них за цим Законом, обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи, зокрема, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, за останньою штатною посадою перед звільненням. Зауважено, що обчислення у період дії зазначеної норми Закону №2262-ХІІ пенсій із грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за 24 останні календарні місяці перед звільненням є неправомірним.
Колегія суддів звертає увагу, що постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2010 року не містила зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області під час здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 врахувати конкретні відомості про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області від 13.10.2023 року №28229-31113/У-02/8-2000/23 повідомлено заявника про те, що на виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2010 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Харківській області, у відповідності до ч.3 ст.43 Закону №2262-ХІІ (у редакції від 15.06.2004 року), проведено перерахунок пенсії позивача на підставі грошового атестату №1. Загальна сума грошового забезпечення для перерахунку пенсії становила 3234,00 грн., в тому числі: посадовий оклад - 1316,00 грн., оклад за звання - 130,00 грн., 40% надбавка за вислугу років - 578,40 грн., 50% надбавка за виконання особливо важливих робіт - 1012,00 грн., 15% надбавка за таємність - 197,40 грн.
Отже, відповідачем у даній справі виконано судове рішення, яке набрало законної сили, в межах, визначених постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2010 року.
Колегія суддів зазначає, що як встановлено із змісту заяви про вирішення питання щодо судового контролю за виконанням судового рішення та апеляційної скарги ОСОБА_1 , останній вважає, що наявні підстави для перерахунку його пенсії без будь - яких обмежень додаткових видів грошового забезпечення.
Разом з тим, суд зазначає, що вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а тому процесуальна процедура вирішення питання щодо встановлення судового контролю за рішення суду, виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Необхідно також зауважити, що розглядаючи заяву, подану в порядку статті 382 КАС України, суд не вирішує спору повторно, а лише усуває перешкоди на шляху виконання вже прийнятого раніше рішення.
При цьому, суд не може змінювати резолютивну частину рішення, яке виконується, а тому, доводи позивача стосовно невиконання рішення шляхом здійснення перерахунку пенсії без будь-яких обмежень додаткових видів грошового забезпечення є необґрунтованими та суперечать висновкам суду у даній справі.
В даному випадку, незгода позивача із тим, яким чином виконано судове рішення відповідачем, не є правовою підставою для встановлення судового контролю, передбаченого ст. 382 КАС України.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що позивачем вчинялися дії, спрямовані на виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2010 року.
Так, в межах справи №2029/2а-2380/12 встановлено, що згідно з виконавчим листом, виданим Орджонікідзевським районним судом м.Харкова 08.09.2010, старшим державним виконавцем ППВР ВДВС ГУЮ у Харківській області було відкрито 01.08.2011 виконавче провадження і запропоновано боржнику добровільно виконати рішення суду до 08.08.2011.
Листом від 11.08.2011 №11968-14/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило ВДВС про проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 27.01.2009 на підставі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду.
Повторно аналогічний лист за підписом начальника управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області був наданий державному виконавцю на особистому прийомі 11.10.2011, про що зазначено у листі.
На підставі викладеного, старшим державним виконавцем ВДВС ГУЮ у Харківській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 12.10.2011, в якій встановлено, що згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №15039-14/20 від 11.10.2011 року рішення суду виконано в повному обсязі.
За результатами оскарження ОСОБА_1 у судовому порядку постанови про закінчення виконавчого провадження від 12.10.2011 року та бездіяльності Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області щодо нездійснення заходів, передбачених законом, з виконання рішення, постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11.06.2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012 року у справі №2029/2а-2380/12, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
З огляду на викладене, враховуючи доводи ОСОБА_1 , викладені ним у заяві про вирішення питання щодо судового контролю за виконанням судового рішення, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для зобов'язання Головного управління юстиції у Харківській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2010 року шляхом здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення відповідно до ч.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та документального підтвердження цього факту.
Надаючи правову оцінку доводам апеляційної скарги, зокрема, про те, що суд першої інстанції не з'ясував факт виконання в повному обсязі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2010 року шляхом включення до перерахунку пенсії додаткових видів грошового забезпечення, у відповідності до ч.3 ст.43 Закону України №2262-ХІІ, помилково вважаючи доведеним факт його повного виконання, а тому висновки, викладені у рішенні (ухвалі) суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення, відповідно до ст.317 КАС України, колегія суддів зазначає, що такі доводи підлягають відхиленню, оскільки вони є необґрунтованими та такими, що не узгоджуються із наведеними вже вище висновками суду про те, що незгода ОСОБА_1 із тим, яким чином виконано судове рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області не є правовою підставою для встановлення заходів судового контролю, передбачених ст.382 КАС України. Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів звернення позивача в порядку ст.383 КАС України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку щодо відсутності правових підстав для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали суду першої інстанції за наслідками апеляційного перегляду даної справи.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з приписами ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення питання, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі.
Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є обґрунтованою, прийнятою на підставі з'ясованих та встановлених обставин справи, які підтверджуються доказами, суд першої інстанції прийняв оскаржувану ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін.
З урахуванням приписів ч.2 ст.328 КАС України дана постанова суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, бі316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 15.01.2024 у справі №2-а- 49/10 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя О.М. Мінаєва
Судді З.О. Кононенко В.А. Калиновський
Повний текст постанови складено 20.03.2024 року