12 березня 2024 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12.01.2024,
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12.01.2024 клопотання ОСОБА_6 , засудженого вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 30.10.2015 за п.6 ч.2 ст.115 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 13 років, задоволено та замінено йому невідбуту частину основного покарання, що становить 4 роки 20 днів, на більш м'який вид покарання у виді обмеження волі на той самий строк, що становить 4 роки 20 днів.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що на момент розгляду клопотання, засуджений відбув 2/3 частини строку покарання, за весь період відбування покарання характеризується позитивно, мав одне стягнення, яке погашене у встановленому законом порядку, десять разів заохочувався за підсумками роботи з 2016 року по жовтень 2023 року, визнав свою вину у вчиненому злочині та розкаявся в ньому, бере активну участь у програмах/заходах, не допускає порушень, має бажання змінити своє життя та підтверджує це активним вчинками, залучається до робіт з благоустрою установи та відділення, до праці ставиться сумлінно, дотримується правил внутрішнього розпорядку, залучений до участі в програмі диференційованого виховного впливу за курсом «Правова освіта» та «Духовне відродження», підтримує зв'язки з родичами, на профілактичному обліку не перебуває.
Прокурор Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, прокурор посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Зокрема не погоджується з висновком суду про те, що засуджений своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення. Зазначає, що суд залишив поза увагою характеристику адміністрації установи, а також те, що комісією установи 05.10.2023 засудженому відмовлено у застосуванні до нього пільг, передбачених ст.ст. 82, 101 КВК України, оскільки він не ставав на шлях виправлення. Стверджує, що судом не враховано тяжкість вчиненого злочину, а також наявність у засудженого стягнення, що свідчить про його нестабільну поведінку. Вважає, що відсутні підстави стверджувати про доведення засудженим свого виправлення, оскільки відбутий ним строк покарання хоч і узгоджується з вимогами ст. 82 КК України, але є недостатнім для об'єктивного висновку щодо його виправлення, а застосування до ОСОБА_6 більш м'якого покарання є передчасним.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.ч.1, 3, 4 ст.82 КК України невідбута частина покарання, зокрема у виді позбавлення волі, може бути замінена судом більш м'яким покаранням, строк якого обчислюється з дня заміни невідбутої частини покарання більш м'яким. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин.
Згідно з ч.1 ст.6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_6 засуджено вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 30.10.2015 за п.6 ч.2 ст.115 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 13 років, 2/3 частини якого останній відбув на момент розгляду клопотання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.
Разом з тим, приймаючи 12.01.2024 рішення про задоволення клопотання засудженого та заміну невідбутої частини основного покарання у виді позбавлення волі на більш м'який вид покарання у виді обмеження волі, суд першої інстанції залишив поза увагою, що 05.10.2023, тобто за три місяці до постановлення оскаржуваного рішення, висновком комісії ДУ «Бориспільська виправна колонія (№119)» відмовлено у застосуванні пільг, передбачених ст.82 КК України, ст.101 КВК України, саме з тих підстав, що ОСОБА_6 не став на шлях виправлення, а також наявності у нього стягнення.
Крім того, з урахуванням суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, колегія суддів вважає, що строк відбутого засудженим покарання є недостатнім для його виправлення та досягнення мети покарання, передбаченої ст.50 КК України.
На думку колегії суддів, матеріали провадження не містять доказів того, що засуджений дійсно став на шлях виправлення, що є обов'язковою умовою для заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, а відбуття останнім 2/3 частини строку призначеного покарання не може бути безумовною підставою заміни невідбутої частини покарання більш м'яким.
Таким чином, доводи апеляційної скарги прокурора про передчасне застосування до ОСОБА_6 заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, а апеляційна скарга прокурора такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12.01.2024 скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3