Справа № 757/45671/23-пГоловуючий у І інстанції Шапутько С. В.
Провадження №33/824/886/2024
07 березня 2024 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Стрижеус А.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 12 грудня 2023 року,-
Постановою судді Печерського районного суду м. Києва від 12 грудня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 184 КУпАП.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 184 КУпАП - закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування апеляційних вимог посилався на те, що постанова підлягає скасуванню в частині визнання ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 статті 184 КУпАП у зв'язку з невідповідністю висновків судді обставинам справи, постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просив прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати невинним у вчиненні жодних адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 184 КУпАП, а провадження у справах закрити на підставі п.1 ч.1 статті 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю у всіх його діях складу адміністративних правопорушень.
Вказує, що він не є суб'єктом адміністративного правопорушення, оскільки зазначене розпорядження його не стосується, в тексті розпорядження не ідеться про жодні обов'язки та дії, які він має виконувати. Окрім того, ОСОБА_1 зазначив, що за адресою АДРЕСА_1 він разом з дітьми не проживає, з 19.04.2021 діти разом з ним проживають за адресою АДРЕСА_2 та в липні 2021 він звертався до Печерської РДА з листом, в якому просив скасувати Розпорядження №444 або внести в нього зміни, видавши нове розпорядження, в якому врахувати зміну адреси фактичного місця проживання, проте листом від 19.09.2021 Печерська РДА відмовила у задоволенні клопотання.
Послався на те, що для уникнення небезпек повітряних тривог та для забезпечення безпеки дітей, він організував безпечний побут та навчання в їхньому будинку, де вони проживають за межами м. Києва, а саме в АДРЕСА_2 , у зв'язку з чим він не розуміє, чому має бути в квартирі за адресою АДРЕСА_1 , до якої він має їхати через все місто під обстрілами.
Зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення від 05.10.2023 складався за його відсутності та не надавався йому для ознайомлення під підпис чи надання його пояснень і заперечень до нього, у зв'язку з чим протокол складено з порушенням вимог ст. 254, 256 КУпАП. Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначена особа, яка за жодних обставин не підлягає адміністративній відповідальності за невиконання розпорядження від 04.09.2020 № 444.
До суду 26 лютого 2024 року надійшло клопотання ОСОБА_2 про долучення до матеріалів справи документів на підтвердження факту невиконання ОСОБА_1 обов'язків щодо виховання дитини.
Заслухавши думку ОСОБА_1 , суд відхиляє клопотання ОСОБА_2 , оскільки вона не є особою, яке бере участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, а зазначені докази не були предметом розгляду у суді першої інстанції.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримку доводів апеляційної скарги, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, та вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає апеляційну скаргу задовольнити виходячи з наступного.
Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.
За змістом ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно із ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Відповідно до ст. 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
За положеннями ч. 5 ст. 184 КУпАП невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини, тягне за собою адміністративну відповідальність.
Згідно із ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до положень КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється в межах тих обставин, які викладені в протоколі.
Зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення, як це передбачено вимогами ст. 256 КУпАП, зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ст. ст. 245, 280, 283 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно й об'єктивно в їх сукупності. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглянувши справу, посадова особа виносить постанову, яка повинна містити найменування органу /посадової особи/, який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення; порядок та строк його оскарження.
У відповідності до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. До основних засад правосуддя відноситься змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року за №3477-ІV, практика Європейського суду з прав людини є джерелом права в Україні.
За змістом п. 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15.11.2007 року зазначається, що право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені. У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з урахуванням первісного визначення принципу «поза розумним сумнівом» у справі «Авшар проти Туреччини») доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.
За змістом ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 21.08.2023 о 08 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 не виконав розпорядження від 04.09.2020 № 444 «Про визначення участі матері у вихованні малолітньої дитини», а саме не відчинив двері і не передав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матері - ОСОБА_2 . Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною 5 ст. 184 КУпАП.
Розпорядженням Печерської районної в місті Києві Державної адміністрації від 04.09.2020 № 444, ОСОБА_2 визначено участь у вихованні малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступним чином:
- з понеділка 8:00 год. до неділі 19:00 год., забирати та повертати дитину за адресою: АДРЕСА_1 ;
- встановлено черговість участі у вихованні дитини - ОСОБА_2 - тиждень через тиждень, починаючи з 07 вересня 2020 року до набрання законної сили рішення суду про визначення місця проживання дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 СК України рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду.
Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Печерського районного суду міста Києва 21 червня 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Печерської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини задоволено.
Визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) разом з його батьком - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), за адресою місця проживання: АДРЕСА_2 .
Стягнуто з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 840, 80 грн.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей Печерської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини залишено без задоволення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служби у справах дітей Борщагівської територіальної громади, про визначення способу участі у вихованні дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 залишено без задоволення.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод та визначення способу участі у вихованні дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , задоволено частково.
Відмовлено у задоволенні позову у частині заборони змінювати фактичне місце проживання ОСОБА_3 без погодження з матір'ю та органом опіки та піклування.
Визначити участь ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3 , без присутності батька, за наступним графіком:
- кожна друга, четверта субота місяця та перша, третя неділя місяця з 08:00 год. до 20:00 год. за місцем проживання матері - ОСОБА_2 або іншому, визначеному нею місці;
- друга половина осінніх, зимових та весняних шкільних канікул з 10:00 год. першого дня вказаного періоду до 20:00 год. останнього дня вказаного періоду, із зобов'язанням матері повідомляти батькові про місце перебування сина;
- перша половина червня - 10 днів, друга половина липня - 15 днів, перша половина серпня - 15 днів, із зобов'язанням матері повідомляти батькові про місце перебування сина.
Зобов'язано ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкод у спілкуванні, спільному проведенні часу та під час передання сина - ОСОБА_3 .
Відмовлено у задоволенні позову у частині вимог про визначення способу участі ОСОБА_2 у вихованні сина ОСОБА_4 .
Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 908, 00 грн. (справа №757/4115/20-ц)
Оскільки Печерським районним судом міста Києва 21 червня 2023 року визначено місце провживання малолітнього ОСОБА_3 разом з його батьком ОСОБА_1 , тому розпорядження Печерської районної в місті Києві Державної адміністрації від 04.09.2020 № 444 втратило свою чинність, отже суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність складання адміністративного протоколу щодо ОСОБА_1 та відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 184 КУпАП.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення не підписаний ОСОБА_1 , йому не роз'ясненні права та обов'язки.
Враховуючи викладене вище, постанова судді місцевого суду підлягає скасуванню, а по справі слід прийняти нову постанову, якою закрити провадження по справі на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 12 грудня 2023 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 184 КУпАП скасувати, а провадження у справі відносно нього закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя А.М. Стрижеус