Справа № 709/254/24
заочне
15 березня 2024 року Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - Кваші І.М.,
секретаря судового засідання - Дем'яненко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Чорнобай в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з цим позовом та просить стягувати з ОСОБА_2 (далі - відповідач) на її користь на утримання сина аліменти в розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму, встановленого на дитину відповідного віку, починаючи з моменту звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття. Мотивує позов тим, що вона з відповідачем має спільного сина, на даний час шлюб між сторонами розірвано. Відповідно до рішення суду з відповідача на її користь присуджено до стягнення аліменти в твердій грошовій сумі. Відповідач має незначну заборгованість по сплаті аліментів, та позивачу відомо, що він працює на птахофабриці. На даний час позивач має на утриманні ще одну дитину, її матеріальне становище погіршилося, оскільки вона перебуває в декретній відпустці та має періодичні, нестабільні доходи. Так, з часу присудження аліментів пройшов значний проміжок часу, потреби дітей зросли, зокрема син ОСОБА_3 відвідує ряд гуртків, репетиторів, а отримані аліменти не покривають і четвертої частини усіх витрат, що позивач має щомісячно. З огляду на викладене, посилаючись на приписи цивільного законодавства, практику Верховного Суду, позивач просить позов задовольнити, змінивши спосіб присудження аліментів.
Позивач в судове засідання не з'явилася, в поданій до суду позовній заяві просила проводити розгляд справи без її участі, на задоволенні позовних вимог наполягала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належно, причини неявки суду не відомі. У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не подав, жодних заяв чи клопотань не надіслав.
Виходячи з приписів ст.ст. 43, 223, 280 ЦПК України суд постановив слухати справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності, суд, дійшов наступних висновків.
З 14 лютого 2010 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 08 жовтня 2015 року у справі № 709/2386/15-ц, розірвано (а.с. 8).
Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 18 червня 2010 року (а.с. 7), сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судом встановлено, що рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24 липня 2018 року у справі № 709/920/18 змінено розмір аліментів та стягнуто з відповідача аліменти на користь позивача на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 1000,00 гривень, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Копія вказаного рішення долучена позивачем з Єдиного державного реєстру судових рішень (а.с. 10-11).
Відповідно до виданої повторно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 20 жовтня 2021 року (а.с. 9), позивач змінила шлюбне дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 » на шлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».
Згідно з довідками виданими виконавчим комітетом Іркліївської сільської ради від 12 лютого 2024 року №№ 120, 121 (а.с. 12, 13), позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та має такий склад сім'ї: ОСОБА_3 - син; ОСОБА_6 - син; ОСОБА_7 - син. Діти знаходяться на її утриманні.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада
1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від
27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року - держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з вимогами ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Частиною 1 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Частина 1 ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 червня 2006 року № 3, розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Позивач як на підставу своїх позовних вимог посилається на те, що відповідач є працездатним і працевлаштованим; їхній спільний син відвідує ряд гуртків, репетиторів; з часу останнього присудження аліментів пройшов значний час, а доходи, що має позивач не покривають і четвертої частини її витрат; вона має періодичні, нестабільні доходи; має на утриманні інших дітей.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне змінити визначений рішенням суду розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) платника аліментів, визначивши такий розмір аліментів - 1/4 частина всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Такий розмір аліментів, на думку суду, є розумним, не суперечить нормам матеріального права, а також буде справедливим балансом між захистом прав позивача та захистом прав неповнолітньої дитини відповідача, обов'язок по утриманню якої покладений на нього. При цьому, у новому розмірі аліменти мають сплачуватись з дня набрання рішенням законної сили, що узгоджується з положеннями абз. 4 п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 червня 2006 року № 3.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору в силу вимог
п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», його необхідно стягнути з відповідача на користь держави у розмірі 1211,20 гривень.
Керуючись ст.ст. 10-13, 81, 141, 259, 263-265, 279, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Змінити розмір аліментів визначений рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24 липня 2018 року у справі № 709/920/18 та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частина всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше
50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати набрання чинності рішенням суду, і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в прибуток держави в сумі 1211,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Черкаського апеляційного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя І.М. Кваша