Справа № 568/72/24
Провадження № 3/568/74/24
20 березня 2024 р. м. Радивилів
Суддя Радивилівського районного суду Рівненської області Троцюк В.О., розглянувши адміністративну справу, матеріали якої надійшли від відділу організації несення служби в Дубенському районі Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч.2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
01.01.2024 ооку о 17 год. 25 хв. на автодорозі «Київ-Чоп» 419 км. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «MERCEDES BENS C200» д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest №7510», що підтверджується тестом №363 від 01.01.2024 р. Результат огляду становить 1.25 % проміле, чим повторно протягом року вчинив правопорушення та порушив вимоги п.2.9 «а» ПДР України.
В судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Згідно ч.2 ст. 268 КУпАП адміністративна справа за ч.2 ст.130 КУпАП не відноситься до категорії справ, де присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов'язкова лише у випадках, коли є дані про її своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи. Разом з тим, від ОСОБА_1 на адресу суду не надходило клопотань про відкладення розгляду справи. Таким чином, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .
Вивчивши матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП., суд приходить до наступного.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст.130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в повторному керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також повторній передачі керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і повторному ухиленні осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до п 2.9 а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст.251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.254 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 складений на бланку відповідного зразка з серійним номером ААД №615243 від 01.01.2024 р. уповноваженою на те особою - інспектором взводу 3 роти 6 (з обслуговування Дубенського району) УПП в Рівненській області ДПП мл. лейтенантом поліції Йовик А.Б. (а.с.1)
В протоколі, відповідно до п.9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, в графі "дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення" викладена суть адміністративного правопорушення, яка відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у ч.2 ст.130 КУпАП, за якою складено протокол.
Відповідно до норм діючого законодавства, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
Між тим, жодних клопотань щодо незгоди з діями працівників поліції з приводу незаконного складання протоколу під час складання протоколу ОСОБА_1 не викладено та не заявлено.
Щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу за допомогою газоаналізатора «Alcotest Драгер 7510» №ARLМ - 0339, тест №363 швидкість реакції, результатів тестування на алкоголь, встановлено, що 01.01.2024 року о 17 год. 36 хв. ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння, з результатом огляду 1.25 % проміле. (а.с.3)
А також вина ОСОБА_2 підтверджується відео на DVD - диску записаний з бодікамери №476433, №469349 (а.с.9).
19.10.2023 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області винесено постанову суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік (а.с.12-13).
Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння вчинено повторно протягом року.
Окрім того, відповідно до ст. 16 Закону України "Про дорожній рух", водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 1.10 ПДР України, водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія.
ОСОБА_1 належних висновків не зробив та систематично порушує Правила дорожнього руху України, створюючи при цьому небезпеку для оточуючих осіб.
Щодо визначення покарання ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП, суд враховує, що положення Кодексу України про адміністративні правопорушення відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для порушника, меті адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху" від 16.02.2021 № 1231-IX, який набрав чинності 17.03.2021, внесено зміни у ст. 130 КУпАП, зокрема частину 2 викладено у такій редакції: "Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого".
А також внесено зміни у ст.30 вказаного кодексу, зокрема за ч. 3 цієї статті в новій редакції, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
За приписом ч.1 та ч.2 ст.8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Суд, керуючись нормами матеріального права та застосувавши норми процесуального права, приходить до висновку, що оскільки Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху" від 16.02.2021 № 1231-IX, посилює відповідальність особи за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, то вказаний закон не має зворотної сили і слід застосовувати ч.2 ст. 130 КУпАП та ст. 30 КУпАП в редакції, яка діяла до вказаних змін, а саме в редакції з 3 липня 2020 року, що діяла до набрання чинності Законом № 2617-VIII, тобто в реакції, що діяла на час вчинення правопорушення.
Обставин, які пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 та обставин, які обтяжують його відповідальність, суд не встановив.
Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч.2 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Таке покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 24, 34, 35, 130, 221, 276, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі дві тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень на р/р UA218999980313020149000017001, код ЄДРПОУ - 38012494, ГУК у Рівнен.обл./ Рівнен.обл./21081300, Банк отримувача Казначейство України, Код класифікації доходів бюджету 21081300 з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на р/р UA588999980313111206000017413, ГУК у Рівн.обл /отг Радивилів /22030101, (код за ЄДРПОУ) 38012494, Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Код класифікації доходів бюджету 22030101.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Радивилівський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Суддя В.О. Троцюк