Справа № 563/1801/23
18 березня 2024 року Корецький районний суд
Рівненської області
в складі: головуючого-судді Сірака Д.Ю.
секретар судового засідання Литвинчук Л.Л.
за участю: позивачки ОСОБА_1
представника позивача, адвоката Меркулова С.А.
представника відповідача, адвоката Сенчука В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Корець, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,
В провадженні Корецького районного суду Рівненської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.
15 березня 2024 року від представника відповідача, адвоката Сенчука В. до суду надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_1 про оспорювання батьківства та звільнення ОСОБА_2 від сплати аліментів (номер справи 563/456/24). В обґрунтування поданого позову посилається на те, що 04 листопада 2011 року між сторонами було укладено шлюб, а вже фактично через 7 місяців - ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась донька ОСОБА_3 . Однак, у ОСОБА_2 виникли сумніви щодо свого батьківства відносно дитини, оскільки у вересні 2011 року з ОСОБА_1 він жодних стосунків не мав, тоді як остання мала відносини з іншим чоловіком (про що згодом він дізнався). Також вказує, що згоди на запис батьком дитини також не надавав. А тому, просить суд поновити строк для подачі зустрічного позову, виключити відомості про батьківство ОСОБА_2 з актового запису про народження ОСОБА_3 та припинити стягнення аліментів на її утримання.
Позивачка та її представник, адвокат Меркулов С.А. в судовому засіданні заперечили щодо прийняття зустрічного позову для спільного розгляду з первинним, посилаючись на те, що такий позов є безпідставним та поданий з порушенням строків.
Представник відповідача, адвокат Сенчук В.П. вимоги зустрічного позову підтримав та просив прийняти його до спільного розгляду з первісним позовом.
Вирішуючи питання про прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом, суд приходить до таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Так, ухвалою суду від 20 жовтня 2023 року було відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання до суду відзиву на позов, а також роз'яснено, що він має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
З матеріалів справи видно, що представництво інтересів відповідача в суді здійснює адвокат Сенчук В.П., що підтверджується наявним у матеріалах справи ордером (на підставі договору про надання правової допомоги № б/н від 19 червня 2023 року).
У зустрічному позові адвокат Сенчук В.П. зазначає, що ОСОБА_2 під час встановленого судом строку на подання зустрічного позову таким правом не скористався, так як брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Однак, як видно з матеріалів справи, ОСОБА_2 15 жовтня 2023 року особисто отримав вищевказану ухвалу про відкриття провадження у справі з додатками (що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а.п. 18), та його представник, у встановлений судом строк, надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому не міститься навіть натяку на оспорювання батьківства, навпаки, зазначається, що відповідач сумлінно виконує свій батьківський обов'язок, справно сплачує аліменти, надає матеріальну допомогу на інші додаткові витрати та робить подарунки спільній з позивачкою дитині. Відповідно, правом на подання зустрічного позову до суду відповідач та його представник не скористались. Об?єктивні обставини, які стали перешкодою відповідачу та його представнику звернутись до суду із зустрічною позовною заявою не доведені.
Відтак, зважаючи на зазначене вище, суд вважає що відсутні підстави для поновлення пропущеного строку на подання зустрічного позову, адже ОСОБА_2 (чи його представник), у зв'язку виникненням сумнівів щодо достовірності свого батьківства, мав змогу значно раніше звернутися до суду з відповідним позовом, або із зустрічним позовом, однак чомусь цього не зробили.
Зі змісту ч. 1 ст. 44 ЦПК України вбачається, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 ЦПК України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Згідно з ч. 3 ст. 193 ЦПК України вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Судом встановлено, що 04 листопада 2011 року між сторонами укладено шлюб, який рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 21 квітня 2016 року було розірвано.
Під час спільного проживання в сторін народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком якої вказаний ОСОБА_2 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 04 липня 2012 року.
Згідно з рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 12 березня 2015 року, з 16 лютого 2015 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дочки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 100 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття. У рішенні суду також вказано, що ОСОБА_2 позовні вимоги визнав (відповідно до поданої заяви). Крім того, як повідомив у попередніх судових засіданнях представник відповідача, ОСОБА_2 , від сплати встановленого розміру аліментів не ухилявся, більше того, надавав на утримання дочки ще й додаткові кошти.
Відповідно до ст. 140 СК України, стягнення за рішенням суду з особи, записаної батьком або матір'ю, аліментів на дитину не є перешкодою для звернення до суду з позовом про виключення відомостей про них як батька або матері з актового запису про народження цієї дитини.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь - якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 СК України, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.
Крім того, для з'ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи (як зазначено в зустрічному позові), що є підставою для зупинення провадження у справі на час проведення такої експертизи.
Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 252 ЦПК України, не допускається зупинення провадження у справі про стягнення аліментів з підстави наявності спору про батьківство (материнство), визначення місця проживання дитини, про участь одного з батьків або родичів у вихованні дитини, спілкування з дитиною.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги інтереси малолітньої дитини суд вважає, що виключення запису про відповідача, як батька, з актового запису про народження дитини, ніяким чином не вплине на його права та обов'язки, щодо цієї дитини, аж до моменту набрання рішенням законної сили по справі про оспорювання батьківства, оскільки рішення суду набирає сили з певної дати і не має зворотної дії в часі, а відтак, не вбачається, що зустрічний позов є взаємопов'язаним з основним позовом, тому їх спільний розгляд не є доцільним, призведе до затягування розгляду справи, порушить право дитини на належне матеріальне утримання та забезпечення достатнього рівня життя.
Згідно з ч. 3 ст. 194 ЦПК України, зустрічна позовна заява подана з порушенням вимог частини 1 та частини 2 статті 193 цього Кодексу ухвалою суду повертається заявнику, а копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Таким чином, зустрічна позовна заява подана у порушення вимог ст. 193 ЦПК України, а тому не може бути прийнята до розгляду з первісним позовом та має бути повернута відповідачу.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне роз'яснити ОСОБА_2 , а в даному випадку його представнику, про загальний порядок на звернення в суд із позовом про оспорювання батьківства, з додержанням вимог статей 175, 184 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 193, 194, 260, 261 ЦПК України, суд
Відмовити представнику ОСОБА_2 , адвокату Сенчуку Вадиму Петровичу у прийнятті зустрічного позову до ОСОБА_5 про оспорювання батьківства та звільнення від сплати аліментів, до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.
Зустрічну позовну заяву разом з доданими до неї документами - повернути представнику відповідача.
Копію зустрічної позовної заяви долучити до матеріалів справи.
Роз'яснити відповідачу про право на звернення до суду з позовом про оспорювання батьківства в загальному порядку.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду виготовлено 19 березня 2024 року.