19 березня 2024 року
м. Київ
справа № 568/1010/21
провадження № 61-3836ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 31 жовтня 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
14 березня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку направив на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 31 жовтня 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року у вказаній справі.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пунктів 1, 2, 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначено, що «майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».
Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).
Тому вимоги первісного та зустрічного позову у цій справі мають майновий характер, оскільки підлягають грошовій оцінці.
В касаційній скарзі заявник не вказує ціну первісного та зустрічного позову в цій справі.
Отже, заявникові слід надати докази (наприклад, позовна заява з визначеною ціною позову станом на день її подання, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості майна тощо), які підтверджують ціну позову на день подання позовної заяви.
Разом з тим, у касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову Рівненського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року та рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 31 жовтня 2023 року в частині визнання за ОСОБА_2 право власності на:
- частку житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 182,2 кв. м, житловою - 106,4 кв. м;
- частку виробничого будинку - зерносховища з прибудовою загальною площею 875,6 кв. м на АДРЕСА_2 .
Стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації за частку у спільному майні (грошових коштах) у розмірі 155 000,00 грн.
Отже, заявник вказує, що предметом касаційного оскарження є судові рішення в частині часткового задоволення первісної позовної заяви.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Зважаючи на те, що первісну позовну заяву пред'явлено у липні 2021 році, судовий збір підлягав сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2021 року.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року становив 2 270,00 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»).
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на день пред'явлення первісного позову - 2021 рік) за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908,00 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (11 350,00 грн).
Таким чином мінімальний розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 1 816,00 грн, а максимальний розмір судового збору 22 700,00 грн.
Враховуючи наведене, заявникові, необхідно визначити розмір судового збору з розрахунку 1 % від ціни позову х 200 %, який підлягав сплаті при поданні первісної позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна, і, за потреби, доплатити судовий збір.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 31 жовтня 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. І. Грушицький