20 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 924/262/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "ГВМ-АГРО"
на рішення Господарського суду Хмельницької області
у складі судді Грамчука І. В.
від 30.10.2023 та
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Коломис В. В., Миханюк М. В. , Саврій В. А.
від 25.01.2024
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ ЛІЗИНГ"
до Приватного підприємства "ГВМ-АГРО"
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в сумі 1 981 255,72 грн
та за зустрічним позовом Приватного підприємства "ГВМ-АГРО"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ ЛІЗИНГ"
про визнання недійсними положень договору фінансового лізингу,
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 30.10.2023 у справі № 924/262/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ ЛІЗИНГ" до Приватного підприємства "ГВМ-АГРО" про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в сумі 1 981 255,72 грн задоволено. Присуджено до стягнення з Приватного підприємства "ГВМ-АГРО" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ ЛІЗИНГ" 1 439 877,06 грн простроченої заборгованості за лізинговими платежами, 201 887,69 грн пені, 96 905,50 грн 24% річних, 21 820,77 грн інфляційних втрат, 120 764,70 грн штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна, 100 000,00 грн штрафу за неповернення об'єкта лізингу, 29 718,84 грн витрат по сплаті судового збору. У задоволенні зустрічного позову Приватного підприємства "ГВМ-АГРО" про визнання недійсними положень договору фінансового лізингу - відмовлено.
Постановою від 25.01.2024 Північно-західний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.10.2023 у справі № 924/262/23.
26 лютого 2024 року Приватне підприємство "ГВМ-АГРО" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.10.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2024 у справі № 924/262/23.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "ГВМ-АГРО", Судом встановлено, що її слід залишити без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з позовної заявою) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з позовної заявою) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною 5 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.
Оскільки у справі № 924/262/23 і первісний, і зустрічний позови подані у 2023 році, для вирахування розміру сплати судового збору застосовується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2 684,00 грн, оскільки статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року встановлений у розмірі 2 684,00 грн.
Враховуючи викладене, при зверненні до господарського суду у даній справі, судовий збір підлягав сплаті у таких розмірах:
- за подання первісного позову - 29 718,84 грн (1,5% від 1 981 255,72 грн);
- за подання зустрічного позову - 2 684,00 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що у контексті визначення розміру судового збору за подання касаційної скарги "ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви", має визначатися за розміром ставок, встановлених статтею 4 Закону України "Про судовий збір" на момент пред'явлення відповідного позову. Об'єктом, з якого розраховується розмір ставки судового збору за подання касаційної скарги, є саме позовна заява (зустрічна позовна заява), а базою для такого розрахунку - ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні відповідної позовної заяви (у разі об'єднання в одній заяві вимог майнового та/або немайнового характеру, декількох вимог немайнового характеру - загальна сума усіх вимог у відсотковому співвідношенні до ціни позову та/або у фіксованому розмірі).
Оскільки кожна позовна заява є самостійним, окремим об'єктом справляння судового збору, то за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у відсотковому співвідношенні до розміру судового збору, що підлягав сплаті при поданні кожної окремої відповідної позовної заяви.
У разі оскарження в касаційному порядку судового рішення, ухваленого за наслідками розгляду первісного та зустрічного позовів, якщо сторона не згодна з таким рішенням у цілому, судовий збір має сплачуватися з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.
Оскільки Приватне підприємство "ГВМ-АГРО" у касаційній скарзі просить, зокрема, скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.10.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2024 у справі № 924/262/23 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в сумі 1 981 255,72 грн відмовити у повному обсязі, зустрічний позов про визнання недійсними положень договору фінансового лізингу - задовольнити, то за подання касаційної скарги до Верховного Суду судовий збір підлягав оплаті у сумі 64 805,68 грн, а саме 32 402,84 грн * 200%, де 32 402,84 грн - загальний розмір судового збору, що підлягав сплаті при поданні первісного та зустрічного позовів (29 718,84 грн + 2 684,00 грн), 200% - ставка судового збору за подання касаційної скарги.
Однак до касаційної скарги Приватного підприємства "ГВМ-АГРО" не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку і розмірі.
Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом 2 частини 1 цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу
З огляду на викладене, касаційна скарга Приватного підприємства "ГВМ-АГРО" залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків, шляхом надання Суду доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.10.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2024 у справі № 924/262/23 у встановленому законом порядку і розмірі, а саме у сумі 64 805,68 грн.
Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Оскільки касаційна скарга Приватного підприємства "ГВМ-АГРО" залишається без руху, Суд не розглядає клопотання про зупинення дії постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2024 у справі № 924/262/23 до завершення розгляду справи в касаційному порядку.
Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "ГВМ-АГРО" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.10.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2024 у справі № 924/262/23 залишити без руху.
2. Надати Приватному підприємству "ГВМ-АГРО" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити Приватному підприємству "ГВМ-АГРО", що якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко