Справа № 750/3297/24 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/4823/120/24
Категорія - Доповідач ОСОБА_2
19 березня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
з участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 8 березня 2024 року,
Цією ухвалою задоволено клопотання СВ Чернігівського РУП ГУ Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_9 про застосування в межах кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12024270340000775 від 6 березня 2024 року запобіжного заходу - тримання під вартою, щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Чернігова, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 3 травня 2024 року з подальшим утриманням в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор». Також, визначено заставу у розмірі 300 000 грн.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що відносно ОСОБА_8 наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, також, буде недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні ніж тримання під вартою.
Не погоджуючись з даною ухвалою слідчого судді адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати її. В обґрунтування незгоди з ухваленим рішенням зазначає про необґрунтованість наявність ризику лише з підстав можливого покарання підозрюваному. Вказує, що ОСОБА_8 під час затримання будь-якого опору не чинив, добровільно надав для огляду мобільний телефон та отримане ним поштове відправлення, брав участь у слідчих діях, що свідчить про його наміри співпрацювати зі слідством. Захисник стверджує, що стороною обвинувачення не наведено доказів, які б підтверджували наявність заявлених ризиків, не враховано таких обставин і слідчим суддею. Зазначає, що власником домоволодіння, в якому проживає підозрюваний, являється його мати, яка не заперечує проти застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який, на переконання сторони захисту, буде достатнім для дотримання підозрюваним покладених на нього обов'язків. Вказує, що слідчим суддею не було надано належної оцінки доводам сторони захисту, щодо необґрунтованості підозри, оскільки до матеріалів клопотання не було надано жодних доказів, які б підтверджували сам факт збуту підозрюваним наркотичних речовин іншим особам. Також апелянт зазначає про позитивні характеристики ОСОБА_8 за місцем проживання, навчання, що останній не притягувався до кримінальної відповідальності.
Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_8 , щодо можливості задоволення поданої апеляційної скарги, думку прокурора про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Зі змісту ухвали слідчого судді вбачається, що під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 слідчим суддею виконані вимоги ст. ст. 193, 194 КПК України. Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_8 виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя встановив достатність доказів, що свідчать про наявність обґрунтованої підозри і ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно матеріалів провадження СВ Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024270340000775 від 6 березня 2024 року.
06 березня 2024 року ОСОБА_8 було затримано за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, на підставі ст. 208 КПК України.
Розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , слідчим суддею з'ясовано, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім інкримінованого кримінального правопорушення.
Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановив, що докази і обставини, на які посилався слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що зазначені ним ризики існують і підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно ОСОБА_8 , необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і в ході апеляційного розгляду.
Обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя в сукупності із вищезазначеним, взяв до уваги дані про особу підозрюваного, тяжкість та конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, покарання, яке йому загрожує.
Таким чином, слідчий суддя, при прийнятті рішення про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, перевірив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування такого запобіжного заходу, і зазначені обставини підтверджені достатніми даними, які досліджені та оцінені слідчим суддею в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що всупереч твердженням апелянта, прокурором в судовому засіданні доведено існування ризиків, які є підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , а тому слідчий суддя обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого та дійшов до правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного.
Крім того, з урахуванням доведеності обставин, які свідчать про потребу застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, більш м'які запобіжні заходи не забезпечать на даному етапі досудового розслідування належного виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків.
З огляду на це, колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги про те, що слідчий суддя необґрунтовано обрав відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Твердження апелянта про неврахування судом певних обставин щодо підозрюваного не заслуговують на увагу, оскільки вказані обставини самі по собі не свідчать про безпідставність обрання даного виду запобіжного заходу.
Колегія суддів враховує обставини кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, у зв'язку з чим приходить до висновку, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого є у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є застава, як альтернатива запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, в розмірі визначеним судом першої інстанції, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України. Саме такий розмір застави, на думку колегії суддів, буде співмірним з існуючими у кримінальному провадженні ризиками та зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Порушень кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування ухваленого слідчим суддею рішення не встановлено.
Керуючись ст. ст. 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 8 березня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4