вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"07" березня 2024 р. м. Ужгород Справа № 907/792/22
за заявою ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи
Суддя Ремецькі О.Ф.
За участю секретаря судового засідання Мешко Р.В.
За участю представників:
від заявника - не з'явився
від кредитора (АТ "Укрсиббанк") - Івасенко Соломія Михайлівна, витяг з наказу - в режимі відеоконференції
від заявника з грошовими вимогами (ТОВ "Дебт Форс") - Арсемікова Інна Василівна, довіреність № 73 від 07 лютого 2024 року - в режимі відеоконференції
заявник - ОСОБА_2
арбітражний керуючий - Ракущинець Андрій Андрашович - в режимі відеоконференції
Фізична особа ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) звернулась до Господарського суду Закарпатської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника.
Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 07.11.2022 р. прийнято заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ). Підготовче засідання суду призначено на 29 листопада 2022 р. Викликано для участі у судовому засіданні боржника або його повноважного представника та арбітражного керуючого Ракущинець А.А. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідацією) №66 від 15.02.2013, видано Міністерством юстиції України. Зобов'язано заявника надати у засідання суду оригінали документів, копії яких приєднано до поданої ним заяви, а також додаткові відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Заборонено фізичній особі ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) відчужувати належне йому майно.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 08.02.2023 було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ), уведено процедуру реструктуризації боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ), призначено керуючим реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Ракущинця Андрія Андрашовича (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №66 від 15.02.13), установлено керуючому реструктуризацією боргів боржника строк до 29.03.2023 для подачі до Господарського суду Закарпатської області відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду, зобов'язано керуючого реструктуризацією боргів боржника у строк до 29.03.2023 провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість, установлено керуючому реструктуризацією боргів боржника строк до 29.03.2023 для підготовки та подання до Господарського суду Закарпатської області плану реструктуризації боргів боржника, уведено мораторій на задоволення вимог кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ), припинено нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов'язаннями фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ), установлено, що строк виконання всіх грошових зобов'язань боржника фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) настав з 08.02.2023.
11.09.2023 через відділ діловодства суду від товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (ідентифікаційний код: 43577608) надійшла заява з грошовими вимогами до боржника у розмірі 100 000,00 грн.
Ухвалою суду від 18.09.2023 року прийнято заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» до розгляду та призначено на 27.09.2023 року.
Ухвалою суду від 27.09.2023 відкладено розгляд заяви з грошовими вимогами до боржника на 11.10.2023р.
Ухвалою суду від 11.10.2023 розгляд зави відкладено на 08.11.2023 року на 14:30 год.
Призначене засідання суду 08.11.2023 р. о 14:30 год. не відбулося у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги на території Закарпатської області, про що керівником апарату Господарського суду Закарпатської області, ОСОБА_3 складено АКТ фіксування сповіщень системою цивільного захисту сигналу «Повітряна тривога!» від 08.11.2023 року через сповіщення системою цивільного захисту міста Ужгорода сигналу «Повітряна тривога!» (початок 14:26, закінчення 15:06).
Ухвалою суду від 08.11.2023 року розгляд справи відкладено на 08.12.2023 року.
10.11.2023 року кредитором ТзОВ «Дебт Форс» подано суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів на вимоги суду, а саме розрахунки за кредитними договорами.
Ухвалою суду від 08.12.2023 року розгляд справи відкладено на 16.01.2024 року.
16.01.2024 року до суду надійшло від арбітражного керуючого повідомлення про результати розгляду вимог кредитора ТОВ "Дебт Форс"
Представник кредитора ТОВ "Дебт Форс" подала суду клопотання про долучення до матеріалів справи письмових пояснень та заявила усне клопотання про відкладення розгляду заяви з грошовими вимогами.
Ухвалою суду від 16.01.2024 р. відкладено розгляд заяви на 14 лютого 2024 р.
Проте, судове засідання призначене на 14.02.2024 року не відбулося, у зв'язку з перебуванням головуючої судді Ремецькі Оксани Федорівни у щорічній основній відпустці згідно наказу Господарського суду Закарпатської області №02.4-08/3-к від 12.02.2024 року.
Ухвалою суду від 19.02.2024 року розгляд справи відкладено на 07.03.2024 року.
Арбітражний керуючий у засіданні підтримує свою позицію викладену у повідомленні про результати розгляду вимог кредитора ТОВ "Дебт Форс".
Так, кредитор ТОВ "Дебт Форс" у своїй заяві щодо грошових вимог до боржника просить їх задовольнити в повному обсязі на суму 100 000,00 грн. та 5 368, 00 грн. судового збору за подання заяви.
Вказує на те, що 08 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» та позичальником, ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 3136120941-131894 ,відповідно до якого, Кредитодавець надав, Позичальнику грошові кошти в сумі 2500 грн.
05.09.2021 р. Товариство з обмеженою відповідальність «МІЛОАН» та ОСОБА_1 уклали Договір про споживчий кредит №03982651.
10.09.2021 р. Товариство з обмеженою відповідальність «МІЛОАН» та ОСОБА_1 уклали Договір про споживчий кредит №4272043.
24 серпня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №3023079.
15.02.2022 року між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір про відступлення права вимоги №15-2/22 , відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором позики № 3136120941-131894 від 08.10.2021 р., що укладений між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та позичальником, яким є ОСОБА_1 .
17.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 17/12-2021-62, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про споживчий кредит № 103982651 від 05.09.2021 р., що уклали ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .
28.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 28-12/2021-72, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про споживчий кредит № 4272043 від 1 О.О9.2021 р., що уклали ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .
09.02.2022 року між ТОВ «Маніфою» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 09/02-2022, відповідно до якого ТОВ «Маніфою» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до БОржниК1В за Договорами позики, у т.ч. за Договором позики № 3023079 від 24.08.202 1 р., що укладений між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 .
09.03.2023 року між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КДМПСІС ФІНАНС» було укладено Договір № 09-03/23 про відступлення (купівлю- продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «КАМПСІС ФІ ЧАНС», а ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договорами кредиту № 3136120941-131894 від 08.10.2021 №103982651 від 05.09.2021 , № 4272043 від 10.09.2021 , № 3023079 від 24.08.2021.
11.05.2023 року між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАМПСІС ФІНАНС» та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС» було укладено Договір № 1 1 -05/23 про відступлення (купівлю- продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» відступило ТОВ «ДЕБТ ФОРС», а ТОВ «ДЕБТ ФОРС» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 3136120941-131894 від 08.10.2021.
12.05.2023 року між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАМПСІС ФІНАНС» та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС» було укладено Договір №12-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» відступило ТОВ «ДЕБТ ФОРС, а ТОВ «ДЕБТ ФОРС» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договорами кредиту №103982651 від 05.09.2021, №4272043 від 10.09.2021, №3023079 від 24.08.2021.
В подальшому дана заява була уточнена кредитором, а саме кредитор зменшив суми своїх вимог (заявлення з вимогою на частину суми боргу за договорами), та в свою чергу просить суд визнати грошові вимоги ТОВ «ДЕБТ ФОРС» в розмірі 46 000 грн. заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за відсотками за наступною формулою: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 18 000,00 грн. та 14 417,50 грн. заборгованості за відсотками за договором № 4272043, заборгованості за тілом кредиту № 3136120941-131894 в розмірі 2 500,00 грн. заборгованості за тілом кредиту та 12 582,50 грн. заборгованості за відсотками, заборгованості за договором № 3023079, заборгованості за тілом кредиту в розмірі 12 000,00 та 13 500,00 грн. заборгованості за відсотками, заборгованості за договором № 103982651 в розмірі:, 13 500,00 грн. заборгованості за тілом та 13 500,00 грн. заборгованості за відсотками, що в загальному розмірі становить 100 000, грн., а також витрати за сплату судового збору в розмірі 5 368,00 грн.
З огляду на наведене, кредитор просить суд визнати кредиторські вимоги ТОВ «ДЕБТ ФОРС» у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 з майновими вимогами на загальну суму 100 000,00 грн.
Керуючий реструктуризацією боргів за результатами розгляду вимог кредитора дійшов висновку про їх часткове задоволення та просить суд взяти до уваги те, що фізична особа ОСОБА_1 , вказала про заборгованість по даним кредитам: ТОВ «Мілоан», ТОВ «Мілоан», ТОВ «МАНІФОЮ», щодо вимог ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» на суму 2 500 грн. по тілу кредиту, вважає, що ОСОБА_1 не отримувала кредит, а відтак заборгованість по тілу кредиту в розмірі 18 000 + 13 500 + 12 000 = 43 500 грн. Інші вимоги арбітражний керуючий не вносить до реєстру вимог кредиторів як визнані вимоги, зазначені вимоги можуть бути внесені до реєстру вимог кредиторів за результатами розгляду в суді у разі визнання їх ухвалою суду.
Арбітражний керуючий зазначає з приводу заборгованості по відсоткам, та просить суд звернути увагу на Постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19 грудня 2023 року по справі № 904/1538/22 касаційну скаргу Акціонерного товариства "Мегабанк" залишено без задоволення, а Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.09.2023 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2023 у справі № 904/1538/22 залишено без змін, якими визначено кредитора на суму заборгованості по тілу кредиту.
У постанові від 23.12.2019 у справі № 572/1169/17 (провадження № 61-684св18) п. 6.8. Верховний Суд зазначив, що у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (у спірних правовідносинах Кредитор - банківська установа, банк). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Відповідно до положень статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Арбітражний керуючий стверджує та вважає безпірним вимоги кредитора в розмірі 43 500 грн. заборгованості по тілу кредиту як кредитора, з дорадчим голосом а також 5 368,00 грн. сплаченого судового збору, в іншій частині по відсотках кредиту, останній не вносить до реєстру вимог кредиторів.
Водночас, дослідивши подані докази, до вказаних вимог слід віднести суму 2 500 грн. по тілу кредиту №3136120941-131894 ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс».
Відтак, загальна суму по тілу кредиту як конкурсного кредитора ТОВ "Дебт Форс" становить в розмірі 46 000,00 грн.
Розглянувши кредиторські вимоги ТОВ "Дебт Форс", дослідивши надані докази та врахувавши надані арбітражним керуючим та кредитором пояснення, суд дійшов висновку про визнання грошових вимог ТОВ "Дебт Форс" до боржника ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) по тілу кредиту як конкурсного кредитора в розмірі 46 000,00 грн., а також 5 368,00 грн. сплаченого судового збору, з огляду на наступне.
Частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до абз 4 ч. 1 статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, для цілей цього Кодексу, склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
За змістом статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, останній має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Судом досліджено, що підписана боржником анкета - заява не містить даних про встановлення відсотків за користування кредитом, в т. ч. порядку сплати таких відсотків.
Правова позиція Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеної в постанові від 23.05.2022 у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20), де Суд з посиланням на правову позицію, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі 342/180/17, вважає за необхідне також додати, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані позичальнику умови і правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком тарифи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Суд погоджується із висновком про відхилення кредитором грошових вимог до Боржника на суму відсотків за користування кредитом, заявлених у складі грошових вимог, через неможливість встановити із доданих до заяви з грошовими вимогами розрахунку заборгованості та виписок по рахунку ані обґрунтованого розміру відсотків, що нараховувалися на тіло кредиту, ані підстав їх нарахування (посилання на відповідний пункт договору), ані періодів нарахування відповідного розміру відсотків.
Так, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545 сво 20), відступив від висновку Верховного Суду про те, що паспорт споживчого кредиту є невід'ємною складовою частини спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом, викладений у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20-ц (провадження № 61-13569 св 20), від 18 листопада 2020 року у справі № 313/346/20 (провадження № 61-14573 св 20) та у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 грудня 2019 року у справі №467/555/19 (провадження № 61-17707 св 19).
В зазначених Постановах суду, зокрема, вказано, що посилання касаційної скарги на те, що суди не надали оцінку доказам щодо активації картки відповідачем, користування карткою, отримання кредитних коштів з власної ініціативи, здійснювала часткове погашення заборгованості по кредитному договору, що підтверджується банківською випискою, яка містить інформацію про рух коштів на балансі кредитної картки, не є підставою для скасування судових рішень, та як позивач не надав до суду доказів, які б підтверджували отримання кредитних коштів відповідно до укладеного договору (анкети-заяви) від 16 січня 2015 року.
Суди вірно встановили що у вказаній анкеті-заяві зазначено лише анкетні дані відповідача, її контактна інформація, відомості про майновий стан та трудову діяльність. Те, який кредитний ліміт встановлено, тип картки, розмір процентів за користування кредитом, погоджений сторонами, передбачених за несвоєчасне погашення кредиту в анкеті-заяві не зазначено. При цьому, надана банком довідка про видані відповідачці картки та строки їх дії, де зазначено, що видано картку за №НОМЕР_1 з датою відкриття 21 липня 2014 року та терміном дії - до липня 2018 року, та довідку про зміну умов кредитування, де теж зазначено старт карткового рахунку - 21 липня 2014 року (а. с. 12). Проте Банк посилається на умови договору (анкету- заяву), укладеного 16 січня 2015 року, який підписано ОСОБА_1 . При цьому і в розрахунку заборгованості, і у виписці по рахунку ОСОБА_1 вбачається, що до грудня 2017 року жодних коштів відповідачка не отримувала, а станом на 27 грудня 2017 року у графі розрахунку «заборгованість за наданим кредитом» та у виписці - «залишок після операції» вказано - 0,00 грн, за карткою № НОМЕР_2 жодних операцій, здійснених відповідачкою, банк не підтвердив, наявність інших договорів банк не надав.
Доводи касаційної скарги про те, що анкета-заява відповідачкою підписана 16 січня 2015 року і на підставі цієї заяви та підписання нею 27 грудня 2017 року паспорту споживчого кредиту їй 27 грудня 2017 року відкрито картковий рахунок НОМЕР_3 зі встановленням кредитного ліміту в розмірі 13 тис грн, по суті, є зміною позовних вимог і обґрунтування позову, так як у позові, в апеляційній скарзі Банк стверджував про інший відкритий картковий рахунок НОМЕР_4 - 21 липня 2014 року. При цьому з розрахунку заборгованості убачається позначення руху по рахунку з 01 грудня 2017 року (а. с. 6). Тому твердження Банку, що картковий рахунок відкрито лише 27 грудня 2017 року є суперечливим. Посилання Банку на те, що відповідачка підписала паспорт споживчого кредиту, як підстава для задоволення позову, є необґрунтованим, так як Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20 (провадження № 61-14545 сво 20) указав, що способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Тобто договір має бути укладено після, а не до підписання паспорту споживчого кредиту.
Колегія суддів вважає, що в силу положень частини третьої статті 89 ЦПК України судами всебічно, повно та об'єктивно надано оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному окремому доказу, а підстави їх врахування чи відхилення є мотивованими.
Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про неврахування практики Верховного Суду про те, що при вирішенні спору спростувати доводи позову покладається на відповідача, а не на суд, особливо при заочному порядку розгляду справи. Вказане є вірним. Проте це означає лише те, що у такому випадку суд повинен розглянути позов і визначити розмір заборгованості виходячи з умов договору та вимог закону. У справі, яка переглядається, з огляду на суперечливість наданих позивачем доказів, доказів про різні номери карткового рахунку, які не співпадають з випискою з розрахунку заборгованості та датами надання ліміту, суди були позбавлені процесуальної можливості ухвалити законне й обґрунтоване рішення.
Також у в Постанові Касаційного цивільного суду Верховного суду від 03.08.2022 №156/268/21 (61-17186 св 21) (посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/105577983), не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, Банк стверджував, що суди надали неправильну оцінку зібраним доказам, тому дійшли передчасного висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки не звернули увагу на те, що відповідач погодила умови кредитного договору від 16 січня 2015 року, зокрема щодо процентної ставки, щомісячних платежів та строку їх внесення, наслідки прострочення виконання зобов'язання, оскільки підписала паспорт споживчого кредитування 27 грудня 2017 року. Заперечень щодо підпису вказаного паспорту відповідач не надала. Тобто, Банк указував на те, що паспорт споживчого кредиту є невід'ємною складовою частини спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом. Посилання Приватбанку в касаційній скарзі на неврахування судами постанови Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20-ц (провадження № 61-13569 св 20) є безпідставним, оскільки дана судова практика не є актуальною.
Також в означеній Постанові Верховний суд зазначив, що Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).
Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення (частина перша статті 9 Закону України «Про споживче кредитування»).
До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до Закону України «Про споживче кредитування», у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (частина друга статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця (стаття 13 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Так, тлумачення вказаних норм свідчить, що: під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація; правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами: першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін; зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів, (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину; потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
З урахуванням вищенаведеного, заява ТОВ "Дебт Форс" з грошовими вимогами до боржника підлягає задоволенню частково у розмірі 46 000,00грн. (сума яку боржник отримала від кредитора (тіло боргу).
Відповідно до статті 1 Кодексу України з питань банкрутства, грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Відповідно до статті 45 Кодексу України з питань банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідне оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність було опубліковано 10.02.2023 за №70063.
Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею. Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Статтею 133 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів за зобов'язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна.
Кошти, отримані від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, після покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем цього майна, та сплати додаткової винагороди арбітражного керуючого відповідно до положень статті 30 цього Кодексу використовуються виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які таке майно забезпечує.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Заслухавши учасників провадження у справі, дослідивши подані докази, суд ухвалив визнати грошові вимоги ТОВ "Дебт Форс" на загальну суму 51 368,00 грн., в наступній черговості: сума 5 368,00 грн. сплаченого судового збору відшкодовується позачергово; до другої черги 46 000,00 грн..
Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Закарпатської області -
1. Визнати кредиторські вимоги - ТОВ "Дебт Форс" (ідентифікаційний код: 43577608) у справі №907/495/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на загальну суму 51 368,00 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів в наступній черговості: сума 5 368,00 грн. (пропорційно розміру задоволених вимог) сплаченого судового збору відшкодовується позачергово; до другої черги - 46 000,00 грн.
В решті частини вимог відмовити.
2. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі.
Повний текст ухвали складено 20.03.2024
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.Ф. Ремецькі