вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" березня 2024 р. Справа№ 925/1058/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Хрипуна О.О.
Михальської Ю.Б.
при секретарі судового засідання Польчен А.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 18.03.2024
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЗАРТ ПЛЮС" - адвоката Мальцева Вадима Петровича на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.11.2023 (повний текст рішення підписано 22.11.2023)
у справі №925/1058/23 (суддя Зарічанська З.В.)
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Благодатне"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дізарт Плюс"
про стягнення 1 108 645,34 грн,-
В судовому засіданні 18.03.2024 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.11.2023 по справі №925/1058/23 позов задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дізарт Плюс" (ідентифікаційний код 37610015, вул. Смілянська, буд. 168, м.Черкаси, 18008) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Благодатне" (ідентифікаційний код 03793047, с. Благодатне, Звенигородський р-н, Черкаська обл., 19774) 975 975 грн попередньої оплати (авансу) вартості невідвантаженої (непоставленої) партії Товару за Договором поставки, 27 514,47 грн 3% річних, 105 075,65 грн інфляційного збільшення, а також 16 628,48 грн судового збору.
В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник відповідача 11.12.2023 (документ сформований в системі "Електронний суд") звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове, яким відмовити в повному обсязі Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Благодатне" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дізарт Плюс" про стягнення грошових коштів за договорами поставки.
Короткий зміст позовних вимог
До Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Благодатне" з вимогою стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дізарт Плюс" 975 975 грн попередньої оплати (авансу) вартості невідвантаженої (непоставленої) партії Товару за Договором поставки, 27 594,69 грн 3% річних за користування коштами у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання з поставки товару за який було внесено попередню оплату (аванс), 105 075,65 грн інфляційного збільшення, у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання з поставки товару за який було внесено попередню оплату (аванс).
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору від 11.03.2013 поставки нафтопродуктів № ДП-210, в частині непоставки оплаченого товару.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.11.2023 по справі №925/1058/23 позов задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дізарт Плюс" (ідентифікаційний код 37610015, вул. Смілянська, буд. 168, м.Черкаси, 18008) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Благодатне" (ідентифікаційний код 03793047, с. Благодатне, Звенигородський р-н, Черкаська обл., 19774) 975 975 грн попередньої оплати (авансу) вартості невідвантаженої (непоставленої) партії Товару за Договором поставки, 27 514,47 грн 3% річних, 105 075,65 грн інфляційного збільшення, а також 16 628,48 грн судового збору.
В решті позову відмовлено.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що:
- з урахуванням положень п. 4.7. Договору, строк поставки товару сплив 18.08.2022, проте, як стверджує позивач та проти чого не заперечує відповідач, товар останнім поставлено не було ні в узгоджений в Договорі строк, ні поза межами такого строку;
- якщо сторонами Договору в додаткових угодах не погоджено іншого строку відвантаження товару, то постачальник забезпечує відвантаження Товару протягом 1 робочого дня після отримання попередньої оплати;
- вимога позивача про стягнення з відповідача 975 975,00 грн попередньої оплати (авансу) вартості невідвантаженої (непоставленої) партії Товару за Договором поставки є обґрунтованою;
- позивач помилково визначив нарахування 3% річних з 18.08.2022, оскільки останнім можливим днем поставки товару було 18.08.2022, тому з 19.08.2022 у відповідача виник обов'язок повернути попередню оплату і у зв'язку з невиконанням такого обов'язку на таку суму підлягають нарахуванню 3% річних.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Відповідач не погоджується з рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.11.2023 по справі №925/1058/23, вважає, що порушено норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, з огляду на наступне:
- суд першої інстанції неодноразово порушував права відповідача: суд не прийняв до уваги, що представником відповідача надано свою електронну адресу для листування та отримання кореспонденції; суд відправив ухвалу суду на електронну адресу відповідача, яку в свою чергу відповідач не надав суду для листування; судом не було надіслано запрошення представнику відповідача до розгляду справи через захищенний відеоконференцзв'язок з судом (https://vkz.court.gov.ua/); суд розглянув справу за відсутності представника відповідача; суд прийняв від позивача відповідь на Відзив, але обмежив відповідача у поданні заперечень та доказів; суд позбавив відповідача права користування правничою допомогою, оскільки проігнорував клопотання представника відповідача (яке було належним чином та заздалегідь подано до суду) про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю адвоката у іншому судовому процесі та не можливість бути присутнім під час розгляду справи з об'єктивних на те причин, суддя взагалі залишив без уваги та не відобразив у рішенні причини не розгляду або відмови у задоволенні клопотання представника відповідача;
- під час розгляду справи, суд першої інстанції фактично обмежив відповідача у наданні доказів та виходив лише із позиції позивача, яка є необґрунтованою та надуманою, адже директор не укладав правочин, на який посилається позивач, а товар фактично було повернуто;
- до позовної заяви позивачем не надано жодної укладеної додаткової угоди, відповідно до якої вбачається погодженими умови поставки товару, кількість товару, місце поставки товару, та час поставки товару, отже, на думку відповідача, в цій частині позову відповідачем доведено факт відсутності між сторонами укладених додаткових угод, згідно яких було би погоджено умови поставки у відповідності до договору;
- обов'язок Постачальника здійснити відвантаження товару наступає тільки на підставі та після укладання відповідної додаткової угоди до кожної поставки на підставі заявки, а обов'язок по складанню та надсиланню такої додаткової угоди лежить на Покупці/Позивачеві, отже, подія після якої Постачальник повинен виконати взяті на себе зобов'язання, щодо передачі товару покупцю - не настала з причин, пов'язаних із не належним виконанням зобов'язань саме позивачем, таким чином, вбачається, що обставини, якими обґрунтовані позовні вимоги, є не обґрунтованими та надуманими, а вимоги позивача передчасними та безпідставними;
- позивачем не надано жодного допустимого доказу у підтвердження намагань врегулювати правовідношення, отже позивач вводить суд в оману з цього приводу;
- розрахунок позивача не може прийматися до уваги з урахуванням того факту, що між сторонами не було погоджено істотних умов поставки товару, а позивачем не направлено та не укладено із відповідачем відповідної угоди, згідно якої можливо встановити час та термін, з якого відповідач повинен був або надати товар, або повернути грошові кошти, тобто розрахунок позивача, який ґрунтується на його суб'єктивній думці, та припущеннях, які не знаходять фактичного документального обґрунтування, не повинен прийматись як доказ, оскільки є недопустимим доказом, тому період з 18.08.2022р. по 27.07.2023р. не підтверджується документально та не має під собою правового обґрунтування.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача заперечує проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, зазначає, що суд першої інстанції всіляко сприяв відповідачу в наданні можливості подати заперечення у формі відзиву щодо вказаних позовних вимог та доказів на їх підтвердження, надсилаючи на адресу (в т.ч. елелектронну) відповідачу та представнику відповідача (на зазначену останнім адресу) як процесуальні документи, так і матеріали справи в електронному вигляді, відкладаючи підготовчий розгляд та надаючи можливість подати усі докази і заперечення, про які вказував представник відповідача під час підготовчого розгляду справи, а також забезпечивши представнику ТОВ «ДІЗАРТ ПЛЮС» можливість участі в судовому розгляді у режимі відеоконференції, про що свідчать численні ухвали про відкладення підготовчого розгляду, продовження строків підготовчого розгляду та про забезпечення участі представника ТОВ "Дізарт Плюс" - Мальцева Вадима Петровича у розгляді справи у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та відображено в ухвалі суду від 09 листопада 2023 року, судовий розгляд справи без участі представника відповідача був здійснений судом виключно з тієї причини, що відповідач та його предстаник, будучи належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду по суті, не забезпечив явку представника до суду як особисто, так і в режимі відеоконференції; зауважує, що 17.08.2022 відповідач зареєстрував податкову накладну щодо поставки дизельного палива вартістю 912 126,17 грн, ПДВ - 63 848,8319 грн., що є черговим визнанням зі сторони відповідача зобов'язання, яке виникло у ТОВ «ДІЗАРТ ПЛЮС» перед СТОВ "Чапаєвське" щодо поставки дизельного палива у кількості 21 450 л на загальну суму з ПДВ - 975 975,00 грн., яку відповідач отримав як передоплату згідно указаного платіжного доручення, позивач склав акт звіряння взаємних розрахунків за період: 01.01.2020 - 31.12.2022 між СТОВ "Благодатне" і ТОВ "Дізарт Плюс", відповідно до якого, сальдо кінцеве становить 975 975,00 грн., який був надісланий на адресу відповідача 19.07.2023; вказує, що твердження відповідача про те, що оскільки сторонами не було укладено жодних додаткових угод, відтак строк виконання зобов'язань не є погодженим, спростовується положеннями, викладеними в підписаному сторонами договорі, зокрема у п. 4.2. сторони погодили, що сторони можуть передбачити і інші умови поставки, що має бути узгоджено в додаткових угодах, відповідно до п. 4.7. Договору Постачальник забезпечує відвантаження Товару протягом 1 робочого дня після отримання попередньої оплати, в робочий час складу, якщо інші строки відвантаження не погоджені Сторонами в додаткових угодах, що свідомо упускає апелянт у поданій апеляційній скарзі, але на чому правомірно акцентував суд першої інстанції, ухвалюючи рішення; звертає увагу, що безпідставними є посилання відповідача на введення в Україні воєнного стану, як на форс-мажорну обставину та підставу для відмови у задоволенні даного позову, адже про настання воєнного стану, який на території України введено Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 та про лист КП "Аеропорт Черкаси Черкаської обласної ради" від 18.03.2022 № 79-01, яким відповідачу обмежено можливість використання майна, яке він орендує та яке знаходиться на території підприємства, було відомо 16.08.2022 при виставленні рахунка позивачу.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Хрипун О.О., Михальська Ю.Б.
Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/1058/23.
Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЗАРТ ПЛЮС" - адвоката Мальцева Вадима Петровича на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.11.2023 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №925/1058/23.
25.12.2023 матеріали справи №925/1058/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому у справі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2023 залишено апеляційну скаргу без руху з підстав неподання належних доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановлених порядку і розмірі та доказів реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЗАРТ ПЛЮС" Електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС.
09.01.2024 (документ сформований в системі "Електронний суд" 08.01.2024) апелянтом до суду подано заяву про усунення недоліків, до якої додано копію платіжної інструкції №0.03400221808.1 про сплату судового збору в сумі 19 955, 62 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЗАРТ ПЛЮС" на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.11.2023 у справі №925/1058/23; призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЗАРТ ПЛЮС" на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.11.2023 у справі №925/1058/23 на 15.02.2024.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 відкладено розгляд справи №925/1058/23 на 18.03.2024.
Явка представників сторін
В судовому засіданні апеляційної інстанції 18.03.2024 представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, прийняте у справі рішення суду позивач просив залишити без змін.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 18.03.2024 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
11.03.2013 ТОВ "Дізарт Плюс" (Постачальник) та СТОВ "Чапаєвське" (після перейменування - СТОВ "Благодатне") (Покупець) підписали Договір поставки нафтопродуктів № ДП-210. (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому - "Товар" у відповідності до умов Договору та додаткових угод до нього.
Поставка Товару здійснюється окремими партіями. Найменування та кількість товару, умови поставки на кожну окрему партію визначаються відповідними додатковими угодами до цього Договору, узгодженими сторонами, які після їх підписання є невід'ємними частинами цього Договору. Кожна наступна Додаткова угода не відміняє і не припиняє дію попередніх додаткових угод ні в цілому, ні в частині, при умові, що це прямо не зазначено в відповідній додатковій угоді. Загальна кількість Товару, який поставляється по цьому Договору, визначається як сума кількості окремих партій Товару, вказаних в додаткових угодах до цього Договору. Загальна вартість Товару, що поставляється по цьому Договору, визначається як сума вартостей окремих партій Товару, вказаних в додаткових угодах до цього Договору (п. 1.2. Договору).
Постачальник зобов'язується на підставі наданих Покупцем заявок та додаткових угод до цього Договору передати у власність Покупця Товар відповідно до умов цього Договору з оформленням видаткових накладних та інших документів (п. 2.1.1. Договору).
Покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату повної вартості Товару, а також, якщо це передбачено відповідними умовами поставки - витрати, пов'язані з перевезенням товару (п. 2.2.2. Договору).
Відвантаження Товару здійснюється на підставі заявки Покупця та підписаної Сторонами додаткової угоди (п. 4.1. Договору).
Товар поставляється Покупцю партіями, в кількості та по ціні, що визначаються додатковими угодами на умовах: FCA франко-перевізник на складі Постачальника; СРТ - фрахт/перевезення оплачені до місця названого Покупцем; EXW - франко-завод на складі названому Постачальником. Конкретна умова поставки визначається в додаткових угодах. Сторони можуть передбачити і інші умови поставки, що має бути узгоджено в додаткових угодах (п. 4.2. Договору).
При тлумаченні умов поставки по цьому Договору застосуються "ІНКОТЕРМС. Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати" в редакції 2000 року (ІНКОТЕРМС-2000).
В разі розбіжностей між положеннями цього Договору і Правилами ІНКОТЕРМС-2000, пріоритет в тлумаченні умов поставки мають положення цього Договору (п. 4.3. Договору).
Постачальник забезпечує відвантаження Товару протягом 1 робочого дня після отримання попередньої оплати, в робочий час складу, якщо інші строки відвантаження не погоджені Сторонами в додаткових угодах (п. 4.7. Договору).
Датою поставки Товару вважається:
- при базисі поставки EXW - дата, вказана в актах приймання-передачі Товару;
- при базисах поставки FCA, СРТ - дата виписки товарно-транспортних накладних (п. 4.9. Договору).
Покупець здійснює 100% попередню оплату за Товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, якщо інше не передбачено додатковою угодою (п. 5.1. Договору).
Покупець здійснює оплату Товару на підставі виставленого Постачальником рахунку протягом поточного банківського дня, тобто дня виставлення рахунку, що відповідає даті рахунку, або відповідно до умов, передбачених в додаткових угодах до Договору (п. 5.2. Договору).
Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (п. 5.3. Договору).
В разі надходження грошових коштів після закінчення строку, передбаченого рахунком або додатковими угодами, Постачальник має право відмовити в відвантаженні Товару та повернути грошові кошти Покупцю (п. 5.4. Договору).
Ціна Товару узгоджується Сторонами в додаткових угодах до цього Договору (п. 5.6. Договору).
Сторони по закінченню кожного місяця проводять звірку розрахунків за відвантажений Товар. Акт звірки передається Постачальнику, затверджений належним чином до 10 числа місяця, наступного за звітнім (п. 5.7. Договору).
Якщо за результатами звірки взаєморозрахунків буде встановлено, що сума грошових коштів яка надійшла від Покупця за партію Товару:
А) недостатня для оплати вартості відвантаженої партії Товару - Покупець протягом 2 (двох) банківських днів після підписання Сторонами акта звірки взаєморозрахунків сплачує Продавцю суму грошових коштів, що не вистачає для повного розрахунку;
Б) перевищує вартість відвантаженої партії Товару, Постачальник повертає Покупцю протягом 2 (двох) банківських днів надлишкові грошові кошти (п. 5.8. Договору).
Кількість товару, що вказана в товарно-транспортних накладних або актах приймання - передачі є остаточною і обов'язковою для обох Сторін (п. 6.3. Договору).
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України (п. 7.1. Договору).
Цей Договір є чинним з моменту його укладання і діє до 31 грудня 2013 року, а частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє винну Сторону від відповідальності за його невиконання.
Якщо жодна зі Сторін не заявить про свої наміри припинити дію цього Договору за 30 (Тридцять) днів до закінчення строку його дії, то строк дії цього Договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік (п. 11.11. Договору).
Всі додаткові угоди до цього Договору, а також інші документи, що виникають при його виконанні, є його невід'ємною частиною (п. 11.5. Договору).
16.08.2022 ТОВ "Дізарт Плюс" надало СТОВ "Чапаєвське" рахунок на оплату № 507 за Дизельне паливо у кількості 21 450 л на загальну суму з ПДВ - 975 975,00 грн.
Відповідно до платіжного доручення № 136 від 16.08.2022 СТОВ "Чапаєвське" перерахувало на рахунок ТОВ "Дізарт Плюс" 975 975,00 грн із зазначенням призначення платежу: "Платіж згідно рахунку № 207 від 16.08.2022 ПДВ - 63848,83 грн ПДВ 20 % - 162 662,50 грн".
17.08.2022 відповідач зареєстрував податкову накладну щодо поставки дизельного палива у кількості 21451 л, ціною 42,52 грн., вартістю 912 126,17 грн, ПДВ - 63 848,8319 грн.
Позивач склав Акт звіряння взаємних розрахунків за період: 01.01.2020 - 31.12.2022 між СТОВ "Благодатне" і ТОВ "Дізарт Плюс", відповідно до якого, сальдо кінцеве становить 975 975,00 грн. Згідно з наданими позивачем доказами направлення, останній надіслав зазначений Акт звіряння на адресу відповідача 19.07.2023. Відповідно до наданого позивачем витягу з сайту "Укрпошта", відправлення (Акт звіряння) не вручене під час доставки: інші причини - 27.07.2023.
Як стверджує позивач, відповідач оплачений товар ні у строк передбачений договором, ні поза межами такого строку не поставив, сплачені як попередня оплата кошти не повернув, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що рішення суду, яке переглядається, підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України).
Згідно з ч. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.
Статтею 655 ЦК України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Статтями ст. 662, 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, та у встановлений договором строк.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст. 525, 615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату повної вартості Товару, а також, якщо це передбачено відповідними умовами поставки - витрати, пов'язані з перевезенням товару (п. 2.2.2. Договору) .
Покупець здійснює 100% попередню оплату за Товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, якщо інше не передбачено додатковою угодою (п. 5.1. Договору).
Покупець здійснює оплату Товару на підставі виставленого Постачальником рахунку протягом поточного банківського дня, тобто дня виставлення рахунку, що відповідає даті рахунку, або відповідно до умов, передбачених в додаткових угодах до Договору (п. 5.2. Договору).
Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (п. 5.3. Договору).
Як вбачається з матеріалів справи, 16.08.2022 ТОВ "Дізарт Плюс" виставлено СТОВ "Чапаєвське" (після перейменування - СТОВ "Благодатне") рахунок на оплату № 507 за Дизельне паливо у кількості 21 450 л на загальну суму з ПДВ - 975 975,00 грн.
Відповідно до платіжного доручення № 136 від 16.08.2022 СТОВ "Чапаєвське" (після перейменування - СТОВ "Благодатне") перерахувало на рахунок ТОВ "Дізарт Плюс" 975 975,00 грн із зазначенням призначення платежу: "Платіж згідно рахунку № 207 від 16.08.2022 ПДВ - 63848,83 грн ПДВ 20 % - 162 662,50 грн".
За вірними висновками суду першої інстанції, позивач вчасно виконав зобов'язання за Договором щодо перерахування попередньої оплати товару - 16.08.2022, проте проведення банком такого платежу відбулося вже 17.08.2022.
Пунктом 5.4. Договору передбачено, що у разі надходження грошових коштів після закінчення строку, передбаченого рахунком або додатковими угодами, Постачальник має право відмовити в відвантаженні Товару та повернути грошові кошти Покупцю.
За висновками місцевого господарського суду, з чим погоджується колегія суддів, у зв'язку із отриманням оплати не в день виставлення рахунку відповідач мав право відмовити у відвантаженні товару і, як наслідок, зобов'язаний повернути кошти. Проте, матеріали справи не містять відмови відповідача у відвантаженні товару. Також відповідач сплачені грошові кошти у розмірі 975 975,00 грн не повернув. Тому відповідач не скористався своїм правом, передбаченим п.5.4. Договору, на відмову у відвантаженні товару у зв'язку з надходженням коштів на наступний день після виставлення рахунку.
Постачальник зобов'язується на підставі наданих Покупцем заявок та додаткових угод до цього Договору передати у власність Покупця Товар відповідно до умов цього Договору з оформленням видаткових накладних та інших документів (п. 2.1.1. Договору).
Відвантаження Товару здійснюється на підставі заявки Покупця та підписаної Сторонами додаткової угоди (п. 4.1. Договору).
Товар поставляється Покупцю партіями, в кількості та по ціні, що визначаються додатковими угодами на умовах: FCA франко-перевізник на складі Постачальника; СРТ - фрахт/перевезення оплачені до місця названого Покупцем; EXW - франко-завод на складі названому Постачальником. Конкретна умова поставки визначається в додаткових угодах. Сторони можуть передбачити і інші умови поставки, що має бути узгоджено в додаткових угодах (п. 4.2. Договору).
Постачальник забезпечує відвантаження Товару протягом 1 робочого дня після отримання попередньої оплати, в робочий час складу, якщо інші строки відвантаження не погоджені Сторонами в додаткових угодах (п. 4.7. Договору).
Датою поставки Товару вважається:
- при базисі поставки EXW - дата, вказана в актах приймання-передачі Товару;
- при базисах поставки FCA, СРТ - дата виписки товарно-транспортних накладних (п. 4.9. Договору).
Оскільки відповідно до платіжного доручення № 136 від 16.08.2022, за яким СТОВ "Чапаєвське" (після перейменування - СТОВ "Благодатне") перерахувало на рахунок ТОВ "Дізарт Плюс" 975 975,00 грн, платіж "одержано банком "16" серпня 2022р." та "проведено банком "17" серпня 2022 р.", за вірним висновком господарського суду, відповідач попередню оплату від позивача отримав 17.08.2022.
З урахуванням положень п. 4.7. Договору, строк поставки товару сплив 18.08.2022, проте, як стверджував позивач та проти чого не заперечував відповідач під час розгляду справи у суді першої інстанції, товар останнім поставлено не було ні в узгоджений в Договорі строк, ні поза межами такого строку.
Твердження апелянта про те, що директор не укладав правочин, на який посилається позивач, а товар фактично було повернуто, не приймаються апеляційним судом, оскільки не підтверджені належними доказами.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 ЦК України).
За правильними висновками суду першої інстанції, твердження відповідача про те, що оскільки сторонами не було укладено жодних додаткових угод, відтак строк виконання зобов'язань не є погодженим, спростовується положеннями, викладеними в підписаному сторонами Договорі, зокрема у п. 4.2. сторони погодили, що сторони можуть передбачити і інші умови поставки, що має бути узгоджено в додаткових угодах. Відповідно до зазначеного п. 4.7. Договору, Постачальник забезпечує відвантаження Товару протягом 1 робочого дня після отримання попередньої оплати, в робочий час складу, якщо інші строки відвантаження не погоджені Сторонами в додаткових угодах.
Якщо сторонами Договору в додаткових угодах не погоджено іншого строку відвантаження товару, то постачальник забезпечує відвантаження Товару протягом 1 робочого дня після отримання попередньої оплати.
Товар мав бути відвантажений на складі постачальника, проте як стверджує сам відповідач, у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні, КП "Аеропорт Черкаси Черкаської обласної ради" взято під охорону та обмежено доступ до майна відповідача, про що повідомлено відповідача листом від 18.03.2022 № 79-01 за підписом директора КП "Аеропорт Черкаси ЧОР".
Відповідач виставив позивачу рахунок на суму 975 975 грн за "дизельне паливо" кількістю 21450 л 16 серпня 2022 року, незважаючи на те, що з березня 2022 року не мав доступу до своїх складів на території аеропорту, наведене зазначає, як форс-мажорну обставину. Отже, відповідач був обізнаний про неможливість доступу до власних складів і, відповідно, неможливість поставки позивачу товару "дизельне паливо" кількістю 21 450 л.
Посилання відповідача як у відзиві на позов, так і в апеляційній скарзі, на відсутність додаткових угод, у зв'язку з чим сторони не погодили всі умови поставки, за умови встановлення судом обставини обізнаності відповідачем неможливості поставки ним товару, не є визначальним; договір містить необхідні умови щодо строку поставки, який відповідачем не дотримано і він знав про неможливість його дотримання при виставленні рахунку.
Щодо посилань відповідача на введення в Україні воєнного стану як на форс-мажорну обставину, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що про настання воєнного стану, який на території України введено Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 та про лист КП "Аеропорт Черкаси Черкаської обласної ради" від 18.03.2022 № 79-01, яким відповідачу обмежено можливість використання майна, яке він орендує та яке знаходиться на території підприємства, було відомо 16.08.2022 при виставленні рахунка №507 від 16.08.2022 позивачу.
Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Таке розуміння зазначеної доктрини викладено у постановах Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18), Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.04.2022 по справі № 910/3724/20 та Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 у справі № 450/2286/16-ц (провадження № 61-2032св19).
Оскільки відповідач виставив позивачу рахунок на оплату товару, то мав передбачити необхідність поставки такого товару в узгоджений сторонами в договорі строк.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 20.06.2023 у справі №911/2375/21 вказав, що аванс (попередня оплата) підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17.
У постанові від 20.06.2023 у справі № 911/2375/21 Верховний Суд також зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що відсутність порушення з боку продавця (відповідача) зобов'язань з поставки не спростовує його обов'язок повернути отриману суму передоплати, яка перевищує вартість поставленого товару.
Відтак, господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 975 975,00 грн. попередньої оплати (авансу) вартості невідвантаженої (непоставленої) партії Товару за Договором поставки є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Також позивачем заявлено до стягнення 27 594,69 грн 3% річних за користування коштами у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання з поставки товару, за який було внесено попередню оплату (аванс), та 105 075,65 грн інфляційного збільшення у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання з поставки товару, за який було внесено попередню оплату (аванс).
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем нараховано 27 594,69 грн 3% за період 18.08.2022 - 27.07.2023 та 105 075,65 грн інфляційного збільшення за період вересень 2022 року - червень 2023 року на суму заборгованості 975 975,00 грн.
Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства, аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).
Відповідно до встановлених судом обставин справи, за змістом ст. 625 ЦК України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов'язання, стягувана позивачем з відповідача сума 3% річних та інфляційних втрат від суми попередньої оплати є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання.
Нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму боргу відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
За висновками суду першої інстанції, з чим погоджується колегія суддів, позивач помилково починає нарахування 3% річних з 18.08.2022, оскільки останнім можливим днем поставки товару було 18.08.2022, тому з 19.08.2022 у відповідача виник обов'язок повернути попередню оплату і у зв'язку з невиконанням такого обов'язку на таку суму підлягають нарахуванню 3% річних.
Здійснивши перерахунок 3% річних за період 19.08.2022 - 27.07.2023 та інфляційних втрат за вересень 2022 року - червень 2023 року на суму 975 975,00 грн, господарський суд дійшов вірного висновку, що вимога про стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню в сумі 27 514,47 грн. та інфляційні витрати у повному обсязі сумі 105 075,65 грн.
Твердження відповідача про те, що розрахунок позивача не може прийматися до уваги з урахуванням того факту, що між сторонами не було погоджено істотних умов поставки товару, відхиляються колегією суддів, оскільки спростовуються встановленими обставинами у справі.
Щодо доводів апелянта про те, що суд першої інстанції неодноразово порушував права відповідача, колегія суддів зазначає наступне.
У позовній заяві Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Благодатне" вказано електронну пошту відповідача dizartplus@ukr.net.
Так, ухвала Господарського суду Черкаської області від 22.08.2023 про відкриття провадження у справі №925/1058/23 направлено на вказану вище електронну поштову скриньку відповідача (dizartplus@ukr.net) та згідно довідки Господарського суду Черкаської області електронний лист доставлено до електронного кабінету 22.08.2023 о 13:26 год.
Одночасно на сайті «Судова влада України» 01.09.2023 опубліковано оголошення для Товариства з обмеженою відповідальністю "Дізарт Плюс", у якому викладено зміст ухвали від 22.08.2023 по справі №925/1058/23 (а.с.70).
15.09.2023 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача Мальцева Вадима Петровича надійшла заява про вступ в справу №925/1058/23, у якій зазначено його електронну пошту 3109020434@mail.gov.ua.
Ухвала Господарського суду Черкаської області від 18.09.2023 направлена представнику відповідача Мальцеву Вадиму Петровичу на його електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до списку розсилки поштової кореспонденції від 18.09.2023 (а.с.80).
19.09.2023 на електронну адресу Господарського суду Черкаської області від Мальцева В.П. надійшов електронний лист, у якому він повідомив суд про отримання документів 19.09.2023.
27.09.2023 на підсистему «Електронний суд» від представника відповідача Мальцева В.П. надійшов відзив на позов.
Ухвала Господарського суду Черкаської області від 05.10.2023 надіслана на електронні поштові скриньки представнику відповідача Мальцеву Вадиму Петровичу та ТОВ «Дізарт Плюс», доставлена до їх електронних кабінетів 05.10.2023 о 16:25 год.
13.10.2023 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача Мальцева Вадима Петровича надійшла заява про участь у судовому засіданні на 19.10.2023 в режимі відеоконференції, яка задоволена Господарським судом Черкаської області, про що винесено відповідний процесуальний документ.
19.10.2023 у судовому засіданні Господарського суду Черкаської області в режимі відеоконференції брав участь представник відповідача Мальцев В.П.
06.11.2023 уповноваженим працівником суду повідомлено представника відповідача Мальцева В.П. про призначення судового засідання на 09.11.2023 о 12:00 год. шляхом надання телефонограми.
Ухвала Господарського суду Черкаської області від 06.11.2023 надіслана на електронну поштову скриньку ТОВ «Дізарт Плюс» та доставлена до електронного кабінету 07.11.2023 о 10:42 год.
09.11.2023 у судовому засіданні Господарського суду Черкаської області в режимі відеоконференції брав участь представник відповідача Мальцев В.П., який повідомлений про призначення справи до судового розгляду по суті на 20.11.2023 о 14:30 год.
Ухвала Господарського суду Черкаської області від 09.11.2023 надіслана на електронну поштову скриньку ТОВ «Дізарт Плюс» та доставлена до електронного кабінету 10.11.2023 о 10:41 год.
Згідно протоколу судового засідання в режимі відеоконференції від 20.11.2023 у судовому засіданні Господарського суду Черкаської області представника відповідача Мальцева В.П. запрошено до участі у судовому засіданні о 14:37 год., проте він був офлайн.
Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції надсилались як на електронну адресу відповідача, так і на електронну адресу представника відповідача (на зазначену останнім адресу) процесуальні документи.
Надаючи можливість подати усі докази і заперечення, про які вказував представник відповідача під час підготовчого розгляду справи, а також забезпечивши представнику ТОВ «ДІЗАРТ ПЛЮС» можливість участі в судовому розгляді у режимі відеоконференції, про що свідчать численні ухвали про відкладення підготовчого розгляду, продовження строків підготовчого розгляду та про забезпечення участі представника ТОВ "Дізарт Плюс" - Мальцева Вадима Петровича у розгляді справи у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, судовий розгляд справи без участі представника відповідача був здійснений судом першої інстанції виключно з тієї причини, що відповідач та його предстаник, будучи належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду по суті, не забезпечили явку представника до суду як особисто, так і в режимі відеоконференції.
Клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю адвоката у іншому судовому процесі та не можливість бути присутнім під час розгляду справи з об'єктивних на те причин, про яке вказує апелянт в апеляційній скарзі, матеріали справи не містять.
Отже, твердження відповідача про порушення судом першої інстанції його прав відхиляються колегією суддів.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.
Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди відповідача з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позову, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б дійти висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Твердження позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).
Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, доводи відповідача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про часткове задоволення позовних вимог.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЗАРТ ПЛЮС" на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.11.2023 у справі №925/1058/23 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 20.11.2023 у справі №925/1058/23 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІЗАРТ ПЛЮС".
4. Матеріали справи №925/1058/23 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови підписано 20.03.2024.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді О.О. Хрипун
Ю.Б. Михальська