Справа № 495/10417/23
№ провадження 2/495/589/2024
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
20 березня 2024 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород - Дністровський міськрайоний суд Одеської області у складі
головуючої - одноособово судді Прийомової О.Ю.,
за участю секретаря Ульвіс К.Є.
справа №495/10417/23,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Старокозацької сільської об'єднаної територіальної громади про визнання часток у праві спільної сумісної власності,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із позовом до Старокозацької сільської об'єднаної територіальної громади про визнання часток у праві спільної сумісної власності, просить суд визначити частку ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у спільній сумісній власності на земельну ділянку, площею 0,25 га, кадастровий номер:5120886400:02:001:0515, цільове призначення якої: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 1/2 частки; та частку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - 1/2 частки; припинити право спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер: 5120886400:02:001:0515, цільове призначення якої: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , співвласників ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнати за ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1/2 частки земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер: 5120886400:02:001:0515, цільове призначення якої: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/2 частки земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер: 5120886400:02:001:0515, цільове призначення якої: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Стислий виклад позиції позивача та відповідача
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 в наступних частках: 1/2 частки ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу від 21 грудня 2000 року, реєстровий номер 3354; 1/2 частки ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 29 березня 1991 року, реєстровий номер 68/91.
Вищевказане домоволодіння розташоване на земельній ділянці площею 0,25 га, кадастровий номер: 5120886400:02:001:0515, цільове призначення якої: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).
Вказана земельна ділянка належить сторонам на праві спільної сумісної власності.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .
Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме:
-1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 ;
-частка земельної ділянки, площею 0,25 га, кадастровий номер: 5120886400:02:001:0515, цільове призначення якої: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна) ділянка, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у спільній сумісній власності з ОСОБА_1 .
Вказаною земельною ділянкою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 користувалися за взаємною згодою та за домовленістю пропорційно часткам домоволодіння АДРЕСА_1 .
У встановлений законом строк ОСОБА_1 звернулася до Першої Білгород - Дністровської державної нотаріальної контори Одеської області із заявою щодо роз'яснення порядку видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку вищевказаною земельної ділянки, однак нотаріус надав відповідь, що видача свідоцтва про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки неможливо та для вирішення даного питання рекомендовано звернутись до суду з позовною заявою про визначення часток.
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17 серпня 2021 року, розмір частки співвласників земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер: 5120886400:02:001:0515, цільове призначення якої: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована по АДРЕСА_1 - не вказані, що унеможливлює оформлення спадщини у нотаріальному порядку, а відтак унеможливлює укласти між сторонами будь - який нотаріальний договір щодо поділу земельної ділянки чи визначення її часток.
На підставі вищевикладеного вона і звернулася з позовом до суду.
19 березня 2024 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання, відповідно до якого просить суд розглядати справу без участі представника сільської ради, згідно вимог діючого законодавства України.
Рух справи у суді
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29 вересня 2023 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито загальне позовне провадження з призначенням справи до підготовчого розгляду.
31 жовтня 2023 року Ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів по справі.
13 жовтня 2023 року витребувані докази надійшли на адресу суду.
12.12.2023 року Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області підготовче провадження у справі було закрито та призначений її розгляд по сутті справи.
Заяви, клопотанні, інші процесуальні дії у справі
Представник позивача в судове засідання надав заяву про розгляд справи у його відсутність, з проханням позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав, наведених у позові.
Представник відповідача в судове засідання надав клопотання про розгляд справи за його відсутність, згідно вимог діючого законодавства України.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, на підставі наявних та достатніх для розгляду матеріалів справи.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом
Вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши надані докази, суд приходить до наступного висновку.
Матеріалами справи встановлено, що дійсно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 в наступних частках: 1/2 частки ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу від 21 грудня 2000 року, реєстровий номер 3354; 1/2 частки ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 29 березня 1991 року, реєстровий номер 68/91. (а.с. 9-12)
Вищевказаний житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,25 га, кадастровий номер: 5120886400:02:001:0515, цільове призначення якої: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).
Вказана земельна ділянка належить сторонам на праві спільної сумісної власності.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .
Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме:
-1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 ;
-частка земельної ділянки, площею 0,25 га, кадастровий номер: 5120886400:02:001:0515, цільове призначення якої: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна) ділянка, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у спільній сумісній власності з ОСОБА_1 .
У встановлений законом строк ОСОБА_1 звернулася до Першої Білгород - Дністровської державної нотаріальної контори Одеської області із заявою щодо роз'яснення порядку видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку вищевказаною земельної ділянки, однак нотаріус надав відповідь, що видача свідоцтва про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки неможливо та для вирішення даного питання рекомендовано звернутись до суду з позовною заявою про визначення часток.
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17 серпня 2021 року, розмір частки співвласників земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер: 5120886400:02:001:0515, цільове призначення якої: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована по АДРЕСА_1 - не вказані, що унеможливлює оформлення спадщини у нотаріальному порядку. (а.с.19-23)
На виконання ухвали суду від 31 жовтня 2023 року від завідувача Першої Білгород - Дністровської нотаріальної контори Одеської області надійшла спадкова справа щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (.с. 34-41)
Як вбачається з матеріалів спадкової справи, 19 січня 2023 року ОСОБА_1 , звернувшись в Першу Білгород - Дністровську державну нотаріальну контору Одеської області та отримала відповідь, відповідно до якої видати свідоцтво про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки, площею 0,02500 га, кадастровий номер: 5120886400:02:001:0515, неможливо, в зв'язку з тим, що розмір часток у спільній власності співвласників не визначений.
Нормативне обґрунтування
Загальні норми щодо спадкування
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
З змістом ст. 1225 ЦК України визначає, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.
Щодо принципу цілісності нерухомого майна із земельною ділянкою
У відповідності до ч.1,2 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої та третьої статті 1225 ЦК України, до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.
До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
Відповідно до положень ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Статтею 120 ЗК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Ст. 120 ЗК України закріплює загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований.
За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.
Застосовуючи положення ст. 120 ЗК України у поєднанні з нормою ст. 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти.
Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності.
Таким чином, зазначені висновки дають підстави вважати про цілісність об'єктів нерухомості розміщених на земельній ділянці із такою земельною ділянкою, що кореспондується із положеннями ст. 183 ЦК України за приписами якої неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.
І хоч будинок із надвірними спорудами та земельна ділянка в загальному розумінні ст. 179 ЦК України є окремими об'єктами (речами), однак в частині повноцінної реалізації суб'єктами своїх прав власності на будинок (чи його частину) слід розглядати такий будинок у нерозривному взаємозв'язку із земельною ділянкою, на якій такий будинок розташований.
Щодо спадкування частки у спільній власності
Відповідно до частини першої статті 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
У постанові ВС, викладеній у справі № 570/997/19 від 16.06.2021 року, Колегія суддів звертає увагу на те, що для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.
Між тим, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
За змістом статті 392 ЦК України, право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.
Відповідно до частини першої статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.
Разом із тим, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина четверта статті 25 ЦК України).
З урахуванням зазначеного, Верховний Суд резюмує, що визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування.
Аналогічний правовий висновок неодноразово було викладено Верховним Судом у постановах від 20 червня 2018 року у справі № 640/13903/16-ц (провадження № 61-15147св18); від 20 червня 2018 року у справі № 266/5267/18 (провадження № 61-6647св19); від 20 березня 2019 року у справі № 550/1040/16-ц (провадження № 61-28423св18); від 22 квітня 2020 року у справі № 601/2592/18 (провадження № 61-17859св19); від 22 квітня 2020 року у справі № 127/23809/18 (провадження № 61-11210св19); від 27 травня 2020 року у справі № 361/7518/16-ц (провадження № 61-43734св18), від 16 вересня 2020 року у справі № 464/1663/18 (провадження № 61-9410св19), що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.
Оцінка аргументів сторін, висновки суду
Таким чином, згідно положень закону та за узгодження релевантної практики Верховного Суду, з огляду на те, що на момент звернення до суду з відповідним позовом, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, тож відповідно до частини четвертої статті 25 ЦК України її цивільна правоздатність припинилася, що свідчить про неможливість визначення частки у спільній сумісній власності за нею.
Крім того, вказаний спосіб захисту не є ефективним у розумінні положень статті 16 ЦК України та не призведе до відновлення порушених прав позивача, за захистом якого він звернувся до суду, адже визначений порядок поділу частки у спільній власності за умови смерті одного з співвласників буде порушений.
Як вже наведено вище за текстом рішення у розділі нормативного обґрунтування, права позивача будуть захищені шляхом звернення спадкоємця померлого співвласника в судовому порядку та подання позову про визнання права власності в порядку спадкування.
З огляду на викладене, суд вважає, що визначення частки ОСОБА_2 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у спільній сумісній власності на земельну ділянку не вбачається за можливе.
Разом з тим, виходячи з принципу цілісності об'єкта нерухомого майна з земельною ділянкою, прийнявши до уваги, що за позивачем ОСОБА_1 рахується у частковій власності у розмірі 1/2 частки на житловий будинок АДРЕСА_1 , тож вірним буде визначити її частку у спільній сумісній власності на земельну ділянку під їх житловим будинком, у розмірі, що відповідатиме її частці у нерухомому майні.
За таких обставин, суд визнає доведеними та обґрунтованими позовні вимоги позивача ОСОБА_1 в частині визначення частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку.
Проте, виходячи із неможливості визначення частки іншого з співвласників земельної ділянки у зв'язку із його смертю, то право спільної власності на землю не припиняється та не можливо визнати право власності на неї.
З урахуванням усього вищевикладеного, на основі повно та всебічно досліджених доказів, надаючи оцінку їх належності, доступності, допустимості та у їх логічному взаємозв'язку, встановивши правовідносини, що виникли між сторонами, та норми чинного законодавства, що підлягають до правозастосування до даних фактичних обставин справи, суд приходить до висновку про доцільність часткового задоволення позову ОСОБА_1 до Старокозацької сільської об'єднаної територіальної громади про визначення часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку.
Керуючись ч.4 ст. 25, ст.ст. 377, 1216, 1217, 1220, 1225, 1226 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 83, 206, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Старокозацької сільської об'єднаної територіальної громади про визнання часток у праві спільної сумісної власності - задовольнити частково.
Визначити частку ОСОБА_1 у спільній сумісній власності на земельну ділянку площею 0,025 га, кадастровий номер: 5120886400:02:001:0515, цільове призначення якої: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована по АДРЕСА_1 у розмірі частки, що належить їй у спільній частковій власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , а саме: 1/2 частки земельної ділянки.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до Старокозацької сільської об'єднаної територіальної громади про визнання часток у праві спільної сумісної власності - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Старокозацька сільська об'єднана територіальна громада, адреса: Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Старокозаче, вулиця Соборна, 34.
Повний текст рішення складений 20 березня 2024 року.
Суддя: