Справа № 495/13583/23
Номер провадження 2/495/545/2024
20 березня 2024 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,
за участю секретаря Ульвіс К.Е.,
справа № 495/13583/23,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Білгород - Дністровському Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 44 958,02 грн та судові витрати у розмірі 2 147,20 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 гривень.
Стислий виклад позиції позивача.
14 травня 2021 року між ТОВ «АВЕНТУС Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС Україна» було укладено електронний договір № 4154821 про надання споживчого кредиту.
Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до правил надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС Україна».
ТОВ «АВЕНТУС Україна» надав відповідачу кредит в сумі 10 000 гривень, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 .
Строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в графі платежів, що є додатком № 1 до договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в розділі 4 договору.
09.06.2021 року відповідач здійснив оплату на рахунок кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 27,00 гривень.
В зв'язку з порушенням виконання позичальником зобов'язань за кредитним, позивач і вимушений звернутися із позовом до суду.
Заяви, клопотанні, інші процесуальні дії у справі.
19 грудня 2023 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду по вказаній справі було відкрито спрощене позовне провадження та вона призначена до судового розгляду по сутті.
Представник позивача, у судове засідання не з'явився, про день слухання справи був повідомлений належним чином, надав клопотання, відповідно до якого просив розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи у відповідності до ч.1 п.2 ст. 131 ЦПК України повідомлявся належним чином, про причину неявки суду не сповістив.
Так, у відповідності до ч.1 п.2 ст. 131 ЦПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Відповідно до ухвали Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 березня 2024 року, суд перейшов до заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. ст. 280 - 281 ЦПК України.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Вивчивши матеріали справи, судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що дійсно 14.05.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС Україна» було укладено електронний договір № 4154821 про надання споживчого кредиту.
Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до правил надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС Україна».
ТОВ «АВЕНТУС Україна» надав відповідачу кредит в сумі 10 000 гривень, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 .
Строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в графі платежів, що є додатком № 1 до договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в розділі 4 договору.
Відповідно до п. 1.5. кредитного договору стандартна процентна ставка становить 1,90% в день від суми кредиту, застосовується:
-У межах строку надання кредиту, зазначеного в п. 4.4., 4.5. та п. 4.3. кредитного договору;
-У межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п.4.1-4.6 договору.
09 червня 2021 року відповідач здійснив оплату на рахунок кредитора в розмірі процентів за користування кредитом на суму 27,00 гривень. В зв'язку з чим, у відповідності до пп. 1.4., та п. 4.2 кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 30 днів з стандартною процентною ставкою 1,90% в день.
17 липня 2021 року відповідач здійснив оплату на рахунок кредитора в розмірі процентів за користування кредитом на суму 7 220,00 гривень. В зв'язку з чим, у відповідності до пп. 1.4. та п. 4.2. кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 30 днів з стандартною процентною ставкою 1,90 % .
17 серпня 2021 року відповідач здійснив оплату на рахунок кредитора в розмірі процентів за користування кредитом на суму 5 890,00 гривень. В зв'язку з чим, у відповідності до пп. 1.4. та п. 4.2. кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 30 днів з стандартною процентною ставкою 1,90 % .
В зв'язку з порушенням виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором має заборгованість - 32 800 грн, інфляційні витрати в розмірі 10 200 грн, три відсотки річних - 1 957,22 грн.
Нормативне обґрунтування.
Пунктом 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України, кредитор має право на одержання від позичальника відсотків нарахованих на суму боргу до дня його повернення. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюється договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, зазначено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Оцінка аргументів сторін, Висновки суду.
Як вказує позивач в своїх позовних вимогах, в зв'язку з тим, що відповідач, у встановлений кредитним договором строк заборгованість не повернув, у зв'язку з чим виникла кредитна заборгованість 32 800 грн, інфляційні витрати в розмірі 10 200 грн, три відсотки річних - 1 957,22 грн.
Даючи правову оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам, суд приходить висновку, що в дійсності у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість по сплаті кредиту, оскільки відповідач не в повному обсязі виконує прийняті на себе відповідно до договору, у зв'язку з чим, суд, вважає за необхідне позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Вирішення питання щодо судових витрат
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В зв'язку з обґрунтованістю позовних вимог також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 147, 20 грн.
Стосовно витрат на правову допомогу, судом встановлено наступне.
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною п'ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України).
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вказане кореспондується з позицією ВСУ, викладеною у Постанові від 23.11.2020 року у справі № 638/7748/18
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».
У даній конкретній цивільній справі, що розглядається, представником позивача у підтвердження обґрунтованості позову у частині стягнення витрат на правничу допомогу приєднані наступні документи: копія свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю, договір про надання правової допомоги.
Таким чином, суд вважає за необхідно сягнути з відповідача на користь позивача вказані витрати у розмірі 5000 грн.
Керуючись ст. ст. 530, 549, 553, 554, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 83, 263, 264, 265, 280 - 281, 354 ЦПК України , суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна", кредитну заборгованість в розмірі 44 958,02, що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 32 800 грн, інфляційні витрати в розмірі 10 200 грн, три відсотки річних - 1 957,22 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна", витрати, пов'язані із оплатою судового збору в розмірі 2 147,20 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна", витрати на правову допомогу в розмірі 5 000 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», код ЄДРПОУ: 44559822, адреса: місто Київ, вулиця Загородня, 15, офіс 118/2.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складений 20 березня 2024 року.
Суддя :