Справа № 495/12155/23
№ провадження 1-кс/495/556/2024
18 березня 2024 року м. Білгород - Дністровський
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м.Білгород-Дністровському клопотання представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження № 12023166240000479 від 08.11.2023року -
15 березня 2024 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшло клопотання представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12023166240000479від 08 листопада 2023 року, який було накладено відповідно до ухвали слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08.11.2023.
Виклад обставин, зазначених у клопотанні.
Ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області по справі 495/12155/23 від 08.11.2023 клопотання дізнавача СД Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 про накладення арешту на майно, яке було надано в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023166240000479 від 08.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України задоволено та накладено арешт на тимчасове посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_1 , видане ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_3 ; довідку військово-лікарської комісії №132 від 13.07.2023, видану ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_3 .
Однак заявник наголошує, що накладення арешту обмежує його законні права та інтереси, зазначає що арешт накладено необґрунтовано.
На підставі викладеного, керуючись положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конституції України заявник просив скасувати арешт, накладений на тимчасове посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_1 , видане ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_3 ;- довідку військово-лікарської комісії №132 від 13.07.2023, видану ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_3 .
Позиції сторін.
В судове засідання представник власника майна не з'явився, надав заяву за вхідним 7470/24-Вх від 15.03.2024, у якій просила клопотання розглядати за відсутністю власника майна та його представника.
Прокурор в судове засідання не з'явився, був повідомлений. Дізнавач в судове засідання надав матеріали кримінального провадження № 12023166240000479
Мотивація суду.
Згідно зі ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до змісту ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень, установлених законом.
Зазначений принцип відображено та конкретизовано в ч.1 ст.321 Цивільного кодексу, згідно з якою право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Одним із способів захисту права власності є гарантована в ст.391 цього кодексу можливість власника вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів, одним з яких є арешт майна у кримінальному провадженні.
Частиною 3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Частиною 2 ст.170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
Порядок скасування арешту майна визначений ст.174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Дослідивши надані до суду матеріали слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12023166240000479надано належним заявником.
В рамках досудового розслідування кримінального провадження №12023166240000479 за фактом використання завідомо підробленого документа 07.11.2023 в період часу з 21 години 40 хвилин по 22 годну 10 хвилин за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, автошлях Р-72 у приміщенні ПП «Старокозаче», було проведено огляд місця події, в ході якого було вилучено наступні документи, а саме:
- тимчасове посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_1 , видане ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_3 ;
- довідку військово-лікарської комісії №132 від 13.07.2023, видану ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_3
В обґрунтування накладення арешту на вказане майно дізнавач зазначив, що воно є безпосереднім предметом злочину, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України та має значення речових доказів з метою запобігання змінам, знищенню та відчуженню.
Постановою дізнавача СД Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області від 08.11.2023 вказані документи на підставі положень п.8 ч.2 ст.40, ч.1 ст.94, ч.1 ст.98, ч.2 ст.100, ч.3 ст.110 КПК України визнані речовими доказами та долучені до матеріалів кримінального провадження.
08.11.2023 ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області по справі 495/12155/23 накладено арешт на тимчасове посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_1 , видане ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_3 ; довідку військово-лікарської комісії №132 від 13.07.2023, видану ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_3 .
Розглядаючи клопотання про скасування арешту, слідчий суддя встановлює обґрунтованість (необґрунтованість) накладеного арешту та наявність (відсутність) підстав для його подальшого застосування. Власник майна вказує на втрату потреби застосування арешту майна, що обумовлює межі дослідження і оцінки обставин справи слідчим суддею у цьому провадженні.
В судовому засіданні було встановлено, що в рамках кримінального провадження №12023166240000479 власнику майна підозру не пред'явлено.
Слідчим суддею при винесенні ухвали зазначалось, що арешт накладається для збереження речових доказів у кримінальному провадженні та проведення відповідних експертиз.
Разом з тим, як зазначено представником власника майна, на адвокатський запит адвоката ОСОБА_4 було отримано відповідь начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.03.2024 за №1856 відповідно до якої Громадянин ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 не перебуває.
На виконання розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 08.05.2022 № 2980, щодо порядку організації службової діяльності в умовах збройної агресії, з метою збереження життя та здоров?я особового складу, військового майна, техніки та документації необхідної для подальшої службової діяльності, документи що можуть мати цінність для подальшого неправомірного застосування стороною збройної агресії були знищенні ІНФОРМАЦІЯ_6 встановленим порядком (Акт про вилучення документів, не внесених до Національного архівного фонду № 876 від 19.05.2022 року). Враховуючи вищевикладене, ІНФОРМАЦІЯ_6 немає можливості підтвердити або спростувати видачу тимчасового , посвідчення військовозобов?язаного серія НОМЕР_1 від 09.05.2022 року на ім?я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Разом з тим, в рамках досудового розслідування кримінального провадження отримано висновок експерта Одеського НДЕКЦ № СЕ-19/116-23/20626-ДД від 20.11.2023 згідно якого у довідці військово-лікарської комісії № 132 на ім?я ОСОБА_3 та у тимчасовому посвідченні військовозобов?язаного НОМЕР_1 на ім?я ОСОБА_3 , друкований текст нанесено за допомогою знакодрукуючого пристрою із струменевим способом друку. Будь-яких змін первісного змісту реквізитів (підчистки, дописки, травлення та змивання) у довідці військово-лікарської комісії № 132 на ім?я ОСОБА_3 та тимчасовому посвідченні військовозобов?язаного НОМЕР_1 на ім?я ОСОБА_3 , не встановлено.
Відповідно до ст.7 КПК України в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Факт перебування майна під арештом тривалий час фактично позбавляє конституційного права власника на законних підставах розпоряджатися своєю власністю.
Статтею 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477- IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересам та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
З урахуванням викладеного слідчий суддя дійшов висновку, що на даний час відпала потреба у забезпеченні кримінального провадження в частині накладення арешту на належні ОСОБА_3 документи, оскільки їх знаходження у органу досудового розслідування без проведення слідчих (процесуальних) дій призводить до невиправданого обмеження права власності володільця.
Скасування арешту вказаного майна є підставою для його повернення власнику (законному володільцю) або уповноваженій ним особі.
З огляду на вищенаведене, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню, оскільки потреба у застосуванні такого заходу забезпечення відпала.
Керуючись ст.174 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12023166240000479 від 08 листопада 2023 року, який було накладено відповідно до ухвали слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08.11.2023- задовольнити.
Скасувати арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області по справі 495/12155/23 від 08.11.2023 на:
- тимчасове посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_1 , видане ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_3 ;
- довідку військово-лікарської комісії №132 від 13.07.2023, видану ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_3
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1