Справа № 199/1611/24
(3/199/937/24)
іменем України
20.03.2024 року м. Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Воробйов В.Л., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомий, громадянина України, не працюючого, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного працівником поліції - місцем проживання зазначена адреса: АДРЕСА_1 , у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, -
19.02.2024 року о 11-50 годині, ОСОБА_1 в районі будинку №397а по вул.Петрозаводській у м.Дніпро (Амур-Нижньодніпровський район) повторно протягом року, керував автомобілем «ВАЗ» № НОМЕР_1 не маючи права керування таким транспортним засобом, тобто повторно протягом року вчинив порушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 - ч.4 ст.126 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду не з”явився.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 враховую те, що останній був належним чином повідомлений працівниками поліції, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення у судове засідання, призначене на 20.03.2024, а також шляхом направлення поштового повідомлення у судові засідання, призначені на 06.03.2024 та 20.03.2024 на які ОСОБА_1 у зазначений час та місце до суду не з'явився.
Вважаю, що ОСОБА_1 був судом належним чином повідомлений на 06.03.2024 та 20.03.2024, оскільки письмові виклики без виконання на адресу суду за будь-яких підстав повернуті не були.
Крім того до суду не надходили заяви або клопотання ОСОБА_1 про неможливість розгляду справи за його відсутності.
Суд вважає, такі дії ОСОБА_1 , як усталену практику щодо штучного затягування часу та створення умов для спливу часу для притягнення до адміністративної відповідальності, а також намагання останнього уникнути адміністративної відповідальності за скоєне ним адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, вказані дії ОСОБА_1 як особи, на яку складено протокол про адміністративне правопорушення та яка підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, свідчать про обізнаність про розгляд справи та невжиття заходів для явки до суду, що може свідчити про усталену практику щодо штучного, свідомого затягування часу розгляду справи з метою закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП, намагання уникнути адміністративної відповідальності за скоєне ним адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, вважаю, що ОСОБА_1 не бажає з'являтись у судові засідання, що слід вважати ухиленням від явки до суду та намагання уникнути відповідальності за скоєне ним адміністративне правопорушення, враховуючи розумні строки розгляду, а також те, що відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП його участь при розгляді справи не є обов'язковою, вважаю за можливе на підставі ч.1 ст.268 КУпАП розглядати справу у його відсутність.
Крім цього статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
Окрім того, суд звертає увагу, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень» за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Слід також відзначити, що Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їх судового провадження.
Не зважаючи на те, що КУпАП передбачає строк розгляду справи даної категорії - 15 діб, тричі здійснювався виклик правопорушника, враховуючи усунення будь-яких підстав щодо порушення права на захист та обмеження доступу до правосуддя.
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, тобто добросовісно не виконував процесуальні обов'язки, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність, на підставі ч.1 ст.268 КУпАП.
Обставини справи підтверджуються:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №690828 від 19.02.2024 року, де викладені обставини скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ААД №265224 від 15.06.2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.126 КУпАП;
- карткою обліку адміністративного правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 01.02.2023 року постановою Амур-Нижньодніпровськогот районного суду м.Дніпропетровська було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення.
Дослідивши наявні докази, вважаю, що ОСОБА_1 винен в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, що виразилося повторному протягом року вчиненню порушень, передбачених частинами другою - четвертою ст.126 КУпАП.
Призначаючи вид покарання, враховую характер і міру громадської небезпеки скоєного, особу правопорушника, те, що ОСОБА_1 не спростував факти, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та не надав суду відомостей, про оскарження обставин адміністративного правопорушення та кваліфікацію його дій, те, що, відсутні відомості про те, що він у минулому притягався до адміністративної відповідальності, в тому числі і за аналогічні правопорушення, негативних або тяжких наслідків для інших фізичних чи юридичних осіб не настало, тому вважаю за можливе призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів, без оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.245, 280, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП і піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 гривень 60 копійок судового збору.
Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: В.Л.Воробйов