Справа № 127/5963/24
Провадження № 3/127/1583/24
18.03.2024м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іванченко Я.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ФОП, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, -
26.01.2024 о 14:45 ОСОБА_1 при проведенні розрахунків, розрахункову операцію не проведено через програмний реєстратор розрахункових операцій, відповідний розрахунковий документ не створено та не видано, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
В судове засідання гр. ОСОБА_1 не з'явився, хоч про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки за адресою проживання. Про причину неявки суд не повідомив. Тому, враховуючи скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 277 КУпАП, суд вважає можливим розглядати справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вказане узгоджується також з практикою Європейського суду з прав людини. Так, в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України» зазначено, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, виходячи з наступного.
Суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки порушення вимог ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, що підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення №130 від 26.01.2024, актом (довідкою) фактичної перевірки від 26.01.2024, а тому дії ОСОБА_1 охоплюються складом правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП.
Вказані докази є належними і допустимими, та на їх основі у визначеному законом порядку в повній мірі встановлено наявність адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП та винність ОСОБА_1 в його вчиненні.
Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 155-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, що тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суб'єктами правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 155-1КУпАП можуть бути особи, які відповідно до своїх функціональних обов'язків здійснюють розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Враховуючи викладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, а саме: порушення встановленого Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» порядку проведення розрахункових операції на повну суму покупки через реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, з видачею особі, яка отримує товар в обов'язковому порядку розрахункового документу, встановленої форми, на повну суму проведеної операції.
Таким чином, враховуючи положення ст. 33 КУпАП, на думку суду з метою попередження вчинення ОСОБА_1 аналогічних правопорушень у майбутньому, необхідним та достатнім буде застосування до неї адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 гривень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави Україна підлягає стягненню судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп., сплата якого передбачена п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 40-1, 155, 283, 284, 307, 308 КУпАП, суд -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 85 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн. на користь держави.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області.
Суддя: