Справа № 351/2782/23
Номер провадження №2-о/351/68/24
14 березня 2024 року м. Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Собка В.М. ,
за участі секретаря - Григоращук В.І. ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Снятині цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа : Головне Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -
Заявниця ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення просить суд: встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт належності ОСОБА_2 трудової книжки, заповненої 05.05.1961 року на ім'я ОСОБА_2 .
Заява заявниці мотивована тим, що остання звернулась із заявою до Головного управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області для переходу пенсії в разі втрати годувальника відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак, у даному зверненні заявниці було відмовлено у зв'язку із помилкою на першій сторінці трудової книжки виданої на ім'я ОСОБА_2 в графі ім'я допущено помилку, а саме вказано « ОСОБА_3 » замість правильного « ОСОБА_3 », тому заявниця вимушена звернутись з даною заявою до суду.
16.11.2023 року ухвалою Снятинського районного суду Івано-Франківської області прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, призначено судовий розгляд справи у відкритому судовому засіданні з викликом учасників справи.
Заявниця через канцелярію суду подала заяву, в якій просила справу слухати за її відсутності, заяву підтримала повністю та просила її задоволити.
Представник заінтересованої особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в судове засідання не з'явилася, однак подала до суду заяву письмові пояснення, які просила врахувати при розгляді справи.
Суд, дослідивши матеріали справи прийшов до наступного висновку.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визначено в ст.315 ЦПК України.
За нормою частини другої ст.315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження від 03.05.1939 року, актовий запис №10 народився ОСОБА_2 , дата видачі 13.05.1939 року.
Відповідно до свідоцтва про одруження ОСОБА_2 та ОСОБА_4 28.05.1967 року одружились, після реєстрації шлюбу « ОСОБА_5 » присвоєно прізвище « ОСОБА_6 ».
За даними паспорту громадянки України серія НОМЕР_1 , останній видано на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Із свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 , дата видачі 07.04.2009 року, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно із даними трудової книжки , яка заповнена 05.05.1961 року, остання заведена на прізвище, ім'я та по батькові « ОСОБА_2 , 1939 р.н.».
Відповідно до листа-відповіді Головного управлянні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №29612043388 від 04.10.2023 року ОСОБА_1 (заявниці по справі) відмовлено в переході на пенсію в разі втрати годувальника, оскільки документи померлого годувальника ОСОБА_2 , 1939 р.н., що підтверджує трудовий страж містять розбіжності в імені, а саме в графі ім'я зазначено « ОСОБА_3 ».
Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або паспорті.
Юридичні факти - це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих немайнових чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.
Відповідно до листа ВСУ від 01.01.2012 р. «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в разі, якщо установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду. Проте сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають з цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Пунктом 1Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах провстановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Оскільки встановлення даного факту має для заявниці юридичне значення, а можливість внести зміни в документи в позасудовому порядку не можливо, вказаний юридичний факт підлягає встановленню в судовому порядку.
У даному випадку, виключним способом захисту права заявниці є звернення до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту допущення орфографічної помилки у імені її померлого чоловіка, допущеної у належному йому документі ,а саме у трудовій книжці.
Факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети.
Таким чином, надавши оцінку наявним у справі доказам, а саме копіям свідоцтва про смерть, свідоцтва про народження та свідоцтва про одруження, а також копії трудової книжки суд вважає доведеною належність ОСОБА_2 ,1939 року народження трудової книжки дата видачі 05.05.1961.
Як було встановлено під час розгляду справи, встановлення факту, що має юридичне значення, необхідно заявниці для переходу на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до ст. 36 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, спору щодо належності померлому ОСОБА_2 , 1939 р.н. відповідних документів, судом не встановлено.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, про встановлення факту, належності правовстановлюючого документу, підлягає до задоволення.
Враховуючи наведене та керуючись роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 31.03.1995 року (із змінами, внесеними згідно з Постанови Пленуму Верховного суду України №15 від 25.05.1998 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що має юридичне значення», ст.ст. 89,95,259,263-265,317,352,354,355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Заяву задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_2 трудової книжки, заповненої 05.05.1961 року на ім'я ОСОБА_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: Василь СОБКО