11 березня 2024 року Справа № 160/34331/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
27 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (адреса: 51272, Україна, Дніпропетровська область, Новомосковський р-н, смт. Черкаське, код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) з невидачі наказу про нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди як особі, яка отримала поранення під час виконання обов'язків військової служби при захисті Батьківщини у розмірі 100 000,00 грн за весь період перебування на стаціонарному лікуванні (включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого або перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії), а саме: за період з 19.10.2022 р. по 04.04.2023 р. включно, а також бездіяльність щодо не нарахування та не виплати даної додаткової винагороди, належного оформлення документів для видачі ОСОБА_1 посвідчення учасника бойових дій;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України (адреса: 51272, Україна, Дніпропетровська область, Новомосковський р-н, смт. Черкаське, код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) видати відповідний наказ, на підставі якого нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) додаткову винагороду у відповідності до пункту 1-2 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 за період з 19.10.2022 р. по 04.04.2023 р. включно.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивач проходив військову службу у військовому званні сержант у Військової стані НОМЕР_1 Міністерства оборони України. Під час виконання обов'язків Військової служби при захисті Батьківщини поблизу м. Бахмута Донецької області позивач отримав поранення та був прооперований та проходив тривале лікування у різних медичних закладах, що підтверджується відповідними доказами, якими також було встановлено причинний зв'язок цього поранення позивача з проходженням ним військової служби під час захисту Батьківщини. Отже, позивач вважає, що він має право на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за весь час перебування на лікуванні у зв'язку із пораненням та виниклими на його підставі захворюваннями та оперативними втручаннями, що пов'язані із проходженням військової служби під час захисту Батьківщини. Відповідно до п. 1-2 даної Постанови № 168, встановлені виплати у розмірі 100 000,00 грн. у вигляді додаткової винагороди особам, які отримали поранення під час виконання обов'язків військової служби при захисті Батьківщини.
Позивач також вказав, що виплати у розмірі 100 000 грн. він отримував тільки у грудні 2022 року. Будь-яких розшифрувань щодо нарахувань та виплат від Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України він не отримував. У зв'язку з чим, позивач подав рапорт про виплату йому додаткової винагороди як особі, яка отримала поранення під час виконання обов'язків військової служби при захисті Батьківщини у розмірі 100 000,00 грн. Цей рапорт був особисто доставлений позивачем на адресу Військової частини та отриманий адресатом 25.08.2023 року, проте рапорт до цього часу залишений без будь-якої відповіді та реагування.
Отже, позивач зауважи, що йому, всупереч вимогам п. 1-2 Постанови № 168, жодного разу не була нарахована та виплачена додаткова винагорода у розмірі 100 000,00 грн. як особі, яка отримала поранення під час виконання обов'язків військової служби при захисті Батьківщини та проходила внаслідок цього поранення тривале стаціонарне лікування у різних медичних закладах (включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого) та жодного наказу командира (начальника) Військової частини НОМЕР_1 про нарахування та виплату позивачу даної додаткової винагороди видано не було, що призвело до не нарахування та не отримання даної винагороди позивачем за час його стаціонарного лікування внаслідок отриманого поранення.
Окремо позивач звернув увагу на те, що на підставі відповідних довідок він звертався із рапортом до відповідача за видачею на його ім'я посвідчення про статус учасника бойових дій, а також за інформацією про стан справ з видачі цього посвідчення та за видачею цього посвідчення до відповідача був надісланий адвокатський запит, який на цей час, як і рапорт позивача, були залишені відповідачем без розгляду та відповіді, що свідчить, на думку позивача, про протиправну бездіяльність відповідача, що призводить до порушення охоронюванних законом прав та інтересів позивача.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.01.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 рокцу відмовлено в задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про зупинення провадження у справі №160/34331/23.
Відповідач заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 Кодексу адміністративного судочинства України, до суду не надав, про розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін повідомлявся належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі в електронний кабінет відповідача 16.02.2024 року.
Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Проте, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин, може бути кваліфіковано судом, як визнання позову.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив дійсну військову службу у військовому званні сержант у Військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України.
19.10.2022р. під час виконання обов'язків Військової служби при захисті Батьківщини близу м. Бахмута Донецької області позивач отримав поранення, що підтверджується:
- Довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 701 від 26 листопада 2022 року, виданою Військово-лікарською комісією Військової частину НОМЕР_4 , розташованою за адресою: 53000, м. Чернівці. Згідно з даною довідкою 26 листопада 2022 року у ВЛК в/ч НОМЕР_4 було проведено медичний огляд сержанта в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_1 , 1975 р.н., призваного у Збройні Сили Кам'янським РТЦК та СП Дніпропетровської області по мобілізації з лютого 2022 року. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва):
«...Стан після операцій: ПХО вогнепальних ран правої кисті (19.10.2022); повторних хірургічних обробок вогнепальних ран, ситуаційного метсілоостеосинтезу спицями вогнепальних переломів кисті, встановлення системи VАС-терапії (23.10.2022, 02.11.2022); демонтажу системи VАС-терапії (27.10.2022, 07.11.2022); аутодермопластики рани правої кисті вільним шкірним розщепленим клаптем (09.11.2022) з приводу вогнепального осколкового сліпого поранення (19.10.2022) правої кисті з вогнепальними багатовідламковими переломами першої, другої, третьої п'ястних кісток з дефектом кісткової тканини, основних фаланг першого, другого пальців та нігтьової фаланги першого пйльця, пошкодження сухожилків розгиначів I-II пальця, надвеликим дефектом м'яких тканин правої кисті; вибухової травми (19.10.2022): акубаротравми вух, гострої двобічної післятравматичної сенсоневральної приглухуватості з тимчасовими функціональними розладами. За наказом МОЗ України від 04.07.2007 № 370 травма тяжка. Поранення, травма, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби (довідка про обставини поранення (травми) на момент медичного огляду відсутня).
На підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб, графи - ТДВ -
Потребує відпустки за станом здоров 'я на 30 календарних днів.»;
- Довідкою про обставини травми (поранення контузії, каліцтва) № 5496 від 08.04.2023р., виданою Військовою частиною НОМЕР_1 Міністерства оборони України, якою встановлені наступні обставини поранення позивача:
«... сержант ОСОБА_1
« 26» листопада 2022 р. отримав: Акубаротравма (від 19.10.2022), множинні переломи п'ясткових кісток ВОП правої кисті з відкритим переломом 1,2,3 п'ясткових кісток, основних фаланг 1,2 пальців правої кисті.
За обставин: В ході проведення службового розслідування встановлено, що 19.10.2022 року в період часу 12.00 - 13.50 військами російських загарбників з артилерії були, обстріляні позиції 6 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 розташованих поблизу АДРЕСА_2 . В результаті цього артилерійського обстрілу сержант ОСОБА_1 отримав поранення.
Військовослужбовець був евакуйований з позиції б стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 силами особового складу 2 стрілецького батальйону.
Військовослужбовець перебував у засобах індивідуального захисту.
Травмування/Поранення отримане військовослужбовцем під час виконання ним обов'язків військової служби при'захисті Батьківщини, не пов'язане з'вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення, та не є,наслідком вчинення ним дій уретані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Підстава: наказ командира (начальника) військової частини НОМЕР_1 від « 08» грудня 2022 р. №14675...»
Встановлено, що після поранення позивач був прооперований та проходив лікування у різних медичних закладах, що підтверджується долученими до матеріалів виписками з медичної карти стаціонарного хворого № 25693 від 22.10.2022р., № 1771 від 26.11.2022р., № 5905 від 25.01.2023р., № 2118 від 04.04.2023р.
За даними виписками під час стаціонарного лікування позивача встановлені наступні обставини:
1. Згідно п.6 Виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 25693 від 22.10.2022р. встановлено наступне: «.. Заключний діагноз: S62.4 - Множинні переломи п'ясткових кісток ВОП правої кисті з відкритим переломом 1,2,3 п'ясткових кісток, основних фаланг 1,2 пальців правої кисті. Акубаротравма.
Супутні діагнози: Y36.2 - Ушкодження внаслідок військових дій; спричинені іншими видами вибухів та уламків...»
Згідно з п.7 даної виписки: «....під час лікування, 20.10.2022 р., було проведено консультацію отоларинголога ОСОБА_2 , яким встановлений діагноз: «..Акубаротравма (Т70,0). Гостра післятравматична нейросенсорна приглухуватість з двох сторін (Н90.3). Травматичний розрив барабанної перетинки з двох сторін. (S09.2)».
У п.8 даної виписки вказано: переводиться на наступний етап евакуації.
Згідно з п.6 Виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 1771 від 26.11.2022р.: «....Повний діагноз (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення):
а) основне захворювання: вогнепальні осколкові сліпі поранення (19.10.2022) правої кисті з вогнепальними багатовідламковими переломами першої, другої, третьої п'ястних кісток з дефектом кісткової тканини, основних фаланг першого, другого пальців та нігтьової фаланги першого пальця, пошкодження сухожилків розгиначів I-II пальця, надвеликим дефектом м'яких тканин правої кисті. Вибухова травма (19.10.2022), акубаротравма вух: гостра двобічна післятравматична сенсоневральна приглухуватість. Стан після операції: ПХО вогнепальних ран (19.10.2022).
б) ускладнення основного:
в) супутні захворювання: Постгеморагічна анемія середнього ступеня тяжкості. Пресбіопія обох очей.»
У п.7 цього Висновку зазначено: «... Отримав лікування: режим, дієта, операції: Повторна хірургічна обробка вогнепальної рани, ситуаційний метстоостеосинтез спицями вогнепальних переломів кисті, встановлення системи VАС-терапії (23.10.2022); Повторна хірургічна обробка огнепальної рани правої кисті, демонтаж системи VАС-терапії- (27.10.2022); Повторна хірургічна обробка вогнепальної рани, встановлення системи VАС -терапії (02.11.2022); Повторна хірургічна обробка вогнепальної рани правої кисті, демонтаж системи VАС-терапії (07.11.2022); Повторна хірургічна обробка, аутодермопластика рани правого передпліччя вільним шкірним розщепленим клаптем (09.11.2022); кеторолак, цефорт, метронідазол, дексаметазон, пентоксифілін, тіоцетсім, фуросемід, віт Ві, Вб, медіатори, прозерін, паскорбін, левофлоксацин, амбіт, ометразол, в результаті якого наступило поліпшення. Післяопераційний період без особливостей; шкірний клапоть прижився, післяопераційні рани загоїлись, шви знято.
Хворий оглянутий ВЛК: На підставі ст. 81 гр. II Розкладу хвороб потребує відпустки за станом здоров 'я на тридцять календарних днів.
Поранення. ТАК, пов 'язане з проходженням військової служби...»
Згідно з п.6 Виписки з медичної карти стаціонарного хворого №5905 від 25.01.2023р.: «Повний діагноз (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення): Основини діагноз: Стан після вогнепального осколкового поранення 19.10.2022 з вогнепальним переломом І-III п'ясткових кісток, основних фаланг І-ІІ пальців..»
У п.7 цього Висновку зазначено: «...R-rр. праворуч кисті в 2-х пр.: Ап. morbi - наслідки перенесеної травми, перенесеного оперативного втручання «спиці» фіксація п'ястя та фаланг авльців І-го, ІІ-го, ІІІ-го, множинні «розтрощення» за ознаками кісткового дефекту п'ясного І внутрішньосуглобового за дефектом Rо-ознаки множинний осколковий внутрішньосуглобовий дистально від рівня серединного діафізу та міжфалангових сколкового ІІ-го пальця; міжфалангового п'ясно проксимальної фаланги ІІІ-го пальця з неусунутим міжфаланговим зміщенням серединної фаланги; Rо-логічні ознаки остеопоротичних змін дистально епімйтафпарних ділянок кісток передпліччя, кісток зап'ястку та фаланг кисті правої верхньої кінцівки.
Дообстеження Rо-контроль в динаміці спостереження, Rо-контроль видалені» спиці кисті праворуч
Консультації спеціалістів:
Терапевт: Анемія легкого ступеня.
12.01.2023 р. проведена операція: Заміщення дефекту ІІ-ї п'ясткової кістки аутокістковим трансплантатом.."
Згідно з п.6 Виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 2118 від 04.04.2023р. встановлено наступне:
«...Наслідки ВТ (19.10.2022). Акубаротравма лівого вуха з пошкодженням лівої барабанної перетинини, лівобічного хронічного змішаного пригрузоватосного при сприйнятті шепітної мови 3 м., та 6 м. правим вухом». У п.7 цього Висновку зазначено, що позивачу під загальним знеболюваним проведено проведено оперативне втручання та описується стан хворого у післяопераційний період.
Як вбачається з матеріалів справи, після тривалого лікування в умовах стаціонарних медичних закладів та проведених оперативних втручань позивач був оглянутий у МСЕК.
Відповідно до Довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках № 010729 Серія 12 ААА, виданої Міжрайонною Дніпровською МСЕК (м. Кам'якське) 19.07.2023р. на підставі акту огляду МСЕК № 1006/15, позивачу встановлено 25% втрати працездатності одноразово.
Згідно з п.5 даної Довідки: «Причина втрати професійної працездатності: Свідоцтво про хворобу № 2848 від 18 квітня 2023 р. військово-лікарської комісії в/ч НОМЕР_5 - травма, так, пов'язана з захистом Батьківщини.»
24.08.2023р. позивачем на ім'я керівника Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України був поданий рапорт про виплату йому додаткової винагороди як особі, яка отримала поранення під час виконання обов'язків військової служби при захисті Батьківщини у розмірі 100 000,00 грн.
Як зазначив позивач, рапорт до цього часу залишений без будь-якої відповіді та реагування.
Встановлено, що позивач увільнений від виконання обов'язків військової служби за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з наступним формулюванням: непридатний до військової служби з переоглядом через шість місяців.
Згідно з п. 4.7. наказу № 646 від 25.08.2023р., виданого командиром військової частини НОМЕР_6 : «...сержанта військової служби за призовом по мобілізації ОСОБА_1 , стрільця-зенітника 1 зенітно-ракетного відділення зенітно-ракетного взводу 2 стрілецького батальйону, на підставі наказу командира 93 окремої механізованої бригади (по особовому складу) від 25 серпня 2023 року № 237-рс звільненого у запас відповідно до підпункту "б" пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України “Про військовий обдв'язок і військову службу” (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби: непридатний до військової служби з переоглядом через шість місяців), вважати таким, що здав справи та посаду 25 серпня 2023 року.
З 25 серпня 2023 року виключити із списків особового складу військової частини, з усіх видів забезпечення, з котлового забезпечення з 26 серпня 2023 року.
Направити для постановки на військовий облік до Кам'янського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Дніпропетровської області.
Виплатити щомісячну премію в максимальному розмірі 523% від встановленого посадового окладу відповідно до наказу Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, рішення Міністра оборони України, викладеного в телеграмі Міністра оборони України від 01 лютого 202 З року №2683/з, з 01 по 25 серпня 2023 року.
Виплатити надбавку за особливості проходження служби в мінімальному розмірі 65% від встановленого посадового окладу, за військове звання та надбавку за вислугу років передбачених наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260, рішення Міністра оборони України, викладеного в телеграмі Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 27 січня 2021 року № 248/612, з 01 по 25 серпня 2023 року.
Щорічну основну відпустку за 2022 рік не використав. Виплатити грошову компенсацію за 25 діб невикористаної основної щорічної відпустки за 2023 рік.
Щорічну основну відпустку за 2023 рік не використав. Виплатити грошову компенсацію за 30 діб невикористаної основної щорічної відпусти за 2023 рік.
Відпустка за сімейними обставинами за 2023 рік зі збереженням грошового забезпечення не адавалась.
Виплатити грошову допомогу для оздоровлення за 2023 рік.
Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного юшового забезпечення за 2023 рік не виплачена.
Вислуга років станом на 25 серпня 2023 року становить: календарна 03 роки 04 місяців 27 днів.
Житлом при військовій частині НОМЕР_1 не забезпечений.
Підстава: наказ командира 93 окремої механізованої бригади (по особовому складу) від 25 гтня 2023 року № 237-рс, свідоцтво про хворобу № 2848 від 18 квітня 2023 року, рапорт сержанта ОСОБА_3 від 235 серпня 2023 року вх. №38806, обхідний лист.»
Враховуючи, що відповідачем позивачу протиправно не була нарахована та виплачена додаткова винагорода у розмірі 100 000,00 грн. як особі, яка отримала поранення під час виконання обов'язків військової служби при захисті Батьківщини та проходила внаслідок цього поранення тривале стаціонарне лікування у різних медичних закладах (включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), та не видано наказ про нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, та не видано посвідчення учасника бойових дій, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
За приписами частини четвертої статті 9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (далі Постанова №704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно із пунктом 8 Постанови №704 умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Постанови №168 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:
- у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Отже, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн, підлягають включенню особи, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, в тому числі:
- у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого;
- перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Тобто, виплата додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, здійснюється особам, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, тоді як виплата такої додаткової винагороди особам, які перебувають у відпустці, здійснюється за умови, якщо така відпустка надана для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Військовослужбовець, який дістав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язане із захистом Батьківщини, за весь час стаціонарного лікування отримує винагороду 100000 грн. При цьому, таку винагороду зберігають за час відпустки після лікування, якщо поранення було важким, а ступінь важкості поранення визначають ВЛК. Під час лікування після поранення (без прив'язки до тяжкого), але обов'язково пов'язаного із захистом Батьківщини, військовослужбовці отримують і грошове забезпечення, і додаткову винагороду 100000 грн., а під час відпустки за станом здоров'я (під час реабілітації) додаткову винагороду 100000 грн. отримують лише ті військовослужбовці, в кого поранення визнано тяжким за висновком ВЛК.
Згідно із пунктом 1 глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі Положення №402), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Підпунктом «в» пункту 20.3 глави 20 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються постанови такого змісту: «Потребує»: відпустки за станом здоров'я на ___ календарних днів.
Згідно із підпунктом «а» пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов'язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Відповідно до пункту 6.11 глави 6 розділу ІІ Положення №402 постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у відпустці за станом здоров'я приймається після закінчення стаціонарного лікування в разі, коли для повного відновлення функції і працездатності необхідний термін - не менше 30 календарних днів. Постанова про потребу у відпустці за станом здоров'я оформлюється довідкою ВЛК, яка підлягає контролю штатною ВЛК (без затвердження).
Пунктом 6.13 глави 6 розділу ІІ Положення №402 визначено, що відпустка за станом здоров'я військовослужбовцям у мирний час надається на 30 календарних днів. За медичними показаннями після травм (поранень, контузій) або оперативного лікування ВЛК приймає постанову про потребу у відпустці за станом здоров'я на 45 або 60 календарних днів. За наявності медичних показань відпустка за станом здоров'я ВЛК продовжується на 30 календарних днів, а в окремих випадках - на 45 або на 60 календарних днів.
Згідно із пунктом 6.15 глави 6 розділу ІІ Положення №402 відпустка за станом здоров'я надається військовослужбовцю командиром військової частини (закладу), де він проходить службу, на підставі постанови ВЛК. При вибутті військовослужбовця у відпустку за станом здоров'я довідка ВЛК з постановою ВЛК видається йому на руки.
За приписами абзацу четвертого пункту 22.12 глави 22 розділу II Положення №402 постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у звільненні від службових обов'язків або у відпустці за станом здоров'я повинна бути реалізована негайно.
Додатком 1 до Положення №402 затверджено Розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, статтею 81 якого передбачено назву хвороби, ступінь порушення функції «Стани після проведеного лікування з приводу травм, отруєнь та деяких інших наслідків дії зовнішніх чинників» та вказано контингенти, що проходять медичний огляд за графами розкладу хвороб «Тимчасово непридатні. Потребують лікування, відпустки, звільнення тощо».
Згідно з пунктом 2-1 Постановою KM України №168 встановлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Зазначений пункт введений в дію Постановою Кабінету Міністрів України №793 від 07 липня 2022 року, якою визначено, що вона застосовується, з 24 лютого 2022 року.
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди та на виконання Постанови KM України №168 Міністром оборони України направлено телеграму №248/1298 від 25.03.2022р (далі - Телеграма №248/1298)
Пунктом 6 Телеграми №248/1298 встановлено, що накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Окрім того, пунктом 1 Постанови KM України №168 встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:
- у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Відповідно до п. 8 Телеграми №248/1298 у період дії воєнного стану військовослужбовцям, які отримали травми, пов'язані із захистом Батьківщини, додаткову винагороду виплачувати у розмірі 100 000 грн., за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування у відпустці у зв'язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком військово-лікарської комісії.
Тобто, зазначені правові норми в оспорюваний позивачем період передбачали диференційований підхід щодо розміру нарахування додаткової винагороди передбаченої Постановою KM України №168, відповідно до якого:
- 30 000 гривень виплачувалась щомісячно;
- збільшено до 100 000 гривень тільки тим, що брали безпосередню участь бойових діях або забезпечення здійснення заходів, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- збільшено до 100 000 гривень особам, які у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Згідно з п. 1-2 Постанови № 168, відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються військовослужбовці Збройних Сил, у тому числі такі, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Наказом Міністерства оборони України «Про внесення Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» від 25.01.2023 №44, затверджено Зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 (далі- Порядок №260), та доповнено Порядок новим розділом такого змісту: «XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану».
Відповідно до пункту 10 розділу XXXIV Порядку №260 у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних),- з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Пунктом 11 розділу XXXIV Порядку №260 визначено, що підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач отримав поранення та перебував на стаціонарному лікуванні за станом здоров'я у спірний період:
- з 19.10.2022р. (надходження до стаціонару) по 22.10.2022р. (виписки зі стаціонару) відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 25693 від 22.10.2022р.;
- з 23.10.2022р. (надходження до стаціонару) по 26.11.2022р. (виписки зі стаціонару) відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 1771 від 26.11.2022р.;
- з 28.12.2022р. (надходження до стаціонару) по 25.01 2023р. (виписки зі стаціонару) відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 5905 від 25 .01.2023р.;
- з 20.03.2023р. (надходження до стаціонару) по 04.04.2023р. (виписки зі стаціонару) відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 2118 від 04.04.2023р.
Суд зазначає, що відповідно до вимог пункту 1 Постанови КМУ № 168, підставами виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил у розмірі, збільшеному до 100 000 грн. є встановлення таких обставин, як, зокрема:
- перебування на військовій службі у період дії воєнного стану;
- перебування на військовій службі у статусі військовослужбовця Збройних Сил;
- перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з отриманням поранення, пов'язаним із захистом Батьківщини/перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, пов'язаного із захистом Батьківщини.
При цьому, суд зауважує, що для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану, немає обов'язкової умови щодо безперервного перебування особи на стаціонарному лікуванні.
Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 гривень.
Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку, що кожна з цих обставин існувала протягом перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я після тяжкого поранення в період з 19.10.2022 року по 04.04.2023 року, що також підтверджено наявною в матералах справи медичною документацією.
Крім того, з картки особового рахунку військовослужбовця № НОМЕР_7 /ФЄС від 13.09.2023 року, долученою позивачем до матеріалів справи, вбачається, що позивачу двічі - за листопад та грудень 2022 року була нарахована грошова винагорода за безпосередню участь в бойових діях у розмірі 100 000 грн. В картці не зазначено про нарахування та отримання виплат у розмірі 100 000 грн. особам, які отримали поранення під час виконання обов'язків віськової служби при захисті Батьківщини.
Відтак, під час судового розгляду справи відповідач не надав до суду доказів та не навів аргументованих доводів щодо правомірності підстав невиплати позивачу додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я за спірний період.
При прийнятті рішення суд враховує, що бездіяльність - це не вчинення у встановлений законом строк дії, яку суб'єкт владних повноважень повинен вчинити, та в даному випадку вказана бездіяльність стосується саме нарахування та виплати додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у відповідному розмірі.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі із розрахунку 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, а саме, за період з 19.10.2022. по 04.04.2023, а тому бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагород передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеної до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні (включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого або перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії), а саме: за період з 19.10.2022 р. по 04.04.2023 р. включно, та щодо видачи відповідного наказу про нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди відповідно до пункту 1-2 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 за період з19.10.2022 р. по 04.04.2023 р. включно, є протиправною.
Також, як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до відповідача з відповідними запитами про оформлення йому посвідчення учасника бойових дій. Проте, станом на час розгляду справи позивачем не отримано посвідчення учасника бойових дій.
Пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 «Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення» визначає процедуру для отримання статусу учасника бойових дій.
Так, для надання статусу учасника бойових дій: особам, зазначеним в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій після закінчення 30 календарних днів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях зобов'язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу особи, довідки за формою згідно з додатком 4 та документи, передбачені пунктом 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій (абзац 4 п. 6 Порядку №413).
В свою чергу для надання статусу учасника бойових дій: особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій у місячний строк з дня участі у виконанні бойових (службових) завдань, у проведенні розвідувальних заходів, отримання поранення, контузії, каліцтва зобов'язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу особи, довідки за формою згідно з додатком 6 та документи, передбачені абзацом десятим або одинадцятим пункту 4 цього Порядку для таких осіб, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій (абзац 5 п. 6 Порядку №413).
Наказом Міністерства оборони України від 10.11.2022 року №369 затверджено Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни та вирішення спірних питань щодо зарахування окремих періодів служби до вислуги років та Інструкції про порядок видачі в Міністерстві оборони України посвідчень учасника бойових дій, нагрудних знаків «Ветеран війни - учасник бойових дій» та листів талонів на право одержання ветеранами війни проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості.
Таким чином, відповідач мав обов'язок вжити заходів, передбачених п. 6 Порядку 413 та спрямованих на отримання позивачем статусу учасника бойових дій.
Однак, всупереч діючому законодавству, а саме, постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 р. № 413, відповідач протиправно не подав на розгляд комісії довідку за формою згідно з додатком 6 та документи, передбачені абзацом десятим або одинадцятим пункту 4 цього Порядку, які є підставою для надання позивачу статусу учасника бойових дій.
Будь-яких пояснень щодо підстав невиконання або неможливості виконання такого обов'язку станом на час розгляду справи судом не отримано.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не вжито заходів, направлених на надання позивачу статусу учасника бойових дій, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413.
У справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) ЄСПЛ наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об'єктивних критеріїв, і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.
Відповідно до приписів частини другої статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі вищевикладених положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з цим позовом, враховуючи факт не подання відповідачем до суду відзиву на позов, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
У зв'язку із звільненням позивача від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у невидачі наказу про нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди як особі, яка отримала поранення під час виконання обов'язків військової служби при захисті Батьківщини у розмірі 100 000,00 грн. за весь період перебування на стаціонарному лікуванні (включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого або перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії), а саме: за період з 19.10.2022 по 04.04.2023 включно, а також у ненарахуванні та невиплаті даної додаткової винагороди та належного оформлення документів для видачі ОСОБА_1 посвідчення учасника бойових дій.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 видати відповідний наказ, на підставі якого нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до пункту 1-2 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 за період з 19.10.2022 по 04.04.2023 включно.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 подати на розгляд комісії довідку за формою згідно з додатком 6 та документи, передбачені абзацом десятим або одинадцятим пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413, які є підставою для надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.
Розподіл судових витрат у справі не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник