Номер провадження 3/754/1113/24
Справа №754/2002/24
Іменем України
18 березня 2024 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 РНОКПП - НОМЕР_1
за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №365657 від 24.01.2024 року, 08.01.2024 року о 11 год. 10 хв., в м. Києві по вул. Кіото, 25, водій ОСОБА_1 керував атомобілем « Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_2 в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у лікаря нарколога за адресою : м. Київ, вул. П. Запорожця, 20. Згідно висновку №000049 від 13.01.2024 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного лікарем-наркологом КМНКЛ «Соціотерапія», водій ОСОБА_2 08 січня 2024 року перебував у стані наркотичного сп'яніння внаслідок поєднаного вживання каннабіоїдів та стимуляторів (амфітамін), чим водій ОСОБА_1 повторно протягом року порушив п. 2.9А ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 за викликом суду повторно не з'явився. Про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.
Враховуючи той факт, що згідно з вимогами ст. 268 ч. 2 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, не відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою, а відтак суд вважав за можливе здійснити розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , який своєчасно сповіщався судом про місце і час розгляду справи.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами статті 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає, зокрема у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У відповідності до п.1.3 ПДР України, затверджених постановою КМ України №1306 від 10.10.2001 року, що кореспондується з п.1.9 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, за порушення яких вони несуть відповідальність згідно з законодавством.
Згідно із п.2.9 «А» правил дорожнього руху України, водієві заборонено керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення осіб, які керують транспортними засобами в нетверезому статі, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008р. № 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», а також наказом МВС та МОЗ України від 09.09.2009 № 400/666 «Про затвердження Інструкцію про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції», затвердженим у Міністерстві юстиції України 06.10.2009р. під № 931/16947.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адмінправопорушення, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Згідно висновку щодо результатів медичного огляду Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія» від 13 січня 2024 року за №000049 за результатами проведеного медичного огляду ОСОБА_1 щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вказана особа перебувала у стані наркотичного сп'яніння, внаслідок поєднаного вживання каннабіоїдів та стимуляторів (амфітамін).
Згідно з вимогами статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи згідно з постановою суду в справі №756/11856/23 від 04.10.2023 року ОСОБА_1 , було притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 , підтверджується даними, зафіксованими у протоколі про адміністративне правопорушення, направленням на огляд водія, відеозаписом з боді камер №473819( № 473904, №472832, №472086) та довідкою інспектора.
Доказів, підтверджуючих невинуватість особи у вичиненому правопорушенні, суду не надано.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачених ст.ст. 34-35 КУпАП, судом не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, суд приходить до висновку про накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34000 грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу, передбаченого санкцією ч.2 ст. 130 КУпАП.
Суд вважає, що така міра відповідальності відповідає вчиненому правопорушенню, і є такою, що відповідає меті адміністративного стягнення, встановленого ст. 23 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 23, 33, 40-1, 130, 245, 251, 266, 280, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34.000 грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Строк позбавлення спеціального права ОСОБА_1 обчислювати з дня здачі або вилучення документа, що посвідчує це право.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня ухвалення постановиш ляхом подання апеляційної скарги.
Суддя: Т.А. Зотько