2-о/754/172/24
Справа № 754/3501/24
Іменем України
18 березня 2024 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Гринчак О.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дрозд Наталія Володимирівна про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю більше п'яти років,
ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва в порядку окремого провадження із заявою, в якій просить суд встановити юридичний факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період з 01.01.2014 по 15.07.2023 за адресою: АДРЕСА_1 .
Порядок розгляду судом справ окремого провадження визначено нормами розділу IV ЦПК України.
Відповідно до положень частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (частина третя статті 294 ЦПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
За приписами ч. 1 ст. 318 ЦК України у заяві повинно бути зазначено:
1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;
2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
3) докази, що підтверджують факт.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 зазначено, що:
«у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.
При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу».
Щодо відмови нотаріуса в оформленні спадщини
Відповідно до положень статті 16 ЦПК України сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову.
Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Відповідно до положень статті 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють нотаріальні дії, зокрема, видають свідоцтва про право на спадщину.
Згідно з ч. 1 ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім'я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.
Відповідно до ч. 4 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Заявник вказує, що 03 січня 2024 року він звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дрозд Н.В. із заявою про прийняття спадщини, однак в матеріалах заяви не міститься відмови нотаріуса в оформленні спадщини.
Щодо заінтересованої особи
Відповідно до ч. 3 ст. 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Отже, сторонами у справах окремого провадження є заявники, заінтересовані особи, які є спеціальними суб'єктами цього виду провадження. При визначенні кола заінтересованих осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, зокрема: взаємовідносини із заявником залежать від мети спору, що підлягає встановленню, і можуть вплинути на їх права та обов'язки; організації та установи, у яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту.
Заінтересовані особи беруть участь у справах цієї категорії з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави.
Правильність встановлення заінтересованої особи залежить від визначення мети, для якої особі необхідно встановити той чи інший юридичний факт.
У заяві про встановлення факту заявник не вказує як заінтересованих осіб інших спадкоємців померлого, а за їх відсутності - орган місцевого самоврядування в особі Київської міської ради, яка відповідно до приписів статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, зобов'язана подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
У зв'язку з чим заявнику слід надати нову редакцію заяви для суду та всіх учасників справи, в т.ч. із заінтересованими особами - іншими спадкоємцями померлого за їх наявності, а за їх відсутності - із Київською міською радою, а також із наданням для цих заінтересованих осіб копій всіх додатків до заяви, оскільки рішення у цій справі може вплинути на їхні права або обов'язки.
Щодо інших даних, не вказаних у заяві
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
У заяві заявник вказує, що заінтересована особа має електронний кабінет, однак не вказує даних такого кабінету.
З огляду на зазначене, заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на усунення вищевказаних недоліків, які необхідно усунути шляхом надання:
- доказів відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії;
- нової редакції заяви про встановлення факту для суду та всіх учасників справи, в якій, окрім інших, вказати заінтересованими особами - інших спадкоємців померлого за їх наявності, а за їх відсутності - Київську міську раду, а також копій всіх додатків до заяви відповідно до кількості заінтересованих осіб;
- у новій редакції заяви про встановлення факту вказати електронний кабінет заінтересованих осіб (РНОКПП або код ЄДРПОУ).
Керуючись ст. 10, 175, 177, 185, 260, 261, 315, 353 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дрозд Наталія Володимирівна про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю більше п'яти років залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
На виконання ухвали суду заявнику подати відповідну заяву через канцелярію суду або направити засобами поштового зв'язку протягом визначеного строку.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявнику зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Ухвала підписана в день її постановлення.
Суддя Деснянського
районного суду міста Києва Оксана Гринчак