ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/15077/16-ц
провадження № 2/753/254/24
"19" березня 2024 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді КОЛЕСНИК О.М.
при секретарі ДЯДЕЙКО К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про захист авторських майнових прав
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про захист авторських майнових прав.
В судове засідання, яке відбулося 15 лютого 2024 року позивачі та їх представник не з'явилися, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися шляхом направлення судових повісток на вказані адреси позивачів, які в свою чергу, були повернуті до суду з вказівками на поштових конвертах «адресат відсутній». Крім того, представник позивачів ОСОБА_4 був повідомлений належним чином про розгляд справи, що підтверджується довідками про доставку смс повідомлення та зворотним повідомленням про вручення судової кореспонденції від 29 січня 2024 року, при цьому причини неявки суду не повідомили, в зв'язку з чим суд відкладав розгляд справи на 19 березня 2024 року.
В судове засідання, яке відбулося 19 березня 2024 року позивачі та їх представник повторно не з'явилися, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення судової кореспонденції від 21 лютого 2024 року (позивач ОСОБА_2 ) та 19 лютого 2024 року (представник позивачів) при цьому судова повістка ОСОБА_1 була повернута до суду з вказівкою на поштовому конверті «адресат відсутній». Позивачами та їх представником не було повідомлено суд про причини неявки до суду. Заяви про розгляд справи за їх відсутності не надали та зміну адреси місця проживання позивача ОСОБА_1 до суду не направлено, а відтак суд здійснював виклики за місцем проживання, вказаними стороною позивачів, як адресу для листування.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
За змістом ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, а також виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України").
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Слід зазначити, що судом вчинено дії щодо належного повідомлення позивачів та їх представників про результати розгляду справи, шляхом направлення на їх адреси судових повісток про розгляд справи. Повернення відділенням поштового зв'язку до суду поштових конвертів одного з позивачів свідчить, що судові повістки не вручені з причин, що не залежать від суду, який у установленому законодавством порядку вчинив процесуальні дії.
Аналогічна позиція міститься в Постанові Верховного суду від 15 травня2019 року (справа № 0870/8014/12, провадження № К/9901/6938/19).
Крім того, судові повістки були отримані особисто представником позивачів ОСОБА_4 , яким не було подано до суду заяву щодо розірвання договору щодо надання правової допомоги позивачам.
За змістом положень ч. 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, враховуючи те, що належним чином повідомлені позивачі та їх представник повторно в судове засідання не з'явилися, заяву про розгляд справи у їх відсутність та зміну адреси проживання не надали, протягом тривалого періоду часу не цікавляться станом розгляду справи, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись стст. 223, 257 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про захист авторських майнових прав - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
СУДДЯ: КОЛЕСНИК О.М.