Справа № 947/8785/24
Провадження № 1-кс/947/3553/24
19.03.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , представника власника майна - захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_5 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 62024150020000161 від 03.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -
До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_5 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 62024150020000161 від 03.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
У клопотанні слідчий просить накласти арешт на речі та майно, вилучені у ході проведеного обшуку в транспортному засобі ОСОБА_6 марки «Chevrolet Captiva», державний номерний знак НОМЕР_1 , зокрема: 16 банкнот зовні схожих на національну валюту України - гривню із наступними серійними номерами: АИ4260825, АУ6988691, БМ3833261, АИ7849782, АЖ7242317, АЖ7242318, БА0909656, АЖ7242314, АЖ7242315, БМ3724002, АА0766832, АИ9351393, АЗ6655775, АЕ6195425, ЯБ8660408, ЯБ9836037, на загальну суму 16 000 грн, які поміщено до сейф пакету S 2050078; мобільний телефон ОСОБА_6 марки «One Plus 8T», модель КВ 2003, IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , із сім карткою НОМЕР_4 , який поміщено до сейф пакету S 2049995.
Слідчий вважає, що існує сукупність підстав та розумна підозра вважати, що вищезазначене майно є доказом злочину, а також факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв'язку із чим необхідно запобігти можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, слід врахувати те, що не накладення арешту на зазначені речі та документи призведе до того, що наявна на них інформацію може бути знищена, спотворена, прихована. Органом досудового розслідування встановлено, що вилучені речі та документи мають значення для досудового розслідування та відомості, щодо них є доказом фактів та обставин, які стосуються кримінального провадження.
Враховуючи викладене, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, у зв'язку із наявними підставами вважати,що вилучене майно містить відомості, щодо обставин, які досліджуються в ході кримінального провадження, та може бути використане, як доказ у суді слідчий просить накласти арешт на зазначене майно із забороною володіння, розпоряджання та користування вказаним майном його власником.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та повідомив, що грошові кошти є предметом неправомірної вигоди, а мобільний телефон належить підозрюваному ОСОБА_6 , який потребує дослідженню. Кримінальне правопорушення вчинено групою осіб на даний час встановлюються інші особи які причетні до злочину, а в вилученому телефоні можуть міститься відомості які підтверджують причетність іншої особи.
Представник власника майна захисник ОСОБА_4 повідомив, що клопотання подано з порушенням строку на його подання, в протоколі обшуку є недоліки, просить врахувати його письмові заперечення та відмовити в задоволені клопотання.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду встановлено, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі)Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024150020000161 від 03.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом начальника ГУНП України від 20.02.2023 № 147 о/с, капітана поліції ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції № 1 Березівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області.
Проте, незважаючи на обізнаність з вимогами нормативно-правових актів, які регулюють права та обов'язки інспектора сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції № 1 Березівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою із невстановленим поліцейським сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції № 1 Березівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - Особа 1), усупереч обов'язку їх неухильного дотримання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення став на шлях злочинної діяльності та умисно вчинив корисливий корупційний злочин при наступних обставинах.
Так, 15.01.2024, приблизно о 10:00 годині, більш точний час у ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, заявник у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рухаючись на транспортному засобі ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_5 , 1972 року випуску, який перебував у нього в користуванні, біля школи в с. Бузинове, Іванівського району, Одеської області, з використанням спеціальних світових та звукових сигналів був зупинений екіпажом у складі інспектора сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції № 1 Березівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_6 та Особа 1, на службовому автомобілі поліції.
Не пізніше зазначеного моменту у ОСОБА_6 та Особа 1 виник злочинний умисел, направлений на особисте незаконне збагачення шляхом отримання від ОСОБА_7 неправомірної вигоди.
З цією метою ОСОБА_6 та Особа 1 у ході перевірки документів ОСОБА_7 повідомили останньому, що він начебто перебуває у стані алкогольного сп'яніння та, погрожуючи останньому притягненням до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, висловили вимогу надати їм неправомірну вигоду в розмірі 30 000 гривень за нескладання адміністративних матеріалів та непритягнення його до адміністративної відповідальності.
Побоюючись протиправних дій співробітників сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції № 1 Березівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_6 та Особа 1, ОСОБА_7 погодився на висунуту йому вимогу, у той же час вказав, що кошти в обумовленій сумі зможе надати не раніше 07.02.2024, оскільки він отримує заробітну плату кожного 7 числа місяця.
ОСОБА_6 та Особа 1 повідомили ОСОБА_7 , що 07.02.2024 вони самостійно його знайдуть та у разі не надання їм коштів його постійно будуть зупиняти та притягати до адміністративної відповідальності. При цьому Особа 1 надала заявнику свій номер мобільного телефону для зв'язку.
Далі, Особа 1, діючи у змові з ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію свого спільного умислу, направленого на особисте незаконне збагачення шляхом отримання від ОСОБА_7 неправомірної вигоди, 07.02.2024, близько 13 год. 57 хв. години, зателефонував заявнику та нагадав про його зобов'язання передати їм з ОСОБА_6 раніше обумовлені кошти за не притягнення до адміністративної відповідальності. У ході розмови вони домовилися про те, що ОСОБА_7 наступного дня 08.02.2024 зустрінеться з ОСОБА_6 , оскільки Особа 1 перебуває на лікарняному.
Зранку 08.02.2024, близько 09:02 години, ОСОБА_7 зателефонував його двоюрідний брат ОСОБА_8 , який працює у відділенні поліції № 1 Березівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, та запитав де він знаходиться. Дізнавшись, що заявник перебуває поряд з магазином «Гастроном № 1» за адресою: Одеська область, Іванівський район, смт. Іванівка, вулиця Центральна, 10, ОСОБА_8 повідомив щоб він чекав там, куди до нього під'їде ОСОБА_6 .
Приблизно через 10 хвилин до вказаного магазину під'їхав транспортний засіб марки «Chevrolet Captiva», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6 , який запросив до салону автомобіля заявника, де останній на виконання спільних з ним та Особа 1 домовленостей передав йому частину неправомірної вигоди у розмірі 14 000 гривень за не складання адміністративних матеріалів та непритягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, вказавши, що іншу частину зможе надати не раніше 07.03.2024, на що ОСОБА_6 , висловивши невдоволення, погодився.
Після цього, 08.02.2024 о 14 год. 25 хв., на виконання домовленостей
із ОСОБА_6 , ОСОБА_7 зателефонував Особі 1, повідомивши про передачу грошових коштів, та останній узгодив передачу другої частини неправомірної вигоди у наступному місяці.
Далі, 05.03.2024, точний час у ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 та Особою 1, по вул. Центральній в смт. Іванівка Одеської області, зупинено ОСОБА_7 та повідомлено про необхідність сплати другої частини неправомірної вигоди, попередньо узгодивши час та місце із Особою 1, одночасно пригрозивши притягнення до адміністративної відповідальності, незалежно від наявності або відсутності в його діях будь-якого складу адміністративного правопорушення.
У подальшому, 07.03.2024 близько 10:00, ОСОБА_7 на виконання раніше обумовлених домовленостей із ОСОБА_6 та Особою 1, зателефонував останньому, та повідомив, що перебуває за місцем проживання, однак після 17:00 прямуватиме на роботу. У свою чергу, Особа 1 повідомив, ОСОБА_7 , що ближче до вечора буде визначено місце зустрічі.
Цього ж дня, близько 16:30, ОСОБА_7 на виконання раніше обумовлених домовленостей із ОСОБА_6 та Особою 1, зустрівся із ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .
У ході зустрічі, ОСОБА_6 , продовжуючи свій злочинний умисел направлений на протиправне збагачення, діючи за попередньою змовою групою осіб із Особою 1, перебуваючи в автомобілі «Chevrolet Captiva», державний номерний знак НОМЕР_1 , одержав від ОСОБА_7 другу частину неправомірної вигоди у розмірі 16000 грн, за нескладання адміністративних матеріалів та не притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, а також за безперешкодне керування транспортним засобом ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_5 на території села Бузинове Іванівського району Одеської області.
Отримані грошові кошти, ОСОБА_6 почав зберігати в автомобілі «Chevrolet Captiva», державний номерний знак НОМЕР_1 , з метою подальшого розподілу із Особою 1.
В подальшому, ОСОБА_6 було затримано на місці вчинення злочину за ст. 208 КПК України.
Так, одразу після одержання ОСОБА_6 вказаної суми неправомірної вигоди, 07.03.2024 у період часу з «13» год. «32» хв. до «18» год. «06» хв.,
на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Одеси про справі № 947/7898/24 (провадження № 1-кс/947/3137/24) від 05.03.2024 в транспортному засобі ОСОБА_6 марки «Chevrolet Captiva», державний номерний знак НОМЕР_1 , який знаходився біля магазину «Берізка» по вул. Братів Тупчиєнкових, 2а, в смт. Іванівка, Одеської області, проведено обшук.
У ході проведення зазначеного обшуку виявлено та вилучено: предмет неправомірної вигоди, а саме: 16 банкнот зовні схожих на національну валюту України - гривню із наступними серійними номерами: АИ4260825, АУ6988691, БМ3833261, АИ7849782, АЖ7242317, АЖ7242318, БА0909656, АЖ7242314, АЖ7242315, БМ3724002, АА0766832, АИ9351393, АЗ6655775, АЕ6195425, ЯБ8660408, ЯБ9836037, на загальну суму 16 000 грн, які поміщено до сейф пакету S 2050078; мобільний телефон ОСОБА_6 марки «One Plus 8T», модель КВ 2003, IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , із сім карткою
НОМЕР_4 , який поміщено до сейф пакету S 2049995.
08.03.2024 слідчим у даному кримінальному провадженні прийнято процесуальне рішення та в порядку ст. 110 КПК України - винесено постанову про визнання вилученого майна речовим доказом.
08.03.2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Під час розгляду клопотання слідчим доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення. Обставини, що підтверджують підозру у вчиненні кримінального правопорушення та вагомість наявних доказів про їх вчинення підтверджуються долученими до клопотання, в копіях зокрема: протоколом обшуку, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, повідомленням про підозру, постановою про визнання предметів речовими доказами, та іншими зібраними в ході досудового розслідування матеріалами.
Факти та обставини, які були озвучені та досліджені під час судового засідання, з розумною достатністю та вірогідністю, могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, на даному етапі досудового розслідування, що події кримінальних правопорушень відбулись та до них може бути причетний ОСОБА_6 .
У майбутньому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.
Викладене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».
Відповідно до положень ст.170 КПК України майно, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину може бути арештоване на підставі рішення слідчого судді. Арешт майна може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться чи зберігаються в банках або інших фінансових установах. Арешт майна може бути застосований з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
При вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження, досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
В даному випадку слідчий суддя вважає, що наразі існує необхідність в дослідженні вилученого мобільного телефону ««One Plus 8T», модель КВ 2003, IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , із сім карткою НОМЕР_4 , оскільки зафіксована на ньому інформація може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Враховуючи наявну можливість виявлення у мобільному телефоні відомостей та файлів, які мають істотне значення для цього кримінального провадження, існує загроза їх знищення, зокрема, видалення листування, адресатів, телефонних дзвінків, документів, програм, а також те, що ймовірні співучасники кримінального правопорушення можливо спілкувались між собою за допомогою месенджерів, встановлених на мобільному пристрої, де може зберігатися переписка між ними та електронні копії документів, які можуть мати значення для кримінального провадження, можливе збереження на сім-картах номерів телефонів осіб, які можуть бути причетними до цього кримінального правопорушення, їх листування та інформацію про з'єднання, а також обставини, за яких вилучено вищевказаний технічний пристрій, слідчий суддя дійшов висновку, що на даному етапі досудового розслідування вилучений мобільний телефон відповідає ознакам речового доказу, визначеним ст. 98 КПК України, оскільки містить інформацію та відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема обставин надання неправомірної вигоди службовій особі.
Водночас, слідчий суддя враховує застереження щодо можливості тимчасового вилучення мобільних терміналів систем зв'язку, передбачені ч. 2 ст. 168 КПК України. Таке вилучення допускається виключно у випадку, якщо воно обумовлене необхідністю проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Більш того, слідчий суддя не може виключати, що перед стороною обвинувачення постане питання експертного дослідження вилученого мобільного телефону, про що власне й зазначає слідчий у своєму клопотанні, а обов'язковою умовою їх проведення є безпосереднє надання для дослідження електронного пристрою, що додатково підтверджує наявність підстав для арешту майна.
При цьому, норми КПК України не визначають чітких термінів для призначення експертного дослідження вилученого майна, а також не передбачають такої підстави для відмови у накладенні арешту, як відсутність станом на час розгляду клопотання постанови про призначення експертизи.
На думку слідчого судді, наведені речі, а саме грошові кошти в сумі 16 000 гривень, які попередньо надавалися в якості неправомірної вигоди ОСОБА_6 , можуть становити інтерес для досудового розслідування в контексті розслідуваних обставин щодо Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища у великому розмірі або вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно.
На думку слідчого судді, досліджені під час судового розгляду матеріали свідчать про відповідність зазначеного майна критеріям речових доказів, визначеним ст.98 КПК, так як вони містять інформацію та відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
За викладених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, тимчасово вилученого під час проведення обшуку, з метою уникнення можливості його відчуження, забезпечення збереження речових доказів, які можливо були засобами вчинення злочинів, та відповідно залишили на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.
Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту.
Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов'язане з накладенням арешту на належне їй майно.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні,
Мета судового контролю полягає в тому, щоб досудове розслідування в кримінальних провадженнях проводилось із дотриманням принципу верховенства права.
Щодо заяви захисника про те, що порушено строк подачі клопотання, слідчий суддя вважає її необґрунтованою, так як до матеріалів клопотання долучена накладна кур'єрської доставки, згідно до якої, клопотання було направлено до Київського районного суду м. Одеси 08.03.2024 року, тобто в строк передбачений статтею 171 КПК України.
У порядку встановленому КПК, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення даного клопотання.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_5 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 62024150020000161 від 03.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - задовольнити.
Накласти арешт, шляхом тимчасового позбавлення власника (володільця) права на відчуження, розпорядження та користування на майно, виявлене та вилучене під час проведення 07.03.2024 обшуку в транспортному засобі ОСОБА_6 марки «Chevrolet Captiva», державний номерний знак НОМЕР_1 , а саме:
- 16 банкнот зовні схожих на національну валюту України - гривню
із наступними серійними номерами: АИ4260825, АУ6988691, БМ3833261, АИ7849782, АЖ7242317, АЖ7242318, БА0909656, АЖ7242314, АЖ7242315, БМ3724002, АА0766832, АИ9351393, АЗ6655775, АЕ6195425, ЯБ8660408, ЯБ9836037, на загальну суму 16 000 грн, які поміщено до сейф пакету S 2050078;
- мобільний телефон ОСОБА_6 марки «One Plus 8T», модель КВ 2003, IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , із сім карткою НОМЕР_4 , який поміщено до сейф пакету S 2049995.
Виконання ухвали покласти на старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_5 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1