Дата документу 19.03.2024
Справа № 501/4136/21
2-с/501/45/24
19 березня 2024 року суддя Іллічівського міського суду Одеської області Петрюченко М.І., розглянувши заяву представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Дубінчук Ж.М. про скасування судового наказу по справі за
заявою Комунального підприємства «МУЖКГ» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області
до
боржника ОСОБА_1
предмет та підстави заяви: про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг,
Іллічівським міським судом Одеської області 17.11.2021 видано судовий наказ, яким відповідні вимоги сторони стягувача задоволено у повному обсязі.
Представник боржника ОСОБА_1 - адвокат Дубінчук Ж.М. 15.03.2024 звернулася до суду із заявою про скасування судового наказу від 17.11.2021 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг в розмірі 9 063,20 грн. та судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно ч.5 ст.170 ЦПК України, до заяви про скасування судового наказу додаються:
1) документ, що підтверджує сплату судового збору;
2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником;
3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.6 ст.170 ЦПК України, у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
Згідно із ч.1 ст.126 Цивільного процесуального кодексу України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Частиною 1 ст.127 встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Європейський суд з прав людини у справі «Христов проти України» (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04) рішення від 19.02.2009 вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII).
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. справу «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-IX).
Поновлення строку на оскарження без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
Тому, у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.
Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.
Як зазначає представник заявника в своїй заяві, що боржнику стало відомо про судовий наказ 01.03.2024, однак доказів щодо цих обставин не надає.
Отже, заява представника боржника про скасування судового наказу не відповідає вимогам ч.5 ст.170 ЦПК України.
Суд вважає, що подання заяви, яка не відповідає вимогам процесуального закону, не може бути підставою для поновлення процесуальних строків для її подання, оскільки у такому разі, таке поновлення призводило б до порушення принципів цивільного судочинства, зловживання процесуальними правами, затягування судового розгляду, нехтування принципом правової визначеності, тобто поваги до остаточного рішення суду.
Відповідно до ч.2 ст.171 ЦПК України, заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Враховуючи вищевикладене, оскільки заява про скасування судового наказу подана після закінчення строку, встановленого ч.1 ст.170 ЦПК України та причини пропуску строку на звернення, визнані судом неповажними, суд приходить до висновку, що заява підлягає поверненню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.126, 127, 170, 171, 258-261 ЦПК України, суддя
Відмовити у задоволенні клопотання представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Дубінчук Ж.М. про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу.
Заяву представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Дубінчук Ж.М. про скасування судового наказу - повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Іллічівського міського
Суду Одеської області М.І.Петрюченко