Справа № 496/5363/23
Провадження № 2/496/657/24
11 березня 2024 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючої - судді Портної О.П.,
за участю:
секретаря - Бондаренко Л.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , до
відповідача: ОСОБА_2 , громадянина Арабської Республіки Єгипет, ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,
вимоги позивачки: про розірвання шлюбу,
позивачка - повідомлена належним чином про час, дату та місце слухання справи, у судове засідання не з'явилася, але представником надано до суду заяву про розгляд справи у відсутність сторони позивачки,
відповідач - повідомлений належним чином про час, дату та місце слухання справи, у судове засідання не з'явився, про поважність причин своєї неявки суд не повідомив, -
І. Виклад позиції позивачки та заперечень відповідача.
1. 28.07.2023 року ОСОБА_1 (далі - позивачка), звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , громадянина Арабської Республіки Єгипет (далі - відповідач) в якому просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем.
2. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 02.04.2019 року сторони уклали шлюб. Від шлюбу сторони мають дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спору щодо визначення місця проживання дитини та майнового спору між сторонами немає. Основна причина розпаду сім'ї це втрата почуття любові, взаєморозуміння, довіри, наявні різні погляди на життя. Сторони разом не проживають, спільного господарства не ведуть. На примирення не згодна. Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе та суперечить інтересам позивачки. Шлюб носить формальний характер. У зв'язку з викладеним, позивачка звернулася до суду з вказаним позовом.
3. Відповідач до суду відзив на позов не надав.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
4. Позивачка у судове засідання не з'явилася, але представник надала до суду заяву про розгляд справу за відсутності сторони позивачки, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити, не заперечувала проти заочного розгляду справи. (а.с. 33)
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
5. Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2023 року, цивільну справу № 496/5363/23, передано на розгляд судді Біляївського районного суду Одеської області Портній О.П. (а.с. 25)
6. Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області Портної О.П. від 31.10.2023 року було відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву. (а.с. 28)
7. Відповідач, в установлені ч. 7 ст. 178 ЦПК України строки, не подав до суду відзив на позовну заяву, будучи повідомленим належним чином про наявність ухвали про відкриття провадження та необхідністю подання відзиву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
8. Оскільки відповідач був належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання відповідно до ст. 128 ЦПК України - шляхом надіслання рекомендованого поштового відправлення з повідомленням про вручення, яке повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 32), в судове засідання не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомив, а від позивачки заперечень проти заочного розгляду справи не надходило, Судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст.ст. 280-281 ЦПК України.
9. Верховний Суд у своїй Постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц вказав, що, якщо сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
10. Судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
11. Судом встановлено, що 02.04.2019 року позивачка зареєструвала шлюб з відповідачем шляхом укладення Офіційного шлюбного договору № 181, літера «Н», рік 2019, зареєстрованого в реєстрі цивільних станів під номером: 122 від 02.04.2019 року, посвідченого нотаріусом Олександрійського Бюро нотаріату Махмуд Ейд Хілял, легалізованого відділом легалізації та консульських послуг для громадян Міністерства Закордонних Справ Арабської Республіки Єгипет під номером 23170 від 08.05.2019 року.(а.с. 9-16)
12. Від вказаного шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є громадянином України, що підтверджується копією свідоцтва про народження, № національного посвідчення особи: НОМЕР_1 , медичний заклад: Ельнузга Ельгідіда, № реєстрації: 264, реєстрація актів громадянського стану: Ельнузга, дата реєстрації: 09.05.2020 року, видано: інф.ц. Александрія, дата видачі: 11.10.2020 року. Легалізованого бюром легалізації та консульських послуг для громадян Александрія/Сан Стефано Міністерства Закордонних Справ Арабської Республіки Єгипет під номером 59374 від 26.11.2020 року (а.с. 20) та копією довідки про реєстрацію особи громадянином України № 6163/536-14, виданою ОСОБА_4 , Надзвичайним і Повноважним Посолом України в Арабській Республіці Єгипет 24.02.2021 року (а.с. 21).
13. Перешкод для пред'явлення позову про розірвання шлюбу Судом не встановлено.
V. Оцінка Суду.
14. Відповідно до ст. 58 Закону України «Про Міжнародне приватне право України» шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу. Шлюб між іноземцями, шлюб між іноземцем та особою без громадянства, шлюб між особами без громадянства, що укладені відповідно до права іноземної держави, є дійсними в Україні.
15. Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право» правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином. Подружжя, яке не має спільного особистого закону, може обрати право, що буде застосовуватися до правових наслідків шлюбу, якщо подружжя не має спільного місця проживання або якщо особистий закон жодного з них не збігається з правом держави їхнього спільного місця проживання.
16. За ч. 1 ст. 16 цього Закону особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є.
17. Згідно ч. 1 ст. 62 наведеного Закону вибір права, передбачений ч. 2 ст. 60 та ст. 61 цього Закону, має бути здійснений у письмовій формі або явно випливати з умов шлюбного договору. Угода сторін про вибір права, що укладена в Україні, має бути нотаріально посвідчена.
18. Згідно зі ст. 63 Закону України «Про Міжнародне приватне право України» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.
19. Процедура легалізації в Україні свідоцтва про укладення шлюбу або розірвання шлюбу, або рішення суду про розірвання шлюбу, скоєних за кордоном, відбувається на підставі Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном (затв. Наказом МЗС України №113 від 04.06.2002 року).
20. Відповідно до наказу Мін'юсту № 52/5 від 18.10.2000 року (в ред. від 18.11.2003 року № 140/5) «Про затвердження Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні», документи, видані компетентними органами іноземних держав, що свідчать акти цивільного стану, вчинені за межами України за законами іноземних держав, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана ВР України.
21. Відповідно до ст. 19 Договору між Україною та Арабською Республікою Єгипет про взаємну правову допомогу в кримінальних справах від 10.10.2004 (Договір ратифіковано Законом № 2695-IV ( 2695-15 ) від 22.06.2005 ) документи, виготовлені або засвідчені на території однієї з Договірних Держав установою або спеціально уповноваженою особою в межах їх компетенції і за встановленою формою та скріплені гербовою печаткою, приймаються на території другої Договірної Держави без будь-якого спеціального посвідчення. Документи, що розглядаються як офіційні документи на території однієї з Договірних Держав, мають на території другої Договірної Держави доказову силу офіційних документів.
22. Відповідно до міжнародного договору ст. 1 Гаазької Конвенції від 5 жовтня 1961 року передбачено, що її умови поширюються на офіційні документи, які були видані на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави. Такими документами визнаються: 1) документи, що походять від прокуратури, секретаря суду або судового виконавця; 2) адміністративні документи; 3) нотаріальні акти та інші. Єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампа, якими скріплений документ, є проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був виданий (ст.3 Конвенції). При цьому апостиль повинен відповідати вимогам Доповнення до Конвенції.
23. Відповідно до ст.ст. 2, 3 Гаазької Конвенції (набрання чинності в Україні 22.10.2003 року) кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представлені на її території. Єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений. Згідно з положенням вказаної Конвенції документ, на якому проставлено апостиль, не потребує жодного додаткового оформлення чи засвідчення і може бути використаний в будь-якій іншій державі учасниці цієї Конвенції.
24. Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в ч. 1 підпункту «с», «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання».
25. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Частина перша ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
26. Частина 1 ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
27. Відповідно до ст.ст. 21, 24 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
28. Частиною 4 ст. 56 Сімейного кодексу України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
29. За змістом ч. 2 ст. 104, ст.ст. 105, 110 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
30. З роз'яснень, даних у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року, вбачається, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, брати до уваги інші обставини життя подружжя.
31. Суд виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачем. Беручи до уваги доводи викладені в позовній заяві, суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення.
32. За змістом ч. 2 ст.114, ст.115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
33. Таким чином, враховуючи те, що позивачка разом із відповідачем деякий час разом мешкали за кордоном, уклали шлюб в м. Олександрія, Арабської Республіки Єгипет, на сьогоднішній день сторони разом не мешкають, тривалий час не підтримують шлюбних відносин, спільного господарства не ведуть, подальше спільне проживання у шлюбі та його збереження стало неможливим, оскільки взаєморозуміння та почуття любові між ними втрачено, і строк для примирення за таких обставин не вплине на збереження та покращення сімейних стосунків, з урахуванням того, що позивачка є громадянкою України, має постійне місце проживання разом з спільною малолітньою дитиною, яка є громадянином України, на території України, шлюб легалізований на території України, що на думку суду є достатніми підставами для розірвання шлюбу без обов'язкового виїзду закордон, а тому позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 58, 63 Закону України "Про Міжнародне приватне право України", ст.ст. 56, 104, 105, 110, 112 СК України, керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , громадянина Арабської Республіки Єгипет про розірвання шлюбу- задовольнити.
2. Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , громадянином Арабської Республіки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , який зареєстровано шляхом укладення Офіційного шлюбного договору № 181, літера «Н», рік 2019, зареєстрованого в реєстрі цивільних станів під номером: 122 від 02.04.2019 року, посвідченого нотаріусом Олександрійського Бюро нотаріату Махмуд Ейд Хілял, легалізованого відділом легалізації та консульських послуг для громадян Міністерства Закордонних Справ Арабської Республіки Єгипет під номером 23170 від 08.05.2019 року.
3. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
6. Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
7. Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
8. Повний текст рішення складено 11 березня 2024 року.
Суддя О.П. Портна