Справа № 621/3958/23
Пр. № 1-кп/621/102/24
Іменем України
19 березня 2024 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мерефа Харківського району, Харківської області, громадянина України, із повною середньою освітою, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 17.11.2009 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.309, ч.2 ст.190, 70, 71 КК України до 4-х років 6-ти місяців позбавлення волі, звільнений 03.10.2012 року за постановою Жовтневого районного суду м. Харків умовно-достроково на невідбутий термін 10 місяців 5 днів;
- 06.03.2013 року Зміївським районним Харківської області за ч.3 ст.185, ст.71 КК України до 3-х років 1 місяця позбавлення волі, звільнений 30.11.2015 року за відбуттям терміну покарання;
- 16.03.2016 року Зміїським районним судом Харківської області за ст.187 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений 13.12.2018 року за відбуттям терміну покарання;
-20.11.2019 року Харківським районним судом Харківської області за ч.2 ст.190 , ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 ч.1 ст.70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 29.09.2023 року за відбуттям строку покарання,
20.12.2023 року Зміївським районним судом Харківської області за ч.3 ст.357, ч.4 ст.185 КК України ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.162 КК України,
встановив:
12.10.2023 року близько 22 години 30 хвилин ОСОБА_4 , маючи раптово виниклий умисел на незаконне проникнення до житла, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, не маючи законних підстав, без дозволу власника житла ОСОБА_6 , всупереч вимогам ст.30 Конституції України, згідно якої кожному гарантується недоторканість житла та не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, через паркан зайшов на територію домоволодіння АДРЕСА_1 та шляхом розбиття скла через вікно проник до житлового будинку за вищевказаною адресою, чим порушив конституційне право на недоторканість житла особи, яка ним володіє.
Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_4 вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю, розкаявся у скоєному, погодився із кваліфікацією, не оспорював встановлених в ході судового розгляду фактичних обставин справи, на підставі яких йому пред'явлено обвинувачення. Пояснив про обставини справи як викладено вище у вироку.
Враховуючи, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, судом відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, що немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив учасникам кримінального провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, суд, переконавшись у правильності розуміння вказаних положень закону сторонами кримінального провадження, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, а також винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
Вина обвинуваченого у скоєнні вище зазначеного кримінального правопорушення доведена в повному обсязі.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст.162 КК України, як незаконне проникнення до житла.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_4 відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст.67 КК України є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, особи з інвалідністю.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_4 відноситься до кримінального проступку.
Вивченням особи ОСОБА_4 судом встановлено, що він раніше судимий, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, неодружений, не працює.
При призначенні покарання ОСОБА_4 , суд відповідно до вимог ст.ст. 65-67 КК України враховує, що ним скоєно кримінальний проступок, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшує та обтяжує покарання.
Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про необхідність і достатність призначення ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч.1 ст. 162 КК України.
Частиною 4 статті 70 Кримінального кодексу України передбачено, що за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
ОСОБА_4 засуджений вироком Зміївського районного суду Харківської області від 20.12.2023, за ч.4 ст. 185, ч.3 ст.357 КК України до 5 років позбавлення волі.
Беручи до уваги, що ОСОБА_4 засуджений 20.12.2023 року за вищенаведеним вироком, а кримінальне правопорушення, що є предметом даного судового розгляду скоїв до ухвалення зазначеного вище вироку, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, керуючись ч. 4 ст. 70 КК України, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком, більш суворим покаранням, призначеним за вироком від 20.12.2023 року та зарахувавши частково відбуте покарання за попереднім вироком.
На думку суду, призначене покарання відповідає характеру та ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також є достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання щодо обрання міри запобіжного заходу ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, суд враховує те, що він засуджується до покарання у виді позбавлення волі реально, тому, враховуючи, що жоден інший запобіжний захід не забезпечить запобігання спробам ОСОБА_4 переховуватись від суду, суд застосовує до останнього до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
За правилами ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_4 в строк відбування покарання підлягає зарахуванню строк попереднього ув'язнення із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
Відповідно частини 4 статті 70 Кримінального кодексу України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки, більш суворим покаранням призначеним за вироком Зміївського районного суду Харківської області від 20 грудня 2023 року у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років, остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Обрати ОСОБА_4 запобіжний захід до набрання вироком законної сили у виді тримання під вартою у ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 23 жовтня 2023 року, зарахувавши у строк відбування остаточно визначеного покарання строк покарання частково відбутого за вироком Зміївського районного суду Харківської області від 20.12.2023, з 23.10.2023 по 18.03.2024 включно.
Зарахувати ОСОБА_4 в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 19 березня 2024 року до набрання цим вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 395 Кримінального процесуального кодексу України, якщо таку скаргу не буде подано.
Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити обвинуваченому та прокурору.
Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1