Справа № 210/7099/23
Провадження № 2/177/379/24
(заочне)
Іменем України
19 березня 2024 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Березюк М. В.
за участі: секретаря Пушкарьова Є. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовною заявою цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" (далі - ТОВ "ФК "Фінтраст Україна") звернулось до суду з позовом, в обґрунтування якого посилались на те, що 12 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" (далі - ТОВ "Авентус Україна") та відповідачем ОСОБА_1 , за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ "Авентус Україна", укладено електронний договір № 4451097 про надання споживчого кредиту на суму 11950 грн, строком на 30 днів (дата повернення кредиту 11.08.2021), однак строк кредиту міг бути продовжений у порядку та на умовах визначених розділом 4 договору.
ТОВ "Авентус Україна" свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало відповідачу кредит в сумі 11950 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . Відповідно до п.1.5.2 кредитного договору знижена процентна ставка становить 0,95 % на день та застосовується: в межах строку кредиту, у межах нового строку кредиту, якщо відбулась пролонгація за ініціативою споживача, у межах нового строку, якщо відбулась автопролонгація.
09.08.2021 відповідач здійснив оплату на рахунок Кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 3292,23 грн. у зв'язку із чим у відповідності до п. 1.4 та п.4.2 Кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 30 днів з стандартною процентною ставкою 1,90% в день.
08.09.2021 відповідач свої зобов'язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролангації строку дії Кредитного договору, у зв'язку із чим та відповідно до п.4.3 Кредитного договору він був автопролонгований, а строк дії кредиту був продовжений на 90 календарних днів.
Надалі відповідач оплати за кредитним договором не здійснював. Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед кредитором, 03 травня 2022 року між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" було укладено договір факторингу № 03-05/2022 згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором. Про відступлення права вимоги за кредитним договором, ТОВ "Авентус Україна" повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту, що була зазначена відповідачем під час укладення договору, відповідне повідомлення.
Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем складає 39196,00 грн., з яких: 11950 грн. - тіло кредиту, 27246 грн. - нараховані проценти.
Крім того, позивач просив суд стягнути з боржника, який порушив виконання грошового зобов'язання, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення з грудня 2021 по червень 2023 - 12425,14 грн, а також три проценти річних від простроченої суми за період з 08.12.2021 по 18.12.2023 - 2383,98 грн, відповідно до наданого розрахунку. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 39196,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 12425,14 грн., 3 % річних у розмірі 2383,98 грн., а також судовий збір у розмірі 2147,20 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 січня 2024 року матеріали вказаної позовної заяви передано за підсудністю до Криворізького районного суду Дніпропетровської області.
15 лютого 2024 року на адресу суду надійшла вказана цивільна справа та на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 лютого 2024 року передана судді Березюк М.В.
Ухвалою суду від 16 лютого 2024 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явилась, надала клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи та/або розгляду справи без її участі на адресу суду не надходило. Відзиву надано не було.
Суд, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст.247 ч.2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 12 липня 2021 року між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 , з використанням електронного підпису, укладено договір про надання споживчого кредиту № 4451097, згідно відомостей якого укладення цього Договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, у порядку, передбаченому ЗУ "Про електронну комерцію", у тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до веб-сайту/ІТС товариства (а.с. 6-8).
На умовах, установлених Договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором (пункт 1.2 договору про надання споживчого кредиту) (а.с.6)
Сума кредиту (загальний розмір) за договором становить 11950,00 гривень. Строк кредиту 30 днів, що може бути продовженим на умовах договору. Тип процентної ставки фіксована (пункт 1.3, 1.4, 1.5) (а.с.6)
Згідно п.1.5.1 договору про надання споживчого кредиту, стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: в межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку кредиту, якщо відбулась пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п.4.2 договору; у межах нового строку, якщо відбулась автопролонгація, відповідно до п.4.3 кредитного договору. Знижена процентна ставка 0,95 % в день (а.с.6, зворот)
Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 24079,41 % річних; за зниженою ставкою 2013,43 % річних; орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 18761,50 грн; за зниженою ставкою 15355,75 грн. (пункт 1.7, 1.8 договору про надання споживчого кредиту) (а.с.6)
Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту (пункт 2.1 договору) ( а.с.6)
Крім того, 12 липня 2021 року ОСОБА_1 електронним підписом підписала паспорт споживчого кредиту, у якому вона підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних нею умов кредитування, а саме: кредитний ліміт становить 11950,00 грн; строк кредитування 30 днів; мета отримання кредиту - на споживчі цілі; спосіб та строки надання кредиту - шляхом перерахування кредитодавцем грошових коштів за реквізитами платіжної картки, зазначеної споживачем, не пізніше трьох календарних днів від дати підписання договору; стандартна процентна ставка (відсотків річних) - 693,50 % (1,90% в день); занижена процентна ставка (відсотків річних) - 346,75 % (0,95 % в день); загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою - 6811,50 грн; загальні витрати за кредитом за зниженою процентною ставкою 3405,75 грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом (в тому числі тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 18761,50 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за зниженою ставкою за весь строк користування кредитом (в тому числі тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі)15355,75 грн.; реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою, відсотків річних - 24079,41 %; реальна річна процентна ставка за зниженою ставкою (відсотків річних) - 2013,43 % (а.с.5).
З листа ТОВ "Фінансова компанія "Контрактовий дім" за вих. № 1968 від 16 травня 2022 року слідує, що на картку № НОМЕР_1 12 липня 2021 року о 11.35 годині було успішно зараховано кошти на суму 11950,00 грн. (а.с.18 зворот).
03 травня 2022 року між ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" та ТОВ "Авентус Україна" було укладено договір факторингу № 03-05/2022, згідно якого за цим договором фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с. 29-31).
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку № 1 та є невід'ємною частиною договору. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора права вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору (пункт 1.1-1.2 договору факторингу).
Згідно Акту прийому-передачі інформації згідно реєстру боржників в електронному виді за договором факторингу № 03-05/2022 від 03 травня 2022 року за яким ТОВ "Авентус Україна" передало, а ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" прийняло Реєстр Боржників.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 03-05/2022 від 03 травня 2022 року ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 39196,00 грн., з яких: 11950,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 27246,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 0,00 грн. - сума заборгованості за пенею та штрафами (а.с.4).
Крім того, ТОВ "ФК Фінтранс Україна" на електронну пошту відповідача було надіслано повідомлення про відступлення права вимоги за договором, однак останньою заборгованість так і не була погашена.
Положеннями частини 1 статті 6 ЦК України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом норм ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст.634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
На підставі ст.610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст.625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.516 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Наданими позивачем доказами підтверджено, що між ТОВ "Авентус Україна" та відповідачем укладено договір № 4451097 від 12 липня 2021 року з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором та відповідно наявність між сторонами кредитних відносин, а також підтвердженим факт відступлення ТОВ "Авентус Україна" позивачу право грошової вимоги до відповідача щодо грошових та інших зобов'язань (включаючи проценти, пеню та інші платежі) за вказаним договором.
Всупереч умов кредитного договору відповідач не виконала свої зобов'язання по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій та з картки обліку Договору № 4451097 від 12 липня 2021 року відомо, що відповідач має непогашену заборгованість за договором у розмірі 39196,00 грн., з яких: 11950,00 грн. - тіло кредиту, 27246,00 грн. - нараховані відсотки, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.
Щодо позовних вимог ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі №646/14523/15-ц, від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18 (пункт 8.35).
Однак, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" установлено з 24 лютого 2022 року на всій території України воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався і триває на теперішній час.
Позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та протиправно здійснено розрахунок інфляційних втрат за період з 24 лютого 2022 року по червень 2023 року та розрахунок 3% річних з 24.02.2022.
Перевіривши надані позивачем розрахунки, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягають стягненню на користь позивача інфляційні втрати за період з 09 грудня 2021 року по 23 лютого 2022 року у розмірі 1386,88 грн (100,60/100) х (101,30/100) х 101,60/100) = 1,03538325; 39196 грн х 1,03538325 - 39196 + 1386,88 грн), а також 3% річних за період з 09 грудня 2021 року по 23 лютого 2022 року у розмірі 248,06 грн (39196 х 3% х 77 днів/365/100 = 248,06грн).
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно положень ч.2-6 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2022 рок у справі № 911/2737/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
На виконання вказаних вимог закону, позивачем надано: договір про надання правової допомоги № 10/07-2022 від 10 липня 2022 року, укладеного з адвокатом Столітнім М.М.; звіт про надання правової допомоги від 18 грудня 2023 року з рахунком на оплату, за яким адвокатом Столітнім М.М. надано позивачу наступні види правової допомоги: збір та аналіз доказів і документів для подання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором, складання позовної заяви, подання позовної заяви до суду із зазначенням загально витраченого часу 10 годин на суму 10000, 00 грн.; платіжну інструкцію № 2174 від 19 червня 2023 року про сплачу позивачем на користь адвоката грошових коштів у сумі 10 000 грн. (а.с.19 зворот, 29).
Вивчивши вказані докази, враховуючи, що відповідачем до суду не подавалось відповідного клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу та не доведено неспівмірність таких витрат, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу. Однак такі витрати підлягають зменшенню з урахуванням положень ч.2 ст.141 ЦПК України, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог (40830,94 грн розмір задоволених вимог х 100%/ 54005,12 грн загальний розмір заявлених вимог = 75,6 % задоволених вимог; 10000 грн загальний розмір витрат на правову допомогу х75,6 %/100 % = 7560 грн розмір витрат на правову допомогу, що підлягають відшкодуванню відповідачем, пропорційно розміру задоволених позовних вимог).
Відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1623,28 грн., виходячи з розрахунку: 2147,2 грн х 75,6 %/100% = 1623,28 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 263-265, 268, 273, 280 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" (ЄДРПОУ 44559822) суму заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 4451097 від 12 липня 2021 року у розмірі 39196 (тридцять дев'ять тисяч сто дев'яносто шість) гривень 00 копійок, яка включає в себе заборгованість за тілом кредиту у розмірі 11950 (одинадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) гривень 00 копійок, заборгованість за процентами у розмірі 27246 (двадцять сім тисяч двісті сорок шість) гривень 00 копійок, а також стягнути інфляційні втрати у розмірі 1386 (одна тисяча триста вісімдесят шість) гривень 88 копійок та 3% річних у розмірі 248 (двісті сорок вісім) гривень 06 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" (ЄДРПОУ 44559822) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1623 (одна тисяча шістсот двадцять три) гривні 28 копійок, витрати на правову допомогу у розмірі 7560 (сім тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та подання апеляційної скарги на заочне рішення, може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених процесуальним законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя М.В. Березюк