Справа № 177/1564/23
Провадження № 2/177/53/24
(ЗАОЧНЕ)
11 березня 2024 року
Криворізький районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Строгової Г.Г.,
за участі:
секретаря судового засідання Дятел К.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей виконкому Криворізької міської ради, Орган опіки та піклування Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, Орган опіки та піклування Саксаганської районної у місті ради, про визначення місця проживання дитини,-
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом та в обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 15.08.2009 року перебував з відповідачкою в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 16.12.2021 розірвано. Від шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказує, що до моменту розірвання шлюбу сторони разом з дитиною фактично мешкали за адресою: АДРЕСА_1 . З 04.12.2021 відповідач стала мешкати окремо, а донька залишилася проживати разом з батьком за вищезазначеною адресою, весь цей час він дбав про доньку, займався її вихованням, слідкував за її розвитком та інтересами.
Судовим наказом від 08.02.2022 з нього на користь ОСОБА_2 було стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зазначений наказ ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 22.02.2022 визнано таким, що не підлягає виконанню, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_2 звертаючись до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання доньки вказувала, що донька зареєстрована та проживає разом з нею, в той час як їй було відомо, що дитина за місцем реєстрації не проживає, а проживає разом з батьком ОСОБА_1 з грудня 2021 року.
З початком військової агресії російської федерації проти України, наприкінці лютого 2022 року - початку березня 2022 року, з метою забезпечення безпеки дитини сторонами було вирішено, що відповідач вивезе доньку закордон, до Польщі. Проте вже з потягу, під час переїзду до Польщі, телефоном відповідач йому повідомила, що він більше не побачить дитину та заборонила йому спілкуватися з дитиною, відібравши у дитини мобільний телефон. Згодом він дізнався, що відповідач переїхала сама та вивезла дитину на окуповану територію с. Малокаховка Херсонської області.
Вказує, що вивезення відповідачем дитини на окуповану територію не відповідає інтересам дитини, її зав'язки із сім'єю були порушеними, оскільки з дитиною не мають можливості бачитися, спілкуватися та піклуватися про неї батько, бабусі, як по лінії матері так і по лінії батька.
Також вважає, що перебування дитини на окупованій території не відповідає найкращим інтересам дитини, не сприяє забезпеченню її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі та не є благодійним.
Крім того, наголошував, що дитина хоче проживати з батьком, про що вона сама неодноразово повідомляла батька та інших членів сім'ї.
Таким чином, з метою захисту прав дитини, її інтересів та прав позивача, просив суд визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним, батьком дитини ОСОБА_1 ..
Ухвалою судді від 11 серпня 2023 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання, в порядку підготовки справи до судового розгляду з Покровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та з Органу опіки та піклування Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, витребувані докази на підтвердження викладених в позові обставин (а.с 40).
Ухвалою суду від 25 жовтня 2023 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору орган опіки та піклування Саксаганської районної у місті ради та зобов'язано надати висновок щодо розв'язання спору про визначення місця проживання дитини та можливість і доцільність проживання дитини разом з батьком. Також, витребувано з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України відомості про перетинання державного кордону України громадянкою ОСОБА_2 та неповнолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з 24.02.2022 по теперішній час (а.с. 64).
17 січня 2024 року підготовче провадження закрите та справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 120).
Позивач в судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява, в якій він просив цивільну справу розглянути за його відсутності, позов підтримав в повному обсязі та просив задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечував (а.с. 133).
Відповідач про час та місце розгляду справи викликалася у встановленому законом порядку (а.с. 62, 79, 131а), в тому числі і через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади (а.с. 115,131), у зв'язку з чим відповідно до ст. 128, ст. 130 ЦПК України, вважається повідомленою про час та місце розгляду справи. Відповідач до суду не з'явилася про причини неявки суду не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило, відзиву не подано.
Представник третьої особи Служби у справах дітей Криворізької міської ради, в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за відсутності їх представника (а.с. 61).
Представник третьої особи органу опіки та піклування Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, в судове засідання не з'явилися, надали заяву про розгляд справи за відсутності представника органу опіки та піклування. При вирішення спірного питання покладалися на розсуд суду (а.с. 60).
Представник третьої особи органу опіки та піклування Саксаганської районної у місті ради в судове засідання не з'явилися, надали заяву про розгляд справи за відсутності їх представника (а.с. 110).
В зв'язку з тим, що сторони правом на участь в судовому засіданні не скористалися, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Зі згоди позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на місці постановив ухвалити по справі заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що позивач та відповідач з 15 серпня 2009 року перебували у шлюбі зареєстрованому Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, який 16 грудня 2021 року розірвано рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області (а.с. 17-20).
Від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 7) та копією актового запису № 753 від 26 червня 2013 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження (а.с. 49-51).
У відповідності до ч.2 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Стаття 161 СК України передбачає, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Згідно ч.4 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Місце проживання дитини цього віку визначається за згодою батьків. При цьому не має значення, чи знаходяться батьки у шлюбі між собою, чи проживають вони спільно. Крім того, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.
Як зазначив в позові позивач до моменту розірвання шлюбу сторони разом з дитиною фактично мешкали за адресою: АДРЕСА_1 . Починаючи з 04.12.2021 відповідач почала мешкати окремо, а донька залишилася проживати разом з батьком за вищезазначеною адресою, весь цей час він дбав про доньку, займався її вихованням, слідкував за її розвитком та інтересами. З початком військової агресії російської федерації проти України, наприкінці лютого 2022 року - початку березня 2022 року, з метою забезпечення безпеки дитини сторонами було вирішено, що відповідач вивезе доньку закордон, до Польщі. Проте вже з потягу, під час переїзду до Польщі, телефоном відповідач йому повідомила, що він більше не побачить дитину та заборонила йому спілкуватися з дитиною, відібравши у дитини мобільний телефон. Згодом він дізнався, що відповідач переїхала сама та вивезла дитину на окуповану територію с. Малокаховка Херсонської області, що не оспорено відповідачем, яка в судове засідання не з'явилася, відзиву на позовну заяву не надала.
Як вбачається з характеристики ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наданої директором Криворізької початкової школи № 240, ОСОБА_3 навчається в 3-му класі КПШ № 240, за час навчання проявила себе старанною, здібною ученицею. Дівчинка з початку грудня 2021 року проживає з батьком, приходить в школу вчасно, охайна, підготовлена до освітнього процесу. Тато слідкує за виконанням домашніх завдань. Батько завжди вчасно повідомляє про причину відсутності дитини. Батько бере активну участь у вихованні доньки, цікавиться її навчанням та успіхами (а.с. 14).
З довідок виданих 18.02.2022 директором Модельного агентства «Ya-ModelAgenci» та тренером з повітряної гімнастики (а.с. 15,16), вбачається, що ОСОБА_3 відвідує гурток «Модельне агентство» та гурток повітряної гімнастики. Приводить на заняття, забирає з занять та сплачує за гуртки батько дитини.
Судовим наказом від 08.02.2022 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 було стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с 21-22).
Однак, зазначений судовий наказ ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 22.02.2022 визнано таким, що не підлягає виконанню, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_2 звертаючись до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання доньки вказувала, що донька зареєстрована та проживає разом з нею, в той час як їй було відомо, що дитина за місцем реєстрації не проживає, а проживає разом з батьком ОСОБА_1 з грудня 2021 року, що було визнано ОСОБА_2 (а.с. 23-28).
Згідно витягу з реєстру територіальної громади від 06.06.2023, вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 30). Зазначена квартира належить його матері ОСОБА_4 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу (а.с. 31-32).
Відповідно до ч.1 ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.
Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У п. 1 ст. 9 указаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).
Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.
Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3, ст. 9 Конвенції про права дитини, ч. ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст.161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.
Відповідно до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою КМУ від 24.09.2008 року № 866, для розв'язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності). Під час розв'язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов'язків матері та батька щодо дитини.
Суду надано висновок органу опіки та піклування Саксаганської районної у місті ради щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.12.2023, з якого вбачається, що вирішення питання про місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , перебуває поза межами компетенції органу опіки та піклування Саксаганської районної у місті ради, оскільки малолітня ОСОБА_5 разом з матір'ю наразі проживають на окупованій території України в с. Малокаховка Херсонської область. Батько дитини зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що було встановлено під час обстеження умов проживання (а.с. 111-112).
Також, суду надано висновок органу опіки та піклування Лозуватської сільської ради про доцільність /недоцільність проживання ОСОБА_3 разом з батьком ОСОБА_1 , затверджений Рішенням № 278 виконавчого комітету Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 19 грудня 2023 року, згідно якого орган опіки та піклування Лозуватської сільської ради не може встановити доцільність/недоцільність визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 , оскільки згідно інформації наданої Христофорівським старостинським округом, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , але за даною адресою ніколи не проживала та не проживає. У житлі за вказаною адресою проживають нові господарі, теперішнє місце проживання дитини наразі не відоме (а.с. 114-115).
З відповіді наданої 15.11.2023 Державною прикордонною службою України на виконання ухвали суду від 25.10.2023, вбачається, що відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією громадянами ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з 24.02.2022 по теперішній час (15.11.2023) в базі даних не виявлено (а.с. 100).
У п. 54 рішення ЕСПЛ « Хант проти України» ( від 07.12.2006 року), суд нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі Olsson v. Sweden, від 27 листопада 1992 року) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (рішення у справі Johansen v. Norway від 7 серпня 1996 року, п. 78.)
Практика ЕСПЛ встановлює акценти, відповідно до яких при розгляді сімейного спору пріоритет мають інтереси дитини над інтересами батьків; діти, народжені у шлюбі, і діти, народжені поза шлюбом, є рівними у своїх правах; будь-яке обмеження, накладене на особисте спілкування у відносинах між батьками та дітьми, повинне ґрунтуватися на належних до справи та обґрунтованих причинах, висунутих для захисту інтересів дитини і для подальшого об'єднання сім'ї. (Справа «Савіни проти України» від 18 грудня 2008 року, «МакМайкл проти Сполученого Королівства» від 24 лютого 1995 року).
Отже, аналізуючи викладене вище, та дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та інтересами батьків, приділяючи особливу увагу до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків, враховуючи, що дитина проживала разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 , що встановлено ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 22.02.2022, якою судовий наказ від 08.02.2022, вданий Криворізьким районним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано таким, що не підлягає виконанню (а.с. 23-28). В теперішній час місце проживання малолітньої дитини не відоме, відповідач в судове засідання не з'явилася, ніяких заперечень, щодо позовних вимого не надала, суд вважає правильним та справедливим визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Оскільки, позов задоволено то відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім та підтверджені витрати по оплаті судового збору в розмірі 1073,60 грн. (а.с.6).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 247, 255, 259, 263, 264, 265, 293, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 19, 141, 157, 160-161 СК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей виконкому Криворізької міської ради, Орган опіки та піклування Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, Орган опіки та піклування Саксаганської районної у місті ради, про визначення місця проживання дитини - задовольнити.
Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Г.Г. Строгова