ЄУН: 336/9460/21
Провадження №: 3-в/336/21/2024
13 березня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Щаслива О.В., розглянувши подання Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про вирішення питання щодо вирішення питання про звільнення ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення,
Фахівець ІІ категорії Дніпровського районного відділу філії державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області звернулася до суду з поданням про вирішення питання про давність виконання судового рішення - постанови судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18.01.2022 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді 120 годин суспільно корисних робіт.
Подання мотивує тим, що 2 лютого 2022 року вказана постанова надійшла до Шевченківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області, для виконання. Правопорушник декілька разів був викликаний до Шевченківського районного відділу з питань пробації, однак жодного разу не з'явився, про причини неявки не повідомив.
З метою з'ясування місця проживання (перебування) ОСОБА_1 Шевченківським РВ з питань пробації були направлені виклики за місцем його проживання, запит до відділу поліції № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, Шевченківського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради.
Крім того, з метою отримання інформації про місце перебування ОСОБА_1 був здійснений вихід за зазначеною у постанові адресою з метою встановлення місця проживання правопорушника, де під час спілкування з його тіткою ОСОБА_2 встановлено, що ОСОБА_1 за даною адресою не проживає, виїхав до м. Києва на роботу, намірів повертатися до м. Запоріжжя не має.
У зв'язку з введенням військового стану на підприємстві КП «Запоріжремсервіс» з 25 лютого 2022 року запроваджено дистанційну роботу, прийом правопорушників для відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт призупинено з 1 березня 2022 року та на даний час не відновлено.
У зв'язку зі зміною місця проживання ОСОБА_1 з м. Запоріжжя на м. Київ його особова справа направлена до Дніпровскього районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області для виконання по територіальності.
31 січня 2024 року ОСОБА_1 з'явився до Дніпровскього районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області, де був ознайомлений з порядком та умовами відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт.
Однак направлення для відбування покарання не отримав, оскільки Київською міською військовою адміністрацією перелік підприємств, установ, організацій, на яких здійснюється виконання безоплатних суспільно корисних робіт у м. Києві, не ухвалювалось.
ОСОБА_1 не відбув адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт з незалежних від нього обставин, строк виконання постанови Шевченківського районного суду від 18.01.2022 року сплинув 29 січня 2024 року, тому автор подання просить застосувати аналогію закону, зокрема положення ст.80 КК України, і звільнити особу від відбування адміністративного стягнення у зв'язку із закінченням строків давності виконання судового рішення.
Представник уповноваженого органу пробації та правопорушник до суду не з'явилися з невідомих причин, заяв, клопотань суду не надали.
Дослідивши матеріали подання, суддя доходить до висновку про його задоволення з таких міркувань.
Суддею встановлено, що постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18.01.2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 183-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді 120 годин суспільно корисних робіт.
Зазначена постанова набула законної чинності 29 січня 2022 року та була звернена до виконання Шевченківському РВ філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області.
Після зміни місця проживання ОСОБА_1 його особова справа направлена до Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Києві та Київській області для здійснення контролю за виконанням постанови суду щодо відбуття суспільно корисних робіт.
Згідно із ч.1 ст.303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Відповідно до ст. 304 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, справи про адміністративні правопорушення для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративне правопорушення складається з Кодексу та інших законів України, а згідно з положеннями ст. 9 Конституції України, ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов'язкова для застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини, надаючи автономного значення поняттям, які застосовуються в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, часто розцінює справи про адміністративні правопорушення саме як «кримінальні» у розумінні норм Конвенції.
Так, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Надточий проти України» від 15 травня 2008 року зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Положення КУпАП не містить такого поняття, як строки давності виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення.
Натомість, дані строки передбачені в КК України, а саме: в статті 80, регламентує звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у цьому Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення». У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Таким чином, суд вважає за можливе до наявних правовідносин застосувати аналогію закону, а саме: норми ст. 80 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Згідно ч. 1 цієї статті особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки, зокрема - 2 роки у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання, і відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені п. 1-3 ч. 1 цієї статті, подвоюються. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у ч. 1 та 3 цієї статті, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину (ч. 3, ч. 4 ст.80 КК України).
Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідно до принципу верховенства права давність виконання постанови судді про накладення стягнення у виді суспільно корисних робіт згідно норм КУпАП не може тривати довше, ніж давність виконання обвинувального вироку суду у кримінальному провадженні, у якому особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано протягом двох років у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Отже, строк давності виконання постанови судді про накладення стягнення у виді суспільно корисних робіт не повинен перевищувати двох років.
Як зазначено суддею, постанова суду про накладення адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 у виді суспільно-корисних робіт винесена 18 січня 2022 року, набрала чинності 29 січня 2022 року та на час звернення із даним поданням не виконана.
Враховуючи, що на день розгляду справи пройшли строки, визначені п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України, тобто два роки з дня набрання чинності постановою суду, суддя вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у зв'язку із закінченням строків давності виконання постанови.
Керуючисьст. ст. 2, 302, 303 КУпАП, ст. 80 КК України, суддя
Подання Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про вирішення питання про давність виконання постанови судді відносно ОСОБА_1 задовльнити.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт строком на 120 годин, накладеного постановою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 січня 2022 року у зв'язку із закінченням строків давності виконання постанови.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: О.В. Щаслива
Строк пред'явлення виконавчого документу « »________20___р.
Постанова набрала законної сили « »_________20____р.
Дата видачі « »_________20____р.